Рішення

від 05.03.2014 по справі 320/11360/13-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 05.03.2014

Справа № 320/11360/13-ц

(2/320/430/14)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

за участю представника позивачів - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - Левадного О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє на підставі угоди адвокат ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТУР АГРО» про розірвання договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом, в якому просять розірвати договори оренди землі від 11 вересня 2009 року, укладених між позивачами та ПП «ТУР АГРО», а також стягнути з відповідача судові витрати по справі, зазначивши, що 11 вересня 2009 року між ними та відповідачем були укладені договори оренди землі, та згідно п. 3.1 договору, строком на 10 років. Вони зі свого боку виконали всі обов'язки за цим договорами та передали відповідачеві земельні ділянки. Однак в порушення п. 4.1 договору відповідач до теперішнього часу не виконує прийнятих на себе зобов'язань та не сплачує орендну плату. Крім того, відповідач не приступив до використання орендованих земельних ділянок. У відповідності до п. 13.3 договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Представник позивачів в судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, пояснив, що з орендною платою у відповідача завжди були проблеми. Крім того, вважає, що посилання представника відповідача, щодо належного виконання умов договору в частині сплати орендної плати шляхом направлення повідомлення на адресу орендарів, є необґрунтованими, оскільки умовами договору передбачено оплата коштів через фінансові установи, а відсутність реквізитів фінансової установи орендарів у відповідача, свідчить про їх небажання отримати дану інформацію у них самостійно. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що в порушення умов договору вказані земельні ділянки обробляла інша особа - ОСОБА_6 та лише під час подання позову до суду відповідач звернувся до правоохоронних органів з метою повернення вказаних земельних ділянок.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив, що відповідач не порушує взятих на себе зобов'язань щодо виплати орендної плати. Так щорічно ПП «ТУР АГРО» направляє на адресу позивачів листи-повідомлення про можливість та необхідність отримання орендної плати, але позивачі свідомо їх не отримують з метою розірвання договорів оренди землі. Жодних перепон щодо отримання позивачами орендної плати не існує та позивачі можуть в будь-який час отримати орендну плату за весь період користування земельними ділянками. ПП «ТУР АГРО» не мав змоги перерахувати орендну плату позивачам через фінансову установу оскільки відповідач не володів інформацією щодо реквізитів позивачів. Зазначив, що не відповідають фактичним обставинам справи також твердження позивачів про порушення договорів в частині використання земельних ділянок, оскільки договори не містять будь-яких строків, які б зобов'язували орендаря приступити до використання земельних ділянок. Позивачами також не доведено обставини, які свідчать про те, що орендар не приступив до використання земельних ділянок. За таких обставин відповідач належним чином виконує обов'язки за договором оренди, підстав для його розірвання немає, а тому у позові слід відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до вимог ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

За ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для продовження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

11 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «ТУР АГРО» був укладений договір оренди землі, про реєстрацію якого у Мелітопольському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис від 03 серпня 2010 року № 041027200203.

Також, 11 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «ТУР АГРО» був укладений договір оренди землі, про реєстрацію якого у Мелітопольському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис від 26 липня 2010 року № 041027200117.

Крім того, 11 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та Приватним підприємством «ТУР АГРО» був укладений договір оренди землі, про реєстрацію якого у Мелітопольському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис від 07 вересня 2010 року № 041027200279.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За умовами договорів оренди землі від 11.09.2009 року орендар ПП «ТУР АГРО» прийняв від ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в платне користування належні їм, на праві власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 3.1 вищевказаних договорів, договір укладено на 10 років.

У відповідності до п. 4.1 договорів, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розрахована на 1 рік за загальну площу земельної ділянки згідно грошової оцінки та становить 3% - 2096 грн. 51 коп. від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно, шляхом перерахування коштів через фінансові установи.

Згідно із п. 4.3 договорів орендна плата вноситься до 01 грудня кожного відповідного року.

Оцінюючи доводи представників сторін щодо сплати орендної плати за користування земельної ділянки, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Таким чином, діючим законодавством України встановлено, що державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що протягом 2011-2012 років на адресу позивачів були направлені поштові рекомендовані повідомлення про необхідність прийти та отримати по відомості орендну плату, про що надав копії листів та копії фіскальних чеків.

Однак, згідно того ж п. 4.1 договорів оренди землі, орендна плата вноситься шляхом перерахування коштів через фінансові установи, а не шляхом видачі грошей по відомості, як вказував представник відповідача.

Будь яких інших доказів, на підтвердження факту проведення орендної платати ПП «ТУР АГРО» на користь позивачів під час судового розгляду справи представником відповідача надано не було.

Також, відповідно до п. 1.1 договору, земельна ділянка надається в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Оцінюючи доводи представника відповідача про належне використання земельної ділянки, суд вважає їх хибними, оскільки судом встановлено, що особисто відповідач ПП «ТУР АГРО» не обробляє орендовані земельні ділянки та не веде на ній товарне сільськогосподарське виробництво.

В судовому засіданні було встановлено та підтверджено представником відповідача, що спірні земельні ділянки обробляє ОСОБА_6

До того ж, представником відповідача в судовому засіданні була надана заява про вчинення злочину № 65 від 27 лютого 2013 року, направлена ПП «ТУР-АГРО» на адресу Мелітопольського МВ ГУМВС України Запорізької області, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_6 третій рік підряд займає спірні земельні ділянки.

Доказів на підтвердження факту ведення товарного сільськогосподарського виробництва саме ПП «ТУР АГРО» під час судового розгляду справи представником відповідача надано не було.

Відповідно до п. 10.1 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасного внесення орендної плати, а орендар відповідно до п. 10.4 договору, зобов'язаний використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням та своєчасно вносити орендну плату.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач особисто не обробляє орендовану земельну ділянку та не веде на ній товарне сільськогосподарське виробництво, а отже не використовує вказану земельну ділянку за призначенням, належним чином не сплачує позивачу належну за договором орендну плату.

У відповідності до п. 13.3 договору, договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виходячи зі змісту статей 24 та 25 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону № 161-XIV.

Крім того, у разі систематичного невиконання орендарем обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України від 6 жовтня 1998 р. № 161-ХІV «Про оренду землі» та умовами договору оренди земельної ділянки, несплати орендної плати в установлений договором строк позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Дані висновки містяться у Постановах Верховного Суду України у справі №6-166цс13 від 12 лютого 2014 року, №6-17цс11 від 25 червня 2011 року, ухвалених в порядку ст. 360-4 ЦПК України і у силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для усіх судів України, які зобов'язані привести свою практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» 16.04.2004 року N 7 питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а тому слід розірвати договір оренди землі від 11 вересня 2009 року, укладені між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Приватним підприємством «ТУР АГРО».

Крім того, з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 8, 14 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 125, 152 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Постановами Верховного Суду України у справі №6-166цс13 від 12 лютого 2014 року, №6-17цс11 від 25 червня 2011 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» 16.04.2004 року N 7, Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, ст.ст. 15, 57, 59, 88, 107, 208, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє на підставі угоди адвокат ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ТУР АГРО» про розірвання договорів оренди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі, укладений 11 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «ТУР АГРО», про реєстрацію якого у Мелітопольському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис від 03 серпня 2010 року № 041027200203.

Розірвати договір оренди землі, укладений 11 вересня 2009 року між ОСОБА_4 та Приватним підприємством «ТУР АГРО», про реєстрацію якого у Мелітопольському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис від 26 липня 2010 року № 041027200117.

Розірвати договір оренди землі, укладений 11 вересня 2009 року між ОСОБА_5 та Приватним підприємством «ТУР АГРО», про реєстрацію якого у Мелітопольському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» вчинено запис від 07 вересня 2010 року № 041027200279.

Сягнути з Приватного підприємства «ТУР АГРО» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.

Сягнути з Приватного підприємства «ТУР АГРО» на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.

Сягнути з Приватного підприємства «ТУР АГРО» на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 гривень 40 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Кучеренко