Постанова

від 25.02.2014 по справі 815/7086/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7086/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апелянта ТОВ «Енергомакс-проект» - Тонгалюк В.В.

за участю представника відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - Груня С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомакс-проект» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомакс-проект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2013 р. № 0000242210 та № 0000252210,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомакс-проект» (далі - ТОВ «Енергомакс-проект») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 р. № 0000242210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 39574 грн. та податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 р. № 0000252210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 39551 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 450371 ТОВ « Енергомакс -проект» зареєстровано як юридична особа 14.11.2006 р., номер запису - 1 556 102 0000 023583 (а.с. 11-13).

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 16.11.2006 р. за № 22172 (а.с. 15), а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100002747 (іпн - 347372515531) ТОВ «Енергомакс-проект» зареєстроване платником податку на додану вартість 29.11.2006 р. (а.с. 25).

Згідно зі статутом ТОВ «Енергомакс-проект», затвердженого протоколом зборів учасників від 26.10.2006 р. № 1, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 22.02.2012 р. № 15561050010023583, предметом діяльності товариства, зокрема, є енергоаудит споживачів (підприємств) різних форм власності, енергоменеджмент підприємств різних форм власності та сфер діяльності, проектування електричних мереж, а так само розробка виробничо-технічної документації в сфері енергетики, придбання, продаж, монтаж і пусконаладка всіх видів електро-газо-тепло устаткування, котлів та інше, монтаж і демонтаж енергетичних установок, включаючи монтаж і демонтаж в умовах, пов'язаних з ризиком для життя, продаж, сервісне обслуговування, здача в оренду електроінструментів (а.с. 26-39).

Крім того, в матеріалах справи наявна ліцензія Інспекції ДАБК в Одеській області серії АЕ № 182492, видана ТОВ «Енергомакс-проект» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, строком дії з 24.01.2013 р. по 24.01.2018 р. (а.с. 40-41), кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єкта архітектури серії АР № 006435 від 21.02.2013 р. (а.с. 42) та свідоцтво Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на право проведення ТОВ «Енергомакс-проект» енергетичного аудиту, видане Центральною групою енергетичного аудиту 10.06.2013 р. № 3 та дійсне до 10.06.2016 р. (а.с. 43).

У період з 29.08.2013 р. по 04.09.2013 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Енергомакс-проект» (код ЄДРПОУ - 34737256) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Укрвебконсалтинг» (код ЄДРПОУ - 35058138) за період з 01.04.2011 р. по 30.06.2011 р. та з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 06.09.2013 р. № 1430/22-1/34737256 (а.с. 47-57).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Енергомакс-проект» пп. 14.1.36, пп. 14.1.178, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 34318 грн., у т.ч. по періодам: за квітень 2011 р. - на 2856 грн., за травень 2011 р. - на 8442 грн., за червень 2011 р. - на 2000 грн., за серпень 2011 р. - на 21020 грн.

Також встановлено порушення пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 ст. 44, п. 138.2, п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток у сумі 39550 грн., в т.ч. по періодам: за 2 кв. 2011 р. - 15378 грн., за 2-3 кв. 2011 р. - 24173 грн.

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 р. № 0000242210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 34318 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 5256 грн. (а.с. 45) та податкове повідомлення-рішення від 30.09.2013 р. № 0000252210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 39550 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1 грн. (а.с. 46).

Як вбачається з акту перевірки позивача, господарські відносини між ТОВ «Енергомакс-проект» та ТОВ «Укрвебконсалтинг», на думку податкового органу, не мали мети настання реальних наслідків.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірне прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень від 30.09.2013 р. № 0000242210 та № 0000252210.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 04.04.2011 р. між ТОВ «Енергомакс-проект» (замовник) та ТОВ «Укрвебконсалтинг» (виконавець) було укладено договір № 040411 (а.с. 97-98), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по проведенню фінансової оцінки впровадження системи комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з використанням когенераційних енергоустановок і теплових насосів для потреб гарячого водопостачання м. Южне. Відповідно до розділу 3 зазначеного договору результатом виконання робіт по проведенню фінансової оцінки впровадження системи комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з використанням когенераційних енергоустановок і теплових насосів для потреб гарячого водопостачання м. Южне є інформаційний продукт, оформлений у вигляді звіту. Передача оформленої в установленому порядку документації по окремих етапах виконання цього договору здійснюється супроводжувальними документами виконавця. По закінченні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-прийняття науково-технічної продукції з доданням до нього комплекту наукової, технічної та іншої документації, передбаченої умовами цього договору.

До вказаного договору додається розрахунок вартості проведення фінансової оцінки впровадження системи комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з використанням когенераційних енергоустановок і теплових насосів для потреб гарячого водопостачання м. Южне на загальну суму 32376 грн., в т.ч. ПДВ - 5396 грн. (а.с. 99) та протокол погодження договірної ціни до договору від 04.04.2011 р. № 040411

На підтвердження виконання вищезгаданого договору позивачем надано: Акт надання послуг з фінансової оцінки впровадження системи комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з використанням когенераційних енергоустановок і теплових насосів для потреб гарячого водопостачання м. Южне від 04.05.2011 р. № 99 на загальну суму 32376 грн., в т.ч. ПДВ - 5396 грн. (а.с. 96); Податкова накладна від 04.05.2011 р. № 99 на загальну суму 32376 грн., в т.ч. ПДВ - 5396 грн. (а.с. 95); Звіт з фінансової оцінки впровадження системи комбінованого виробництва електричної та теплової енергії з використанням когенераційних енергоустановок і теплових насосів для потреб гарячого водопостачання м. Южнее.

Також, з матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач мав господарські відносини з ТОВ «Укрвебконсалтинг» у квітні, травні, червні, серпні 2011 р.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано: акт надання послуг від 28.04.2011 р. № б/н з обстеження блискавкозахисту будівель і споруд ДП «Куліндорівський КХП» на загальну суму 14090 грн., в т.ч. ПДВ - 2348 грн., укладений між замовником ТОВ «Енергомакс-проект» та виконавцем ТОВ «Укрвебконсалтинг» (а.с. 102) та податкова накладна від 28.04.2011 р. № 762 з обстеження блискавкозахисту будівель і споруд ДП «Куліндорівський КХП» на загальну суму 14090 грн., в т.ч. ПДВ - 2348 грн. (а.с. 101);

Видаткова накладна від 29.04.2011 р. № 814 на купівлю у ТОВ «Укрвебконсалтинг» контактору СЕМ 25С (20 kvar 440V), 80 NH-00C gC 80A KOMBY 4181213 на загальну суму 3047 грн., в т.ч. ПДВ - 507,9 грн. (а.с. 104) та податкова накладна від 29.04.2011 р. № 814 на загальну суму 3047 грн., в т.ч. ПДВ - 507,9 грн. (а.с. 103);

Акт надання послуг від 30.05.2011 р. № 1619 з монтажу кабельної лінії та розподільчих пристроїв для електропостачання складських і офісних приміщень на загальну суму 18276 грн., в т.ч. ПДВ - 3046 грн. (а.с. 106) та податкова накладна від 30.05.2011 р. № 1619 з монтажу кабельної лінії та розподільчих пристроїв для електропостачання складських і офісних приміщень на загальну суму 18276 грн., в т.ч. ПДВ - 3046 грн. (а.с. 105);

Видаткова накладна від 20.06.2011 р. № 520 на купівлю у ТОВ «Укрвебконсалтинг» світильнику ЖКУ52-70-001 Е27, IP54/IP23, проводу ПВ№ 2,5мм2, кабелю ВВГ 4?2,5мм2, проводу ПВС 3?2,5мм2 на загальну суму 12440 грн., в т.ч. ПДВ - 2073,33 грн. (а.с. 108) та податкова накладна від 20.06.2011 р. № 520 на загальну суму 12440 грн., в т.ч. ПДВ - 2073,33 грн. (а.с. 107);

Видаткова накладна від 31.08.2011 р. № 640 на здійснення металоконструкції криші машинного залу з опорною площадкою під Dry Cooler, металоконструкції рами холодильного агрегату, купівлю шпаклівки піщаної Master Front, сipa 25 кг на загальну суму 126117 грн., в т.ч. ПДВ - 21019,5 грн. (а.с. 110) та податкова накладна від 31.08.2011 р. № 640 на загальну суму 126117 грн., в т.ч. ПДВ - 21019,5 грн. (а.с. 109).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальності здійснення господарський операцій з контрагентом ТОВ «Укрвебконсалтинг».

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи містяться усі необхідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операції між позивачем та контрагентом ТОВ «Укрвебконсалтинг» .

Також, судом першої інстанції зазначено, що у контрагента позивача ТОВ «Укрвебконсалтинг» відсутні умови для здійснення господарської діяльності.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що підтвердження цього судом першої інстанції не надано, таким чином твердження суду першої інстанції про неможливість здійснення господарської діяльності ТОВ «Укрвебконсалтинг» є припущенням.

Судом першої інстанції не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений у частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в оскаржуваному Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах , здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ ««Укрвебконсалтинг» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину.

Відповідачем зазначено, без відповідних доказів про відсутність реальності поставок товарів які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Вказані висновки підтверджуються ст.. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що у наявних матеріалах справи містяться усі необхідні документи,які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак судом першої інстанції, під час здійснення судочинства було проігноровано вказану частину.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомакс-проект» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомакс-проект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2013 р. № 0000242210 та № 0000252210,- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомакс-проект» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2013 р. № 0000242210 та № 0000252210, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.09.2013 року № 0000242210 прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 06.09.2013 року № 1430/22-1/34737256.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.09.2013 року № 0000252210 прийняте Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 06.09.2013 року № 1430/22-1/34737256.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 26 лютого 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.