Постанова

від 20.06.2018 по справі 826/271/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

20 червня 2018 року

справа №826/271/14

адміністративне провадження №К/9901/3149/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у складі судді Літвінова А.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 у складі суддів Чаку Є.В., Файдюка В.В., Літвіної Н.М. у справі №826/271/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлобудпідряд до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

13 січня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Житлобудпідряд (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 29 серпня 2013 року №0007252220, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 603 667,00 грн, у тому числі 513 256,00 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 90 411,00 грн та №0007262220, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 499 446,00 грн, у тому числі 332 964,00 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 166 482,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

03 березня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року, задоволений позов Товариства, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 29 серпня 2013 №0007252220 та №0007262220.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

15 вересня 2014 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме підпунктів 198.2, 198.6 статті 198 та пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини, які відтворюють взаємовідносини з трьома контрагентами Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд Лаб , Товариством з обмеженою відповідальністю Марк-Сет та Приватним підприємством Будкомплекс Південа Зірка , які за ухвалою від 02 серпня 2013 року Подільського районного суду міста Києва, постановленої у кримінальній справі № 758/8076/13-к, створенні з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивному підприємництві).

18 вересня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 826/271/14 із Окружного адміністративного суду м. Києва.

Заперечення або відзив Товариством на касаційну скаргу податкового органу не надавались, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

02 лютого 2017 року справа № 826/271/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

11 січня 2018 року справа № 826/271/14 передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЕДРПОУ за номером 31282841, перебуває на податковому обліку з 27 січня 2005 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у липні-серпні проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки від 09 серпня 2013 року №322/22-2-31282841 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 29 серпня 2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0007252220 визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 513 256,00 грн за порушення положень пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 90 411,00 грн. на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0007262220 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 332 964,00 грн за порушення положень підпунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 166 482,00 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Судами попередніх інстанцій встановлено укладення та виконання договорів Товариством з його контрагентами, а саме між Товариством, як головним підрядником та Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Лаб , як субпідрядником договору субпідряду від 30 листопада 2011 року, між позивачем, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю Трейд-Лаб , як підрядником від 28 листопада 2011 року, між Товариством, як одержувачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Марк-Мет , як постачальником, між Товариством, як головним підрядником та приватним підприємством Будкомплекс Південна Зірка , як субпідрядником договір субпідряду від 28 грудня 2011 року.

Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності позивачем як платником податків фактів здійснення господарських операцій покладених в основу формування Товариством витрат при визначені податку на прибуток четвертого кварталу 2011 року, першого та четвертого кварталів 2012 року та податкового кредиту за листопад, грудень 2011 року та лютий, березень, листопад 2012 року.

Доводи податкового органу викладені в касаційній скарзі на спростування висновків судів попередніх інстанцій є тотожними викладеним у акті перевірки та апеляційній скарзі.

Відповідач посилається на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 02 серпня 2013 року у справі №758/8076/13-к, якою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у фіктивному підприємництві, тобто створенні та придбанні ними суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Лаб , Товариства з обмеженою відповідальністю Марк-Мет , Приватного підприємства Будкомплекс Південна Зірка , з метою прикриття незаконної діяльності в період 2008 - 2012 років, та звільнено цих осіб від відповідальності із передачею на поруки трудовим колективам.

Оцінюючи спір у цій частині суди попередніх інстанцій встановили, що первинні документи зазначених юридичних осіб, на підставі яких сформовано дані податкового обліку позивача, не підписувались громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, до керівного складу Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Лаб , Товариства з обмеженою відповідальністю Марк-Мет , Приватного підприємства Будкомплекс Південна Зірка , ці особи не входили та не входять, зазначені підприємства перебувають в ЕДРПОУ, звітували у спірні податкові періоди перед органами державної податкової служби.

Відтак, на момент укладення договорів, їх виконання та відображення наслідків в документах бухгалтерського та податкового обліку та на час розгляду справи у судах всіх інстанцій контрагенти позивача повною мірою мали всі повноваження для реалізації загальної та спеціальної право дієздатності в межах податкових правовідносин.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що у даній справі відсутні обставини звільнення від доказування, за загально-правовим процесуальним принципом преюдиції, а саме в розумінні частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року) відсутній вирок суду у кримінальному провадженні. Встановлені ухвалою обставини не вказують на вчиненні діяння особами, що впливають на спірні правовідносини.

Стосовно взаємовідносин з Приватним підприємством Будкомплекс Південна Зірка , суди попередніх інстанцій висновувались на тому, що договір субпідряду від 28 грудня 2011 року був предметом судового розгляду, так постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2013 року, в адміністративній справі №826/1074/13-а задоволено позов Товариства (позивача у справі) внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 11 вересня 2012 року №0000352210, винесеного на підставі акту перевірки від 23 серпня 2012 року №660/22-1/31282841.

Відтак, стосовно цього контрагента є наявними обставини, які не потребують доказування в розумінні частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року).

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер встановлені судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат, так і податкового кредиту по факту придбання та подальшої реалізації субпідрядних робіт та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і як наслідок унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі №826/271/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер