Ухвала

від 04.03.2014 по справі 826/6283/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 року м. Київ К/800/40825/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Приходько І.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року

у справі № 826/6283/13-а

за позовомПриватного акціонерного товариства «Гео Спектр» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування рішення відповідача

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Гео Спектр» далі по тексту - позивач, ПАТ «Гео Спектр») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року позовні вимоги ПАТ «Гео Спектр» задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Гео Спектр», за результатами якої складено акт від 16.10.2012 року № 1275/1502/30306997.

В акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суму податкового кредиту, заявленого у податковій декларації за березень 2012 року, на 547933,00 грн., а саме - включено до складу податкового кредиту податкові накладні № 103 від 30.03.2012 року та № 96 від 28.03.2012 року, отримані від постачальника ТОВ «Тел-Сервіс», які не були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2012 року № 0014331502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 547 933,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 136983,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що найменування ПАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» змінено на ПАТ «Гео Спектр» Рішенням акціонера ПАТ «Промислово-геофізична компанія Надра» від 25.03.2013 року № 1.

ПАТ «Гео Спектр» до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 547933,00 грн., зазначену у податкових накладних від 28.03.2012 року № 96 та від 30.03.2012 року № 103, виписаних ТОВ «Тел-Сервіс» .

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанцій, роздрукованих на зворотному боці податкових накладних, 1) "документ - податкову накладну від 28.03.2012 року № 96, доставлено до Державної податкової служби України 12.04.2012 року о 16 год. 09 хв. 18 сек.; документу призначено реєстраційний номер: 9018547693; документ прийнято"; 2) - податкову накладну від 30.03.2012 року № 103, доставлено до ДПС України 12.04.2012 року о 16 год. 20 хв. 39 сек.; документу призначено реєстраційний номер: 9018555976; документ прийнято". Відповідні розбіжності в назві контрагента позивача виправлені у податковій звітності, що підтверджується квитанцією N 2 від 20.04.2012 року.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вищевказані податкові накладні зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та строк, встановлені п. 201.10 ст. 201 ПК України .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2013 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько