Постанова

від 05.03.2014 по справі 5015/1713/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа № 5015/1713/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери» від 11.02.2014 р. (вх. № 01-05/777/14 від 18.02.2014 р.),

на ухвалу господарського суду Львівської області від 06 лютого 2014 року

за заявою Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави: Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах про надання відстрочки виконання рішення

у справі № 5015/1713/12 (суддя О.І.Щигельська),

порушеній за позовом

Позивача: Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери» (вул.. Київська, 20, село Малахів, Жовківського району, Львівської області, код ЄДРПОУ 36587132),

До відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» (вул. Київська, 18, село Малахів, Жовківського району Львівської області,код ЄДРПОУ 24308317),

Про стягнення 91780,69 грн. заборгованості.

За участю представників:

від апелянта/позивача: Керод Р.П. - п/к за довіреністю б/н від 14.05.2012 р. (довіреність дійсна 3 роки),

від відповідача: не прибув,

від прокуратури: прокурор Охота С.О. - п/к за посвідченням № 014658 від 18.01.2013 р.

Права та обов'язки сторін, визначені у ст. ст. 20, 22, 28, 29 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники апелянта/позивача та прокуратури, які прибули в дане судове засідання подали спільне письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 18.02.2014 р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням Голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/1713/12 господарського суду Львівської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченка Я.О. (а.с. 41).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 року прийнято апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери» від 11.02.2014 р. (вх. № 01-05/777/14 від 18.02.2014 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 05.03.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (докази - оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).

Представник апелянта/позивача в судове засідання прибув, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить суд ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. відмовити.

Від відповідача (ДП МОУ «Західвійськбуд» в судове засідання представник не прибув, через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу вх. № 01-04/1303/14 від 04.03.2014 р., просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери» до ДП МОУ «Західвійськбуд» щодо стягнення 91780,69 грн.

Представник прокуратури прибув, проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві відповідача на апеляційну скаргу, просить ухвалу місцевого суду від 06.02.2014 р. у справі № 5015/1713/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р. участь повноважних представників обов'язковою не визнавалась.

Крім того, нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18 передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

З огляду на наведене колегія суддів вважає розглянути справу № 5015/1713/12 по суті без участі представника відповідача, оскільки останній знав про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується поданим ним Відзивом на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/1303/14 від 04.03.2014 р. (докази - в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу місцевого суду скасувати повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Львівським прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, 29.01.2014 р. на адресу господарського суду Львівської області подано заяву та пояснення до заяви про відстрочення рішення суду по справі № 5015/1713/12 в порядку ст. 121 ГПК України, в якій просив суд, постановити ухвалу про відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. у справі № 5015/1713/12 на 6 (шість) місяців (а. с. 3-5).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. по справі № 5015/1713/12 заяву Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України „Західвійськбуд" як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - задоволено (пункт 1-й резолютивної частини ухвали ) та надано Державному підприємству Міністерства оборони України „Західвійськбуд" (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, 18, код ЄДРПОУ 24971665) відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012р. у справі №5015/1713/12 строком на 5 місяців (пункт 2-й резолютивної частини ухвали ) (а. с. 33-37).

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду апелянт/позивач (Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. по справі № 5015/1713/12, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд» про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала місцевого суду є незаконною, не обґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, посилаючись на те, що місцевий суд задовольняючи заяву прокурора в інтересах відповідача про відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області на 6 місяців, взяв до уваги, як переконливий доказ, здійснення відповідачем будівництва об'єктів державного замовлення, на виконання зобов'язань яких вплине виконання рішення суду, однак такі твердження заявника не підтверджені жодними доказами.

Також вважає, що наведені заявником підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, а також наявність виконавчих проваджень за іншими виконавчими документами, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для надання відстрочки виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, наявність інших виконавчих проваджень про стягнення заборгованості із ДП МО України «Західвійськбуд» свідчить лише про неналежне виконання боржником обов'язків за господарськими зобов'язаннями, допущене виключно із вини самого підприємства, а не в силу якихось об'єктивних незалежних від відповідача обставин.

Апелянт в апеляційній скарзі також зазначає, що накази місцевого суду про примусове виконання рішення видані ще 27.09.2012 р., у яких був встановлений строк для добровільного виконання, однак відповідачем, станом на час розгляду справи в апеляційній інстанції, щодо заяви про відстрочення рішення суду, не проведено жодної, хоча б часткової оплати наявної, встановленої рішенням суду, заборгованості, що, на думку скаржника, є ухиленням від виконання зобов'язань та зловживання процесуальними правами.

Колегія суддів зазначає, відповідно до частини 3 статті 106 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), у разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 - 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів , необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Як вбачається з копії рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. у справі № 5015/1713/12 позов позивача задоволено повністю (пункт перший резолютивної частини рішення ). Вирішено стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України "Західвійськбуд" (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малезів, вул.Київська, 18, код ЄДРПОУ 24971665) на користь Адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Гай, Керод та партнери" (80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малезів, вул.Київська, 20, код ЄДРПОУ 36587132) 82 016,38 грн. вартості наданих послуг, 5889,55 грн. - пені, 1275,97 грн. - 3 % річних, 799,17 грн. - індексу інфляції, 1799,62 грн. - судового збору та повернуто Адвокатському об'єднанню "Адвокатська фірма "Гай, Керод та партнери" з Державного бюджету 288,38 грн. судового збору (пункт третій резолютивної частини рішення ) (а. с. 20-23). Зазначене рішення набрало законної сили.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

В силу статті 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом і Законом України «Про виконавче провадження».

З копії Постанови про арешт коштів боржника ВП № 34642047 від 01.02.2013 р. (а. с. 24) вбачається, що на підставі наказу господарського суду Львівської області № 5015/1713/12 виданого 27.09.2012 року, було порушено виконавче провадження та на підставі рішення суду накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку (ах): у ЛФ ПАТ «Укрінбанк» МФО 325826 та належать боржнику ДП МОУ «Західвійськбуд».

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили (стаття 115 ГПК України) до його фактичного повного виконання.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, обов'язковою умовою надання відстрочки є, зокрема, не тільки обставини, підтверджені належними доказами щодо об'єктивної неможливості виконати рішення суду у строк, які, до того ж, мають бути винятковими, але й реальна можливість виконання такого рішення в подальшому.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах про відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. у справі № 5015/1713/12 на 6 (шість) місяців (а. с. 3-5), оскільки боржником, на час розгляду цієї заяви, місцевому господарському суду не подано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, які б підтверджували наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Обставини, викладені у заяві про надання відстрочки строком на 6 (шість) календарних місяців не є достатньою підставою для надання відстрочки виконання рішення господарського суду від 24.07.2012 року, оскільки зазначення відповідачем у вищевказаній заяві перебування у важкому матеріальному становищі, в якому перебуває боржник, та на підтвердження яких подано в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції копії довідки Вих. № 430 від 21.11.2013р. про заборгованість з виплати заробітної плати станом на 21.11.2013 р. в сумі 33 571,52 грн. (а.с. 26), в той час, коли, фактично, заява про відстрочку виконання рішення суду подана до господарського суду 29.01.2014 р. за вх. 399/14 (а.с. 3) та не відображає дійсних обставин справи на дату звернення до суду.

Не є переконливим доказом, зокрема, копія листа директора Департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України (а.с. 26а), оскільки з тексту останньої не вбачається наявності у відповідача виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б слугували підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, таких як наявна загроза банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Не слугує винятковою обставиною викладене у фотокопії з фотокопії «Показники кредиторської заборгованості ДП МОУ «Захвдвійськбуд» станом на 21.11.2013 р. (а.с. 25), оскільки, по-перше, з зазначеного документу не вбачається ким він і для кого виданий, по-друге, зазначений документ, ніким не підписаний (а.с. 25/зворот), а напис «Копія вірна» підпис /нерозбірливий /, свідчить про те, що оригінал цього документу, з якого вчинено фотокопію, не був підписаний посадовою особою, відтак є неналежним та недопустимим доказом у справі в розумінні статей 33, 34 ГПК України.

Станом на час постановлення ухвали у даній справі про відстрочку виконання рішення суду від 24.07.2012 року на 5 (п'ять) місяців, доказів про загальну кредиторську заборгованість у розмірі 1 514571,85 грн. та доказів про заборгованість по заробітній платі 60-ти працюючим у середньому 706000,00 грн. заявником не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Інші докази, які б підтверджували виняткові обставини, які склалися у відповідача, як от, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо - в матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що складна фінансова ситуація впливає не тільки на господарську діяльність відповідача, а й на інших суб'єктів господарювання, в тому числі і на позивача. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Будь-який суб'єкт господарювання реалізовує свою діяльність на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Отже, суд не може брати до уваги позицію лише однієї сторони, при цьому не беручи до уваги позицію іншої.

За вищевикладених обставин, колегія суддів, оцінивши всі фактичні обставини справи в сукупності відповідно до ст. 43 ГПК України, приходить до висновку, що з урахуванням приписів процесуального закону визначальним фактором при вирішенні питання про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення суду є підставність цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення, проте відповідач не надав переконливих доказів щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, які б слугували підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, таких як наявна загроза банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, надзвичайні події, тощо.

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Крім того, як уже було вище зазначено, рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. набрало законної сили та відповідно до ст. 116 ГПК України судом видано наказ від 27.09.2012 р., однак, відповідач/боржник, після видачі наказу про примусове виконання рішення суду від 24.07.2012 р., не провів оплати, в т.ч. часткового за рішенням суду та/або вжив інших заходів з метою погашення заборгованості.

При розгляді порушеного питання слід відзначити припис ч. 2 ст. 193 ГК України, згідно з яким кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд також приймає до уваги те, що з моменту прийняття судового рішення, яке набрало законної сили, пройшло більше року, таким чином стягувач не може реалізувати передбачену ст.124 Конституції України гарантію обов'язкового виконання рішення суду, у зв'язку з чим позбавлений можливості користуватися власними коштами.

Слід зазначити, що кожний суб'єкт господарювання наділений правом звернутися до суду за захистом його порушених, оспорюваних або не визнаних інтересів. Процесуальний зміст права на судовий захист суб'єктів господарювання можна поділити на основні елементи, а саме: - звернення суб'єкта до суду з вимогами про захист порушених прав та оспорюваних інтересів, викладеними у позовній заяві, яка у встановленому законом порядку подається до суду; - користування усіма процесуальними правами під час розгляду судом справи, які гарантовані відповідно до процесуального законодавства: - оскарження судового рішення до апеляційної та касаційної інстанції; - виконання судового рішення, яке є завершальним у структурі права особи на судовий захист і, власне, є тією метою, заради якої особа звертається до суду з позовом. Без права на виконання судового рішення структура права на судовий захист не мала б логічного завершення і мотивації. Тому судове рішення має бути виконаним, адже без цього судовий процес є незавершеним.

05 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановив процедуру виконання рішень судів, боржниками за якими є державні органи, підприємства, установи та організації, а також юридичні особи, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Отже, тривале невиконання рішень національних органів, які набрали законної сили, у встановленому законом порядку, протягом розумного строку, порушують п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідають судовій практиці Європейського суду («Ткаченко проти України», «Кисельов проти України») (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 30.10.2013 № 01-06/1556/13 ).

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Слід також зазначити, що місцевий господарський суд 06.02.2014 р. у справі № 5015/1713/12 постановляючи ухвалу про задоволення заяви Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, не вмотивував підстав її задоволення строком на 5 місяців (п. 2 резолютивної частини ухвали), в той час, коли заявник клопотав перед судом про відстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців.

Враховуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги матеріальні інтереси позивача, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також той факт, що боржником не доведено винятковості обставин об'єктивної неможливості виконати рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери» задовольнити, ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. по справі № 5015/1713/12 про відстрочку виконання рішення у справі № 5015/1713/12 строком на 5 місяців скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах про відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. у справі № 5015/1713/12 на 6 (шість) місяців - відмовити.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 104, 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Гай, Керод та партнери» задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 06.02.2014 р. по справі № 5015/1713/12 - скасувати та прийняти нову ухвалу.

3. У задоволенні заяви Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах про відстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2012 р. у справі № 5015/1713/12 на 6 (шість) місяців - відмовити.

4. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого суду в апеляційному порядку покласти на відповідача.

5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.

В судовому засіданні 05.03.2014 р. оголошено вступну і резолютивну часини постанови. Повний текст постанови складено та підписано - 07.03.2014р.