Постанова

від 05.03.2014 по справі 914/3548/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 914/3548/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою від 09.01.2014 р. (вх. № 01-05/99/14 р.) Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2,

на рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013 року

у справі № 914/3548/13 (суддя Яворський Б.І.),

порушеній за позовом

Позивача: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1),

До відповідача: Приватного підприємства "Торгово-виробнича компанія "ДС" (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 27, код ЄДРПОУ 35145890),

Про стягнення з відповідача на користь позивача 175 652,00 грн. витрат на будівельно-ремонті роботи орендованого приміщення та судових витрат.

За участю представників сторін :

від апелянта/позивача: ОСОБА_3 - п/к за договором про надання адвокатських послуг від 26.11.2013р. (а.с. 145, 146),

від відповідача: Данилевич Д.О. - п/к за довіреністю від 01.10.2013 р. (а.с. 50).

Представникам сторін, які прибули в дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

За клопотанням апелянта/позивача (а.с. 190) здійснюється технічна фіксація судового процесу.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 09.01.2014 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 914/3548/13 господарського суду Львівської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченка Я.О. (а. с. 172).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2014 року апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_2 прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 22.01.2014 року о 10 год. 20 хв., про що сторони були повідомлені у встановленому законом порядку, під розписку: апелянт/СПД-ФО ОСОБА_2 - 18.01.2014 р. рекомендованою поштою № 06933257 (а.с. 175), відповідач - 15.01.2014 р. рекомендованою поштою № 06933235 (а.с. 174) (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

У судовому засіданні, яке відбулося 22.01.2014 р. за участю представників обох сторін оголошено перерву до 19.02.2014р. на 10 год. 00 хв., яка була продовжена до 05.03.2014 р. на 10 год. 00 хв., про що сторони були повідомлені під розписку (а.с. 193, 197).

Представник апелянта/позивача прибув, через канцелярію суду за вх. № 01-04/283/14 від 22.01.2014 р. подав пояснення від ОСОБА_5, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013 р. по справі № 914/3548/13 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_2 задовольнити та стягнути з Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» 175 652,00 грн. витрат на ремонтні роботи орендованого приміщення.

Представник відповідача прибув, через канцелярію суду подав за вх. № 01-04/284/14 від 22.01.2014 р. заперечення на апеляційну скаргу (а.с. 183-185) з додатками (а.с. 186-187, 188-189), в судовому засіданні надав пояснення, просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 914/3548/13.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду належить залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2013 року господарським судом Львівської області ухвалено рішення по справі № 914/3548/13 (суддя Яворський Б.І.), яким у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с. 160-165), 19.12.2013 р. господарським судом Львівської області ухвалено додаткове рішення по справі № 914/3548/13 про розподіл судових витрат (а.с. 166-167).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 09.01.2014 р. (вх. № 01-05/99/14 р.), просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013 р. по справі № 914/3548/13 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_2 задовольнити та стягнути з Приватного підприємства «Торгово-виробнича компанія «ДС» 175 652,00 грн. витрат на ремонтні роботи орендованого приміщення (п. 2 прохальної частини апеляційної скарги), судові витрати покласти на позивача (п. 3 прохальної частини апеляційної скарги).

Скаржник апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013 р. по справі № 914/3548/13 винесено з грубим порушенням норм матеріального законодавства за неповного зясування усіх обставин справи, а відтак підлягає скасуванню, так як відповідно до п. 4.1. Договору, укладеного сторонами, передбачено зобовязання для СПД-ФО ОСОБА_2 з проведення поточного ремонту орендованого майна, а відповідно до п. 2.4. цього Договору, що у разі проведення Орендарем з дозволу Орендодавця поліпшення орендованого майна, Орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості в рахунок орендної плати., відтак вважає, що згода Орендодавця на проведення ремонтних робіт та здійснення покращень була закріплена у самому договору, а саме: п. 1.3. Договору, згідно якого, Орендар в процесі своєї діяльності здійснює ремонт приміщення своїми засобами і коштами, які враховуються при розрахунках у величині орендної плати. На думку апелянта, відсутність додатку № 1 до договору, а саме: кошторису вартості ремонтних робіт не може свідчити про відсутність згоди Орендодавця на ремонт вказаного приміщення.

Апелянт стверджує, що сторонами не оформлявся додаток № 2 до договору, замість нього, Орендодавець надав Орендарю Оцінювальний акт БТІ від 20.07.2010 року будинку АДРЕСА_2, згідно якого, знос будинку складав 46%, що відповідно до Правил визначення фізичного зносу житлових будинків СОУ 75.11-35077234.0015:2009, визначався як «експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення ремонту».

Скаржник посилаючись на ст. 776 ЦК України, з метою приведення у придатний стан орендоване приміщення, провів ремонтні роботи, зокрема, встановив систему опалення, проклажання трубопроводів водопостачання, газопровідних труб, каналізації, влаштування сходів, монолітного залізобетонного перекриття тощо. Вартість ремонтних робіт відповідно до Висновку експертного будівельно-технічного дослідження складає 175 652, 00 грн., які і просить стягнути з відповідача.

Колегією суддів встановлено, що позивач: ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (Приватним підприємцем), дата державної реєстрації фізичної особи-підприємця: 21.12.2010; місце проживання: п.і. АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ № 364621, довідкою про взяття на облік та Свідоцтвом платника ПДВ, випискою паспортних даних (а.с. 12-15).

Відповідач: Приватне підприємство "Торгово-виробнича компанія "ДС" є юридичною особою, місцезнаходження юридичної особи: п.і. 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 27, йому присвоєно код ЄДРПОУ 35145890.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами даної справи, 01.08.2011 р. між Приватним підприємством "Торгово-виробнича компанія "ДС" (Орендодавець - за договором, Відповідач - по справі) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_2 (Орендар - за договором, Позивач - у справі) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення (далі за текстом - Договір)(а.с. 9-11).

Вказаний договір укладено у письмовій формі, засвідчено підписами уповноважених осіб сторін за договором.

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення з двох кімнат і коридору, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 на першому поверсі,загальною площею 71 кв.м., і яке позначене на плані, що додається до цього Договору, інвентарним номером: 892 від 29.07.2009 р. (надалі іменується "Орендоване майно") для підприємницької діяльності.

Строк оренди за цим Договором становить 1090 днів (п. 1.4 Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору Орендодавець протягом тижня з дня набрання чинності цим Договором передає, а Орендар приймає у користування орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту починається обчислення строку оренди за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2011р. сторони підписали відповідний Акт прийому-передачі об'єкта оренди (а.с. 34).

Згідно з п. 2.3. Договору, Орендар протягом тижня після закінчення строку оренди повертає, а Орендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується сторонами. З цього моменту строк оренди припиняється.

У п.2.4. Договору сторони передбачили, що у разі проведення з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Зроблені орендарем без дозволу орендодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для орендованого майна і якщо орендодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені орендарем (п.2.5. Договору).

Вартість поліпшень, які зроблені орендарем без дозволу орендодавця і які не можна відокремити без шкоди для орендованого майна, відшкодуванню не підлягає (п.2.6. Договору).

З матеріалів справи вбачається та місцевим господарським судом досліджувалося, що рішенням господарського суду Львівської області від 11.05.2012 р. у справі № 5015/1360/12 розірвано укладений між сторонами Договір оренди нежитлового приміщення; зобов'язано ФОП ОСОБА_2 повернути ПП "Торгово-виробнича компанія "ДС" за актом приймання-передачі орендовані нежитлові приміщення; стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПП "Торгово-виробнича компанія "ДС" 18400,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2012 р. рішення суду першої інстанції у справі № 5015/1360/12 частково скасовано, в позові приватного підприємства «Торгово-Виробнича компанія «ДС» до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 в частині стягнення 17500 грн., розірвання договору оренди, зобов'язання фізичну особу підприємця ОСОБА_2 повернути Приватному підприємству «торгово-виробнича компанія «ДС» за актом приймання-передачі орендовані нежитлові приміщення загальною площею 71,0 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 - відмовлено (а.с. 38-44, 116-120).

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.11.2012 р. у справі № 5015/4042/12 зобов'язано ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди ПП "Торгово-виробнича компанія "ДС" у здійсненні права користування та розпорядження нежитловим приміщенням з двох кімнат та коридору, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на першому поверсі, загальною площею 71 кв.м, шляхом виселення.

06.11.2012 р. сторони підписали Акт приймання-передачі об'єкта оренди (а.с. 33).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вбачається з мотивувальної частини судового рішення, місцевий суд критично оцінив висловлювання позивача про те, що він змушений був проводити ремонт приміщення, через те, що воно було непридатне до використання згідно договору оренди, так як у Договорі оренди про це нічого не сказано.

Місцевий господарський суд, дослідивши Акт приймання-передачі від 03.08.2011р. на підставі договору оренди житла від 01.08.2011 р. (а.с. 34) встановив, що в Акті передачі майна в оренду від 03.08.2011 р. у графі: "Недоліки приміщення, що орендується, на момент передачі" відсутні будь-які записи про недоліки об'єкта оренди.

Слід зазначити, що Акт приймання-передачі від 03.08.2011р. (а.с. 34), згідно якого об'єкт оренди передавався у найм, підписаний повноважними представниками Орендодавця та Орендаря без жодних застережень щодо технічного та/або іншого стану орендованого приміщення.

Апелянт/позивач зазначає, що згода Орендодавця на поліпшення речі була закладена в п.4.1 Договору оренди, згідно якого Орендар брав на себе зобов'язання з проведення ремонту орендованого майна, і крім того, підтверджена діями Вітика Д.І. (директора Приватного підприємства «ТВК «ДС» ), який постійно контролював хід виконання робіт, вносив свої поправки і отримував для звітування документи на придбані будівельні матеріали, погоджував з робітниками вартість виконаних робіт, що, зокрема, в суді апеляційної інстанції підтверджує додатковими письмовими поясненнями ОСОБА_5 (а.с.182).

Відповідачем по справі заперечується факт надання згоди на проведення ремонтних робіт.

Стаття 778 ЦК України визначає порядок поліпшення наймачем речі, переданої у найм.

Так, частиною 1 зазначеної статті визначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення (ч. 2 ст. 778 ЦКУ). Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю (ч. 3 ст. 778 ЦКУ). Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 778 ЦКУ). Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (ч. 5 ст. 778 ЦКУ).

Пленум Вищого господарського суду України у п.5.5 постанови "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" від 29.05.2013 р. № 5 зазначає, що вирішуючи спори, пов'язані з використанням орендарем прав, визначених ч.3 ст.773 і ст.778 ЦК України, господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на вчинення відповідних дій щодо орендованого майна має бути викладена у певній документальній формі, якщо така можливість не передбачена у самому договорі оренди (найму) .

Як встановив місцевий господарський суд, з чим погоджується колегія суддів, в матеріалах справи відсутні докази надання згоди на проведення ремонтних робіт у будь-якій документальній формі.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого суду про те, що подані позивачем докази (товарні чеки, фотографії, розписки робітників (а.с. 81-82, 83-106, 107, 108, 109-111) не можуть підтверджувати факт надання орендодавцем згоди на проведення ремонтних робіт.

Додатково подані суду апеляційної інстанції письмові пояснення ОСОБА_5 (вх. № 01-04/283/14 від 22.01.2014 р.)(а.с. 182) не приймаються судом апеляційної інстанції, так як вони не були предметом дослідження у суді першої інстанції, заявник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Разом з тим, зазначені пояснення не можуть слугувати належним та допустимим доказом факту надання Орендодавцем згоди на проведення ремонтних робіт.

Твердження апелянта/позивача про те, що згода на проведення ремонтних робіт закладена у п.4.1. Договору не підтверджується матеріалам справи.

Так, у п.4.1. Договору, серед обов'язків Орендаря сторони встановили, що Орендар зобов'язується проводити за свій рахунок поточний ремонт орендованого майна. Поряд з цим, у п.2.4. Договору сторони передбачили право Орендаря на відшкодування вартості поліпшень орендованого майна за умови, що таке проведення відбулося за згодою Орендодавця.

Крім того, у п.7. Договору зазначено, що додатком до договору є кошторис вартості ремонтних робіт орендованого майна. Однак, сторонами такий кошторис так і не був погоджений та підписаний, що свідчить про відсутність домовленості сторін з даного приводу.

З матеріалів справи не вбачається, позивачем/апелянтом суду не подавалися докази в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які саме роботи були проведені ним по поліпшенню орендованого майна, а які пов'язані з особливостями його власної діяльності.

Висновок № 09/12с експертного будівельно-технічного дослідження від 22 жовтня 2012 року, що був наданий позивачем на підтвердження вартості проведених ремонтно-будівельних робіт в нежитлових приміщеннях під літ. 18-1, 18-2, 18-3, 18-4, 18-5 за адресою вул. Дорошенка, 29, м. Львів, станом після укладення договору оренди від 01.08.11 року та станом на день проведення огляду (а.с. 18-21, 22-32), і ґрунтується на матеріалах, поданих лише позивачем, не можна оцінювати як висновок судового експерта у розумінні ст.ст. 41, 42 ГПК України, оскільки його було вчинено на замовлення ФОП ОСОБА_2 без відповідного доручення суду, тобто без оголошення ухвали про призначення експертизи, та спеціаліста, що його надавав, не було попереджено про кримінальну відповідальність, встановлену законом. Тому такий висновок не має доказової сили та не може слугувати належним та допустимим доказом факту надання Орендодавцем згоди на проведення ремонтних робіт.

Не є таким доказом і фотокопії: Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва на суму 175 652,00 грн., Локального кошторису кошторисною вартістю 135 276,00 грн., Відомості ресурсів до локального кошторису /найменування будови: АДРЕСА_2, приміщення 18-1, 18-2, 18-3, 18-4, 18-5 / (а.с. 22-32), складені в поточних цінах станом на 22.10.2012 р., тобто процесі експертного будівельно-технічного дослідження, яке проводилося на замовлення позивача, вказані документи підписані лише експертом та посвідчені печаткою підприємства/установи, експерт якого був залучений до складання Висновку № 09/12с (ПП «Юридично-експертна компанія «Юрекс»). Докази, що представник відповідача (ПП «ТВК«ДС») був залучений до складання вказаних документів, їх підписував та/або відмовився від їх підпису, в матеріалах справи відсутні.

Інші доводи апелянта до уваги не приймаються, так як вони не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Крім того, не приймаються судом апеляційної інстанції додатково подані відповідачем докази: адвокатський запит, лист Головного управління Міндоходів у Львівській області (а.с. 186-189), так як вони не були предметом дослідження у суді першої інстанції. Посилання представника відповідача про отримання таких документів на адвокатський запит від 12.12.13 р. є непереконливим, оскільки представник не обґрунтував неможливості адвоката вчинити такий запит протягом розгляду справи судом першої інстанції (провадження у справі порушено - 19.09.2013 р. (а.с. 1-2), рішення місцевим господарським судом постановлено - 17.12.2013 р. (а.с. 160-165), з причин, що не залежали від нього.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу апелянта/позивача залишити без задоволення, рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013 р. та додаткове рішення від 19.12.2013 р. у справі № 914/3548/13 - без змін.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 89, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.12.2013 року та додаткове рішення від 19.12.2013 року у справі № 914/3548/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

В судовому засіданні 05.03.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 07.03.2014р.