Ухвала

від 25.02.2014 по справі 801/9296/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/9296/13-а

25.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Щербінін О.О.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій " Ялтинський" - Кадусі Павло Валерійович, довіреність № 52 від 19.02.14,

представник відповідача-Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим - не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 801/9296/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 28.11.13

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій " Ялтинський" (вул. Свердлова, 32,м.Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Васильєва, 16,м.Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 адміністративний позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій " Ялтинський" до Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Головного управління Міндоходів в АР Крим від 23.05.2013р. № 001362201 та № 001352201, стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного підприємства Міністерства оборони «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» (м. Ялта, вул. Свердлова 32, код ЄДРПОУ 08334083 ) 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.). судового збору. В іншій частині позовних вимог - відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2013, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 23.05.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001352201, відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 482579 грн. , та № 0004362201, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 95318грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19007 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 19.04.2013 №590/22.1/08334083/107 документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ФГ «Лакі» за період часу з 010.01.209 р. по 31.03.2012.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п. 1.31, п.1.32 ст.1 , п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 , п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.36, п.п. 14.1.202 п.14.1 ст.14 , п.138.1 , п. 138.2 , п.п. 138.8.1 п. 138 .8 ст.138 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на прибуток в сумі 482579 грн., порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4. , п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 14.1.36, п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п.198.1 , п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 95318 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФГ «Лакі» 15.06.2009, 02.06.2010р., 06.05.2011р., 13.03.2012р. укладені договори №10а, №14, №8а, №3, предметом яких було постачання на адресу першого продуктів харчування.

На вимогу суду позивачем надані документи його бухгалтерської та податкової звітності щодо правовідносин з ФГ «Лакі» в період часу, що перевірявся.

Колегією суддів встановлено, що в період часу, що перевірявся, позивачем були придбані товари харчування у 2009 р. на суму 94558,42грн. ( в тому числі ПДВ), у 2010р. - 179435,68 грн. (в тому числі ПДВ), у 2011р. - на суму 298607,66 грн. ( в тому числі ПДВ), у 2012 р. - на суму 101051,62 грн. ( в тому числі ПДВ).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На час проведення позивачем господарської діяльності у січні2011 р. - березні 2012 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено, що р. ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи містять податкові накладні, оформлені вказаним контрагентом, документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують факт отримання товарів, їх обліку, докази оплати їх вартості ( в тому числі перерахування ПДВ).

Крім того позивачем надані докази того, що вказаний товар ним використовувався для здійснення господарської діяльності, а саме був використаний для забезпечення харчування відпочиваючих.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено протиправність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки №590/22.1/08334083/107 від 19.04.2013 щодо відсутності правових підстав для формування податкового кредиту та віднесення до складу валових витрат коштів, сплачених ФГ «Лакі» в період часу, що перевірявся, за придбаний товар, в наслідок чого суд першої інстанції мав право задовольнити позов в частині визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень - рішень від 23.05.2013 р. №0001352201 та №0001362201 .

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 у справі № 801/9296/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 у справі № 801/9296/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко