Постанова

від 28.08.2014 по справі 825/559/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/559/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Шибумі» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Шибумі», код 30380646, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

Вказаною перевіркою встановлено порушення:

- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139, п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» №1213 від 28.09.2011, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 кв. 2011 року на 53184,00 грн, за 2-3 квартали 2011 року на 122904,00 грн, за 2-4 квартали 2011 року на 202123,00 грн, за 1 квартал 2012 року на 53184,00 грн, за перше півріччя 2012 року на 120598,00 грн, за 3 квартали 2012 року на 187378,00 грн, за 2012 рік на 10148,00 грн та авансовий внесок за 2013 рік в сумі 8460,00 грн (березень-грудень 2013 року) та авансовий внесок, що підлягає сплаті у січні-лютому 2013 року в сумі 41640,00 грн;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185-94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо прострочення термінів повернення валютної виручки, визначені законодавством при здійсненні розрахунків ПП «Шибумі» по експортному контракту від 25.11.2010 № 01-25/11, укладеного з нерезидентом ООО «Фортуна» (Россия);

- п. 1; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу» зі змінами та доповненнями, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020.

ДПІ у м. Чернігові під час перевірки дійшла висновку про неправомірне віднесення до валових витрат сум, що входять у вартість послуг наданих на виконання укладених з ними договорів. В акті про неправомірне віднесення до валових витрат вартості дизпалива, використаного транспортними засобами при пробігу без вантажу «холостому пробігу», було зроблено висновок про те, що використане транспортними засобами, під час переїзду ТЗ з місця розвантаження (одного замовлення) до місця наступного завантаження (друге замовлення) дизпаливо, не пов'язано з отриманням доходів, а отже і не стосується господарської діяльності підприємства.

На підставі встановлених порушень, ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 № 0000302200, № 0000312200.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПП «Шибумі» здійснювало господарську діяльність із контрагентами, відповідно укладених договорів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. встановлено, що у рядку 05.1 СВ Декларацій „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" показників за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. у загальній сумі 10012315 грн. встановлено, що на формування цього показника мало вплив здійснення підприємством операцій з придбання товарів, робіт, послуг для здійснення перевезень на території України та за її межами.

Проведеною перевіркою відображеного показника на підставі таких документів: оборотно-сальдових відомостей, договорів на придбання товарів (робіт, послуг), журналів-ордерів і відомостей за 2-4 кв.2011 року та 2012 рік по рахункам 23 «виробництво», 92 «адміністративні витрати», ж/о помісячних та поквартальних по pax. 63 "Розрахунки з постачальниками", 68 «розрахунки з іншими кредиторами», 372 «розрахунки з підзвітними особами», накладних, актів, чеків, квитанцій, рахунків, рахуй ків-фактур. CMP. ТТН, подорожніх листів, авансових звітів, даних по рахунках 90 "Собівартість реалізації" встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 СВ Декларацій „собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)".

Встановлено, що підприємство включає до витрат (собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) дизпаливо, що використано по маршрутам переміщення транспортних засобів, від яких не були отримані доходи, (під час переїзду ТЗ з місця вигрузки (одного замовлення) до місця наступної загрузки (друге замовлення) транспортним засобом витрачено дизпаливо, яке неправомірно включено до витрат підприємства, оскільки не пов'язано з отриманням доходів, а отже і не стосується господарської діяльності підприємства.

Розрахунок списання дизпалива підприємством проводиться по подорожнім листам в розрізі маршрутів. Проте, при аналізі даних, зазначених в подорожніх листах вантажних автомобілів в міжнародному сполученні, встановлено, що в документі зазначається кількість дизельного палива, витраченого за весь проміжок часу руху автомобіля (від виїзду з гаражу до повернення) без поділу на маршрути. Для здійснення перевірки підприємством не були надані відомості заправки пального. Згідно даних, зазначених в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та в рахунках-фактурах вантажні перевезення здійснювались з пунктів завантаження вантажів до місць розвантаження. 203 рахунок по ПММ підприємством в розрізі підзвітних осіб не ведеться.

Підприємство використовувало в 2012 році метод середньозваженої оцінки вибуття запасів.

Крім того, позивачем не надано доказів, що підтверджують списання дизпалива в розрізі кожного окремого маршруту.

Також, перевіркою встановлено списання мастильних матеріалів. Частка таких мастильних матеріалів припадає і на здійснення переїздів. Довідок-розрахунків на використання таких ПММ не надано. Розрахунок такої частки проводився зі списання таких матеріалів на 100л. використаного пального.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПКУ, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 138.8.1 п.138.8 ст. 138 ПКУ, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПКУ, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010р. (зі змінами та доповненнями), «Витрати, які враховуються для визначення об'єки оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу».

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, «не включаються де складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншим» первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що, в порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2. п.138.4 ст.138. п.п.139.1. ст.139 ПКУ, позивачем завищено витрати за 2 квартал 2011 року на 234446.48грн.. за 2 квартали 2011 року на 534364,37грн., за 2-4 квартали 2011 року на 878798,89 грн.. за 1 квартал 2012 року на 253256,62грн., за перше півріччя 2012 року на 574274.64грн.. за 3 квартали 2011 року на 892277грн., за 2012 рік на 1222028 грн.

За період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. підприємством задекларовано податок на прибуток у сумі 1 033 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 31.12.2012р. встановлено заниження податку на прибуток за 2 кв.2011 року на 53 184 грн., за 2-3 кв.2011 року на 122904 грн., за 2-4 кв.2011 року на 202123 грн., за 1 кв.2012 року на 53184 грн., за перше півріччя 2012 року на 120 598 грн., за 3 квартали 2012 року на 187378 гн., за 2012 рік на 10148 грн.

У періоді, що перевірявся підприємство не декларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року.

ПП «Шибумі» задекларовано показник у рядку 14 + рядок 20 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року у розмірі 480 грн. Перевіркою встановлено, що авансовий внесок, який підлягає сплаті у січні-лютому 2013 збільшується на 20280грн. (187378 х 1/9).

ПП «Шибумі» задекларовано показник у рядку 34 (рядок 14 + рядок 20) декларації з податку на прибуток за 2012 рік у розмірі 54 грн.

Встановлено, що авансовий внесок, який підлягає сплаті у березні-грудні 2013 та січні-лютому 2014 збільшується на 846 грн. (10148 х 1/12) Відповідно пункту 57.1 статті 57 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УГ (із змінами і доповненнями) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» № 1213 від 28.09.2011 року (зі змінами та доповненнями) розрахунок авансового внеску з податку на прибуток, що відображається в рядку 34 «Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013р. та січні-лютому 2014р.» проводиться у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за звітний (податковий) рік (ряд. 14 + ряд. 20).

В порушення п.57.1 ст.57 та п.2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями) та Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства" № 1213 від 28.09.2011 р. (зі змінами та доповненнями) підприємством занижено значення рядка 34 "Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013р. та січні-лютому 2014р." Декларації з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 8460 грн. (березень-грудень 2013) та авансовий внесок, що підлягає сплаті у січні-лютому 2013 р. в сумі 41640 грн.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.01.2014 № 0000302200, № 0000312200, винесено Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області з дотриманням вимог чинного законодавства.

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування, з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 скасувати та постановити нову, якою в задоволені позову Приватного підприємства «Шибумі» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст постанови виготовлений 29.08.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.