Рішення

від 30.11.2012 по справі 2201/563/2012

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2201/563/2012

Провадження № 2/2201/220/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2012 року смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

судді Герасимчук Н.П.,

при секретарі Дмитришиній В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір'я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення господарських будівель та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

18.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення господарських будівель та повернення земельної ділянки в якій вказав, що проживає в селі Міжгір'я Білогірського району. Його житловий будинок розміщений на земельній ділянці площею 0.25 га. По сусідству із ним знаходиться житловий будинок сусіда ОСОБА_3, який успадкував житловий будинок після смерті своєї матері, ОСОБА_4

На спільній межі ОСОБА_3 ще у 80-х роках збудував господарські приміщення (причепу). За давністю часу водовідвід, який перешкоджав стіканню води на його земельну ділянку зносився, із-за чого земельна ділянка засмічується, на земельній ділянці збираються калюжі води. Його домоволодіння знаходиться нижче від домоволодіння ОСОБА_3, тому води із господарських будівель відповідача перешкоджають йому у користуванні його земельною ділянкою. Просив зобов'язати відповідача перенести господарське приміщення на один метр від межі.

В уточнених позовних вимогах вказав, що відповідач самовільно переніс огорожу, якою є металева сітка, в сторону його земельної ділянки, таким чином самовільно захватив частину його земельної ділянки, чим перешкоджає йому у її користуванні. Просив зобов'язати відповідача повернути йому самовільно зайняту частину земельної ділянки.

В судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив суду, що неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням встановити межові знаки, які б розділяли суміжні земельні ділянки, проте ні відповідач, ні сільська рада, куди він звертався з вказаним проханням, на його прохання не реагують. Із-за давності металева сітка, яка розділяє їхні земельні ділянки похилилася на його сторону і цим перешкоджає йому користуватися його земельною ділянкою. Із господарських будівель ОСОБА_3, враховуючи, що вони знаходяться вище по місцевості, на його земельну ділянку стікають дощові води, потрапляють йому в льох, заподіюючи тим самим шкоду.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечила, пояснила суду, що господарські будівлі, які на думку позивача перешкоджають йому у користуванні земельною ділянкою, були побудовані ОСОБА_3 у 1967 році разом із житловим будинком. Відстань господарських будівель до межі становить більше метра. На початку межі земельних ділянок сторін росте дерево біля якого ОСОБА_3 складав гарбузи та деяке інше майно і накрив їх шифером, який був встановлений таким чином, що дощові води стікали на земельну ділянку ОСОБА_3, а не ОСОБА_1 На дату розгляду справи він прибрав і це тимчасове накриття. Огорожа, яка відділяє суміжні землі встановлена багато років тому. Із-за того, що деякі дерев'яні стовпчики, до яких вона кріпилася, перегнили ОСОБА_3 забив в деяких місцях металеві рейки, в інших закопав інші стовпчики, проте старі пеньки від попередніх залишилися, які свідчить, що межа між ними не пересувалася ні в одну, ні в іншу сторону. Дощові води не можуть заподіювати шкоди позивачу, тому, що стікають на земельну ділянку відповідача. А на їхнє, можливо, попадання на земельну ділянку позивача через підґрунтові води, оскільки домоволодіння ОСОБА_1 дійсно знаходиться нижче по місцевості, він впливу немає. Льох позивача знаходиться майже під його ж житловим будинком вода в нього може падати як із покрівлі будинку позивача, так і з дороги, яка також знаходиться вище від житлового будинку позивача.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що домоволодіння ОСОБА_3 знаходиться по АДРЕСА_1 та межує із домоволодінням ОСОБА_1, що знаходиться по АДРЕСА_2. Житловий будинок відповідача та господарські будівлі побудовані в 1967 році. Відповідно до замірів, проведених Білогірським РВВ Хмельницької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» тахометром «Nikon DIM» 322 №840117, відстань від господарських будівель ОСОБА_3 до межі становить від 0.82 до 1.44 м. (а.с. 159). Згідно замірів проведених РКП «Білогірське бюро технічної інвентаризації» ця відстань становить 1.20м. Дощові води із будівель відповідача стікають на його ж земельну ділянку і проникають в землю. Огорожа у вигляді металевої сітки, яка розмежовує суміжні земельні ділянки, встановлена багато років назад, що визнає і сам позивач в позовній заяві. Дані про те, що відбулося її переміщення в сторону земельної ділянки позивача відсутні.

Сторони набули права власності на домоволодіння в порядку спадкування. ОСОБА_1 - у грудні 2009 року після смерті матері, ОСОБА_5, а ОСОБА_3 12.07.2011 року після смерті матері, ОСОБА_4 Ще за життя ОСОБА_5 нею в 2005 році на земельні ділянки було виготовлено Державні акти на землю. Протокол погодження меж із ОСОБА_4 погоджено, що визнається позивачем. Відповідно до Державних актів на право власності на земельні ділянки Серія ЯБ № 594439 та ЯБ №5944440 у власність ОСОБА_5 було передані земельні ділянки розміром 0.2500 га. для обслуговування житлового будинку та 0.7957 га. для ведення особистого селянського господарства. Всього 1.0457 га.

Згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 665374 кадастровий номер земельної ділянки 6820387503:02:001:0006 та ЯК № 665375 кадастровий номер земельної ділянки 6820387503:02:001:0007 зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Сивківської сільської ради відповідно за №№ 682030001000291 та 682030001000292 ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею відповідно 0.2500 га. переданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0.7957 га. для ведення особистого селянського господарства. Всього 1.0457 га. (а.с.6-8).

Розміри земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та їх конфігурація тотожні.

Забудову домоволодіння господарства ОСОБА_3 проведено на підставі рішення виконкому Білогірської районної ради депутатів трудящих №113 від 30 травня 1967 року, яким забудовнику ОСОБА_4 дозволено за типовим проектом будівництво житлового будинку та хліва (а.с.64, 65).

Із фотознімків, наданих сторонами як доказ по справі (а.с. 24-26, 104-141, 160-164), висновків відділу Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області (а.с 154), Білогірського РВВ Хмельницької регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» (а.с. 155) вбачається, що перешкод з боку ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 немає.

Таким чином в судовому засіданні позивач не надав належних доказів того, що відповідач перешкоджає йому користуватися земельною ділянкою та що здійснив самозахват його земельної ділянки.

При таких обставинах підстав для задоволення позову суд не знаходить.

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення господарських будівель та повернення земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя: Н. П. Герасимчук