Постанова

від 11.03.2014 по справі 825/559/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2014 року Чернігів Справа № 825/559/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Федоренко Я.О.,

за участю представників сторін

від позивача Нестеренка Г.М.

Скрицького Д.П.

від відповідача Полегешко Л.А.

Гурина О.М.

Казко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Шибумі» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Шибумі» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 21.01.2014 № 0000302200, № 0000312200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені вимоги Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податковий орган під час перевірки дійшов необґрунтованих висновків, які покладені в основу податкових повідомлень-рішень. Зокрема, висновки про неправомірне віднесення до валових витрат сум, що входять у вартість послуг наданих на виконання укладених з ними договорів. При цьому, посадові особи ДПІ, стверджуючи в акті про неправомірне віднесення до валових витрат вартості дизпалива, використаного транспортними засобами при пробігу без вантажу («холостому пробігу»), керувалися власними неправомірними висновками/припущеннями «про те, що використане транспортними засобами, під час переїзду ТЗ з місця розвантаження (одного замовлення) до місця наступного завантаження (друге замовлення) дизпаливо, не пов'язано з отриманням доходів, а отже і не стосується господарської діяльності підприємства», що взагалі не передбачено чинним законодавством та суперечить Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 за № 984 (далі - Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772.

Перевіркою було встановлено, що до складу валових витрат, господарської діяльності, позивачем віднесено суму вартості пального, яке списане, як витрачене в цілому на рух по маршруту, в тому числі й на «холостий пробіг» транспортних засобів, при виконанні зобов'язань перед його контрагентами замовниками.

Факт здійснення вантажних перевезень позивачем підтверджується наявними у нього, та наданими/дослідженими під час перевірки первинними документами, а саме договорами, актами наданих послуг, товарно-транспортними накладними, міжнародними товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, в т.ч. в міжнародному сполученні, актами списання ПММ та не заперечується податковим органом.

При цьому, ДПІ було встановлено, що пальне на конкретний маршрут списувалося згідно подорожніх листів в повному обсязі, як використане на виконання замовлення на перевезення, а не виключно від пункту навантаження до пункту розвантаження.

Разом із тим, податковим органом не заперечується (не спростовано) факт необхідності здійснення холостого пробігу для належного виконання замовлення по перевезенню вантажу та не доведено того, що з урахуванням існуючих норм позивачем списано пального більше, ніж це було необхідним для надання послуг по здійсненню вантажних перевезень.

При цьому, процес надання автомобіля під завантаження, транспортування вантажу, розвантаження та доставка автомобіля від пункту розвантаження до місця його зберігання є діями, які супроводжують одну господарську операцію і без наявності хоча б однієї з них, господарська операція відбутись не може, таким чином, оподаткуванню підлягають всі дії: з пункту вибуття транспортного засобу до пункту завантаження і до моменту його повернення в пункт зберігання, або відбуття від пункту розвантаження в інший пункт завантаження для здійснення іншої господарської операції.

Тобто, завантаження, транспортування, навантаження вантажу без доставки транспортного засобу для здійснення таких операцій є неможливим, а тому без здійснення таких операцій транспортування вантажу не може відбутись.

Таким чином, позивач вважає, що правомірно сформував податковий кредит по взаємовідносинах з ООО «Фортуна» (Россия), а тому вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки (а. с. 11-25), в яких зазначено, що Державною податковою інспекцією у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ) була проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства «Шибумі», код 30380646, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлені порушення:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139, п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №1213 від 28.09.2011, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 кв. 2011 року на 53184,00 грн, за 2-3 квартали 2011 року на 122904,00 грн, за 2-4 квартали 2011 року на 202123,00 грн, за 1 квартал 2012 року на 53184,00 грн, за перше півріччя 2012 року на 120598,00 грн, за 3 квартали 2012 року на 187378,00 грн, за 2012 рік на 10148,00 грн та авансовий внесок за 2013 рік в сумі 8460,00 грн (березень-грудень 2013 року) та авансовий внесок, що підлягає сплаті у січні-лютому 2013 року в сумі 41640,00 грн;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо прострочення термінів повернення валютної виручки, визначені законодавством при здійсненні розрахунків ПП «Шибумі» по експортному контракту від 25.11.2010 № 01-25/11, укладеного з нерезидентом ООО «Фортуна» (Россия);

- п. 1; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу» зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020.

ДПІ у м. Чернігові під час перевірки дійшла висновку про неправомірне віднесення до валових витрат сум, що входять у вартість послуг наданих на виконання укладених з ними договорів. В акті про неправомірне віднесення до валових витрат вартості дизпалива, використаного транспортними засобами при пробігу без вантажу «холостому пробігу», було зроблено висновок про те, що використане транспортними засобами, під час переїзду ТЗ з місця розвантаження (одного замовлення) до місця наступного завантаження (друге замовлення) дизпаливо, не пов'язано з отриманням доходів, а отже і не стосується господарської діяльності підприємства.

На підставі встановлених порушень, ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 № 0000302200, № 0000312200.

На підставі викладеного, ДПІ у м. Чернігові вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень є безпідставними і просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви та заперечень на неї, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приватне підприємство «Шибумі» (код за ЄДРПОУ 30380646) зареєстроване 08.04.1999, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.01.2014 № 18069319 (а. с. 29-31) та зареєстроване як платник податку на додану вартість 14.05.2004, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 28). Ці факти сторонами не заперечуються та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 02.12.2013 №№ 1159, 1160, 1161 від 04.12.2013 № 1207 та наказу від 13.12.2013 № 1325 була проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «Шибумі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 27.12.2013 № 1098/22/30380646 (а .с. 11-26), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139, п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №1213 від 28.09.2011, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 кв. 2011 року на 53184,00 грн, за 2-3 квартали 2011 року на 122904,00 грн, за 2-4 квартали 2011 року на 202123,00 грн, за 1 квартал 2012 року на 53184,00 грн, за перше півріччя 2012 року на 120598,00 грн, за 3 квартали 2012 року на 187378,00 грн, за 2012 рік на 10148,00 грн та авансовий внесок за 2013 рік в сумі 8460,00 грн (березень-грудень 2013 року) та авансовий внесок, що підлягає сплаті у січні-лютому 2013 року в сумі 41640,00 грн;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо прострочення термінів повернення валютної виручки, визначені законодавством при здійсненні розрахунків ПП «Шибумі» по експортному контракту від 25.11.2010 № 01-25/11, укладеного з нерезидентом ООО «Фортуна» (Россия);

- п. 1; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу» зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основним видам діяльності ПП «Шибумі» впродовж перевіряємого було здійснення вантажних перевезень автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами, ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказуванню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПП «Шибумі» здійснювало господарську діяльність із контрагентами відповідно укладених договорів.

На підтвердження здійснення господарських операцій із контрагентами суду надано: копія Договору № 12/09-01 від 12.09.2011, копія Договору № 31/10/2011 від 31.10.2011, копія Договору № 19/01/2012 від 19.01.2012, копія Договору № 35 від 13.02.2012, копія Договору № HL12032012 від 12.03.2012, копія генерального Договору № 01-22/12, копія Договору № 10 від 18.01.2012, копія Договору № 28 від 06.02.2012, копія Договору №422 від 30.10.2012, копія Договору № 36/1 від 10.05.2011, Договору № 111 від 21.06.2011, копія Договору № 106 від 20.06.2011, копія Договору № 116 від 22.06.2011, копія Договору № 191 від 01.08.2011, копія Договору № 344 від 19.10.2011, копія Договору № 286 від 21.09.2011, копія Договору № 235 від 29.08.2011, копія Договору № 166 від 19.07.2011, копія Договору № 109 від 20.06.2011, копія Договору № 24 від 22.04.2011, копія Договору № 83302 від 10.01.2012, копія Договору № 0611 від 01.01.2011, копія Договору № 523 від 27.10.2011, копія Договору № 607 від 06.07.2012, копія Договору № ЕД-134 від 06.08.2011, копія Договору № б/н від 01.07.2011, копія Договору № 189 від 20.02.2012, копія Договору № 44 від 28.02.2012, копія Договору № 21/11-1 від 21.11.2011 з додатковою угодою, копія Договору № 01/12/04 від 12.04.2012, копія Договору № ЛЛ927 від 19.04.2012, копія Договору № 15/1-11 від 15.01.2011, копія Договору № б/н від 01.11.2012, копія Договору № б/н від 02.08.2012, копія Договору № 20/04-01 від 20.04.2011, копія Договору № 07 від 10.04.2012, копія Договору № 01-28/11 від 28.10.2012, копія Договору № 003 від 21.06.2011, копія Договору № 31/05-03 від 31.05.2011, копія Договору № 30/09 від 30.09.2011, копія Договору № ДГ-0020-244/11 від 21.07.2011, копія Договору № 44/11 від 24.01.2011, копія Договору № 44 від 13.11.2012, копія Договору № 2210 від 05.11.2012, копія Договору № 13/02-01 від 13.02.2012, копія Договору № 16/08-1 від 16.08.2011, копія Договору № 1 від 18.01.2011, копія Договору № 2172 від 07.02.2011, копія Договору № В0040 від 16.03.2011, копія Договору № 7П від 06.04.2011, копія Договору № 23/05-02 від 23.05.2011, копія Договору № В0241 від 03.07.2012, копія Договору № 480 від 03.04.2012, копія Договору № 1/15/11-П від 15.11.2011, копія Договору № 01/12-01 від 01.12.2011, копія Договору № 28/09-1 від 28.09.2010, з додатковою угодою, копія Договору № б/н від 06.10.2011, копія Договору № 020084 від 23.09.2011, копія Договору № 23/06-01 від 23.06.2011, копія Договору № Т-85 від 08.06.2011, копія Договору № п/0016/11 від 2011, копія Договору № 104 від 25.05.2011, копія Договору № 12109-ЯМ від 20.04.2011, копія Договору № 11080103 від 01.08.2011, копія Договору № 8 від 07.04.2011, копія Договору № 1434 від 12.03.2012, копія Договору № 10/П від 13.03.2012, копія Договору № 110951 від 21.09.2011, копія Договору № 23/05-01 від 23.05.2012, копія Договору № М-15 від 15.05.2012, копія Договору № 1 від 12.04.2011, копія Договору № 278/11 від 15.07.2011, копія Договору № 36 від 15.11.2011, копія Договору № 50-П від 20.03.2012, копія Договору № 2510 від 25.10.2012, копія Договору № 101 від 26.10.2012, копія Договору № 956 від 08.10.2012, копія Договору № 12/08-02 від 12.08.2011, копія Договору № 31/05-03 від 31.05.2011, копія Договору № 220612 від 22.06.2012, копія Договору № 30/03-2012 від 30.03.2012, копія Договору № 584 від 2011, копія Договору № 020412 від 02.04.2012, копія Договору № 173 від 19.04.2012, копія Договору № 326 від 07.05.2010, копія Договору № 0088-П від 21.11.2011, копія Договору № 05281 від 05.01.2012, копія Договору № 67 від 06.06.2012, копія Договору № 31/12-01 від 31.01.2011, копія Договору № 2205/К1від 22.05.2012, копія Договору № 17021106Д від 17.02.2011, копія Договору № 1630 від 27.12.2011, копія Договору № 13/12-01 від 13.12.2011, копія Договору № 7-11 від 15.11.2011, копія Договору № 98 від 15.03.2012, копія Договору № 14/10-01 від 14.10.2011, копія Договору № 24/04-02 від 24.04.2012, копія Договору № 18/06-01 від 18.06.2012, копія Договору № 06/06-02 від 06.06.2012, копія Договору № 250912/2 від 25.09.2012, копія Договору № 14/08-03 від 14.08.2012, копія Договору № б/н від 21.12.2011, копія Договору № 260 від 19.05.2011, копія Договору № 356 від 18.05.2011, копія Договору № ТР-81 від 30.09.2011, копія Договору № 03/06-01 від 03.06.2011, копія Договору № 14/04-01 від 14.04.2011, копія Договору № 2 від 01.01.2011, копія Договору № 32 від 29.03.2011, копія Договору № 2704/02 від 27.04.2011, копія Договору № 14/04-02 від 14.04.2011, копія Договору № 12/03 від 12.03.2012, копія Договору № 26/04/12 від 26.04.2012, копія Договору № 62 від 01.05.2012, копія Договору № 12/Б від 23.03.2010, копія Договору № 26/04/1 від 26.04.2011, копія Договору № 000028 від 20.01.2011, копія Договору № 000285 від 26.04.2011, копія Договору № б/н від 12.05.2011, копія Договору № П24/03-1 від 24.03.2011, копія Договору № 12/05-01 від 12.05.2011, копія Договору № 03/06-02 від 03.06.2011, копія Договору № 213 від 17.07.2012, копія Договору № 08/06-02 від 08.06.2012, копія Договору № 27/12-01 від 27.12.2011, копія Договору № 1575к від 14.03.2012, копія Договору № 249 від 14.02.2011, копія Договору № 12 від 26.04.2011, копія Договору № 536 від 18.03.2011, копія Договору № 24/01/2012-01 від 24.01.2012, копія Договору № 21/06-01 від 21.06.2011, копія Договору № 07/11/2011 від 07.11.2011, копія Договору № 86/54П від 11.06.2012, копія Договору № 16/05-02 від 16.05.2011, копія Договору № 0107Д1 від 05.01.2011, копія Договору № 23/03-01 від 23.03.2011, копія Договору № V-2011/26-ЕVG від 21.03.2011, копія Договору № AFP035.11 від 23.02.2011, копія Договору № б/н від 01.01.2011, копія Договору № 5 від 04.01.2011, копія Договору № 24 від 20.05.2011, копія Договору № б/н від 14.04.2011, копія Договору № 3Э від 07.02.2011, копія Договору № б/н від 06.10.2012, копія Договору № AUP051/11 від 17.03.2011, копія Договору № 11|04|11 від 11.04.2011, копія Договору № 1027-1 від 27.09.2011, копія Договору № 83/11Ф від 11.06.2011, копія Договору № б/н від 08.01.2009, копія Договору № 199-ПЭ від 11.07.2012, копія Договору № 15/03 від 15.03.2011, копія Договору № 144 від 02.11.2011, копія Договору № 13/10-01 від 13.10.2011, копія Договору № 73 від 03.05.2011, копія Договору № 360 від 08.11.2012, копія Договору № 003504 від 26.04.2011, копія Договору № 14/08-02 від 14.08.2012, копія Договору № 27/01-01 від 27.01.2011, копія Договору № 193 від 23.08.2011, копія Договору № 20/06-01 від 20.06.2012, копія Договору № 1 від 10.01.2011, копія Договору № 77 від 24.03.2011, копія Договору № 584 від 06.08.2009 з додатками, копія Договору № 22/05-01 від 22.05.2012, копія Договору № 106 від 14.06.2012, копія Договору № 01/2012 від 26.10.2012, копія Договору № 01-06/12 від 06.12.2012, копія Договору № 01-27/11 від 27.11.2012, копія Договору № 313/2012 від 12.06.2012, копія Договору № 03/12/12-ПР3 від 03.12.2012, копія Договору № 28/11-02 від 28.11.2012, копія Договору № 60 від 19.10.2012, копія Договору № б/н від 27.09.2012, копія Договору № 580/1 від 28.10.2012, копія Договору № 77/11-12 від 06.11.2012, копія Договору № 1711/2012/02 від 17.11.2012, копія Договору № 223-ПЭ від 28.05.2012, копія Договору № 09/11-01 від 09.11.2012, копія Договору № 44 від 13.11.2012, копія Договору № 38 від 25.07.2011, копія Договору № 116 від 04.04.2012, копія Договору № 210911 від 21.09.2011, копія Договору № Т-89 від 21.08.2012, копія Додаткової угоди до Договору № 455-ТР від 05.12.2011, копія Договору № 246 від 19.07.2011, копія Договору № 178-П від 29.04.2011, копія Заявки №1 від 20-21.04.2011, копія Договору № 548/AV/2011 від 08.11.2011, копія Договору № 26/03-02 від 26.03.2012, копія Договору № 20/03-01 від 20.03.2012, копія Договору № К25512 від 25.05.2012, копія Договору № 1038ТР від 14.04.2011, копія Договору № 568/11І від 11.06.2011, копія Договору № 61866 від 06.09.2011, копія Договору № 16/05-01 від 16.05.2011, копія Договору № 103 від 29.06.2011, копія Договору № 199-ПЭ від 11.07.2012, копія Договору № ZOP108 від 27.03.2012, копія Договору № 1304Т від 13.04.2011, копія Договору № 15/06-02 від 15.06.2011, копія Договору № 54/12 від 28.05.2012, копія Договору № 713 від 20.04.2012, копія Договору № 51 від 09.02.2011, копія Договору № 0029/П від 04.04.2011, копія Договору № б/н від 09.06.2011, копія Договору № 0000055 від 20.06.2011, копія Договору № 01/31-10 від 31.10.2012, копія Договору № 189 від 20.02.2012, копія Договору № 04/01-03 від 04.01.2011, копія Договору № 2009-30/11, копія Договору № 470ПМ-08/Л від 22.07.2008, копія Договору № 1/9/2 від 04.07.2011, копія Договору № TLFI2010-12 від 11.06.2010, копія Договору № 01-01/03 від 01.03.2011, копія Договору № 20/04-01 від 20.04.2012, копія Договору № 170111/11 від 17.01.2011, копія Договору № 03/01-01 від 03.01.2012, копія Договору № 462 від 30.03.2009, копія Договору № 63 від 16.08.2011, копії технічних паспортів, копії виписок банку за квітень 2011 року, копії виписок банку за травень 2011 року, копії виписок банку за червень 2011 року, копії виписок банку за липень 2011 року, копії виписок банку за серпень 2011 року, копії виписок банку за вересень 2011 року, копії виписок банку за жовтень 2011 року, копії виписок банку за листопад 2011 року, копії виписок банку за грудень 2011 року, копії виписок банку за грудень 2012 року, копії виписок банку за листопад 2012 року, копії виписок банку за жовтень 2012 року, копії виписок банку за вересень 2012 року, копії виписок банку за серпень 2012 року, копії виписок банку за липень 2012 року, копії виписок банку за червень 2012 року, копії виписок банку за травень 2012 року, копії виписок банку за квітень 2012 року, копії виписок банку за березень 2012 року, копії виписок банку за лютий 2012 року, копії виписок банку за січень 2012 року, бухгалтерська довідка щодо результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, оборотно-сальдові відомості по рахунку, лист до ДПІ у м. Чернігові № 44 від 23.12.2013, копія Наказу № 7 від 01.10.2010, копія Наказу № 1 від 05.01.2009 Про облікову політику, з додатком, журнал-ордер по рахунку 203 «Паливо», копії актів списання ТМЦ, копія декларації з податку на прибуток за 2011 рік з додатками та квитанціями № 2, копія декларації з податку на прибуток за 2012 рік з додатками та квитанціями № 2, копії дорожніх листів, товарно-транспортних накладних, міжнародні товарно-транспортні накладні, акти здачі-прийняття робіт(надання послуг), акти списання (т. 1 а. с. 61- т. 12 а. с. 75).

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичної особи та платником податків, ці факти сторонами не заперечується та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

Згідно п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Так, згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно абзацу 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В пункті 138.4 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999, та п. 3 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 № 65, собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують перевезення.

Згідно п. 30 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, до виробничої собівартості перевезень включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати.

Пунктом 32 Методичних рекомендацій з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті визначено, що до статті калькуляції «Прямі матеріальні витрати» включається вартість усіх видів пально-мастильних та інших матеріалів (включаючи транспортно-заготівельні витрати), що використані як безпосередньо на виконання перевезень (робіт, послуг), так і на технологічні операції в процесі підготовки рухомого складу до експлуатації, а також витрати пально-мастильних матеріалів на допоміжно- службовий, учбово-тренувальний та невиробничий нальоти годин.

Тобто, паливно-мастильні матеріали використані на пробіг автомобіля без вантажу в розрізі конкретного перевезення є прямими витратами на вказане перевезення.

В силу п. 4.4 Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 №43, для бортових вантажних автомобілів і сідельних тягачів у складі автопоїздів, автомобілів-фургонів та вантажопасажирських автомобілів, які виконують роботу, що обліковується в тонно-кілометрах, нормативні витрати палива розраховуються за формулою, яка передбачає, що при виконанні вантажними автомобілями роботи для визначення норми по витратам палива враховується показник загального пробігу автомобіля та показник пробігу з вантажем.

Визначальною ознакою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.п. 4.1.36 п. 4.1 ст. 4 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, відповідно до пункту 137.1 якої дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, а дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Доходи визначаються на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено підставу для формування витрат, а саме наявність у платника податку належно оформлених первинних документів, що підтверджують розмір витрат та їх відношення до господарської діяльності.

Всі вищевказані вимоги (у тому числі щодо документального підтвердження понесених витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю) платником виконані в повному обсязі, що свідчить, як про відсутність податкового правопорушення, так і необгрунтованість висновків акту перевірки в цій частині.

Отже, правомірною вважається позивачем дизпаливо, використане під час руху по маршруту транспортного засобу без вантажу («холостий пробіг») під навантаження або після розвантаження, при наданні послуг з вантажних перевезень, таким, що використане у господарській діяльності, а відтак, вартість такого пального, обгрунтовано була включена до складу валових витрат перевіряємого періоду.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентів позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В свою чергу, судом встановлено, що вищезазначені договори по перевезенню були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з перевезення, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Верховний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні представником відповідача.

Враховуючи вищевикладене, висновок податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток та авансового внеску з податку на прибуток є безпідставним, а тому і нарахування штрафних (фінансових) санкцій, також, є протиправним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «Шибумі», - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 21.01.2014 № 0000302200, № 0000312200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Шибумі» судові витрати в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Д.В. Лобан