Ухвала

від 06.03.2014 по справі 919/1373/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

06 березня 2014 року Справа № 919/1373/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Фенько Т.П.,

Проценко О.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Наві-Сервіс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Щербаков С.О.) від 12 лютого 2014 року у справі №919/1373/13

за позовом Прокурора Ленінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011) Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

до Приватного підприємства "Наві-Сервіс" (вул. М.Музикі, 64-29,Севастополь,99007)

про стягнення штрафних санкцій, розірвання договору оренди та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 12 лютого 2014 року у справі №919/1373/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з приватного підприємства "Наві-Сервіс" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заборгованість за Договором оренди нерухомого майна №224-12 від 16.10.2012 в розмірі 9745,52 грн. (дев`ять тисяч сімсот сорок п'ять грн. 52 коп.), з яких: 390,69 грн. пеня, 793,29 грн. 30% річних та штраф в розмірі 8561,54 грн.

Стягнуто з приватного підприємства "Наві-Сервіс" в дохід Державного бюджету міста Севастополя судовий збір у розмірі 3374,04 грн. (три тисячі триста сімдесят чотири грн. 04 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, приватне підприємство "Наві-Сервіс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону), отже вказана скарга має відповідати вимогам Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору при подачі позовної майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (частина 1, підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" установлено на 2014 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Також, відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від від 25.08.2011 р. N01-06/1175/2011 розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року). За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону). Наведене стосується об'єднання в одній позовній заяві вимог майнового і немайнового характеру, зв'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК), наприклад, про визнання недійсним правочину (господарського договору) та про витребування переданого за ним майна.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному спорі об'єднані вимоги майнового характеру.

Відповідно до вимог пункту 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

За приписами пункту 2.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", одним з реквізитів позовної заяви є ціна позову, яку зазначає позивач і з якої обчислюється судовий збір.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову, яку зазначів позивач у своєму позові складає 287400грн., з урахуванням цього та вимоги про стягнення 168830,64грн., повинна розраховуватися сума судового збору.

Згідно з пунктом 2.15. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду виходячи саме з оспорюваної суми. При цьому оспорюваною є та сума, із стягненням якої не погоджується особа, що подає скаргу; ця сума може співпадати з ціною позову (якщо рішення оскаржується в повному обсязі ) або не співпадати (якщо рішення оскаржується в певній частині майнових вимог).

З апеляційній скарзі вбачається, що приватне підприємство "Наві-Сервіс" оскаржує рішення суду у повному обсязі.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги рішення господарського суду міста Севастополя від 12 лютого 2014 року у справі №919/1373/13, складає 3787,5грн.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, а саме з квитанції №83 від 27 лютого 2014 року, судовій збір сплачено заявником у розмірі 86,00грн., у зв'язку з чим, судова колегія приходить до висновку, що судовій збір стороною у встановленому порядку та розмірі не сплачено.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не надано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Отже, судова колегія приходить до висновку, що оскільки заявником апеляційної скарги не сплачений судовій збір у встановленому порядку та розмірі, у суду апеляційної інстанції не має підстав для прийняття апеляційної скарги до провадження.

Судова колегія додатково звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до вимог частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 44, 86, частиною 3 статті 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Приватному підприємству "Наві-Сервіс" апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 12 лютого 2014 року по справі № 919/1373/13 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Т.П. Фенько

О.І. Проценко

Розсилка:

1. Прокурор Ленінського району міста Севастополя (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

2. Приватне підприємство "Наві-Сервіс" (вул. М.Музикі, 64-29,Севастополь,99007)