Постанова

від 03.03.2014 по справі 2-6/14198-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2014 року Справа № 2-6/14198-2007

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

Проценко О.І.,

суддів Латиніна О.А.,

Котлярової О.Л.,

Представники сторін в судове засідання не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 28 січня 2014 року у справі № 2-6/14198-2007

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим

до боржника Сільськогосподарськоговиробничого кооперативу імені Т.Г. Шевченко

учасники провадження у справі про банкрутство:

Арбітражний керуючий Пітеляк Василь Васильович

ОСОБА_6

Фонд майна Автономної Республіки Крим

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

Роздольненське відділення міжрайонної державної податкової інспекції

Роздольненський районний центр зайнятості

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго"

про визнання боржника банкрутом

ВСТАНОВИВ :

05.10.2007 року Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим про порушення справи із заявою про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко (відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999 року з наступними змінами).

Ухвалою підготовчого засідання від 15.11.2007 року відносно боржника введена процедура банкрутства - розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Майстренко П.В.

24.04.2008 року ухвалою господарського суду АР Крим відносно Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко введено досудову процедуру банкрутства - санацію строком на дванадцять місяців, керуючим санацією Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко призначено арбітражного керуючого Майстренко П.В.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.05.2010 року повноваження керуючого санацією Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко Майстренко П.В. припинено, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Пітеляка В.В., який має ліцензію арбітражного керуючого серії НОМЕР_1 від 16.02.2007 року.

Ухвалами господарського суду АР Крим строк судової процедури санації Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко та повноважень керуючого санацією Пітеляк В.В. неодноразово продовжувався.

09.07.2013 року постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пітеляка В.В. Припинено повноваження органів управління Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, посадовим особам Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора зобов'язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Зобов'язано ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко Пітеляка В.В. у п'ятиденний термін опублікувати у офіційних друкованих органах (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") повідомлення про визнання Бахчисарайського деревообробного заводу банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, докази опублікування оголошення надати суду у строк до 19.07.2013 року. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута визнана такою, що завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута визначені такими, що перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; скасований арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом. Зобов'язано ліквідатора Пітеляка В.В.: під час проведення ліквідаційної процедури використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі; продавати майно банкрута для задоволення вимог кредиторів; не рідше ніж один раз на місяць надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (а.с.6-10).

16.12.2013 року до господарського суду надійшла заява про визнання поточних грошових вимог Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (далі-Управління) у сумі 4236,24 грн. (а.с.11).

Вимоги Управління в загальній сумі 4236,24 грн. (а.с.12) складаються з заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктам "Б" - "З" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2013 року.

28 січня 2014 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-6/14198-2007 у задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим про визнання грошових вимог у сумі 4236, 24 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктам „Б" - „З" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" за листопад 2013 року відмовлено.

Приймаючи відповідне судове рішення, господарський суд першої інстанції з того, що витрати на виплату та доставку пенсій, нараховані за період після визнання боржника банкрутом, за який підприємство не здійснювало господарської діяльності, заробітна плата не нараховувалась, а отже й підстави для нарахування вказаних сум з врахуванням вимог наведеної вище норми статі 38 Закону відсутні.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким визнати поточні грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим у розмірі 4236,24 грн.

Апеляційна скарга мотивована порушенням суду першої інстанцій норм матеріального права. Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті судового рішення не враховано, що Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т.Г.Шевченко є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а ч.6 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що недоїмка не підлягає списанню, крім випадків повної ліквідації юридичної особи, а оскільки, даний час Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т.Г.Шевченко не ліквідований, він не звільнений від покладених на нього обов'язків з відшкодування фактичних витрат на оплату і доставку пільгових пенсій його працівникам.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2014 року Управлінню Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим відновлений строк на подання апеляційної скарги та справу призначено до розгляду на 03 квітня 2014 року.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2014 року суддю Сікорську Н.І. замінено на суддю Котлярову О.Л.

03 квітня 2014 року представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Смірнова проти України").

Згідно з пунктом 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності учасників справи про банкрутство, які не з'явились.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.07.2013 року постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т.Г.Шевченко визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пітеляка В.В. Припинено повноваження органів управління Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, посадовим особам Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Т.Г.Шевченко протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора зобов'язано передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності. Зобов'язано ліквідатора Пітеляка В.В. у п'ятиденний термін опублікувати у офіційних друкованих органах (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") повідомлення про визнання Бахчисарайського деревообробного заводу банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: господарська діяльність банкрута визнана такою, що завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута визначений таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом.

Крім того, в матеріалах справи міститься розрахунок фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктам „Б" - „З" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", як пояснив представник Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим, зазначена сума нарахована за листопад 2013 року (а.с.15).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судових засіданнях представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до пункту 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що зазначена постанова була прийнята після набрання чинності 19.01.2013 року Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року №4212-VI, яким Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції.

У зв'язку із чим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про здійснення подальшого розгляду справи із застосування норм нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про зазначив у постанові про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з абзацом четвертим статті 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Таким чином, Закон не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. До таких витрат належать витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство у господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, перелік яких наведено у пункті 1 частини першої статті 45 Закону.

Згідно абзацу десятому частини другої статті 41 Закону з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Беручи до уваги системний аналіз вищенаведених норм Закону, суд апеляційної інстанції погоджуючись із висновками суду першої інстанції, приходить до висновку, що з дня оголошення боржника банкрутом та після звільнення працівників підприємства - банкрута фонд оплати праці не формується і не сплачуються витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до вимог абзацу третього статті 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Таким чином, як на думку судової колегії, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що, оскільки витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктам "Б" - "З" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" Управлінням нараховані за жовтень - листопад 2013 року, тобто за період після визнання боржника банкрутом, за який підприємство не здійснювало господарської діяльності, та за який заробітна плата не нараховувалась, а отже й підстави для нарахування вказаних сум з урахуванням вимог наведеної вище норми статі 38 Закону відсутні.

Також слід зазначити, що заявлені Управлінням Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим кредиторські вимоги стосуються періоду після прийняття постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, а тому ці вимоги не мають характеру поточних кредиторських вимог.

Така позиція міститься у абзаці четвертому пункті 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-06/1862/2013 від 26.12.2012 року "Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI) де зазначено, що чинним законодавством не передбачена капіталізація витрат на виплату і доставку відповідних пенсій. У ліквідаційній процедурі в установлений Законом строк можуть бути заявлені лише вимоги щодо витрат на виплату і доставку відповідних пенсій, які виникли в процедурах розпорядження майном та санації, оскільки після визнання боржника банкрутом відповідні зобов'язання не виникають.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно відмовив у визнанні поточних кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим у сумі 4236,24 грн. з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктам "Б" - "З" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" за листопад 2013 року, а тому доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом першої інстанції норм матеріального права судова колегія вважає неспроможними.

Стосовно доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що посилання Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на ч. 6 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як на підставу для визнання поточних грошових вимог, є неспроможним, оскільки, шосту частину ст. 106 зазначеного Закону виключено, згідно із Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що посилання Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим в апеляційній скарзі на Постанову Верховного суд України від 30.05.2011 року, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки на час прийняття зазначеної постанови дане питання не було врегульовано Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року, а на сьогоднішній час, з прийняттям і вступом в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI, по якому порушено процедуру ліквідації у даній справі, зазначені питання врегульовані, а тому визнання вимог Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим буде суперечить діючому законодавству України. Судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на більш детальні роз'яснення надані в Інформаційному листі Вищого господарського суду № 01-06/1862/2013 від 26.12.2012 року "Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI).

Щодо викладених в апеляційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом першої інстанції і колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній ухвалі мотивами відхилення доводів скаржника.

Суд попередньої інстанції навів правове обґрунтування своїх висновків, щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні заяви, заявником апеляційної скарги у процесі розгляду справи не було доведено та надано відповідних доказів в обґрунтування своїх заперечень, а отже судова колегія вважає ухвалу суду відповідною нормам матеріального та процесуального права, тому зазначена ухвала не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2014 року у справі № 2-6/14198-2007 відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2014 року у справі № 2-6/14198-2007 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді О.А.Латинін

О.Л. Котлярова

Розсилка :

1.Управління Пенсійного фонду України в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (вул. 30 -річчя Перемоги, 6,смт.Роздольне,96200)

2.Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Т.Г. Шевченко (пров. Шкільний, 2А,Слов'янське,Роздольненський район, Автономна Республіка Крим,96233)

3.Арбітражний керуючий Пітеляк Василь Васильович (АДРЕСА_2)

4.ОСОБА_6 (АДРЕСА_1)

5.Фонд майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17,Сімферополь,95015)

6.ОСОБА_7 (АДРЕСА_3)

7.ОСОБА_8 (АДРЕСА_3)

8.ОСОБА_9 (АДРЕСА_4)

9.Роздольненське відділення міжрайонної державної податкової інспекції (вул. Рябіки, 16,Роздольне,96200)

10.Роздольненський районний центр зайнятості (вул. Леніна, 32,Роздольне,96200)

11.Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська, буд. 74/6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)