Ухвала

від 16.10.2014 по справі 811/2970/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2014 рокусправа № 811/2970/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 811/2970/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000572206 від 21.08.13, №0000582206 від 21.08.13.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з висновками відповідача щодо безтоварності операцій з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", з метою заниження податків до сплати в бюджет, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам, оскільки такі мали реальний характер, підтверджені первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014р. позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем не надано доказів які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків, а у ході розгляду справи встановлено правомірне формування позивачем витрат та податкового кредиту.

Колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кіровоградоптсервіс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства щодо правомірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, в податковій звітності по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Стандарт Агро-Буд" за період з 01.01.12 по 28.02.13, результати якої оформлено актом №28/11-23-22-06/22209574 від 07.08.13. підстави проведення перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 82254 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 78337 грн., в т.ч.: за травень 2012 року на суму 46404 грн., за червень 2012 року на суму 31933 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивач сформував витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Стандарт Агро-Буд", які визнані правочинами, що не спричиняють реального настання правових наслідків.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення: форми "Р" №0000582206 від 21.08.13, за порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 123 381 грн., з яких 82 254 грн. - за основним платежем, 41 127 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; форми "Р" №0000572206 від 21.08.13, за порушення п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 117 506 грн., з яких 78 337 грн. - за основним платежем, 39 169 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Стандарт Агро-Буд" було укладно договір купівлі - продажу №138 від 27.04.12, згідно з умовами якого ТОВ "Стандарт Агро-Буд" (продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Кіровоградоптсервіс" (покупця) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Оплата товару покупцем здійснюється на протязі 2 місяців з моменту поставки товару. Вартість доставки включена у вартість товару. (а.с. 172, т.3).

На виконання умов цього договору ТОВ "Стандарт Агро-Буд" упродовж травня - червня 2012 року поставлено позивачу товар - продукти харчування вартістю 470023,96 грн.

Факт виконання договору підтверджено наданими первинними документами: договір, видаткові накладні №СА-0000025 від 03.05.12, №СА-0000026 від 07.05.12, №СА-0000027 від 08.05.12, №СА-0000028 від 11.05.12, №36 від 11.05.12, №СА-0000029 від 14.05.12, №СА-0000030 від 15.05.12, №СА-0000037 від 21.05.12, №СА-0000038 від 22.05.12, №СА-0000039 від 28.05.12, №СА-0000046 від 01.06.12, №СА-0000059 від 11.06.12, №СА-0000060 від 12.06.12, №СА-0000074 від 18.06.12, №СА-0000061 від 18.06.12, №СА-0000075 від 25.06.12. (а.с. 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, т.1) та податкові накладні №5 від 03.05.12, №22 від 07.05.12, №25 від 08.05.12, №45 від 14.05.12, №49 від 15.05.12, №77 від 21.05.12, №79 від 22.05.12, №110 від 28.05.12, №1 від 01.06.12, №32 від 11.06.12, №44 від 12.06.12, №62 від 18.06.12, №67 від 18.06.12, №93 від 25.06.12.; платіжні доручення; податкові накладні.

Розвантаження товару здійснювалося на складі ТОВ "Кіровоградоптсервіс", розташованому у м. Кіровограді по вул. Аерофлотській, 13, орендованому позивачем у ПАТ Кіровоградське АТП 13555". (а.с. 72-73, т.3) Приймання товарів від імені позивача здійснювала його уповноважена посадова особа - комірник Репетуха В.Д. за довіреностями, які зареєстровані у журналі реєстрації довіреностей ТОВ "Кіровоградоптсервіс", копія витягу з якого надана суду. (а.с. 177 - 178, т.3).

Позивачем також надані докази використання придбаного товару у господарській діяльності - реалізація наступним покупцям (а.с. 104 -250 т.1, а.с. 1 - 11, 93 - 250 т.2, а.с. 1- 16 т.3)

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, слід зазначити, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Виконання договору та отримання товару, оплата товару, підтверджується матеріалами справи.

Порядок складання платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено ст. 201 ПК України.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України (п. 201.8 ст. 208 ПК України).

На час укладання та виконання умов договору, так і на час виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, такі обставини сторонами не спростовуються.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до вірного висновку щодо правомірного формування позивачем витрат та податкового кредиту.

Щодо доводів відповідача про ненадання до перевірки всіх товарно-транспортних накладних, які б свідчили про факт транспортування товару від постачальника до покупця, зважаючи на характер цивільно-правової угоди, цей документ не є обов'язковим в даному випадку.

Крім того, відповідно до листа Міндоходів і зборів України від 19.09.2013р. №11569, ТТН не є документом якій визначає право на формування податкового кредиту.

Також слід зазначити щодо посилання відповідачем на матеріали кримінальної справи, то суд не бере їх до уваги, оскільки вони є доказами в кримінальній справі, оцінку яким має надавати компетентний суд, а, по-друге, про наявність обвинувального вироку в межах розгляду кримінальної справи, який набрав законної сили і встановлені ним обставини могли би бути обов'язковими відповідно до частини 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в акті перевірки інформація відсутня.

Отже, виходячи з вище викладеного, податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 811/2970/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградоптсервіс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 17 жовтня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак