Рішення

від 11.02.2014 по справі 911/4521/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"11" лютого 2014 р. Справа № 911/4521/13

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП-ВТС», м. Біла Церква до 1. Київської обласної спілки споживчих товариств, м. Київ 2. Білоцерківської торгово-закупівельної бази, Білоцерківський район, м. Узин про визнання відсутності прав юридичної особи та відновлення становища, яке існувало до порушення за участю представників:

позивача:Грабовська Н.В. - дов. від 14.03.2013р. № 1 відповідача 1:Озарків І.Д. - дов. від 30.12.2013р. № 01-174 відповідача 2:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП-ВТС» (далі - позивач) до Київської обласної спілки споживчих товариств (далі - відповідач 1, Київоблспоживспілка) та Білоцерківської торгово-закупівельної бази (далі - відповідач 2) про:

- визнання відсутнім у Київської обласної спілки споживчих товариств права юридичної особи, як суб'єкта цивільно-господарських правовідносин, станом на 18.02.1992 року, тобто на дату первинної державної реєстрації Білоцерківської торгово-закупівельної бази;

- відновлення становище, яке існувало в майнових відносинах між Київською обласною спілкою споживчих товариств, Білоцерківською торгово-закупівельною базою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріта» (правонаступник ТОВ «Виробниче підприємство «ВТС») стосовно приналежності приміщення складу площею 534 кв.м, розташованого в м. Біла Церква Київської області по вулиці Ярослава Мудрого 63, - станом на жовтень 2005 року, тобто на дату первинного звернення Київської обласної спілки споживчих товариств до господарського суду та надання недостовірних даних про себе як суб'єкта цивільно-господарських правовідносин у 1992 році (вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що Київська обласна спілка споживчих товариств не мала статус юридичної особи або будь-якого іншого статусу суб'єкта цивільно-господарських правовідносин на момент укладення між ТОВ «Маріта» (правонаступник якого є позивач) та Білоцерківською торгово-закупівельною базою договору від 02.12.1998р. купівлі-продажу приміщення складу площею 534 кв.м, розташованого в м. Біла Церква Київської області по вулиці Ярослава Мудрого 63, а тому на думку позивача Київоблспоживспілка не могла бути засновником Білоцерківської торгово-закупівельної бази і не могла бути суб'єктом права власності на вказане нерухоме майно придбане позивачем за вищезазначеним договором, який за позовом Київоблспоживспілки був визнаний судом недійсним в наслідок чого позивач втратив право власності на куплене за вказаним договором зазначене вище майно. На переконання позивача результатом викладених обставин є порушення його майнових прав, як власника нерухомого майна яке було придбано ним у другого відповідача за вищезазначеним договором, яке виражається у безпідставних претензіях першого відповідача на зазначене майно.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Представник Київоблспоживспілки, присутній в судовому засіданні, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, які зводяться до того, що Київська обласна спілка споживчих товариств мала статус юридичної особи, та як юридична особа існувала до створення Білоцерківської торгово-закупівельної бази. Крім того, Білоцерківська торгово-закупівельна база заснована Київською облспоживспілкою є його власним підприємством та знаходиться в його безпосередньому підпорядкуванні, все майно торгово-закупівельної бази, в тому числі і зазначене вище є його власністю і відповідно до положень статуту торгово-закупівельної бази вона не має право відчужувати майно без його згоди.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача 2 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача 2 за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Приписами ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондує з положеннями статті 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення його прав і законних інтересів.

Водночас, вимога визнати відсутнім у Київської обласної спілки споживчих товариств права юридичної особи, як суб'єкта цивільно-господарських правовідносин, станом на 18.02.1992 року, тобто на дату первинної державної реєстрації Білоцерківської торгово-закупівельної бази, за своїм змістом є вимогою про встановлення юридичного факту, який може встановлюватися лише як елемент оцінки фактичних обставин справи при розгляді господарськими судами спору про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

До того ж, встановлення юридичного факту, як спосіб захисту порушеного права не передбачений вищезазначеними нормами Закону (ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 20 ГК України).

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.

Відтак, виходячи з наведених законодавчих положень, а також враховуючи той факт, що вимога позивача про визнати відсутнім у Київської обласної спілки споживчих товариств права юридичної особи, як суб'єкта цивільно-господарських правовідносин, станом на 18.02.1992 року, тобто на дату первинної державної реєстрації Білоцерківської торгово-закупівельної бази не відповідає встановленим діючим законодавством України способам захисту порушених прав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.

Позивач також заявляє вимогу про відновлення становище, яке існувало в майнових відносинах між Київською обласною спілкою споживчих товариств, Білоцерківською торгово-закупівельною базою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріта» (правонаступник ТОВ «Виробниче підприємство «ВТС») стосовно приналежності приміщення складу площею 534 кв.м, розташованого в м. Біла Церква Київської області по вулиці Ярослава Мудрого 63, - станом на жовтень 2005 року, тобто на дату первинного звернення Київської обласної спілки споживчих товариств до господарського суду та надання недостовірних даних про себе як суб'єкта цивільно-господарських правовідносин у 1992 році.

Вирішуючи спір у вказаній частині суд зазначає таке.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.02.2007р. у справі № 266/20-05/10-06 за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Білоцерківської торгово-закупівельної бази та Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріта» (правонаступник якого є позивач) про визнання недійсним повністю договору купівлі-продажу від 02.12.1998р. та виселення із займаного приміщення та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріта» до Київської обласної спілки споживчих товариств про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності, яка на час розгляду спору набрала законної сили, рішення господарського суду Київської області від 12.12.2006р. у даній справі змінено. Первісний позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 534 кв.м, що розташоване в м. Біла Церква по вулиці Ярослава Мудрого 63, укладеного 02.12.1998р. між Білоцерківською торгово-закупівельною базою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріта». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріта» повернути Білоцерківській торгово-закупівельній базі нежитлове приміщення складу, площею 534 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого 63 та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріта» з приміщення що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого 63. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексі України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки в судовому порядку визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 534 кв.м, що розташоване в м. Біла Церква по вулиці Ярослава Мудрого 63, укладеного 02.12.1998р. між Білоцерківською торгово-закупівельною базою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріта», за яким позивач придбав у другого відповідача вищезазначене майно, а в силу приписів ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю то відсутнє те становище, яке позивач просить суд відновити. За вказаних обставин, у відповідача відсутнє право за захистом якого він звернувся до суду з даним позовом у вказаній частині вимог, а тому відсутні підстави для задоволення вимоги про відновлення становища, яке існувало в майнових відносинах між Київською обласною спілкою споживчих товариств, Білоцерківською торгово-закупівельною базою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріта» (правонаступник ТОВ «Виробниче підприємство «ВТС») стосовно приналежності приміщення складу площею 534 кв.м, розташованого в м. Біла Церква Київської області по вулиці Ярослава Мудрого 63, - станом на жовтень 2005 року, тобто на дату первинного звернення Київської обласної спілки споживчих товариств до господарського суду та надання недостовірних даних про себе як суб'єкта цивільно-господарських правовідносин у 1992 році.

З огляду на зазначене, позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними, недоведеними та необґрунтованими, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В позові відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 26.02.2014р.