Постанова

від 05.11.2008 по справі 2а-543/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2008 року                                                                         Справа

№2а-543/08

Львівський окружний

адміністративний суд в складі

головуючого-судді                                                               

Мартинюка В.Я.

при секретарі

судового засідання                                     Колтун

Ю.М.

з участю представників сторін:

від

позивача : ОСОБА_1. -

представник (довіреність від 16.07.2008 року),  

від

відповідача :  не з'явились,     

розглянувши

у

відкритому судовому засіданні в м.Львові матеріали адміністративної справи за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Карпати-Еко»

до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про скасування податкового

повідомлення-рішення

, 

В С Т А

Н О В И В :

ТзОВ

«Карпат Еко» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з

позовом до Львівської митниці з позовом про скасування податкового

повідомлення-рішення №0000402303/1 від 10.07.2008 року, прийнятого ДПІ у

Стрийському районі Львівської області.

         Позовні вимоги мотивовані тим, що

орган державної податкової служби прийшов до неправильного висновку про

порушення позивачем підп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на

прибуток».

Представник позивача вимоги

підтримав, просить їх задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну

заяву вважає, що орган державної податкової служби діяв у повній відповідності

до вимог чинного законодавства. Окрім того, вважає, що позивачем в декларації з

податку на додану вартість за серпень 2006 року безпідставно, без

підтверджуючих документів, зокрема без податкової накладної та факту сплати

податку на додану вартість, віднесено до податкового кредиту податок на додану

вартість.

Справа розглядається у відповідності

до вимог ч.4 ст.128 КАС України, на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають

значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами виїзної планової  документальної перевірки позивача з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з

21.06.2006 року по 31.12.2007 року ДПІ у Стрийському районі Львівської області

складено акт за №716/23-4/34387320 від 25.04.2008 року та прийнято податкове повідомлення-рішення

№0000402303/0 від 14.05.2008 року , яким платнику податків визначено суму

податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 58793 грн. 00

коп., в тому числі основний платіж - 39195 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові)

санкції - 19598 грн. 00 коп.

В результаті узгодження суми

податкового зобов'язання платнику податків було надіслано податкове

повідомлення-рішення за №0000402303/1

від 10.07.2008 року, яке і оспорено в судовому порядку .

В акті перевірки зазначено, що

позивачем в декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року

безпідставно, без підтверджуючих документів, зокрема без податкової накладної

та факту сплати податку на додану вартість, віднесено до податкового кредиту

податок на додану вартість.

Даючи правову оцінку спірним

правовідносинам суд виходив з наступного.

На виконання договорів про

відступлення прав вимоги до ТзОВ «Гостинне» за кредитною угодою та

забезпечувальними договорами  (іпотечний

договір №6005Z137 від 02.09.2005 року, іпотечним договором №6005Z124 від

27.07.2005 року, договором застави №6005Z125 від 27.07.2005 року, договором

застави №6006Z13 від 26.01.2006 року) 

ТзОВ «Карпати-Еко» (цесіонарій) 29.06.2006 року платіжним дорученням

наявним  у справі перерахувало філії ВАТ

«Укрсімбанк» (цедент) 2140819 грн. 53 коп.

14.07.2006 року ТзОВ «Карпати-Еко»

було зареєстровано платником податку на додану вартість про що отримано свідоцтво

за №18290877.

Основні засоби, які були прийняті у

власність позивачем від ТзОВ «Гостинне» в результаті звернення стягнення на

предмет іпотек та на предмет застави, були оприбутковані ТзОВ «Карпати-Еко»

14.07.2006 року (довідка №300 від 29.09.2008 року).

Враховуючи те, що ТзОВ «Гостинне» не

надало позивачу податкової накладної, останній звернувся із заявою за №15 від

20.09.2006 року до відповідача, до якої додав договір про відступлення прав від

29.06.2006 року, платіжне доручення від 29.06.2006 року №1, рішення суду від

06.07.2006 року №1\693-15/217, свідоцтво БТІ від 14.07.2006 року №11232771.

У відповідності до вимог підп.7.2.6

п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997

року №168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, у разі відмови з боку

постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним

порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до

податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого

постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу

податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших

розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок

придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, позивачем були дотримані вимоги згаданого

підпункту, що є

підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту .

Що стосується посилань в акті перевірки на відсутність

факту сплати податку на додану вартість, то слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог підп. д

підп.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від

21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями,  не може бути притягнутим до відповідальності

платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення

(за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або

узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у

подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення

було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому

платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому,

яке не було скасовано (відкликано).

Згідно підп. г згаданого підпункту,

податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на

запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане

контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями

підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального

податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими

контролюючими органами.

Так, листом за №4727/6/16-1215-18 від

18.12.2001 року Державна податкова адміністрація України надала роз'яснення, з

приводу порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу

заставного майна підприємства-боржника.

В даному листі зазначено наступне.

Законом України від 02.10.1992 року №

2654-XII "Про заставу" визначено, що заставодержатель у разі

невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок

заставленого майна задовольнити свої вимоги у повному обсязі, включаючи відсотки,

відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання зобов'язань, необхідні

витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення

забезпеченої заставою вимоги. Таке майно може бути реалізоване в порядку,

передбаченому цим Законом, або залишитися у заставодержателя за початковою

оцінкою. Реалізація майна може бути як добровільною, так і шляхом примусового

виконання рішень про звернення стягнення на майно боржника.

У разі якщо за згодою сторін заставне

майно в рахунок погашення кредиту переходить до заставодержателя, то таке

відчуження прирівнюється до продажу і на дату такої передачі у заставодавця

виникають податкові зобов'язання виходячи з основної суми кредиту та

нарахованих на неї відсотків, що залишилися неповернутими кредитору. Покупець

такого майна (заставодержатель) незалежно від його діяльності

(фінансово-кредитна установа чи інший кредитор), до якого перейшло право

власності на об'єкт застави і якщо такий об'єкт оприбутковано на його балансі

не як майно, що прямо чи побічно не бере участі у господарській діяльності

платника податку, а з метою наступного продажу такого об'єкта на дату

оприбуткування такого об'єкта за наявності податкової накладної має право на

податковий кредит, оскільки продаж товарів підлягає оподаткуванню на загальних

підставах.

Таким чином, у органу державної

податкової служби були відсутні підстави притягувати до відповідальності

платника податків, який діяв у відповідності до податкового роз'яснення.

Посилання відповідача на те, що на

дату списання коштів 29.06.2006 року позивач не був платником податків не може

братись до уваги, оскільки, в даному випадку, мало місце набуття права

власності та формування податкового кредиту у зв'язку із зверненням стягнення

на предмет забезпечувальних договорів.

З огляду на викладене, позовні вимоги

є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у

відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід присудити на користь

позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163

КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. 

 1.

    Позов задовольнити.

2. 

 2.

    Скасувати, прийняте Державною податковою

інспекцією у Стрийському районі Львівської області, податкове повідомлення-рішення

№0000402303/1 від 10.07.2008 року .

3. 

 3.

    Стягнути з Державного бюджету України на

користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Еко», що знаходиться

за адресою Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул.Шевченка,2 (код

ЄДРПОУ 34387320) 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

4. 

 4.

    Постанова набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк

апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не

набрала законної сили.

5. 

 5.

    Заява про апеляційне оскарження та

апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції

через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                   В.Я.Мартинюк