Ухвала

від 24.02.2014 по справі 908/137/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/3/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.02.2014 Справа № 908/137/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Назарова Л.В., довіреність від 14.01.2014 р.; від відповідача - Леус Г.О., довіреність від 15.12.2012 р.; від третьої особи - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/137/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро» (70040, Запорізька область, Вільнянський район, с. Антонівка, вул. Леніна, буд. 1);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Терса» (70132, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Терсянка, вул. Карташова Євгена, буд. 49);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожець» (70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Комсомольська, буд. 168);

про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Агро» заявлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терса» про стягнення заборгованості в розмірі 225229,39 грн., яка складається з 181589 грн. - основний борг, 1272,94 грн. - індекс інфляції, 4915,34 грн. - пеня, 1134,31 грн. - 3% річних, 36317,80 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.01.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/137/14, якій присвоєно номер провадження 34/3/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 05.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 14.02.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.02.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 24.02.2014 р.

24.02.2014 р. представник позивача в судовому засіданні надала заяву про забезпечення позову (вих. № 2/24-02 від 24.02.2014 р.), в якій просить винести ухвалу про забезпечення позову ТОВ «Прогрес-Агро» до ТОВ «Терса» про стягнення суми за договором поруки та неустойки, шляхом накладення арешту на майбутній врожай на полях, що обробляються відповідачем та перебувають у його користуванні - ТОВ «Терса», заборонити відповідачеві здійснювати продаж майбутнього врожаю та укладати з потенційними покупцями будь-які угоди у тому числі і попередні договори. Обгрунтовуючи дану заяву позивач посилається на наступне. Позивачу стало відомо про те, що у грудні місяці 2013 року після отримання вимоги відповідачем було перераховано зі свого поточного рахунку, який відкритий в ПАТ «МОТОР БАНК» на поточні рахунки третіх осіб грошові кошти більше 800000 грн., а саме ТОВ «Сталь» більше 140000 грн., ТОВ «Оптимус плюс» більше 110000 грн. та іншим контрагентам, при тому що заборгованість перед позивачем складає усього 181589 грн. Підтвердженням того, що дії відповідача можуть привести до неможливості виконання рішення суду є Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43493534 від 18.02.2014 р., який знаходиться в матеріалах справи та який свідчить, що на рухоме майно відповідача накладено обтяження та воно перебуває в заставі банків. Крім того, у позивача є інформація, що нерухоме майно, яке зареєстроване за відповідачем теж знаходиться у заставі банків. Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав, щоб не допустити відповідачу здійснити дії, які можуть утруднити чи зробити не можливим виконання рішення господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заяву про забезпечення позову та просила її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти заяви про забезпечення позову та просила суд відмовити в її задоволенні.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів фіксації судового процесу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг», для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 5154150МА11155.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову (вих. № 2/24-02 від 24.02.2014 р.) у справі № 90/137/14 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Отже, аналіз приписів закону, який регулює порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є однією з найважливіших гарантій захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб, певним заходом для створення можливості реального виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог; прийняття передбачених законом заходів щодо забезпечення позову є правом суду, який розглядає спір. Заходи про забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову . У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частинами 2, 4 п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», встановлено що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивачем не надано належних доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого заходу до забезпечення позову. Заявлені заходи у вигляді накладення арешту на майбутній врожай є невизначеними, заявником не вказано конкретних земельних ділянок з кадастровими номерами та не надано доказів знаходження майбутнього врожаю ТОВ «Терса» на таких ділянках, а заборона здійснювати продаж майбутнього врожаю та укладати з потенційними покупцями будь-які угоди можуть мати наслідок припинення господарської діяльності відповідача, тому в задоволенні вищевказаної заяви суд відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ТОВ «Прогрес-Агро» (вих. № 2/24-02 від 24.02.2014 р.) про забезпечення позову відмовити.

Суддя А.О. Науменко