Ухвала

від 04.03.2014 по справі 367/728/14-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/728/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

про забезпечення позову

04 березня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Пархоменко О.В.,

при секретарі Мидловець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла зазначена вище заява, в якій заявник посилається на те, що ухвалою Ірпінського міського суду від 06.02.2014 року вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту у вигляді заборони відчуження на нерухоме майно - будівлю готелю під літерою "А", яка розташована у АДРЕСА_1 і знаходиться у власності приватного підприємства "Парк-Отель Симеїз" код 20714865. Дані заходи забезпечення позову були вжиті на підставі Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об"єкта нерухомого майна від 30.05.2013 року. Вказує, що станом на 30.05.2013 року нерухоме майно під реєстраційним номером 33830901119 - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 (розмір частки 1) перебувало у власності ПП "Парк-отель Симеїз" код 20714865; станом на 30.05.2013 року нерухоме майно під реєстраційним номером 55495601119 - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 (розмір частки 1) перебувало у власності ПП "Парк-отель Симеїз" код 20714865 . У період з 31.05.2013 року по сьогоднішній день нерухоме майно - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 перебувало під дією ухвал Ірпінського міського суду про вжиття заходів забезпечення позову, які є обов"язкові до виконання по всій території України, це ухвала Ірпінського міського суду від 31.05.2013 року, ухвала Ірпінського міського суду від 19.11.2013 року, ухвала Ірпінського міського суду від 06.02.2014 року. Незважаючи на це, порушуючи закон і конституційні права позивача відповідач умисно, з метою унеможливити виконання рішення суду і повернення боргу переоформлює у різний спосіб визначене в ухвалах суду нерухоме майно на інших фізичних і юридичних осіб.

Заявник вказує, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об"єкта нерухомого майна від 07.02.2014 року нерухоме майно під реєстраційним номером 33830901119 - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 було переоформлено у власність приватного підприємства "Дива-Крим", код 388849733, дата переоформлення 14.10.2013 року, підстава - свідоцтво на право власності від 14.10.2013 року; нерухоме майно під реєстраційним номером НОМЕР_1 - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 було переоформлено у власність фізичної особи ОСОБА_2; відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об"єкта нерухомого майна від 28.02.2014 року нерухоме майно під реєстраційним номером 33830901119 - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 перебуває у власності приватного підприємства "Дива-Крим" код 388849733; нерухоме майно під реєстраційним номером НОМЕР_1 - будівля готелю за адресою АДРЕСА_1 було переоформлено у власність приватного підприємства "АС Групп" код 39095938, дата переоформлення 20.02.2014 року, підстава - свідоцтво про право власності 25.02.2014 року. Одночасно в Державному реєстрі відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.02.2014 року, нерухоме майно за реєстраційним номером 12097556 - будівля готелю літ А за адресою АДРЕСА_1 (розмір частки 1/1) загальною площею 861,8 кв.м. перебуває у власності приватного підприємства "Мер"єм" (змінена назва ПП "Парк-отель Симеїз").

Заявник також вказує, що в судовому засіданні 26.02.2014 року відповідач надав суду рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 23.10.2013 року і ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 03.02.2014 року, відповідно до яких на підставі ст. ст. 1166-1167 ЦК України визнано недійсним договір позики, укладений 11 серпня 2008 року між ОСОБА_1 і приватним підприємством "Парк-отель Симеїз" від імені якого діяла Салединова Мер"єм Сейтбіївна, як підставу уникнення відповідальності повернення суми позики боржником. Оскільки даними судовими рішеннями визнано недійсним правочин - договір від 11.08.2008 року, але не зазначено на підставі яких статей Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину суди прийшли до такого висновку, не встановлені наслідки недійсності даного правочину, не встановлено чи директор ОСОБА_3, яка діяла як директор підприємства, отримала грошові кошти і не передала їх підприємству чи не отримувала взагалі, на його думку повернення грошових коштів позикодавцю має відбуватися на підставі ч. 2.,3 ст. 216 ЦК України.

Заявник просить вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1; накласти арешт на нерухоме майно під реєстраційним номером 33830901119 - будівлю готелю за адресою АДРЕСА_1; накласти арешт на нерухоме майно під реєстраційним номером НОМЕР_1 - будівлю готелю за адресою АДРЕСА_1; накласти арешт на нерухоме майно під реєстраційним номером 12097556 - будівлю готелю за адресою АДРЕСА_1.

Суд, дослідивши подану заяву, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов"язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов"язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Мер"єм" (приватне підприємство "Парк-отель Симеїз") про стягнення боргу за договором позики. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 лютого 2014 року за заявою позивача в порядку забезпечення даного позову було накладено арешт у вигляді заборони відчуження на нерухоме майно - будівлю готелю під літерою "А", яка розташована у АДРЕСА_1 і знаходиться у власності приватного підприємства "Парк-отель "Симеїз" код 20714865.

У відповідності до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи те, що 06 лютого 2014 року Ірпінським міським судом Київської області відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Мер"єм" (приватне підприємство "Парк-отель Симеїз") про стягнення боргу за договором позики та зважаючи на те, що предметом спору є стягнення з приватного підприємства "Парк-Отель Симеїз" , ідентифікаційний код 20714865 боргу в сумі 16 480 000,0 гривен та процентів за користування позикою в сумі 1 194 800,0 гривен за договором позики від 11 серпня 2008 року, а також враховуючи те, що дана справа по суті не розглянута, суд вважає, що до розгляду справи по суті слід накласти арешт на майно, яке належить відповідачу, а саме на нерухоме майно під реєстраційним номером 12097556 - будівлю готелю за адресою АДРЕСА_1 в межах суми позову, а тому заява підлягає до часткового задоволення, оскільки невжиття даного способу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.151-153, 154 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву задовольнити частково.

Накласти арешт у вигляді заборони відчуження на нерухоме майно під реєстраційним номером 12097556 - будівлю готелю за адресою АДРЕСА_1.

В інший частині заяву залишити без задоволення.

Копію ухвали направити до Відділу державної реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області - для виконання, сторонам - для відому.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О. В. Пархоменко