Постанова

від 04.03.2014 по справі 901/2807/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Справа № 901/2807/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Голика В.С.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивач, Колеснікова Світлана Миколаївна, паспорт серія ЕС 268509 від 01.04.97, фізична особа-підприємець Колеснікова Світлана Миколаївна;

представник відповідача , Зіяддінов Зіяддін Решатович, довіреність № 13 від 13.01.14, Кримська республіканська установа "Територіальне медичне об'єднання "Протитуберкульозний диспансер";

представник позивача , Баєва Таміла Гамерівна, довіреність № 2-53 від 23.01.14, фізична особа-підприємець Колеснікова Світлана Миколаївна;

розглянувши апеляційну скаргу Кримської республіканської установи "Територіальне медичне об'єднання "Протитуберкульозний диспансер" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шаратов Ю.А.) від 01 жовтня 2013 року у справі № 901/2807/13

за позовом фізичної особи-підприємця Колеснікової Світлани Миколаївни (вул. Балаклавська, 75, кв.21,Сімферополь,95048)

до Кримської республіканської установа "Протитуберкульозний диспансер № 1" (вул. Майська, 1-А,Піонерське,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97577)

про стягнення суми у розмірі 83666,60 грн.

ВСТАНОВИВ :

22.08.2013 фізична особа-підприємець Колеснікова Світлана Миколаївна звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримської Республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» про стягнення заборгованості за договором закупівлі товарів від 20.06.2013 № 1и-БТ-2013 та договором закупівлі товарів від 05.07.2013 № 1ю-БТ-2013 у розмірі 83 666,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Кримської Республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» на користь фізичної особи-підприємця Колеснікової Світлани Миколаївни заборгованість у розмірі 83 666,60 грн. Вирішене питання про розподіл судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, выдповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 грудня 2013 року замінено найменування відповідача у справі з Кримської республіканської установи "Протитуберкульозний диспансер № 1" на Кримську республіканську установу "Територіальне медичне об'єднання "Протитуберкульозний диспансер".

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Позивач у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

За розпорядженням від 14 січня 2014 року суддю Сотула В.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

У судовому засіданні з 14 січня 2014 року по 28 січня 2014 року, з 28 січня 2014 року до 11 лютого 2014 року оголошувались перерви.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

20.06.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1и-БТ-2013 (т.1 а.с. 13-14), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник замовнику постачає, а відповідач купує продукти харчування.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що позивач відвантажує товар в обсязі і на умовах згідно з цим договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору відповідач приймає й оплачує товар відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 договору сума договору складає 75 723,40 грн. без ПДВ. Специфікація є невід'ємною частиною договору. Ціна не може бути змінена без узгодження сторін.

Пунктом 5.1 та 5.3 договору встановлено, що розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються за замовлену партію товару з відстрочкою платежу до 30 банківських днів. Остаточні розрахунки за цим договором здійснюються на підставі товарно-транспортної документації, а при виявлені псування, нестачі, збитку, невідповідності умовам постачання - на підставі актів приймання товару по якості і кількості.

Згідно специфікації № 1 до договору закупівлі товарів № 1и-БТ-2013 від 20.06.2013, підписаного сторонами, сторони домовились про поставку позивачем відповідачу товару на суму 75 723,40 грн. (т.1 а.с. 14 зворотній бік).

На виконання умов договору від 20.06.2013 здійснено поставку товару відповідачу за накладними: від 21.06.2013 № 110 на суму 26 826,00 грн.; від 21.06.2013 № 111 - 702,00 грн.; від 21.06.2013 № 112 - 9 637,50 грн.; від № 113 - 2 140,00 грн.; від 21.06.2013 - 1 562,00 грн.; від 21.06.2013 № 115 - 5 501,90 грн.; від 25.06.2013 № 116 - 4 266,50 грн.; від 25.06.2013 № 117 - 702,00 грн.; від 27.06.2013 № 119 - 25 087,50 грн. Всього поставлено товару на суму 76 425,40 грн. (т.1 а.с. 18-26).

05.07.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1ю-БТ-2013 (т.1 а.с. 15-16), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник замовнику постачає, а відповідач купує продукти харчування.

Пунктом 2.1.1 договору встановлено, що позивач відвантажує товар в обсязі і на умовах згідно з цим договором.

Згідно з пунктом 2.2.1 договору відповідач приймає й оплачує товар відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 договору сума договору складає 7 943,20 грн. без ПДВ. Специфікація є невід'ємною частиною договору. Ціна не може бути змінена без узгодження сторін.

Пунктом 5.1 та 5.3 договору встановлено, що розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються за замовлену партію товару з відстрочкою платежу до 30 банківських днів. Остаточні розрахунки за цим договором здійснюються на підставі товарно-транспортної документації, а при виявлені псування, нестачі, збитку, невідповідності умовам постачання - на підставі актів приймання товару по якості і кількості.

Згідно специфікації № 2 до договору закупівлі товарів № 1ю-БТ-2013 від 05.07.2013, підписаного сторонами, сторони домовились про поставку позивачем відповідачу товару на суму 7 943,20 грн. (а.с. 16 зворотній бік).

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 05.07.2013 позивачем здійснено поставку товару відповідачу за накладною від 05.07.2013 № 125 на суму 7 241,20 грн. (т. 1 а.с. 17).

Відповідач направив позивачу претензію про вимогу оплати за поставлений товар у сумі 83666,60 грн до 02.08.2013 року. Факт отримання відповідачем претензії не заперечується та підтверджується штампом відповідача на претензії з вхідним номером та датою отримання (т.1 а.с. 27).

У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, фізична особа-підприємець Колеснікова Світлана Миколаївна звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримської Республіканської установи «Протитуберкульозний диспансер № 1» про стягнення заборгованості за договором закупівлі товарів від 20.06.2013 № 1и-БТ-2013 та договором закупівлі товарів від 05.07.2013 № 1ю-БТ-2013 у розмірі 83 666,60 грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору поставки, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України , загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України , а також умовами самого договору.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

20.06.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1и-БТ-2013 (т.1 а.с. 13-14), відповідно до пункту 1.1 договору від 20.06.2013 постачальник замовнику постачає, а відповідач купує продукти харчування.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 договору від 20.06.2013 сума договору складає 75 723,40 грн. без ПДВ. Специфікація є невід'ємною частиною договору. Ціна не може бути змінена без узгодження сторін.

Згідно специфікації № 1 до договору закупівлі товарів № 1и-БТ-2013 від 20.06.2013, підписаного сторонами та скріпленого печатками, сторони домовились про поставку позивачем відповідачу товару на суму 75 723,40 грн.

Пунктом 5.1 та 5.3 договору від 20.06.2013 встановлено, що розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються за замовлену партію товару з відстрочкою платежу до 30 банківських днів. Остаточні розрахунки за цим договором здійснюються на підставі товарно-транспортної документації, а при виявлені псування, нестачі, збитку, невідповідності умовам постачання - на підставі актів приймання товару по якості і кількості.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 76 425,40 грн, що підтверджується накладними від № 110 на суму 26 826,00 грн.; від 21.06.2013 № 111 - 702,00 грн.; від 21.06.2013 № 112 - 9 637,50 грн.; від № 113 - 2 140,00 грн.; від 21.06.2013 - 1 562,00 грн.; від 21.06.2013 № 115 - 5 501,90 грн.; від 25.06.2013 № 116 - 4 266,50 грн.; від 25.06.2013 № 117 - 702,00 грн.; від 27.06.2013 № 119 - 25 087,50 грн. Отримання відповідачем товару підтверджується актом звірки сторін, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками (а.с. 42).

Крім того, з гарантійного листа № 850 від 20.06.2013 вбачається, що відповідач просить поставити товар відповідно з умовами договору № 1и-БТ-2013 від 20.06.2013 та гарантує оплату по договору (т.2 а.с. 106).

Відповідач заперечує проти надсилання гарантійного листа та у якості доказів надав витяг із журналу вихідної кореспонденції (т.2 а.с. 119). Проте суд критично оцінює цей доказ, оскільки журнал складений в односторонньому порядку.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 76 425,40 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Оскільки строк оплати наступив, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно були задоволені позовні вимоги у частині позовних вимог про стягнення з відповідача 76 425,40. основного боргу за договором № 1и-БТ-2013 від 20.06.2013.

Відповідач у якості доказів спростовуючих твердження позивача надав: лист Міністерства охорони здоров'я АР Крим від 27.06.13 № 01-3795-8.05 щодо права підписання платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документів, копію статуту, лист ДКСУ в м.Сімферополі щодо права підпису та реєстрації юридичних обов'язків, лист КРУ „Протитуберкульозний диспансер" та Міністерства охорони здоров'я від 26.06.13 № 06, лист Міністерства охорони здоров'я АР Крим від 01/1126-8.05, витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції. Неподання вищевказаних доказів в суд першої інстанції відповідач обґрунтував тим, що не був присутній при розгляді даної справи в місцевому господарському суді. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Колегія суддів, враховуючи те, що відповідач дійсно не був присутній при розгляді справи у суді першої інстанції, вирішила прийняти додатково подані відповідачем докази, що згідно вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Проте надані докази не впливають на вирішення спору, оскільки договори укладені належним чином, підписані та скріплені печаткою, у судовому порядку недійсними не визнавались та не спростовують факту отримання товарів відповідачем.

05.07.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір № 1ю-БТ-2013 (т.1 а.с. 15-16), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник замовнику постачає, а відповідач купує продукти харчування.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.3 договору сума договору складає 7 943,20 грн. без ПДВ. Специфікація є невід'ємною частиною договору. Ціна не може бути змінена без узгодження сторін.

Згідно специфікації № 2 до договору закупівлі товарів № 1ю-БТ-2013 від 05.07.2013, підписаного сторонами, сторони домовились про поставку позивачем відповідачу товару на суму 7 943,20 грн.

Пунктом 5.1 та 5.3 встановлено, що розрахунки за товар, що поставляється, здійснюються за замовлену партію товару з відстрочкою платежу до 30 банківських днів. Остаточні розрахунки за цим договором здійснюються на підставі товарно-транспортної документації, а при виявлені псування, нестачі, збитку, невідповідності умовам постачання - на підставі актів приймання товару по якості і кількості.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується накладною від 05.07.2013 № 125 на суму 7 241,20 грн. (а.с. 17). Отримання відповідачем товару підтверджується актом звірки сторін, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками (т.1 а.с.43).

Таким чином, заборгованість відповідача складає 7241,20 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Оскільки строк оплати наступив, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно були задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 7241,20 основного боргу по договору № 1ю-БТ-2013 від 05.07.2013.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що як свідчать первинні документи бухгалтерського обліку факт наявності юридичних зобов'язань між сторонами не має документального підтвердження. Зазначає, що згідно зі статутом, установа мала статус майна яке належить АР Крим, та фінансувалася з республіканського бюджету. Розпорядження коштами установи має здійснюватись відповідно до чинного законодавства, а саме за умови дотримання вимог до об'ємів взяття на себе фінансових обов'язків, необхідності їх своєчасної реєстрації у органах державної казначейської служби. Проте цей довод апеляційної скарги не приймається судом, оскільки саме відповідач повинен був зареєструвати укладені договори в органах державної казначейської служби. Договори недійсними у судовому порядку не визнавались.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що надані позивачем накладні були підписані особою, яка не мала права вчиняти будь-які дії в інтересах установи, у тому числі ставити відповідний запис про прийняття товарів та послуг, через те, що не мала довіреності. Крім того, з пункту 6.2 договорів вбачається, що представниками сторін за договором є уповноважені особи сторін на підставі доручення. Проте суд апеляційної інстанції не приймає цей довод апеляційної скарги у зв'язку з наступним.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 , видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не являється документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення , але не являється запереченням факту передачі (поставки ) товарів.

Таку позицію підтверджує Вищий господарський суд України у постанові від 25 лютого 2010 р. у справі № 28/199

Крім того, факт прийняття товару відповідач підтверджується підписом представника на видатковій накладній який був скріплений штампом відповідача.

Згідно з Інструкцією про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999 року , (пункт 3.2.6) підприємства можуть мати тільки по одному примірнику основної печатки. Можуть виготовлюватися додаткові печатки з цифрами "1", "2" і т.д.

Відповідно до п. 3.4.1 вказаної Інструкції відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах. У разі порушення правил обліку, зберігання і використання печаток і штампів комісія проводить службове розслідування, результати якого оформлюються актом довільної форми та доводяться до відома керівника організації (підприємства).

Пунктом 3.1.12 тієї ж Інструкції передбачено, що у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

Відповідачем ні в усній, ні в письмовій формі не заявлялося про факти втрати або крадіжки штампу підприємства, будь-які матеріали службового розслідування щодо неправильного використання працівниками відповідача штампу підприємства або докази звернення керівника із заявою про підробку штампу до правоохоронних органів, рішення таких органів з вказаного питання до суду не представлені.

Таким чином, відсутність довіреностей на отримання товару не спростовує сам факт поставки товару відповідачу відповідно до укладених договорів.

З цих ж підстав не приймаються доводи відповідача, щодо відсутності повноважень бухгалтера, яка підписала акти звірки між сторонами, оскільки акти звірки скріплені діючою печаткою.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір №1и-БТ-2013 від 20.06.2013 не може прийматися в якості доказу, оскільки на ньому міститься печатка, яка на момент підписання договору не мала юридичної сили, через те що була викрадена, що Тимченко О.Б. не мав повноважень на укладання договору не приймається судом у зв'язку з наступним.

Договір у судовому порядку недійсним не визнавався. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав, що підтверджується накладними, на яких міститься штамп відповідача, актом звірки, підписаним бухгалтером та скріпленим новою печаткою відповідача.

Суд приймає до уваги наданий відповідачем лист Міністерства охорони здоров'я в АР Крим № 01/1126-8.05 від 04.03.2014 (т.2 а.с. 117-118), з якого вбачається, що комісією Міністерства охорони здоров'я в АР Крим 12.07.2013 з метою недопущення порушень відносно якості та обсягів поставки продуктів харчування, проведена перевірка у відповідача, в результаті чого встановлено Малаховою О.Р. здійснювався прийом продуктів харчування від ФОП Колеснікової С.М. 21.06.2013, 25.06.2013, 27.06.2013, 05.07.2013.

Таким чином факт поставки товару відповідачу підтверджується належними та допустимими доказами, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, рішення господарського суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримської республіканської установи "Територіальне медичне об'єднання "Протитуберкульозний диспансер" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 жовтня 2013 року у справі № 901/2807/13 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.С. Голик

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Фізична особа-підприємець Колеснікова Світлана Миколаївна (вул. Балаклавська, 75, кв.21,Сімферополь,95048)

2. Кримська республіканська установа "Територіальне медичне об'єднання "Протитуберкульозний диспансер" (бульвар Франко, буд.34, м.Сімферополь, 95034)