Постанова

від 19.02.2014 по справі 803/97/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа № 803/97/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представників позивача Кікінчука Ф.Ф., Лещук В.М.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Панасюка Андрія Ярославовича до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Панасюка Андрія Ярославовича (далі - ФГ Панасюка А.Я., позивач) звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 року № 0001292200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимир-Волинською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (ПДВ) ФГ Панасюка А.Я., про що складено акт № 334/22-20149773 від 18.12.2013 року. Перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.6 статті 201, пунктів 209.1, 209.2 статті 209 Податкового кодексу України (ПК України), в жовтні 2013 року не включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ 8341,00 грн. (податкова накладна № 21/2 від 16.10.2013 року), що призвело до заниження ряд. 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду» на суму 8341,00 грн. та заниження ряд. 25.2 «Сума податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок» на суму 6841,00 грн. На підставі вказаного акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ 18.12.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001292200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 10426,25 грн., в тому числі 8341,00 грн. основного платежу та 2085,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та вказаним податковим повідомленням-рішенням з таких підстав.

Так, ФГ Панасюка А.Я. було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за жовтень 2013 року, в рядках 18 та 25.2 якого вказані уточнені показники, проте, в порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пункту 102.1 статті 102 ПК України відповідач безпідставно відмовив у прийнятті податкової звітності. Крім того, ФГ Панасюка А.Я. проводить свою діяльність відповідно до статті 209 ПК України, на підставі спеціального режиму оподаткування, суми ПДВ не підлягають сплаті до бюджету. Відповідачем також не враховано, що позивач сплачує суми ПДВ на спецрахунок, сальдо на 30.11.2013 року є позитивним.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 18.12.2013 року № 0001292200.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 04.02.2014 року № 594/10-11 (а. с. 45) представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивачем не включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ 8341 грн. (податкова накладна № 21/2 від 16.10.2013 року), поданий 12.12.2013 року платником податків уточнюючий розрахунок не визнаний податковою звітністю, а тому у зв'язку із виявленим порушенням правомірно визначено податкове зобов'язання з ПДВ та застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ФГ Панасюка А.Я. зареєстроване юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 439014 (а. с. 35), зареєстрований сільськогосподарським підприємством як суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, у 2013 році мав статус платника фіксованого сільськогосподарського податку, що стверджується свідоцтвом № 200096246 та довідкою Володимир-Волинської ОДПІ від 02.04.2013 року № 2312/15.4-05 (а. с. 36-37).

Володимир-Волинською ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ФГ Панасюка А.Я., про що складено акт № 334/22-20149773 від 18.12.2013 року (а. с. 6-9).

Перевіркою встановлено порушення платником пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.6 статті 201, пунктів 209.1, 209.2 статті 209 ПК України, зокрема, ФГ Панасюка А.Я. в жовтні 2013 року (а. с. 12-16) не включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ 8341,00 грн. (податкова накладна № 21/2 від 16.10.2013 року) (а. с. 24-25), що призвело до заниження ряд. 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду» на суму 8341,00 грн. та заниження ряд. 25.2 «Сума податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства та/або спрямовується на спеціальний рахунок» на суму 6841,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки № 334/22-20149773 від 18.12.2013 року Володимир-Волинською ОДПІ 18.12.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001292200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 10426,25 грн., в тому числі 8341,00 грн. основного платежу та 2085,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а. с. 10). Як слідує із розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачу за жовтень 2013 року нараховано ПДВ 8341,00 грн. та на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 25%, що становить 2085,25 грн. (а. с. 50).

Крім того, судом також встановлено, що листом від 18.12.2013 року № 4880/18-11 Володимир-Волинська ОДПІ повідомила позивача про те, що поданий платником уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виправлених помилок за жовтень 2013 року (а. с. 17-20) вважається не прийнятим (не вважається податковою звітністю) в зв'язку з порушенням вимог, а саме подано звітність не в повному обсязі, без обов'язкового додатка 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а. с. 56), про що позивачу стало відомо 26.12.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 57).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного в даній адміністративній справі податкового повідомлення-рішення, з огляду на таке.

Згідно із пунктами 200.1, 200.2 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як встановлено судом, у декларації з ПДВ за жовтень 2013 року ФГ Панасюка А.Я. не включено до складу податкових зобов'язань суму ПДВ 8341,00 грн. (податкова накладна № 21/2 від 16.10.2013 року, виписана ТзОВ «Луцький комбікормовий завод»), і вказане порушення платником податків не заперечується.

При цьому, поданий платником уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виправлених помилок за жовтень 2013 року не був визнаний податковою звітністю в зв'язку з неподанням обов'язкового додатка 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» згідно із рішенням Володимир-Волинської ОДПІ від 18.12.2013 року № 4880/18-11. Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що спірний додаток з невідомих причин був відхилений електронною системою прийняття звітності, проте, рішення відповідача про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у встановленому порядку платник не оскаржив.

При вирішенні даного спору суд звертає увагу, що статус позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість не звільняє його від відповідальності, передбаченої пунктом 123.1 статті 123 ПК України.

Відтак, на думку суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 року № 0001292200 Володимир-Волинською ОДПІ прийнято правомірно, в зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про визнання його протиправним та скасування слід відмовити.

Крім того, згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відтак, враховуючи, що при зверненні до суду з цим позовом як позовом майнового характеру позивач сплатив судовий збір в розмірі 182,70 грн. згідно із платіжним дорученням від 20.01.2014 року № 4 (а. с. 2), тому з ФГ Панасюка А.Я. на користь Державного бюджету України слід стягнути судовий збір в розмірі 1644,30 грн. (1827,00 грн. - 182,70 грн. = 1644,30 грн.).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства Панасюка Андрія Ярославовича до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства Панасюка Андрія Ярославовича (44740 Волинська область, Володимир-Волинський район, село Заріччя, ідентифікаційний код 20149773) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644 гривні 30 копійок (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх

Постанова складена у повному обсязі 24 лютого 2014 року