Ухвала

від 26.02.2014 по справі 809/3293/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р. м.Львів № 876/538/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів з участю секретаря судового засідання представника позивача Коваля Р.Й., Гуляка В.В., Судової-Хомюк Н.М., Омеляновської Л.В., Кіся Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року в адміністративній справі № 809/3293/13-а за позовом благодійного фонду «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ» до Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України про визнання вимоги незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

30.10.2013 року благодійний фонд «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ» (далі - БФ «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ») звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати незаконними вимоги Івано-Франківської митниці Міндоходів (далі - Івано-Франківської митниці) щодо відшкодування витрат за зберігання товарів на складах митних органів та відмову у видачі товарів згідно митних декларацій № 2060580000/2013/008364 та № 206050000/2013/08365 від 07.10.2013 року; зобов'язати Івано-Франківську митницю видати БФ «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ» товар, оформлений згідно із цими митними деклараціями.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відмова митниці у видачі товарів без одночасного відшкодування витрат за зберігання товарів на митному складі є незаконними, оскільки вантаж весь час зберігався на складі благодійного фонду, а не на складі митниці, тому відсутні підстави для відшкодування витрат за його зберігання, а вантаж підлягає видачі отримувачу. Також митницею не враховано того, що даний вантаж не був отриманий несвоєчасно через протиправні дії Мінсоцполітики України, які визнали отриманий вантаж гуманітарною допомогою з порушенням встановлених законодавством строків.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року позов задоволено. Також стягнуто з Державного бюджету України на користь БФ «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ» 68,82 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Івано-Франківська митниця, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що відповідно до статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам, зокрема, лише після відшкодування витрат митних органів на їх зберігання, згідно із Порядком відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів. Отже, звільнення від відшкодування витрат не відносяться до компетенції митного органу.

Суд врахував, що причиною тривалого знаходження вантажу під митним контролем на складі митниці були неправомірні дії Мінсоцполітики України, яке протягом п'яти місяців визнавало спірний вантаж гуманітарною допомогою. Констатувавши відсутність вини позивача у цьому, суд безпідставно взяв це до уваги як підставу для звільнення від сплати платежів за зберігання товару на складі митного органу. За таких умов вина митниці у знаходженні вантажу на складі митниці, а також вимога про визнання вимоги митниці про відшкодування витрат на зберігання товару на складі митниці нічим не обгрунтовані та не доведені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач є місцевою благодійною організацією, головною метою якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства й окремих категорій осіб; перебуває в переліку юридичних осіб, які включені до Єдиного державного реєстру отримувачів гуманітарної за № ЄР 68.

25.03.2013 р. на адресу позивача надійшов вантаж гуманітарної допомоги від німецької організації «Мальтійська служба допомоги» (м.Трір, Німеччина), який згідно із актом № 004/13/СГД від 25.03.2013 року був розміщений на тимчасове зберігання під митним контролем на складі, що використовується благодійним фондом, за адресою: вул.Крихівецька, 102, с.Крихівці Івано-Франківської міської ради.

16.04.2013 р. БФ «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ» звернувся із листами до комісії з питань гуманітарної допомоги Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України для визнання отриманого вантажу гуманітарною допомогою і звільнення його від сплати ввізного мита та інших митних платежів.

У зв'язку з закінченням строку тимчасового зберігання вантажу гуманітарної допомоги, який був продовжений митним органом, позивач 19.07.2013 р. звернувся до відповідача із заявою про прийняття на склад митниці вантажу гуманітарної допомоги відповідно до вимог ч.3 ст.238 МК України. А 19.08.2013 р. Івано-Франківська митниця передала позивачу вказаний товар - гуманітарну допомогу на відповідальне зберігання згідно із договором № 08-38/111, що згідно із ч.4 ст.239 МК України є зберіганням на складі митниці.

24.09.2013 р. Міністерство соціальної політики України видало наказ за № 616, яким визнало спірний вантаж, отриманий позивачем, гуманітарною допомогою.

07.10.2013 р. позивач провів митне оформлення вантажу згідно із митними деклараціями за № 206050000/2013/008364 та за № 206050000/2013/008365 від 07.10.2013 р., а 09.10.2013 р. звернувся до Івано-Франківської митниці з вимогою про видачу цього вантажу.

Проте, відповідач своїм листом за № 06-72/1/2614 від 14.10.2013 року відмовив у видачі товару позивачу, оскільки той не відшкодував витрати митниці на зберігання товару, які, станом на 09.10.2013 р., складали 35592,25 грн.

Правові, організаційні, соціальні засади отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги визначає Закон Укркаїни «Про гуманітарну допомогу», згідно із частиною першою статті 5 якого центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснює, зокрема, визнання вантажів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою.

На виконання положень даного Закону Кабінет Міністрів України своєю постановою від 25.03.2013 року № 241 затвердив Порядок взаємодії центральних органів виконавчої влади та Національного банку щодо визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконання робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою, (далі - Порядок № 241) пунктом 3 якого передбачено, що Мінсоцполітики протягом п'яти робочих днів після надходження поданих заявниками документів щодо визнання, зокрема, вантажів (товарів) гуманітарною допомогою (далі - документи): опрацьовує документи і готує проект рішення та переліки вантажів (товарів) (далі - переліки); надсилає проект рішення, переліки, а також документи в електронній формі центральним органам виконавчої влади та Національному банку для опрацювання.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 241 центральні органи виконавчої влади та Національний банк після надходження від Мінсоцполітики проекту рішення, переліків і документів у визначений Міністерством строк опрацьовують і погоджують проект рішення у частині, що стосується їх компетенції. Мінсоцполітики виходячи із складності та обсягу переліків визначає строк опрацювання і погодження проекту рішення центральними органами виконавчої влади та Національним банком, який не може перевищувати п'яти робочих днів з моменту реєстрації проекту рішення, переліків і документів у відповідному центральному органі виконавчої влади та Національному банку. У разі коли відповідний центральний орган виконавчої влади або Національний банк не висловив своєї позиції щодо проекту рішення, такий проект рішення вважається погодженим ним без зауважень.

Згідно із п.5 Порядку № 241 свою позицію щодо проекту рішення центральні органи виконавчої влади та Національний банк доводять до відома Мінсоцполітики шляхом надсилання листа, до якого в разі відсутності зауважень додається підписаний аркуш погодження. У разі наявності зауважень щодо проекту рішення центральні органи виконавчої влади та Національний банк відповідно до компетенції чітко обґрунтовують такі зауваження. Після надходження підписаних аркушів погодження Мінсоцполітики приймає рішення протягом одного дня.

Приписами пункту 6 Порядку № 241 визначено, якщо у позиціях Мінсоцполітики, центральних органів виконавчої влади та Національного банку є розбіжності щодо проекту рішення, Мінсоцполітики проводить узгоджувальну нараду за участю заступників керівників центральних органів виконавчої влади та Національного банку або уповноважених ними працівників для прийняття узгодженого рішення протягом трьох робочих днів після надходження до Мінсоцполітики зауважень від центральних органів виконавчої влади або Національного банку.

У разі неприйняття узгодженого рішення за результатами узгоджувальної наради Мінсоцполітики приймає рішення, копія якого в одноденний строк після прийняття надсилається центральним органам виконавчої влади, Національному банку, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, заявникам та оприлюднюється на вебсайті Мінсоцполітики (пункти 7 та 8 Порядку № 241).

Відповідно до частин першої - другої статті 201 Митного кодексу України товари з моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів до поміщення їх у відповідний митний режим можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем.

Товари гуманітарної допомоги для їх тимчасового зберігання з дозволу відповідного органу доходів і зборів можуть розміщуватися на складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги.

Загальний строк тимчасового зберігання товарів під митним контролем становить 90 календарних днів, який може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) органом доходів і зборів, за дозволом якого товари були розміщені на складі (частина третя статті 204 Митного кодексу України).

Згідно із частинами першою та четвертою статті 239 Митного кодексу України під складами органів доходів і зборів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать органам доходів і зборів або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов'язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Згідно із частиною шостою статті 239 Митного кодексу України витрати органів доходів і зборів на зберігання товарів, транспортних засобів, зазначених у пунктах 1 - 5 частини першої та у частині п'ятій статті 238 цього Кодексу, відшкодовуються власниками цих товарів, транспортних засобів або уповноваженими ними особами. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і розраховується в порядку, передбаченому для визначення собівартості платних послуг.

Відповідно до приписів частини першої статті 242 Митного кодексу України товари, що зберігаються на складах органів доходів і зборів під митний контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат органів доходів і зборів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Водночас Порядком відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 731 від 15.06.2012 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.2012 р. № 1140/21452, встановлено, що витрати митного органу відшкодовуються власником товарів, транспортних засобів або вповноваженою ним особою після їх митного оформлення при фактичному отриманні цих товарів, транспортних засобів.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що Мінсоцполітики обмежений часовими рамками в питаннях прийняття рішення про визнання вантажів гуманітарною допомогою. Враховуючи те, що позивач 16.04.2013 року направив до Мінсоцполітики заяву про визнання вантажу гуманітраною допомогою, а рішення останнім було прийнято тільки 24.09.2013 року, тобто по спливу 6 місяців, то благодійний фонд об'єктивно, з причин, які від нього не залежали, не міг здійснити своєчасне митне оформлення цього вантажу, що спочатку перебував на тимчасовому зберіганні під митним котролем, а потім повинен був передати на склад митниці для зберігання.

Порушення Міністерством соціальної політики України строків розгляду питання про визнання вантажу благодійного фонду гуманітарною допомогою призвело до ситуації, коли вантаж позивача після закінчення строків тимчасового зберігання товарів під митним контролем не був задекларований і підлягав передачі на склад митного органу, за зберігання на якому законодавством встановлено відшкодування митниці витрат на таке зберігання; при цьому вина позивача в даному випадку відсутня.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що цей строк не може бути включений до строку зберігання спірного вантажу (гуманітарної допомоги) на складах органів доходів і зборів вантажів (товарів), у зв'язку з чим приходить до переконання про підставність позовних вимог БФ «Карітас-Івано-Франківськ УГКЦ» та правомірність задоволення таких вимог судом першої інстанції.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Міністерства доходів та зборів України залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року в адміністративній справі № 809/3293/13-а, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль Р.Й. Коваль Р.Й.Коваль Судді В.В.Гуляк Н.М.Судова-Хомюк Р.М. Шавель В.М. Каралюсь

Ухвала в повному обсязі складена 03 березня 2014 року.