Постанова

від 13.01.2014 по справі 811/2970/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року Справа № 811/2970/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" (надалі - ТОВ "Кіровоградоптсервіс") звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000572206 від 21.08.13, №0000582206 від 21.08.13.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість винесені за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кіровоградоптсервіс", оформленої актом №28/11-23-22-06/22209574 від 07.08.13, якою установлено порушення порядку формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з ПДВ внаслідок відображення у податковому обліку безтоварних операцій з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", з метою заниження податків до сплати в бюджет. Позивач, стверджуючи, що такі висновки не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з вказаним контрагентом, посилаючись на відсутність судових рішень про визнання недійсними угод, укладених з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Додатково вказав на порушення відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень - рішень вимог п.86.9 ст.86 ПК України, стверджуючи, що оскільки перевірка позивача проведена на виконання постанови слідчого, винесеної у кримінальному провадженні, тому податкові повідомлення-рішення не могли бути прийняті до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у цьому кримінальному провадженні.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що відповідач сформував витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", які не спрямовані на реальне настання наслідків та є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Доводячи, що позивач отримав необґрунтовану податкову вигоду за рахунок відображення цих операцій у своєму податковому обліку, просив суд у позові відмовити.

Сторони у судове засідання 13.01.14 не прибули, подавши до суду заяви про розгляд справи без участі їхніх представників.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" з 09.08.96 зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, перебуває на податковому обліку в Кіровоградській ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області (а.с. 38 - 40, т. 1).

Посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі постанови слідчого від 15.05.13 у кримінальному провадженні №12013110000000204, наказу №353 від 26.07.13 (а.с. 70-72, т.1), у період 26-31.07.13 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кіровоградоптсервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, в податковій звітності по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Стандарт Агро-Буд" за період з 01.01.12 по 28.02.13, результати якої оформлено актом №28/11-23-22-06/22209574 від 07.08.13 (а.с.11-37, т. 1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 82254 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 78337 грн., в т.ч.: за травень 2012 року на суму 46404 грн., за червень 2012 року на суму 31933 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000582206 від 21.08.13, яким згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 123 381 грн., з яких 82 254 грн. - за основним платежем, 41 127 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 10, т.1)

- форми "Р" №0000572206 від 21.08.13, яким згідно пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 та відповідно до ч.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, за порушення п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 117 506 грн., з яких 78 337 грн. - за основним платежем, 39 169 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9, т. 1).

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Стандарт Агро-Буд". Виявлені порушення податкового законодавства кваліфіковані податковим органом за п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України і полягали в тому, що позивач сформував витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", які визнані правочинами, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд установив, що вони опосередковані договором купівлі - продажу №138 від 27.04.12, згідно з умовами якого ТОВ "Стандарт Агро-Буд" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Кіровоградоптсервіс" (покупця) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Оплата товару покупцем здійснюється на протязі 2 місяців з моменту поставки товару. Вартість доставки включена у вартість товару. (а.с. 172, т.3).

На виконання умов цього договору ТОВ "Стандарт Агро-Буд" упродовж травня - червня 2012 року поставлено позивачу товар - продукти харчування вартістю 470023,96 грн.

Про поставку товару ТОВ "Стандарт Агро-Буд" виписані позивачу видаткові накладні №СА-0000025 від 03.05.12, №СА-0000026 від 07.05.12, №СА-0000027 від 08.05.12, №СА-0000028 від 11.05.12, №36 від 11.05.12, №СА-0000029 від 14.05.12, №СА-0000030 від 15.05.12, №СА-0000037 від 21.05.12, №СА-0000038 від 22.05.12, №СА-0000039 від 28.05.12, №СА-0000046 від 01.06.12, №СА-0000059 від 11.06.12, №СА-0000060 від 12.06.12, №СА-0000074 від 18.06.12, №СА-0000061 від 18.06.12, №СА-0000075 від 25.06.12. (а.с. 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, т.1) та податкові накладні №5 від 03.05.12, №22 від 07.05.12, №25 від 08.05.12, №45 від 14.05.12, №49 від 15.05.12, №77 від 21.05.12, №79 від 22.05.12, №110 від 28.05.12, №1 від 01.06.12, №32 від 11.06.12, №44 від 12.06.12, №62 від 18.06.12, №67 від 18.06.12, №93 від 25.06.12. (а.с. 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, т.1).

Позивачем на банківський рахунок ТОВ "Стандарт Агро-Буд" перераховано 470023,96 грн., про що свідчать платіжні доручення. (а.с. 96-103, т.1, 87-92, т.2).

Суми ПДВ за податковими накладними ТОВ "Стандарт Агро-Буд" включені позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ, а саме: 46 404,29 грн. - за травень 2012 року, 31933,03 грн. - за червень 2012 року (а.с. 64-71, 179 - 199, т. 3). Вартість придбаних товарів у розмірі 391 686, 65 грн. віднесена ним до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів податкової декларацій з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року (а.с. 174 - 175, т.3).

Згідно з поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, придбані товари перевозилися транспортними засобами продавця ТОВ "Стандарт Агро-Буд" з міста Борисполя Київської області до міста Кіровограда. Від перевізника позивач не отримував примірники товарно-транспортних накладних, оскільки позивач не вважає їх первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Розвантаження товару здійснювалося на складі ТОВ "Кіровоградоптсервіс", розташованому у м. Кіровограді по вул. Аерофлотській, 13, орендованому позивачем у ПАТ Кіровоградське АТП 13555". (а.с. 72-73, т.3) Приймання товарів від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - комірник Репетуха В.Д. за довіреностями, які зареєстровані у журналі реєстрації довіреностей ТОВ "Кіровоградоптсервіс", копія витягу з якого надана суду. (а.с. 177 - 178, т.3).

З приводу подальшого використання товарів, придбаних у ТОВ "Стандарт Агро-Буд", представник позивача пояснив суду, що вони реалізовані позивачем наступним покупцям, на підтвердження чого надав суду копії видаткових та податкових накладних про поставку продуктів харчування. (а.с. 104 -250 т.1, а.с. 1 - 11, 93 - 250 т.2, а.с. 1- 16 т.3)

Таким чином, судом установлено, що право на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Стандарт Агро-Буд" виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та суми ПДВ, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

Відтак, обставини, наведені відповідачем, як підстави для невизнання даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Стандарт Агро-Буд" знаходяться поза межами вимог п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9, п.139.1 ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Воднораз, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача, підставою для невизнання його права на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з цим контрагентом послугували висновки податкового органу про те, що усі операції купівлі - продажу ТОВ "Стандарт Агро-Буд" не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача. В підґрунтя цього покладено висновки акту Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС №194/22-1/35313490 від 15.04.13 "Про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення показників податку на додану вартість в обліку ТОВ "Стандарт Агро-Буд" з підприємствами - покупцями та постачальниками за період з 01.01.12 по 28.02.13". (а.с. 132 - 142, т.3)

Щодо оцінки відповідачем правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", як нікчемних, суд виходить з того, що, за визначенням, наведеним у частині 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Натомість, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті №28/11-23-22-06/22209574 від 07.08.13, визначається законом як фіктивний (стаття 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Відповідач, стверджуючи про нікчемність правочину, вчиненого між ТОВ "Стандарт Агро-Буд" та позивачем, не довів наявність у нього мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання. Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його контрагентів податковими органами, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Стверджуючи про правомірність коригування даних податкового обліку позивача шляхом виключення зі складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з постачальником ТОВ "Стандарт Агро-Буд", який займався діяльністю, спрямованою на надання неправомірної податкової вигоди третім особам, відповідач не надав суду судових рішень про визнання недійсними угод, укладених позивачем з цим контрагентом, ініційованих податковим органом на підставі ст.ст. 234, 228 ЦК України, або щодо фіктивної діяльності останнього, визнаної такою у порядку, передбаченому статтею 55-1 ГК України, статтею 205 КК України.

Як установлено судом, слідчим управлінням ГУМВС України в м. Києві розслідується кримінальне провадження №12013110000000204, порушене 12.02.13 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, зокрема за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Стандарт Агро-Буд". (а.с. 83- 84, 167, т.3) Доказів прийняття судового рішення у вказаному кримінальному провадженні стосовно осіб, причетних до діяльності ТОВ "Стандарт Агро-Буд", відповідачем суду не надано.

Воднораз, Вишгородським районним судом Київської області на виконання судового доручення у даній справі допитано в якості свідка ОСОБА_2, який за даними реєстраційної справи ТОВ "Стандарт Агро-Буд" у період з 18.04.12 - 03.12.12 значився засновником та директором товариства та яким підписані первинні документи ТОВ "Стандарт Агро-Буд", надані позивачем. Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив господарські взаємовідносини з позивачем щодо поставки товарів за договором №138 від 27.04.12, що мали місце упродовж травня - червня 2012 року. (а.с. 225-231, т. 3).

Таким чином, у ході судового розгляду відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ "Кіровоградоптсервіс" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, тому збільшення грошових зобов'язань на підставі п.54.3 ст.54 ПК України та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 123.1 статті 123 ПК України, є неправомірним.

Воднораз, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень норм п.86.9 ст.86 ПК України.

Вказаною нормою (у редакції Закону №5503-VI від 20.11.12, яка діє з 04.01.13) передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Тобто, вказана норма застосовується за результатами перевірки платника податків, призначеної в рамках кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

Як установлено судом, перевірка позивача призначена та проведена на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме у зв'язку з отриманням постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 15.05.13 про призначення позапланової перевірки, винесеної в рамках розслідування кримінального провадження №12013110000000204, порушеного 12.02.13 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а саме за фактами фіктивного підприємництва ТОВ "Прогрес Консалт", ТОВ "Коревса Лімітед", ТОВ "Стандарт Агро-Буд", ТОВ "Цезій", ТОВ "Бартком - Інвестмент", ТОВ "Інтегра Кампені", ТОВ "Комершел Альянс". Натомість посадові особи ТОВ "Кіровоградоптсервіс" не є стороною цього кримінального провадження. (а.с. 70- 71 т.1, а.с. 83-84, 167 т.3) Відтак, визначаючи грошові зобов'язання на підставі акту перевірки №28/11-23-22-06/22209574 від 07.08.13, відповідач на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень не залежав від наявності судового рішення у кримінальному провадженні №12013110000000204.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем правомірність спірних податкових повідомлень - рішень Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №0000572206 від 21.08.13, №0000582206 від 21.08.13 не доведено, тому позов про визнання їх протиправними та скасування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачеві з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 2 294 грн. (а.с. 2, т.1).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000572206 від 21.08.13, №0000582206 від 21.08.13.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш