Постанова

від 05.03.2014 по справі 901/254/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2014 року Справа № 901/254/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М. Короткевича О.Є. розглянувши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим на ухвалувід 26.09.2013 господарського суду Автономної Республіки Крим та постановувід 19.11.2013 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі№ 901/254/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим про банкрутство приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект", м. Сімферополь розпорядник майнаСтоцький П.В., м. Сімферополь представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа №901/254/13-г про банкрутство приватного акціонерного товариства "КримНДОпроект" (далі - ПАТ "КримНДОпроект", боржник).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.02.2013 за результатами підготовчого засідання визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника, зобов'язано ініціюючого кредитора здійснити публікацію оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство в офіційному друкованому органі та інше.

Відповідне оголошення було опубліковано 28.02.2013 у № 40 (5540) газети "Голос України".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2013 (суддя Бєлоглазова І.К.) відхилено заяву Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим (далі - кредитор) про визнання його грошових вимог до боржника у сумі 606 245,68 грн. з підстав пропущення кредитором тридцятиденного строку для звернення з конкурсними грошовими вимогами у справі про банкрутство.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 (судді: Заплава Л.М. - головуючий, Антонова І.В., Євдокімов І.В.) вказану ухвалу залишено без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання грошових вимог до боржника

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 5, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство), ст.ст. 4 1 , 56 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) . Скаржник зазначає, що своєчасно, а саме 27.03.2013, направив заяву з грошовими вимогами до боржника та розпорядника майна.

04.03.2014 від кредитора ТОВ "Примус Інтер Парес" надійшло повідомлення телеграфом, яке містить клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання. Враховуючи встановлений ст. 111 8 ГПК України строк для розгляду касаційної скарги, а також те, що заявник є юридичною особою, яка має не лише одного представника, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство конкурсними кредиторами визнаються кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи що їх підтверджують.

Відповідне оголошення було опубліковане в № 40 (5540) газети "Голос України" від 28.02.2013.

Частиною 2 ст. 14 Закону про банкрутство передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги кредитора становлять заборгованість боржника зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період січень-грудень 2012, тобто ці вимоги виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника і згідно з п. 5 ст. 1 Закону про банкрутство є конкурсними, а тому повинні бути заявлені у строки, встановлені ст. 14 Закону про банкрутство.

Однак заява кредитора з грошовими вимогами до боржника була подана лише 19.04.2013, тобто з пропуском присічного строку, встановленого законом для її подання.

Оскільки кредитор не звернувся у встановленому порядку з грошовими вимогами до боржника, то в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство ці вимоги є погашеними.

Таким чином, сплив граничного строку на подання заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку ст. 14 Закону про банкрутство не дає право кредитору вимагати визнання його грошових вимог.

Посилання кредитора на факт своєчасного направлення заяви з грошовими вимогами на адресу боржника та розпорядника майна є безпідставними, оскільки положення ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство чітко передбачають обов'язок звернення кредитора у встановлений строк саме до господарського суду.

Разом з тим, встановивши факт порушення кредитором встановленого порядку звернення з конкурсними грошовими вимогами, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність відхилення заяви кредитора з грошовими вимогами.

У даному випадку, в силу приписів ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, заява кредитора підлягає поверненню без розгляду.

Суд апеляційної інстанції на зазначені порушення уваги не звернув та їх не усунув.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає відповідній зміні з метою приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі № 901/254/13-г змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.09.2013 у справі № 901/254/13-г змінити, виклавши її резолютивні частину в наступній редакції: "Заяву Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про визнання грошових вимог в сумі 606 245,68 грн. повернути без розгляду".

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич