Постанова

від 03.03.2014 по справі 801/8957/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2014 року (о 11:25) Справа №801/8957/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Лотакова А.О., представників сторін:

від позивача - Василенко А.О.;

від відповідача 1 (Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим)- не з'явився;

від відповідача 2 (Державного реєстратора Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим Мажейка К.С.)- не з'явився;

від третьої особи - ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест"

до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим, Державного реєстратора Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" до Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим, Державного реєстратора Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Мажейка Клима Станіславовича індексний №3238498 від 18.06.2013 відносно: державної реєстрації права власності (номер про право власності: 1339700 від 18.06.2013 року) на житловий будинок, що розташований Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_1 суб'єктом: ОСОБА_5 та видачі свідоцтва про право власності (індексний номер: 5010146 від 18.06.2013 року); зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно РС Ялтинського міського управління юстиції АРК Мажейка Клима Станіславовича внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок за ОСОБА_5.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23.03.2010 у цивільній справі №2-307/10 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія Стандартінвест»; постановлено усунути Товариству з обмеженої відповідальності «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знести житловий будинок АДРЕСА_1 та влаштований з титульного фасаду будинку внутрішній дворик з покриттям із фігурних елементів мощення, частину монолітних залізобетонних бордюрів, сходів, і підпірних стін та забору з хвилястих металевих листів, які розташовані на земельній ділянці Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» за адресою: м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінске шосе, в районі домоволодіння №8; якщо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не виконують рішення суду протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили, примусово знести житловий будинок АДРЕСА_1 та влаштований з титульного фасаду будинку внутрішній дворик з покриттям із фігурних елементів мощення, частину монолітних залізобетонних бордюрів, сходів, і підпірних стін та забору з хвилястих металевих листів силами та засобами Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» з подальшим стягненням витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно. Позивачу стало відомо, що будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що підлягає знесенню, була присвоєна нова адреса, а саме: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності за ОСОБА_5. Позивач вказує, що відповідачем з порушенням вимог діючого законодавства видано свідоцтво про право власності та проведена державна реєстрація речового права на об'єкт нерухомості, що і стало підставою для звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.

Представник позивача під час розгляду справи підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову, надав пояснення по суті спору.

Відповідачі у судове засідання явку представників не забезпечили, про місце, день та час слухання справи повідомлені, про причини неявки суд не повідомили, заперечень на адміністративний позов не надали.

Від представника Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких останній зазначив, що відповідно до вимог діючого законодавства до виключних повноважень державного реєстратора віднесено проведення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим вимоги до реєстраційної служби є необґрунтованими, оскільки фактично мають оскаржуватися рішення самостійного суб'єкту - державного реєстратора. На думку представника відповідача, при скасуванні рішення державного реєстратора зобов'язати вчинити певні дії можливо тільки реєстратора, а не орган в цілому, оскільки останній здійснює адміністративні функції, надає роз'яснення, приймає та розглядає заяви.

Державний реєстратор Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції в АР Крим Мажейка К.С. під час розгляду справи проти задоволення адміністративного позову заперечував, з підстав, викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, на підставі наданих заявником документів, визначених нормами зазначеного Порядку.

Представник третьої особи проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що у 2013 році ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знесли будинок АДРЕСА_1, та 14.05.2013 ОСОБА_5 зареєстрував повідомлення про початок будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 Після закінчення будівництва, 28.05.2013 була зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1. 18.06.2013 ОСОБА_5 було отримано свідоцтво про право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1. Представник третьої особи вказує, що будівля за адресою: АДРЕСА_1 не находиться на земельній ділянці ТОВ «ІК Стандартінвест», відповідно, права позивача не порушені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 23.03.2010 у справі №2-307/2010, яке набрало законної сили, постановлено усунути Товариству з обмеженої відповідальності «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 знести житловий будинок АДРЕСА_1 та влаштований з титульного фасаду будинку внутрішній дворик з покриттям із фігурних елементів мощення, частину монолітних залізобетонних бордюрів, сходів, і підпірних стін та забору з хвилястих металевих листів, які розташовані на земельній ділянці Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» за адресою: м. Ялта, смт Курпати, вул. Алупкінске шосе, в районі домоволодіння №8; якщо ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не виконують рішення суду протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили, примусово знести житловий будинок АДРЕСА_1 та влаштований з титульного фасаду будинку внутрішній дворик з покриттям із фігурних елементів мощення, частину монолітних залізобетонних бордюрів, сходів, і підпірних стін та забору з хвилястих металевих листів силами та засобами Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» з подальшим стягненням витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Стандартінвест» з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - солідарно.

Інспекцією ДАБК в АР Крим зареєстровано за вх. №752 від 14.05.2013 повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в АР Крим 29.05.2013, об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, вважається закінчений будівництвом, готовим до експлуатації.

Відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3238498 від 18.06.2013 проведена державна реєстрація права власності на житловий будинок, що розташований АДРЕСА_1

На підставі вказаного рішення оформлено свідоцтво про право власності №5010146 від 18.06.2013 на вказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_5.

Позивач вказує, що під час примусового виконання судового рішення у справі №2-307/2010 у зв'язку з закінченням виконавчого провадження позивачу стало відомо, що будівлі за адресою: АДРЕСА_1, що підлягає знесенню, була присвоєна нова адреса, а саме: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим була проведена державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна та видано свідоцтво про право власності. Зазначена обставина стала підставою для звернення до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позовних вимог, суд зважає на наступне.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації своїх дискреційних повноважень, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (зі змінами та доповненнями; надалі Закон № 1952) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (надалі порядок №703, який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Статтями 3 та 4 Закону № 1952 визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 19 Закону № 1952 державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною 1 ст. 15 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 закону №1952 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно є відповідне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Згідно із положеннями статті 24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації оформлюється рішення за зразком, встановленим Міністерством юстиції України. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Отже, перелік підстав для відмови у реєстрації права власності чітко визначений Законом №1952 є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Перелік документів, необхідних для реєстрації об'єкта нерухомого майна на час виникнення спірних правовідносин був встановлений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок №703).

Згідно з пунктом 12 Порядку №703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначений п. п.27 , 28 Порядку №703.

Відповідно до п. 29 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Згідно з п. 46 Порядку №703 для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 28, 29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (крім випадків реконструкції квартири, житлового або нежитлового приміщення); витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер); документ, що зазначений у пункті 27 цього Порядку та підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці (у разі проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з набуттям права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Таким чином, виходячи з наведених правових норм, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомості заявник подає, в тому числі, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Судом встановлено, що для реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_7 надана довідка ТОВ «Бюро технічної інвентаризації в АР Крим» від 18.06.2013, відповідно до якої житловому будинку, розташованому на земельній ділянці (державний акт серія ІІ КМ №012854), згідно схем-карт розташування кварталів на час інвентаризації 18.04.2013 присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1.

Водночас відповідно до п. б, пп. 9, 10 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР до делегованих повноважень в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Підпунктом 2 пункту б) частини 1 статті 31 закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження у галузі будівництва, організація роботи, пов'язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів.

Структуру містобудівного кадастру, порядок його створення, ведення та надання інформації з містобудівного кадастру визначено у Постанови Кабінету Міністрів України 25.05.2011 №559 «Про містобудівний кадастр» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин надалі Постанова №559) .

Згідно з п. 2 Постанови №559 інформаційні ресурси системи містобудівного кадастру - затверджена містобудівна, проектна та планувальна документація, склад і зміст якої визначено законодавством України у сфері містобудівної діяльності та будівельними нормами, метадані про цю документацію та електронні копії містобудівної, проектної та планувальної документації, що вводяться і зберігаються в базах даних інформаційної системи містобудівного кадастру, бази геопросторових даних єдиної цифрової топографічної основи території, реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів, профільні набори геопросторових даних із земельного та інших видових (галузевих) кадастрів, містобудівні норми і регламенти, інші документи та масиви документів, що підлягають реєстрації та обліку в системі містобудівного кадастру відповідно до законодавства.

Пунктом 23 Постанови №559 передбачено, що правову основу формування та ведення містобудівного кадастру становлять: Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17); це Положення, а також Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами, Положення про порядок надходження, зберігання, використання та обліку матеріалів Державного картографо-геодезичного фонду України; затверджені органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування положення про Службу містобудівного кадастру відповідного рівня, про реєстри адрес, вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості, про інформаційні ресурси єдиної цифрової топографічної основи території; нормативно-правові акти органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо визначення умов прямого доступу та встановлення категорії користувачів, що мають право на прямий доступ до інформації містобудівного кадастру.

Пунктом 30 Постанови №559 встановлено, що на міському рівні в систему містобудівного кадастру вводяться відомості про, зокрема, межі кадастрових зон і кварталів, межі економіко-планувальних зон нормативної грошової оцінки земель міста, межі земельних ділянок, кадастрові номери земельних ділянок, угіддя земельних ділянок (із зазначенням контурів будівель, споруд, розташованих на земельних ділянках), цільове призначення земельних ділянок, вид функціонального використання земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розподіл земель між власниками і користувачами (зазначається форма власності та вид речового права), обмеження у використанні земельних ділянок на підставі даних державного земельного кадастру; реєстр назв вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості на підставі топографічних планів, офіційних довідників та рішень органів місцевого самоврядування про найменування (перейменування) вулиць та інших поіменованих об'єктів місцевості; реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста.

Отже, виходячи з наведених правових норм, до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування віднесені повноваження щодо присвоєння та зміни адрес об'єктів на території міста, які є складовою частиною містобудівного кадастру. Суд також зазначає, що присвоєння адреси є актом індивідуальної дії, який приймається виконавчим органом місцевого самоврядування.

З тих же міркувань, суд вважає безпідставними твердження представника третьої особи, що нормами діючого законодавства не передбачено виключних повноважень органів місцевого самоврядування в частині присвоєння та зміни адрес об'єктів нерухомості та нормами Закону №1952 та Порядку №703 не визначено, який саме документ про присвоєння адреси повинен бути наданий.

Окрім того, варто зазначити, що суб'єкти господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, відповідно до вимог діючого законодавства, не наділені функціями присвоєння об'єктам нерухомого майна певної адреси.

Суд також зауважує, що у довідці ТОВ «Бюро технічної інвентаризації в АР Крим» від 18.06.2013 є посилання на данні інвентаризації 18.04.2013, разом з тим, згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в АР Крим 29.05.2013, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, збудований у період з 14.05.2013 по 27.05.2013, тобто після проведення інвентаризації від 18.04.2013.

Тому довідка ТОВ «Бюро технічної інвентаризації в АР Крим» від 18.06.2013 не є належним документом, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, оскільки у цьому випадку відповідач під час прийняття рішення за заявою позивача про реєстрацію права власності був зобов'язаний керуватися виключно рішенням органу місцевого самоврядування про присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

А отже, надані ОСОБА_7 документи для проведення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3238498 від 18.06.2013 прийнято за відсутністю підстав для його прийняття та з порушенням вимог Закону №1952 та Порядку №703.

Стосовно посилання третьої особи на ту обставину, що права позивача спірним рішенням не порушені, оскільки як встановлено у висновку судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи №454 від 13.01.2014 фактичне розташування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відповідає межам земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі державного акту серії ІІ КМ №012854, та зважає на наступне.

Судом встановлено, що позивач є стягувачем у виконавчому провадження про примусове виконання судового рішення від 23.03.2010 у справі №2-307/2010.

Відповідно до висновку експертизи на час проведення огляду при проведенні експертизи, частина домоволодіння, яка виходила за межі земельної ділянки, переданої у постійне користування ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_8,- демонтована.

Актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ялтинського МУЮ від 25.11.2013 про часткове виконання рішення Ялтинського міського суду від 23.03.2010 у справі № 2-307/10 встановлено знесення 10 % будинку АДРЕСА_1, що знаходилися на земельній ділянці ТОВ «ІК «Стандартінвест».

Листом Лівадійського селищного голови від 30.10.2013 вих. №02-14/2771 позивач повідомлений про те, що виїздом виконкому Лівадійської селищної ради встановлений факт проведення демонтажних робіт частини будинку за адресою: АДРЕСА_1. Дозвільні документи відсутні.

Відповідно до акту від 30.10.2013 постійної депутатської комісії з будівництва, ЖКГ, управління комунальною власністю, транспорту і зв'язку Лівадійської селищної ради встановлено проведення демонтажних робіт на частині будинку (1/4 часті дома) за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з актом інспекції ДАБК в АР Крим від 01.11.2013 про результати виходу на місце огляду об'єкту встановлено проведення робіт з демонтажу частини будинку АДРЕСА_1;

Листом інспекції ДАБК в АР Крим від 05.11.2013 вих. № 7/1-6968, встановлений факт виконання робіт по демонтажу частини будинку АДРЕСА_1, м. Ялта та відсутності дозвільних документів на будівельні роботи.

Отже, вказане свідчить про порушення прав позивача у спірних правовідносинах.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок за ОСОБА_5 суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №1952 у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Процедуру прийняття і розгляду заяв щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) та скасування записів (далі - заява) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури визначено у Наказі Міністерства юстиції України 12.12.2011 №3502/5 Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі Порядок №3502/5).

Згідно з п. 1.3. Порядку №3502/5 рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор), яке оформлює за допомогою Державного реєстру прав у двох примірниках.

Пунктом п.2.1 Порядку №3502/5 встановлено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п. 2.2 Порядку №3502/5 орган державної реєстрації прав або нотаріус приймає заяви у день їх надходження в порядку черговості і реєструє у базі даних про реєстрацію заяв і запитів з автоматичним присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати та часу реєстрації.

Пунктом 2.6. Порядку №3502/5 передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Отже, виходячи з наведених правових норм, законодавче встановлена окрема процедура внесення відомостей до Державного реєстру прав, зокрема, у разі скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка передбачає надання певного переліку документів, визначених Порядком «3402/5, та дотримання певних умов, в тому числі, надання рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Окрім того, зазначеним Порядком передбачено прийняття рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно на підставі документів, наданих заявником, тобто має місце так званий «заявочний принцип» розгляду питання про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав.

Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання Державного реєстратора на нерухоме майно РС Ялтинського міського управління юстиції АРК Мажейка Клима Станіславовича внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на вищезазначений житловий будинок за ОСОБА_5, на даний час є передчасними, у зв'язку з чим в цій частині адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Тому адміністративний позов слід задовольнити частково.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

В судовому засіданні 03.03.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову виготовлено та підписано 11.03.2014.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції АР Крим Мажейка Клима Станіславовича №3238498 від 18.06.2013.

3. В інший частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Стандартінвест" (ідентифікаційний номер 33301588) з Державного бюджету України сплачений судовій збір у сумі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна