cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "05" березня 2014 р. Справа № 906/1943/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.,
при секретарі Гекалюк О.І.,
за участю представників сторін:
від позивача: Діденка В.Б. - виконавчого директора (протокол загальних зборів
засновників №24 від 29.03.2005р.),
Вольнюка В.В. - представника за довіреністю від 20.01.2014р.,
від відповідача: Давидовича В.С. - представника за довіреністю №08/18126-007041
від 26.12.2013р.,
Малярчук Т.П. - представника за довіреністю №08/18144-007052
від 26.12.2013р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" (м.Бердичів)
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)
про стягнення 56308,88грн. (згідно із заявою від 05.03.2014р.).
Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін, відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 43804,00грн. завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 13847,00грн. упущеної вигоди.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 31.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1943/13, призначено судове засідання на 23.01.2014р., зобов'язано сторони надати докази необхідні для розгляду справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів ухвалою господарського суду від 23.01.2014р. розгляд справи відкладено на 06.02.2014р.
Зважаючи на заявлені сторонами клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, необхідністю витребування доказів, господарський суд ухвалою від 06.02.2014р. продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України, та відклав розгляд справи на 05.03.2014р.
На адресу господарського суду Житомирської області 17.02.2014р. від відповідача надійшов письмовий відзив (вх.№2429 від 17.02.2014р.) на позовну заяву (а.с.202-205), а також заява (вх.№2430 від 17.02.2014р.) про заміну відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" у зв'язку із зміною найменування (а.с.206).
Стосовно заяви відповідача про заміну відповідача з Відкритого акціонерного товариста "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" суд зазначає наступне.
Як вбачається з п.1.1 Статуту ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", яке було засноване відповідно до Указу Президента України "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" від 04.04.95р. №282/95 і наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 04.07.95р. №117 шляхом перетворення державного енергопостачального підприємства "Житомиробленерго" у Державну акціонерну енергопостачальну компанію "Житомиробленерго". За рішенням загальних зборів акціонерів від 30 листопада 1999р. товариство змінило своє найменування на Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго".
Згідно ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
За наведених обставин, господарський суд вважає за необхідне замінити відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго".
В судовому засіданні представники позивача надали заяву про уточнення позовних вимог від 05.03.2014р., відповідно до якої ТОВ "Транспассервіс" просить стягнути з відповідача заподіяну шкоду в сумі 43804,00грн. та упущену вигоду в сумі 12504,80грн. (а.с.208).
Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом враховується викладене у пункті 3.11 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Враховуючи викладене, господарський суд оцінює подану позивачем заяву від 05.03.2014р. як заяву про зменшення позовних вимог та приймає її до розгляду. Розгляд справи здійснюється в межах позовних вимог з урахуванням заяви від 05.03.2014р.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.03.2014р. Також, надали письмові пояснення від 05.03.2014р. (а.с.209).
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просили у задоволенні позову відмовити. Зазначили, що позивачем документально не підтверджено понесення позивачем витрат на ремонт автомобіля Мерседес - 312 державний номер 00681 ВА, а упущена вигода у розмірі 12504,80грн., яку просить стягнути позивач, обґрунтовується лише припущеннями позивача про можливість отримання ним відповідного доходу, у зв'язку з чим, вважають, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також, представники відповідача підтримали заявлене в судовому засіданні 06.02.2014р. клопотання про застосування до правовідносин у даній справі строків позовної давності. Вважають, що строк позовної давності сплинув 20.08.2013р., а посилання позивача у позовній заяві на недодержання правил підсудності справи, як на поважну причину пропуску строку позовної давності, є безпідставними, оскільки позивачем при поданні позовної заяви до Корольовського районного суду м.Житомира порушено правила підвідомчості, а не підсудності справ. На думку представників відповідача, вимога позивача щодо визнання поважними причини пропуску позовної давності є необґрунтованою та безпідставною.
Розглянувши подані документи і матеріали цивільних справ, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2010р. о 15год. 30хв. в місті Житомирі на перехресті вулиць Мануїльського - Корольова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора МТЗ-80 державний номер 51-37 ЖЦ з причепом ПСЕФ 125 державний номер 90-72 ЖА, що належить ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та перебував під керуванням водія Рижука Степана Сергійовича, автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" державний номерний знак 006-81 ВА, що належить ТОВ "Транспассервіс" та перебував під керуванням Реєнта Євгена Васильовича.
Факт зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується матеріалами адміністративної справи №3-3064/10 Корольовського районного суду м.Житомира, яку оглянуто в судовому засіданні та копії долучено до матеріалів справи (а.с. 77-102). Так, постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010р. у адміністративній справі №3-3064/10 встановлено, що водій Рижук С.С., 16.04.2010р. керуючи трактором МТЗ-80, д.н.з. 51-37ЖЦ з причепом ПСЕФ 125 д.н.з. АМ 90-72 порушив правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. 006-81 ВА, керування яким здійснював Реєнт Є.В., внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Судом встановлено, що Рижук С.С. порушив п.12.3 Правил дорожнього руху. За результатами розгляду адміністративної справи №3-3064/10 Рижука С.С. визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00грн. (а.с. 101). Зазначену суму штрафу Рижук С.С. сплатив у повному обсязі згідно з квитанцією №000100731 від 26.07.2010р. (а.с. 102).
Водночас, Корольовський районний суд м.Житомира постановою від 16.07.2010р. у справі №3-3063/10 визнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП Реєнта Є.В. - водія автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. 006-81 ВА та застосував до нього стягнення вигляді штрафу в сумі 340,00грн. (а.с.32).
Однак, постановою апеляційного суду Житомирської області від 19.08.2010 року скасовано постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010 року, якою Реєнта Є.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу у сумі 340,00грн., а провадження по справі закрито за відсутністю в діях Реєнта Є.В. складу адмінправопорушення (а.с.29-30). У даній постанові судом встановлено, що причиною виникнення аварійної ситуації стали дії водія трактора Рижука С.С, який на порушення вимог п.10.1, 16.6 Правил дорожнього руху перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи ліворуч не дав дорогу транспортному засобу під керуванням Реєнта Є.С, що рухався в зустрічному напрямку прямо. Ця обставина підтверджується й повідомленням начальника ВДАІ з обслуговування адмінтериторії м.Житомира та ATI м.Житомир при УМВС України в Житомирській області О.М.Кравченка від 7.05.2010 року за №1151 про те, що "причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди стало невиконання водієм Рижуком С.С. вимог п.п.16.13 ПДР", про що "складений адміністративний протокол серії AM №129643 за ст.124 КУпАП на водія Рижука Степана Сергійовича, разом з матеріалами про ДТП відповідно до ст.276 КУпАП направлені для розгляду до суду Житомирського району".
Автомобіль "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. 006-81 ВА, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КХС№729556, виданим 04.10.2005р. Бердичівьким МРЕВ ДАІ УМВС України, належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" (а.с. 64).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії АК №059002 трактор МТЗ-80, реєстраційний номер 51-37 ЖИ належить Житомирському РЕМ, яке є структурним підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" (а.с.193).
У відповідності з довідкою ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" №08/12583 від 10.09.2013р. на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 16.04.2010р. за участю автомобіля "MERCEDES BENZ" (д.н.з. 006-81ВВ) та трактора МТЗ-80 (д.н.з. 51-37 ЖЦ), останній не мав страхового полісу цивільно-правової відповідальності (а.с.142).
Згідно протоколу огляду транспортного засобу, складеного старшим інспектором ВО ДТП капітаном міліції Тищенко В.В., внаслідок ДТП на автомобілі "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. 006-81 ВА деформовано: кришку капота, решітку радіатора, переднє ліве крило, передня панель, розбиті передні блок-фари, деформована передня права стійка, зірваний з кріплення та розбитий передній бампер, розбито лобове скло, деформований радіатор (а.с.83).
22.04.2010р. ДП Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" на замовлення ТОВ "Транспассервіс" проведено оцінку автомобіля "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. 006-81 ВА з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "MERCEDES BENZ 312D", державний номер 006-81 ВА в результаті його пошкодження при ДТП. За результатами проведеної оцінки експертом складено звіт №148 від 22.04.2010р. та визначено, що матеріальний збиток завданий власникові "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. 006-81 ВА в результаті його пошкодження при ДТП складає 43804,67грн. (а.с.175-179).
Матеріали справи свідчать про те, що у серпні 2011 року Реєнт Є.В. та ТОВ "Транспассервіс" звернулися до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом, в якому просили стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь:
- ТОВ "Транспассервіс" - 57731,00грн. матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП, який складається з вартості відновлювального ремонту автобуса "MERCEDES BENZ 312D" - 43804,00грн. та упущеної вигоди в сумі 13847,00грн. внаслідок простою автобуса (за 77 робочих днів); 1249,31грн. судових витрат (577,31грн. - державне мито, 120,00грн. - витрати на ІТЗ, 47,00грн. - вартість направлених телеграм на адресу ЖРЕМ, 500,00грн. - оцінка спричиненої шкоди, внаслідок пошкодження автобуса, 5,00грн. - банківські послуги);
- Реєнта Є.В. - 1582,00грн. матеріального збитку (упущена вигода); 20000,00грн. на відшкодування моральної шкоди; 329,00грн. судових витрат (59,00грн. - державне мито, 120,00грн. - витрати на ІТЗ, 150,00грн. - витрати за нотаріальне посвідчення доручення).
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 04.03.2013 року стягнуто з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Рижука С.С. в солідарному порядку на користь ТОВ "Транспассервіс" 57731,67грн. матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП 16.04.2010р., що складається з матеріальної шкоди в результаті ушкодження транспортного засобу в розмірі 43804,67грн. та упущеної вигоди в сумі 13847,00грн. Цим же рішенням стягнуто: на користь ТОВ "Транспассервіс" понесені ним судові витрати з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" 1000,00грн., з Рижука С.С. - 449,31грн.; з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Рижука С.С. в солідарному порядку на користь Реєнта Є.В. 1582,32грн. матеріального збитку у вигляді упущеної вигоди, 5000,00грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь Реєнта Є.В. з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" 200,00грн. судових витрат, з Рижука С.С. - 129,00грн. судових витрат (а.с.129-131).
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 12.09.2013р. рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 березня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого:
- позовні вимоги Реєнта Є.В. задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ЕК "Житомиробленерго" на користь Реєнта Є.В. 2000,00грн. на відшкодування моральної шкоди та 45,50грн. судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено;
- відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" до Рижука С.С. про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди;
- закрито провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" до Публічного акціонерного товариства "ЕК "Житомиробленерго" про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди.
При цьому, провадження по цивільній справі за позовом ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди закрито на підставі п.1 ч.1 ст.205, ст.310 ЦПК України, оскільки спір між двома юридичними особами про відшкодування шкоди та стягнення упущеної вигоди підвідомчий господарському суду (ст.ст.1, 12 ГПК України).
Позивач у листопаді 2013 року направив відповідачу претензію з вимогою про відшкодування шкоди на загальну суму 57651,00грн.
10.12.2013р. відповідач надав відповідь за вих.№08/17508-007896 на претензію позивача, відповідно до якої ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" відмовило у задоволенні претензії у зв'язку зі спливом строків позовної давності, передбачених ст.257 ЦК України (а.с.49).
Наведене стало підставою для звернення позивача з позовом (з урахуванням заяви від 05.03.2014р. про уточнення позовних вимог) про стягнення з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" як особи, якій на час дорожньо-транспортної пригоди належав трактор МТЗ-80 д.н.з. 51-37 ЖЦ з причепом ПСЕФ 125 д.н.з. 90-72 ЖА, заподіяної шкоди в розмірі 43804,00грн. та упущеної вигоди в розмірі 12504,80грн.
На підтвердження вартості відновлювального ремонту автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" та розмір матеріального збитку позивач посилається також на висновок експерта №209 про оцінку автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. номер 006-81 ВА від 21.09.2012р. Також, позивачем додано до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордеру №1437 від 27.08.2010р. про оплату робіт з ремонту автомобіля (а.с.66), товарні чеки на придбання матеріалів та деталей для ремонту пошкодженого автомобіля (а.с.68,71-74).
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди, яка завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди та упущеної вигоди.
Частинами 1, 2, 5 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана у тому числі з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як встановлено судом, на час скоєння ДТП (03.02.2010р.) ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" на відповідній правовій підставі (право власності - свідоцтво про реєстрацію машин серії АК №05900; а.с.193) володіло транспортним засобом - трактором МТЗ-80, реєстраційний номер 51-37 ЖИ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З матеріалів справи, зокрема, довідки ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" №2630 (в.с.192), подорожнього листа від 16.04.2010р. (а.с.143) вбачається, що Рижук Степан Сергійович на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем. Також, Апеляційним судом Житомирської області в процесі розгляду цивільної справи №296/831/12-ц за позовом Реєнта Є.В., ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК"Житомиробленеерго", Рижука С.С. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, завданих внаслідок ДТП встановлено, що Рижук Степан Сергійович вчинив ДТТ під час виконання трудових обов'язків (рішення від 12.09.2013р.).
Отже, з наведеного слідує, що водій трактора МТЗ-80, державний номерний знак 51-37 ЖИ, за участю якого 16.04.2010р. сталася дорожньо-транспортна пригода в місті Житомирі на перехресті вулиць Мануїльського - Корольова Рижук Степан Сергійович перебував у трудових відносинах з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та виконував свої трудові обов'язки.
Як уже зазначалось вище, постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010р. у адміністративній справі №3-3064/10 Рижука С.С. визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення.
За таких обставин, відповідальність за заподіяну транспортним засобом - трактором МТЗ-80, д.н.з. 51-37 ЖИ під керуванням водія - Рижука С.С., який перебував у трудових відносинах з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" шкоду внаслідок ДТП має нести відповідач ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", як законний володілець джерела підвищеної небезпеки.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права, має право на її відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для виникнення зобов'язання по відшкодуванню заподіяної шкоди необхідна наявність наступних умов: протиправна поведінка заподіювача шкоди; заподіяння шкоди майну юридичної особи або громадянину; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та заподіяною шкодою; вина заподіювача шкоди; обґрунтований розрахунок шкоди.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої цією статтею.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Преамбулою Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001р. №2658-III передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Відповідно до ст.7 Закону України №2658 проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.03 (далі - Методика).
Відповідно до п.2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до п.4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. У разі проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4 Методики.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як уже зазначалось, відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу №148 від 22.04.2010р. (а.с.175-179), матеріальний збиток завданий власникові автомобіля "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. 006-81 ВА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 43804,67грн.
Судом також встановлено, що в процесі розгляду Корольовським районним судом м.Житомира справи №296/831/12-ц, з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих внаслідок ДТП автомобілю "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. 006-81 ВА та вартості відновлювального ремонту зазначеного автомобіля було призначено судову автотоварознавчу експертизу (а.с.110).
Згідно з висновком експерта №209 від 21.09.2012р. про оцінку автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. 006-81 ВА, складеним ДП Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу станом на 16.04.2010р. складає 68241,72грн.; матеріальний збиток, заподіяний пошкодженням автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" (державний номер 006-81 ВА) внаслідок ДТП, складає 43804,67грн. (а.с.112-116).
При цьому, слід зазначити, відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень щодо здійснених калькуляцій та у спростування обґрунтованості розміру матеріальної шкоди в сумі 43804,67грн., визначеного експертом у висновку №209 від 21.09.2012р. Зауважень чи заперечень до висновку експерта відповідачем не надано.
Оцінюючи вищевказаний висновок експерта №209 від 21.09.2012р., здійснений в ході призначеної судової експертизи, як доказ у справі, господарський суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судову експертизу" незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються процесуальним порядком призначення судового експерта та кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Висновок експерта №209 від 21.09.2012р. складено у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Закону України "Про судову експертизу", Методики товарознавчої експертизи та оцінки Колісних транспортних засобів; експертом досліджено та чітко зафіксовано перелік, вид та вартість робіт необхідних для відновлення пошкодженого в результаті ДТП автомобіля позивача "MERCEDES BENZ 312D", визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу проведено з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу, а тому вказаний висновок експерта визнається судом належним та допустимим доказом по справі, що підтверджує розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля позивача "MERCEDES BENZ 312D" (д.н.з. 006-81 ВА).
Слід зазначити, що на підтвердження витрат по відновленню пошкодженого автомобіля позивачем до матеріалів справи додано також квитанцію до прибуткового касового ордера №1437 від 27.08.2010р. на суму 23253,00грн. (а.с. 66) та товарні чеки №85 від 18.05.2010р. на суму 7180,00грн., №97 від 25.05.2010р. на суму 6955,00грн. (а.с.68), №МО-000001 від 27.08.2010р. на суму 16498,00грн. (а.с.71-72), загалом на суму 53886,00грн.
Заперечення відповідача з приводу того, що придбані позивачем згідно з товарними чеками матеріали та деталі в більшій мірі не відповідають переліку пошкоджених деталей, зазначених у калькуляції до звіту №148 від 22.04.2010р. та висновку №209 від 21.09.2012р. жодним чином не спростовують висновків експерта та визначеного ним розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди, про стягнення якої заявлено позов у даній справі.
Крім того, згідно пояснень позивача від 06.02.2014р. різниця в сумі сплачених ТОВ "Транспассервіс" коштів за ремонт автомобіля (53886,00грн.) та суми відновлювального ремонту (43904,67грн.) визначеної експертом полягає в тому, що товариство показало фактично витрачені кошти на відновлювальні роботи, а експерт вирахував заподіяну шкоду розрахунковим методом з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу (а.с.154).
Приймаючи до уваги вищевикладені встановлені судом обставини справи, а також наявність усіх складових правопорушення, господарський суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди в сумі 43804,00грн.
Водночас, в процесі розгляду справи відповідач 06 лютого 2013 року подав суду клопотання про застосування до даних правовідносин строків позовної давності (а.с.194).
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу в межах строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У даному випадку, як позивач, так і відповідач вважають, що перебіг позовної давності розпочався 19.08.2010р. - після прийняття Апеляційним судом Житомирської області постанови про скасування постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010р. про притягнення Реєнта Є.В. до адміністративної відповідальності, згідно якої встановлено, що причиною виникнення ДТП стали дії водія Рижука С.С.
З даного приводу господарський суд приймає до уваги таке.
Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є юридичні факти (п.4 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).
Враховуючи приписи процесуального законодавства про докази, їх належність та допустимість, звертаючись до суду з позовом про відшкодування шкоди позивач пред'являє вимоги не до будь-якої особи, а до особи, яка її завдала, відповідно, юридичним фактом, який дає позивачу право вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, є постанова суду про визначення особи, винної у ДТП, оскільки даний факт є одним із ключових у предметі доказування в такій справі.
Інші документи, що підтверджують такі обставини як: дорожньо-транспортна пригода, огляд автомобілів, фіксування пошкоджень автомобілів, встановлення їх володільців, - самі по собі не є підставою для позову про відшкодування шкоди, оскільки не встановлюють особу або осіб, винних у ДТП.
Як уже зазначалось, постановами Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010р. у адміністративній справі №3-3064/10 та від 16.07.2010р. у справі №3-3063/10 водія Рижука С.С., який керував трактором МТЗ-80, д.н.з. 51-37ЖЦ з причепом ПСЕФ 125 д.н.з. АМ 90-72 та водія Реєнта Є.В., який керував автомобілем "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. 006-81 ВА визнано винними в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. 101, 32).
В подальшому, постановою Апеляційного суду Житомирської області від 19.08.2010 року скасовано постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010 року, якою Реєнта Є.В. притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу у сумі 340,00грн., а провадження по справі закрито за відсутністю в діях Реєнта Є.В. складу адмінправопорушення (а.с.29-30). У даній постанові судом встановлено, що причиною виникнення аварійної ситуації стали дії водія трактора Рижука С.С.
Таким чином, господарський суд погоджується з доводами сторін про початок перебігу строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду саме після прийняття 19.08.2010р. вищевказаної постанови Апеляційного суду Житомирської області, оскільки саме даним судовим актом встановлено, що причиною виникнення ДТП стали дії водія Рижука С.С.
З огляду на викладене, звернувшись 30.12.2013 року з позовом у даній справі, позивач пропустив трирічний строк позовної давності, який є загальним для вимог про відшкодування шкоди. Строк звернення з даним позовом до суду сплив 20.08.2013р.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ "Транспассервіс" просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності на подачу позову з тих підстав, що позивач не міг раніше звернутися до господарського суду, оскільки справа зі спору про той же предмет і з тих же підстав розглядалася Корольовським районним м.Житомира (справа №296/831/12-ц). Також, позивач вважає, що у зв'язку з подачею у серпні 2011 року цивільного позову перебіг позовної давності перервався.
У п.4.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що за змістом частини другої статті 264 ЦК України переривання перебігу позовної давності шляхом пред'явлення позову матиме місце у разі не будь-якого подання позову, а здійсненого з додержанням вимог процесуального закону, зокрема, статей 54, 56, 57 ГПК. Тому якщо господарським судом у прийнятті позовної заяви відмовлено (стаття 62 ГПК) або її повернуто (стаття 63 названого Кодексу), то перебіг позовної давності не переривається. Так само не перериває цього перебігу подання позову з порушенням правил підвідомчості справ.
Оскільки провадження у цивільній справі №296/31/13-ц в частині позову ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди закрито у зв'язку з порушенням правил підвідомчості, а не підсудності справи, господарський суд зазначає, що у даному випадку перебіг позовної даності не переривався.
Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Абзацами 3-5 пункту 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29.05.2013р. роз'яснено, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати причини пропуску строку позовної давності поважними і захистити порушене право, обґрунтовуючи неможливість звернення до суду в межах строку позовної давності, у зв'язку з тривалим розглядом Корольовським районним судом м.Житомира цивільної справи №296/831/12-ц за позовом Реєнта Є.В. та ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Рижука С.С. про відшкодування шкоди.
Так, як встановлено судом, у серпні 2011 року ТОВ "Транспассервіс" та Реєнт Є.В. звернулися до Корольовського районного судом м.Житомира про стягнення у солідарному порядку з ПАТ "ЕК "Житомиробленерого" та Рижука С.С. матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди, завданих внаслідок ДТП.
Корольовським районного судом м.Житомира прийнято рішення по даній справі лише 04.03.2013р.
Апеляційна скарга на рішення Корольовського районного судом м.Житомира від 04.03.2013р. надійшла до Корольовського районного судом м.Житомира 14.03.2013р. (а.с.44). Проте, до апеляційної інстанції була направлена лише 25.07.2013р., тобто більш ніж через чотири місяці після надходження апеляційної скарги.
Рішення у даній справі Апеляційним судом Житомирської області прийнято 12.09.2013р.
За вказаних обставин, як зазначає позивач, ТОВ "Транспассервіс" було позбавлено можливості своєчасно звернутися до господарського суду з відповідним позовом. Посилаючись на наведене, позивач просить суд відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, визнати поважними причинами пропуску позовної давності та захистити порушене право.
Необхідно зазначити, що хоча ч.5 ст.267 ЦК України і припускає можливість визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних засад законодавства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об`єктивно унеможливили звернення особи, за судовим захистом у період дії строку позовної давності . Отже, поважними є обставини, які не залежать від волевиявлення такої особи.
Слід зазначити, що звернення ТОВ "Транспассервіс" з позовом до Корольовського районного суду про стягнення у солідарному порядку з ПАТ "ЕК "Житомиробленеого" та Рижука С.С., у тому числі, матеріальної шкоди та упущеної вигоди, хоча й не перериває перебігу строку позовної давності, однак, впливає на причини пропуску позивачем строку позовної давності.
Так, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що об'єктивною причиною несвоєчасного звернення ТОВ "Транспассервіс" до господарського суду з позовом у даній справі став тривалий розгляд (з серпня 2011 року по вересень 2013 року) судом цивільної справи №296/831/12-ц за позовом Реєнта Є.В. та ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Рижука С.С. про відшкодування шкоди у солідарному порядку та закриття провадження по цивільній справі №296/31/13-ц в частині позову ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди у зв'язку з підвідомчістю справи господарському суду (постанова Апеляційного суду Житомирської області від 12.09.2013р. При цьому, суд приймає до уваги, що розгляд вказаної справи протягом тривалого часу та несвоєчасне надіслання судом матеріалів справи до апеляційної інстанції не залежали від волі чи дій позивача, оскільки звернувшись до районного суду позивач мав законні сподівання на захист в судовому порядку своїх прав та законних інтересів і винесення судом відповідного рішення у передбачені процесуальним законодавством строки.
Зважаючи на вищевикладені встановлені обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності з поважних причин, а тому згідно з ч.5 ст.267 ЦК України порушене право позивача підлягає захисту.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Транспассервіс" в частині стягнення з відповідача 43804,00грн. шкоди обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення упущеної вигоди в розмірі 12504,80грн., пов'язаних з простоєм автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" (державний номер 006-81 ВА) внаслідок ДТП, господарський суд зазначає наступне.
В обґрунтування розміру завданих збитків позивач посилається на те, що ТОВ "Транспассервіс" займається перевезенням пасажирів на міжміських, внутрішньообласних та міських маршрутах. Після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з автомобілем "MERCEDES BENZ 312D" (державний номер 006-81 ВА), підприємство зазнало значних збитків по ремонту автобуса, а також збитків від неспроможності автобуса працювати на лінії та отримувати кошти від надання послуг по перевезенню пасажирів та нормального функціонування роботи підприємства. Автомобіль пошкоджений при ДТП знаходився на ремонті з 17.04.2010 року по 02.07.2010 року, а саме 77 днів. За період ремонтних робіт автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" (д.н.з. 006-81 ВА) підприємство втратило доходи від його простою. Даний автомобіль закріплено за водіями Реєнтом Є.В. та Юрчуком А.П., згідно наказу №42 від 05.11.2009р. На період простою автомобіля дані водії залишились без роботи, так як зайвих автобусів для роботи цих водіїв у підприємства не має. До дорожньо-транспортної пригоди автобус здійснював перевезення пасажирів по маршруту Житомир-Ружин та Бердичів-Київ. Проаналізувавши березень місяць 2010 року, який передував ДТП, автомобіль "MERCEDES BENZ 312D" (д.н.з. 006-81 ВА) був на лінії 27 календарних днів.
Зазначає, що відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (у редакції Закону України від 23.02.2006 №3492-IV), з метою забезпечення перевізників єдиними формами обліку роботи автобуса при здійсненні перевезень пасажирів у автомобільному сполученні та відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 1 грудня 2006 року №1133 затверджено типові форми документів для регулярних пасажирських перевезень, а саме: дорожній лист автобуса; квитково-касовий лист.
Позивач вказує, що на основі квитково-касових листів автобуса "MERCEDES BENZ 312D" (д.н.з 006-81 ВА) за березень 2010 року було отримано валового доходу - 15720,75грн. Середньоденний валовий дохід складає 15720,75/27= 582,25грн. Отже, валовий дохід за 1 день - 582,25грн. На основі відомостей на видачу паливно-мастильних матеріалів, особових рахунків про нараховану заробітну плату водіям, які працювали на автобусі "MERCEDES BENZ 312D" (державний номер 006-81 ВА), витрати в березні 2010 року даного автомобіля складають: витрати на паливо дизельне - 8757,90/27 = 324,37грн.; витрати на заробітну плату водіїв з нарахуванням - 2577,94/27=95,48грн. Отже, середньоденні витрати складають - 419,85грн. На основі розрахунку втрачені доходи за 1 день простою автобуса складають 582,25 - 419,85 = 162,40грн. Всього сума збитків за період простою автобуса "MERCEDES BENZ 312D" (д.н.з. 006-81 ВА) за даними позивача складає - 162,40 х77 днів = 12504,80грн.
Позивачем додано до матеріалів справи квитково-касові листи за березень 2010 року, наказ про закріплення водіїв за автобусами, відомості на видачу ПММ за березень 2010 року, особисті рахунки нарахованої заробітної плати водіям (а.с.157-174).
За змістом ст.22 ЦК України збитками, у тому числі є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої, як уже зазначалось, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення.
Господарський суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто, упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на кожну зі сторін, що беруть участь у справі, обов'язок доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Однак, всупереч наведеним нормам позивачем не доведено, що транспортний засіб "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. 006-81 ВА знаходився в ремонті саме 77 днів (у період з 17.04.2010 року по 02.07.2010 року) та, що вказаний транспортний засіб за момент його простою мав здійснювати саме таку ж кількість перевезень як і попередньому місяці (березень 2010р.).
Також, довідка про втрачені доходи від простою транспортного засобу достеменно не підтверджує того факту, що саме такі доходи ТОВ "Транспассервіс" мало отримати за період простою автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" (д.н.з. 006-81 ВА).
Відтак позивачем не доведено безумовного отримання позивачем реального та гарантованого доходу в заявленому розмірі у випадку відсутності порушень з боку відповідача; при цьому, й розрахунок позивача є теоретичним, побудованим лише на припущеннях щодо ймовірно очікуваних доходів.
З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди, в цій частині позову суд відмовляє.
Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 43804,00грн. заподіяної шкоди. В решті позову суд відмовляє.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 25, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Замінити відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго".
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул.Пушкінська, будинок 32/8, ідентифікаційний код 22048622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" (13300, м.Бердичів, вул.Короленка, 41-Т, ідентифікаційний код 31583128) - 43804,00грн. шкоди, 1338,42грн. витрат зі сплати судового збору.
4.В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 11.03.14
Суддя Кравець С.Г.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2,3 - сторонам (рек. з пов.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2014 |
Оприлюднено | 13.03.2014 |
Номер документу | 37558221 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Кравець С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні