Постанова від 27.02.2014 по справі 826/14339/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2014 року № 826/14339/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Костенка Д.А. Скочок Т.О. , розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві Міністерства доходів і зборів України провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0005442290 від 19.04.2013 р. та рішень про результати розгляду скарг В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, (далі -відповідач 1), Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, (далі -відповідач 2), Міністерства доходів і зборів України, (далі -відповідач 3), про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0005442290 від 19.04.2013 р. та рішень про результати розгляду скарг.

З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0005442290 від 19.04.2013 р. та рішення про результати розгляду скарги від 17.06.2013 р. №1094/10/12-3-03 Головного управління Міндоходів у м. Києві та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 29.08.2013 р. №9956/6/99-99-10-01-15.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що підстави для нарахування земельного податку відсутні з огляду на те, що позивачу земельна ділянка не належить ані на праві власності, ані на праві оренди. Представник позивача звертав увагу суду на те, що оскаржувані рішення відповідача 2 та відповідача 3, прийняті без урахування фактичних обставин справи, в порушення норм матеріального права, а тому висновки податкових органів є помилковими.

Відповідачі заперечили проти позовних вимог, звертали увагу суду на правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та недопущення порушень вимог законодавства під час розгляду скарг позивача.

В судове засідання 16.12.2013 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача 2.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" зареєстровано 11.03.1997 р. у Шевченківській районній у м. Києві державній адміністрації, 18.03.1997 р. взято на облік в органах державної податкової служби, станом на час існування спірних правовідносин перебуває на обліку в Державній податковій інспекції Шевченківського району м. Києва.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Авер-ТЕХ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої, було складено Акт про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" (код за ЄДРПОУ 21665318) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. від 29.03.2013 р. №866/22-90/21665318 (далі -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, п.286.2 ст.286, п.287.1, п.287.6 ст.287 Податкового кодексу України внаслідок неподання податкової декларації плати за землю за земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за 2012 р., ненарахування та несплата земельного податку за жовтень-грудень 2011 року, 2012 р. Враховуючи вимоги п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України нараховано земельного податку у сумі 339794,94 грн., в т.ч. за жовтень-грудень 2011 року - 67958,99 грн., 2012 рік - 271835,95 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем 1 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0005442290 від 19.04.2013 р. (надалі - ППР №0005442290), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 509861,85 грн., з яких 339794,38 грн. - за основним платежем та 170067,47 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем було оскаржено вказане ППР №0005442290 у адміністративному порядку до відповідача-2, за наслідком розгляду скарги відповідачем - 2 було прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 17.06.2013 р. №1094/10/12-3-03 (надалі - Рішення №1094/10/12-3-03), яким ППР №0005442290 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Авер-ТЕХ" - без задоволення.

Позивач звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, яка Рішенням про результати розгляду скарги від 29.08.2013 р. №9956/6/99-99-10-01-15 (надалі - Рішення №9956/6/99-99-10-01-15) залишила без змін ППР №0005442290, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що позивачем, як покупцем, були укладені наступні договори:

- з АТВТ "Славутич", як продавцем, Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості між підприємствами №1 від 19.08.1999 р., відповідно до умов якого, продавець продав і зобов'язується передати у власність покупця двохповерховий блок складів, загальною площею 943,5 метрів квадратних, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пимоненко, 13, а покупець купив і зобов'язується прийняти об'єкт нерухомості та сплатити ціну на умовах цього Договору;

- з АТВТ "Славутич", як продавцем, Договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості між підприємствами №3 від 02.11.2000 р., відповідно до умов якого продавець продав і зобов'язується передати у власність покупця будівлю Медпункту, загальною площею 302,2 метрів квадратних, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Пимоненко, 13, літера Є, а покупець купив і зобов'язується прийняти об'єкт нерухомості та сплатити ціну на умовах цього Договору;

- з ТОВ "Аннабелла", як продавцем, Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 05.09.2002 р., відповідно до умов якого продавець на підставі рішення загальних зборів (Протокол № 8 від 16 серпня 2002 року) продав і зобов'язується передати у власність покупця нежитлове приміщення - будівлю корпуса 2, загальною площею 1295,9 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка №13, а покупець купив на підставі рішення загальних зборів (Протокол № 5 від 04 вересня 2002 року) і зобов'язується прийняти це нежитлове приміщення та сплатити його вартість на умовах цього Договору.

Також судом встановлено, що 30.05.2007 року між Київською міською радою, як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за №320), (надалі -Договір оренди земельної ділянки), відповідно до умов якого орендодавець, на підставі Рішення Київської міської ради від 08.02.2007 року №90/751, за Актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду(строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Миколи Пимоненка, 13-ж у Шевченківському районі м. Києва; розміром 5659 кв.м.; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративно-складських будівель; кадастровий номер - 8000000000:91:132:0046.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2007 р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зареєстровано Договір оренди земельної ділянки, про що зроблено запис від 06.06.2007 р. за №91-6-00661 у книзі записів державної реєстрації договорів.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії Договору оренди земельної ділянки закінчився 30.05.2008 року, позивач не звертався з клопотанням до Київської міської ради для укладення нового договору оренди земельної ділянки.

Положеннями п.269.1 ст.269, ст.270, пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України закріплено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Враховуючи те, що відповідачами не було доведено того факту, що позивач в жовтні-грудні 2011 року та в 2012 році був власником/землекористувачем земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Пимоненка, 13-ж, а також не надано жодного документа, на які посилались в обґрунтування прийнятого ППР №0005442290, суд приходить до висновку, що зазначене податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню

У відповідності до положень п.55.1. ст. 55 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Стаття 56 ПК України регулює питання оскарження рішень контролюючих органів.

Так, вказаною статтею ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку. Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.

Згідно зі змістом п. 56.18. ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з вимогами пункту 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з пунктами 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків, органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 №1001, у мотивувальній частині рішення про результати розгляду скарги, мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу, а також посилання на конкретні статті та пункти Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу.

Враховуючи те, що відповідачами не було надано належних доказів в обґрунтування прийнятого ППР №0005442290, а також Рішення №1094/10/12-3-03 та Рішення №9956/6/99-99-10-01-15, суд приходить до висновку, що зазначені рішення є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-Тех" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби №0005442290 від 19.04.2013 р. та рішення про результати розгляду скарги від 17.06.2013 р. №1094/10/12-3-03 Головного управління Міндоходів у м. Києві та рішення Міністерства доходів і зборів України про результати розгляду скарги від 29.08.2013 р. №9956/6/99-99-10-01-15.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авер-ТЕХ" (ідентифікаційний номер 21665318) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Судді Д.А. Костенко

Т.О.Скочок