cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8438/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 лютого 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,
при секретарі: Анапріюк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Систем-Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Систем-Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Систем-Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач при складанні акту протиправно вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судової процедури, визнав правочини недійсними, тобто висновки перевіряючих про нікчемність укладених ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» правочинів зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються належними доказами.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2013 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Систем-Груп» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 17 листопада 2005 року, місцезнаходження ТОВ «Монтаж-Систем-Груп»: м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9.
ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» взято на податковий облік 25 січня 2011 року за № 14918 та на момент проведення перевірки знаходилось на обліку в ДПІ Оболонському районі м. Києва ДПС.
Згідно свідоцтва від 14 липня 2011 року № 100344633 позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 375087026543).
До видів діяльності ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» за КВЕД відповідно до Довідки АБ № 323537 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 24 травня 2011 року відносяться: 51.90.0 Інші види оптової торгівлі, 51.19.0 Оптова торгівля товарами широкого асортименту, 51.21.0 Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, 72.22.0 Інші види діяльності у сфері розроблення програмного забезпечення, 73.10.0 Дослідження і розробки в галузі технічних наук, 74.40.0 Рекламна діяльність.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» при взаємовідносинах з ТОВ «НВО «Скад» та ТОВ «Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2011 року.
За результатами даної перевірки складено акт від 18 грудня 2012 року № 1065/22-7/37508706, за змістом якого вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України та ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 662, ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203, п. 1. ст. 215, п. 2. ст. 215. ст. 228, частини 1 ст. 216 ЦК України, в результаті чого ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» занижено податок на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на загальну суму 1494034,00 грн.; п. 198.6 ст. 198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст. 200 Податкового Кодеку України та ст. 626, ст. 629 ст. 655, ст. 662, ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203, п. 1. ст. 215, п. 2. ст. 215, ст. 228, частини 1 ст. 216 ЦК України, в результаті чого ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» занижено податок на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 1299160,00 грн.
29 грудня 2012 року на підставі висновків акта перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0000502207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123. 1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення пп. 138.1 ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1494034,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1494034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 0,00 грн.;
- № 0000512207, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123. 1 ст. 123 Податкового кодексу України за порушення п. .198.6 ст.198, пп. 200.1 та пп. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1623950,00 грн., в тому числі: за основним платежем - в розмірі 1299160,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в розмірі 324790,00 грн.
Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні даного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.
Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).
Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною ( п. 198.2 ст. 198 ПК України).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Відповідно, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.
Колегією суддів було встановлено, що між позивачем та ТОВ «НВО «Скад» і ТОВ «Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» було укладено угоду про співпрацю та організацію взаємовіносин.
Відповідно до вказаних угод ціна товару, виконаних робіт та послуг обумовлюється накладними та актами виконаних робіт.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем на підтвердження формування вказаних вище сум з контрагентом ТОВ «НВО «Скад» (код ЄДРПОУ 14090691) було надано до суду наступні первинні документи:
- угоду про співпрацю та організацію взаємовідносин № 01/28-07 від 28.07.2011року, укладену між ТОВ «Монтаж-Сервіс-Груп» та ТОВ «НВО «Скад», відповідно до умов якої сторони виходять з того що інтересам кожної з них відповідає реалізація проектів у сфері інформаційно-маркетингові, взаємодії в процесі реалізації товарів, реклами, надання різноманітних послуг в інших сферах, які відповідають статутам сторін та чинному законодавству України.
Ціна товару, виконаних робіт та послуг обумовлюється накладними та актами виконаних робіт (п. 9 Угоди).
Розрахунки між сторонами за товар та виконані роботи, послуги можуть бути сплачені шляхом перерахування коштів з розрахункового на розрахунковий рахунок як повністю так і частково у вексельній формі шляхом видачі простих векселів на суму заборгованості однієї із сторін згідно договору (п. 10 Угоди).
На виконання умов вказаної угоди ТОВ «НВО «Скад» виписало в адресу ТОВ «Монтаж-Систем-Груп»:
- видаткові накладні № 101 від 01.08.2011 року, № 102 від 01.08.2011 року, № 103 від 01.08.2011 року, № 104 від 01.08.2011 року, № 105 від 01.08.2011 року, № 106 від 01.08.2011 року, № 201 від 02.08.2011 року, № 801 від 08.08.2011 року, № 802 від 08.08.2011 року, № 803 від 08.08.2011 року, № 901 від 09.08.2011 року, № 902 від 09.08.2011 року, № 1101 від 10.08.2011 року, № 1502 від 15.08.2011 року, № 1503 від 15.08.2011 року, № 1504 від 15.08.2011 року, № 1505 від 15.08.2011 року, № 1704 від 17.08.2011 року, № 1801 від 17.08.2011 року, № 1802 від 18.08.2011 року, № 1803 від 18.08.2011 року, № 1804 від 18.08.2011 року, № 1805 від 18.08.2011 року, № 2302 від 23.08.2011 року, № 2303 від 23.08.2011 року, № 2304 від 23.08.2011 року № 2305 від 23.08.2011 року, № 2306 від 23.08.2011 року, № 2307 від 23.08.2011 року, № 2502 від 25.08.2011 року, № 2503 від 25.08.2011 року, № 2505 від 25.08.2011 року, № 2506 від 25.08.2011 року, № 2507 від 25.08.2011 року, № 2509 від 25.08.2011 року, № 2603 від 26.08.2011 року, № 2604 від 26.08.2011 року, № 2902 від 29.08.2011 року № 3104 від 31.08.2011 року, № 3105 від 31.08.2011 року, № 3106 від 31.08.2011 року;
- податкові накладні № 101 від 01.08.2011 року, № 102 від 01.08.2011 року; № 103 від 01.08.2011 року, № 104 від 01.08.2011 року, № 105 від 01.08.2011 року, № 106 від 01.08.2011 року, № 201 від 02.08.2011 року, № 202 від 02.08.2011 року, № 203 від 02.08.2011 року, № 301 від 03.08.2011 року, № 801 від 08.08.2011 року, № 802 від 08.08.2011 року, № 803 від 08.08.2011 року, № 901 від 09.08.2011 року, № 902 від 09.08.2011 року, № 1001 від 10.08.2011 року, № 1002 від 10.08.2011 року, № 1003 від 10.08.2011 року, № 1004 від 10.08.2011 року, № 1005 від 10.08.2011 року, № 1101 від 10.08.2011 року, № 1102 від 11.08.2011 року, № 1103 від 11.08.2011 року, № 1502 від 15.08.2011 року, № 1503 від 15.08.2011 року, № 1504 від 15.08.2011 року, № 1505 від 15.08.2011 року, № 1506 від 15.08.2011 року, № 1507 від 15.08.2011 року, № 1508 від 15.08.2011 року, № 1509 від 15.08.2011 року, № 1701 від 17.08.2011 року, № 1702 від 17.08.2011 року, № 1703 від 17.08.2011 року, № 1704 від 17.08.2011 року, № 1801 від 17.08.2011 року, № 1802 від 18.08.2011 року, № 1803 від 18.08.2011 року, № 1804 від 18.08.2011 року, № 1805 від 18.08.2011 року, № 1806 від 18.08.2011 року, № 2302 від 23.08.2011 року, № 2303 від 23.08.2011 року, № 2304 від 23.08.2011 року, № 2305 від 23.08.2011 року, № 2306 від 23.08.2011 року, № 2307 від 23.08.2011 року, № 2502 від 25.08.2011 року, № 2503 від 25.08.2011 року, № 2504 від 25.08.2011 року, № 2505 від 25.08.2011 року, № 2506 від 25.08.2011 року, № 2507 від 25.08.2011 року, № 2508 від 25.08.2011 року, № 2509 від 25.08.2011 року, № 2510 від 25.08.2011 року, № 2603 від 26.08.2011 року, № 2604 від 26.08.2011 року, № 2602 від 29.08.2011 року, № 3001 від 30.08.2011 року, № 3002 від 30.08.2011 року, № 3101 від 31.08.2011 року, № 3102 від 31.08.2011 року, № 3103 від 31.08.2011 року, № 3104 від 31.08.2011 року, № 3105 від 31.08.2011 року, № 3106 від 31.08.2011 року, № 3107 від 31.08.2011 року;
- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) б\н від 02.08.2011 року, б\н від 02.08.2011 року, б\н від 03.08.2011 року, б\н від 10.08.2011 року, б\н від 10.08.2011 року та податкова накладна № 1003 від 10.08.2011 року, б\н від 10.08.2011 року, б\н від 10.08.2011 року та податкова накладна № 1005 від 10.08.2011 року, б\н від 15.08.2011 року, б\н від 17.08.2011 року, б\н від 17.08.2011 року, від 17.08.2011 року, б\н від 18.08.2011 року, б\н від 25.08.2011 року, б\н від 25.08.2011 року, б\н від 25.08.2011 року, б\н від 30.08.2011 року, від 30.08.2011 року, б\н від 31.08.2011 року, б\н від 31.08.2011 року, б\н від 31.08.2011 року, б\н від 31.08.2011 року.
Розрахунки проводилися в безготівковій формі. На момент проведення перевірки заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.
Окрім цього, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем в підтвердження формування вказаних податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з контрагентом ТОВ «Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» (код ЄДРПОУ 36455135) надано договір № 01/13-06 від 13.06.2011 року про співпрацю та організацію взаємовідносин, за умовами якого сторони у відповідності до даної угоди виходять з того що інтересам кожної з них відповідає реалізація проектів у сфері: інформаційно-маркетингові; взаємодії в процесі реалізації товарів; реклами; надання різноманітних послуг в інших сферах, які відповідають статутам сторін та чинному законодавству України.
Ціна товару, виконаних робіт та послуг обумовлюється накладними та актами виконаних робіт (п. 9. Договору).
Розрахунки між сторонами за товар та виконані роботи, послуги можуть бути сплачені шляхом перерахування коштів з розрахункового на розрахунковий рахунок як повністю так і частково у вексельній формі шляхом видачі простих векселів на суму заборгованості однієї із сторін згідно договору (п.10. Договору).
Дія даного договору розповсюджується на невизначений строк до моменту, доки сторони зацікавлені у продовження спільної діяльності (п.12. Договору).
На виконання умов договору ТОВ «Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» на адресу ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» було надано:
- видаткові накладні № 1806 від 18.07.2011 року, № 1903 від 19.07.2011 року, № 1907 від 19.07.2011 року, № 2102 від 21.07.2011 року, № 2203 від 22.07.2011 року, № 2206 від 22.07.2011 року, № 2505 від 25.07.2011 року, № 2508 від 25.07.2011 року, № 2602 від 26.07.2011 року, № 2606 від 26.07.2011 року, № 2720 від 27.07.2011 року, № 2707 від 28.07.2011 року, № 2716 від 28.07.2011 року, № 2804 від 28.07.2011 року, № 2810 від 28.07.2011 року, № 2811 від 28.07.2011 року, № 2919 від 29.07.2011 року, № 2916 від 29.07.2011 року, № 2923 від 29.07.2011 року, № 2911 від 29.07.2011 року;
- податкові накладні № 1806 від 18.07.2011 року, № 1903 від 19.07.2011 року; № 1907 від 19.07.2011 року, № 2102 від 21.07.2011 року, № 2203 від 22.07.2011 року, № 2205 від 22.07.2011 року, № 2206 від 22.07.2011 року, № 2207 від 22.07.2011 року, № 2505 від 25.07.2011 року, № 2508 від 25.07.2011 року, № 2602 від 26.07.2011 року, № 2606 від 26.07.2011 року, № 2705 від 27.07.2011 року, № 2717 від 27.07.2011 року, № 2718 від 27.07.2011 року, № 2720 від 27.07.2011 року, № 2707 від 28.07.2011 року, № 2716 від 28.07.2011 року, № 2804 від 28.07.2011 року, № 2810 від 28.07.2011 року, № 2811 від 28.07.2011 року, № 2904 від 29.07.2011 року, № 2919 від 29.07.2011 року, № 2915 від 29.07.2011 року, № 2916 від 29.07.2011 року, № 2923 від 29.07.2011 року, № 2911 від 29.07.2011 року, № 2920 від 29.07.2011 року, № 2921 від 29.07.2011 року;
- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) б\н від 22.07.2011 року, б\н від 27.07.2011 року, б\н від 27.07.2011 року, б\н від 27.07.2011 року, б\н від 01.07.2011 б\н від 29.07.2011 року, б\н від 27.07.2011 року, б\н від 29.07.2011 року, б\н від 29.07.2011 року;
- акти передачі-приймання майна б\н від 01.07.2011 року, б\н від 27.07.2011 року, акти повернення майна б\н, що перебувало в оренді від 27.07.2011 року, б\н від 01.07.2011 року.
Розрахунки проводилися в безготівковій формі. На момент проведення перевірки заборгованість по розрахункам між підприємствами відсутня.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що TOB «Монтаж-Систем-Груп» отримувало від вищезазначених підприємств-постачальників товар відповідно до укладених договорів, здійснило їх оплату, отримало відповідні первинні бухгалтерські документи, які дали підстави врахувати зазначені господарські операції у бухгалтерському та податковому обліку, а тому вимоги вищевказаних Законів та Податкового кодексу України вказаним підприємством порушені не були.
Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.
Оскільки на підтвердження реальності здійснення поставок товару від вищевказаних контрагентів та його використання у власній господарській діяльності TOB «Монтаж-Систем-Груп» до справи були додані копії первинних фінансово-господарських документів, які свідчать про реалізацію даних товарів, то колегія суддів вважає, що факт поставки товарів контрагентами на користь позивача підтверджується первинними документами.
Крім цього, колегією суддів було встановлено, що на підтвердження правомірності висновків акту перевірки та податкових повідомлень-рішень відповідачем були надані наступні акт № 75/18-011/14090691 від 24.01.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "'HBO «Скад» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень-листопад 2011 року»; акт № 803/18-011/36455135 від 31.10.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2011 року»; акт № 740/15-409/36455135 від 05.10.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB "Об'єднання вантажних перевізників Харківщини» з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за липень 2011 року».
Однак, колегія суддів вважає, що зазначені вище акти зустрічних звірок не можуть вважатися належними та допустимими доказами в даній адміністративній справі у відповідності до ст. 70 КАС України, оскільки вони не містять підпису особи, яка їх склала.
Крім того, відповідно до ст. 73.5 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010 року «Про затвердження порядку проведення органами ДПС зустрічних звірок» зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань. З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
Колегією суддів встановлено, що запиту на проведення зустрічної перевірки до TOB «Монтаж-Систем-Груп» не надходило ні від відповідача, ні від податкового органу, на обліку в якому перебувають контрагенти останнього. На вказаному підприємстві зустрічні звірки з вищевказаними контрагентами не проводились.
Також колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 7 вказаної вище Постанови Кабінету Міністрів України № 1232 за наслідками проведення зустрічних звірок складається довідка, а не Акт.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.
Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Систем-Груп» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 жовтня 2013 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Систем-Груп» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень року - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 грудня 2012 року № 0000502207, № 0000512207.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Т.М. Грищенко
В.Е. Мацедонська
Головуючий суддя Мельничук В.П.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2014 |
Оприлюднено | 07.03.2014 |
Номер документу | 37510748 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Мельничук В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні