Постанова
від 03.03.2014 по справі 826/271/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 березня 2014 року 09:33 №826/271/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 №0007252220 та від 29.08.2013 №0007262220, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 №0007252220 та від 29.08.2013 №0007262220.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 09.08.2013 №322/22-2-31282841 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 №0007252220 та від 29.08.2013 №0007262220.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 09.08.2013 №322/22-2-31282841 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 №0007252220 та від 29.08.2013 №0007262220.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 332 964,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 513 256,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 09.08.2013 №322/22-2-31282841 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 29.08.2013 №0007252220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 603 667,00 грн., у тому числі: 513 256,00 грн. - основний платіж, 90 411,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 29.08.2013 №0007262220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 499 446,00 грн., у тому числі: 332 964,00 грн. - основний платіж, 166 482,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.08.2013 №322/22-2-31282841 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариством з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватним підприємством «Будкомплекс Південна Зірка», товариством з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад».

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» (головний підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб» (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 30.11.2011 №31-11, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати окремі види робіт по будівництву об'єкта, а саме - комплекс будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об'єкту, здійснити придбання необхідного обладнання та здати головному підряднику виконані роботи згідно проектної документації та змін до неї, якщо такі мають місце, у визначені цим договором строки, а головний підрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт у стані, погодженому сторонами, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт.

Так, згідно договору субпідряду від 30.11.2011 №31-11 місце виконання робіт - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб» (підрядник) укладено договір від 28.11.2011 №28-11, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання облаштування під'їзних шляхів будівельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження виконання умов договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договорів від 30.11.2011 №31-11, від 28.11.2011 №28-11; податкових накладних; актів здачі-прийняття робіт; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; витягів з банківського рахунку.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» (одержувач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет» (постачальник) була здійснена господарська операція на підставі рахунку-фактури від 19.12.2011 №191211 із поставки «битовки», що підтверджується видатковою накладною від 26.12.2011 №16; податковою накладною від 19.12.2011 №16 та витягом з банківського рахунку.

Крім того, між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» (головний підрядник) та приватним підприємством «Будкомплекс Південна Зірка» (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 28.12.2011 №28-12, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати окремі види робіт по будівництву об'єкта, а саме - комплекс будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об'єкту, здійснити придбання необхідного обладнання та здати головному підряднику виконані роботи згідно проектної документації та змін до неї, якщо такі мають місце, у визначені цим договором строки, а головний підрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт у стані, погодженому сторонами, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт.

Так, згідно договору субпідряду від 28.12.2011 №28-12 місце виконання робіт - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 28.12.2011 №28-12, податкових накладних; актів здачі-прийняття робіт; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; витягів з банківського рахунку.

У свою чергу, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариством з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватним підприємством «Будкомплекс Південна Зірка» вказано на те, що слідчим відділом державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві відкрито кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва, шляхом створення та придбання невстановленою слідством особою, яка діяла за попередньою змовою з громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та взяли участь у створенні товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариства з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватного підприємства «Будкомплекс Південна Зірка» з корисливих мотивів, з метою прикриття незаконної діяльності, невстановлених слідством осіб, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України, що регулює діяльність суб'єктів підприємницької діяльності.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 02.08.2013 №758/8076/13-к, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у фіктивному підприємництві, тобто створені та придбанні ними ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариства з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватного підприємства «Будкомплекс Південна Зірка», з метою прикриття незаконної діяльності в період 2008 - 2012 років, та звільнено цих осіб від відповідальності із передачею на поруки трудовим колективам.

Разом з тим, під час судового розгляду справи було встановлено, що первинні документи зазначених юридичних осіб, на підставі яких сформовано дані податкового обліку позивача, не підписувались громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2. До керівного складу товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариства з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватного підприємства «Будкомплекс Південна Зірка», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не входять, зазначені підприємства звітували перед органами державної податкової служби.

Також, суд звертає увагу, що згідно з витягів Єдиного державного реєстру (http://minrd.gov.ua/reestr) вказані юридичні особи не перебувають в процесі припинення.

Крім того, суд звертає увагу, що Подільським районним судом міста Києва у справі №758/8076/13-к не перевірявся рух активів в процесі здійснення господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариства з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватного підприємства «Будкомплекс Південна Зірка» із позивачем.

В свою чергу, питання правильності нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» податкових зобов'язань за взаємовідносинами із приватним підприємством «Будкомплекс Південна Зірка» за договором субпідряду від 28.12.2011 №28-12 вже досліджувалось судами.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2013 в адміністративній справі №826/1074/13-а задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд»: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва від 11.09.2012 №0000352210 винесеного на підставі акту перевірки від 23.08.2012 №660/22-1/31282841.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 №826/1074/13-а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2013 №826/1074/13-а залишено без змін.

Згідно з частиною четвертою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2013 №826/1074/13-а, яка набрала законної сили, вбачається, що судом надавалась оцінка змісту господарських правовідносин за договором субпідряду від 28.12.2011 №28-12, їх доцільності та реальності.

Слід зазначити, що сам акт державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 09.08.2013 №322/22-2-31282841 не містить аналізу первинних бухгалтерських документів, на підставі яких орган державної податкової служби дійшов висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства за взаємовідносинами позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад», суд наголошує на наступному.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» (головний підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад» (субпідрядник) укладено договір від 27.06.2012 №12/06-1, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з утеплення та оздоблення фасадів будівель на об'єкті. Головний підрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт у стані, погодженому сторонами, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт.

Так, згідно договору субпідряду від 27.06.2012 №12/06-1 місце виконання робіт - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 27.06.2012 №12/06-1; додаткової угоди до договору субпідряду від 27.06.2012 №12/06-1; таблиці договірної ціни; локального кошторису; підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису та комплекс робіт з утеплення та оздоровлення фасадів; податкових накладних; актів здачі-прийняття робіт; довідок про вартість виконаних будівельних робіт; витягів з банківського рахунку.

У свою чергу, державною податковою інспекцією в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» та товариством з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад» вказано на акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 14.01.2013 №68/22-40/37615338 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень-листопад 2012 року».

Суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», товариством з обмеженою відповідальністю «Марк-Мет», приватним підприємством «Будкомплекс Південна Зірка», товариством з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад», первинні документи по господарським операціям не досліджувались.

За посиланням позивача, що не спростовано відповідачем, відповідних субпідрядників було залучено з метою виконання своїх господарських зобов'язань із будівництва житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» (головний підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія №1» (генеральний підрядник) було укладено договір підряду від 25.11.2011 №22/1. Так, згідно підпункту 1 пункту 1.8 договору від 25.11.2011 головний підрядник має право самостійно визначати перелік субпідрядників, які будуть ним залучені для виконання робіт на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, позивачем наведено доведено правомірність залучення субпідрядників (товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд-Лаб», приватне підприємство «Будкомплекс Південна Зірка», товариство з обмеженою відповідальністю «Де стейл фасад») для виконання своїх зобов'язань перед товариством з обмеженою відповідальністю «Київська будівельна компанія №1», обґрунтовано наявність ділової мети, вказано на економічну доцільність.

Відповідачем зазначені доводи позивача не спростовано.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 18.09.2013 №К/9991/76242/12, від 08.10.2013 №К/9991/6432/11, від 09.10.2013 №К/800/7079/13, від 10.10.2013 № К/800/29238/13, від 10.10.2013 №К/9991/62045/11.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.08.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобудпідряд» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2013 №0007252220 та від 29.08.2013 №0007262220, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Оболонському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 29.08.2013 №0007252220 та від 29.08.2013 №0007262220.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.03.2014
Оприлюднено07.03.2014
Номер документу37509481
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/271/14

Постанова від 20.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 18.06.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 15.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 18.09.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Пилипчук Н.Г.

Ухвала від 27.08.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Чаку Є.В.

Постанова від 03.03.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Літвінова А.В.

Ухвала від 15.01.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Літвінова А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні