Постанова

від 05.05.2014 по справі 906/1943/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа № 906/1943/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Бучинська Г.Б. ,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.03.2014 р. у справі № 906/1943/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс"

до публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго"

про стягнення 56308,88 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Діденка В.Б., Вольнюка В.В.

відповідача - Давидовича В.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" про стягнення матеріальної шкоди в сумі 43804,00грн. завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 13847,00грн. упущеної вигоди.

Заявою від 05.03.2014р. позивач уточнив свої вимоги та просив стягнути з відповідача заподіяну шкоду в сумі 43804,00грн. та упущену вигоду в сумі 12504,80грн.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.03.2014 року (суддя Кравець С.Г.) замінено відповідача у справі відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго". Позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 43804,00грн. шкоди, 1338,42грн. витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що 16.04.2010 року в місті Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трактора МТЗ-80 державний номер НОМЕР_3 з причепом ПСЕФ 125 державний номер НОМЕР_1, що належить ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", а також автомобіля "MERCEDES BENZ 312D" державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ТОВ "Транспассервіс". Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010р. у адміністративній справі №3-3064/10 ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення.

З огляду на приписи ст.ст. 1172, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України та те, що під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", суд дійшов висновку, що відповідальність за заподіяння шкоди має нести відповідач, як законний володілець джерела підвищеної небезпеки. Приймаючи до уваги вищевикладені встановлені судом обставини справи, а також наявність усіх складових правопорушення, господарський суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача шкоди в сумі 43804,00грн.

Крім того, суд відмовив у стягненні упущеної вигоди, оскільки позивачем не доведено, що транспортний засіб знаходився в ремонті саме 77 днів (у період з 17.04.2010 року по 02.07.2010 року) та, що вказаний транспортний засіб за момент його простою мав здійснювати саме таку ж кількість перевезень як і попередньому місяці (березень 2010р.). Відтак, суд зазначив, що позивачем не доведено безумовного отримання реального та гарантованого доходу в заявленому розмірі у випадку відсутності порушень з боку відповідача; при цьому, й розрахунок є теоретичним, побудованим лише на припущеннях щодо ймовірно очікуваних доходів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог.

Апелянт зокрема зазначає, що судом не взято до уваги, що позивачем пропущено строк позовної давності внаслідок того, що ним не вчинено жодних дій для прискорення направлення цивільної справи Корольовським районним судом м. Житомира до апеляційного суду Житомирської області. Також, судом неправомірно не враховано, що ще з 19.08.2010 року позивач володів всією інформацією для визначення правильного кола правовідносин, які виникли, а також встановлення вірної позиції для захисту своїх порушених прав та звернення до господарського суду, повноваженнями якого і встановлено вирішення даної справи в межах його компетенції. Крім того вказує, що при задоволенні позову сума матеріального збитку була визначена на підставі висновку експерта від 21.09.2012 року та звіту від 22.04.2010 року, хоча фактично позивачем затрачена менша сума коштів на відновлювальний ремонт, що не було взято до уваги судом.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Житомирської області від 05.03.2014 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві вказує, що позивачем доведено поважність причин пропуску строку позовної давності, чому суд першої інстанції надав належну правову оцінку. Звертає увагу апеляційного суду на те, що висновки експертів під сумнів не ставились та відповідач не був позбавлений права заявити клопотання про призначення судової експертизи.

У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010 року в справі про адміністративне правопорушення №3-3064/10, 16.04.2010 року водій ОСОБА_4, керуючи трактором МТЗ-80, д.н.з. НОМЕР_3 з причепом ПСЕФ 125 д.н.з. НОМЕР_1 порушив правила дорожнього руху та здійснив зіткнення з автомобілем "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Зазначеною постановою встановлено, що причиною ДТП стало невиконання водієм ОСОБА_4 пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що власником транспортного засобу, марки "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. НОМЕР_2 є товариство з обмеженою відповідальністю "Транспассервіс", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії КХС№729556.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії АК №059002 трактор МТЗ-80, реєстраційний номер НОМЕР_3 належить Житомирському РЕМ, яке є структурним підрозділом ПАТ "ЕК "Житомиробленерго".

Крім того, як безспірно встановлено судом першої інстанції з довідки ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" №2630 від 07.06.2011 року та подорожнього листа від 16.04.2010 року, на час скоєння ДТП водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та виконував свої трудові обов'язки.

Відтак, ОСОБА_5 та ТОВ "Транспассервіс" звернулися до Корольовського районного суду м.Житомира із позовом до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго", ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданого внаслідок ДТП.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04.03.2013 року вказаний позов у справі №296/831/12-ц (2/296/167/13) задоволено повністю.

Натомість, рішенням апеляційного суду Житомирської області від 12.09.2013 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04.03.2013 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" на користь ОСОБА_5 2000,00грн. на відшкодування моральної шкоди та 45,50грн. судових витрат. У задоволенні решти вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "Транспассервіс" до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди. Закрито провадження по цивільній справі за позовом ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про відшкодування матеріальної шкоди та упущеної вигоди.

Закриваючи провадження у справі №296/831/12-ц суд виходив з того, що спір між ТОВ "Транспассервіс" та ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" підвідомчий господарському суду.

За таких обставин, ТОВ "Транспассервіс" звернулось до господарського суду із позовом до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" про стягнення матеріальної шкоди, яка завдана в результаті дорожньо-транспортної пригоди та упущеної вигоди.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача, як роботодавця винної у ДТП особи, виник обов'язок з відшкодування позивачеві, як власнику пошкодженого транспортного засобу, шкоди, що становить вартість його відновлювального ремонту.

Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права, має право на її відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Протоколом огляду транспортного засобу, складеного старшим інспектором ВО ДТП, встановлено, що внаслідок ДТП на автомобілі "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. НОМЕР_2 деформовано: кришку капота, решітку радіатора, переднє ліве крило, передня панель, розбиті передні блок-фари, деформована передня права стійка, зірваний з кріплення та розбитий передній бампер, розбито лобове скло, деформований радіатор.

Також, експертом ДП Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" на замовлення ТОВ "Транспассервіс" проведено огляд автомобіля "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. НОМЕР_2, та зафіксовано назви деталей, опис пошкоджень та тип ремонтних операцій, про що складено протокол огляду транспортного засобу від 21.04.2010 року.

Відповідно до звіту №148 від 22.04.2010 року матеріальний збиток завданий власнику "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. НОМЕР_2, в результаті пошкодження при ДТП складає 43804,67грн.

Крім того, місцевий господарський суд надав правову оцінку та визнав належним доказом у справі висновок експерта №209 від 21.09.2012р. про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "MERCEDES BENZ 312D" д.н.з. НОМЕР_2, складеним ДП Український експертний центр "Експерт-Сервіс Авто" на виконання ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 16.03.2012 року про призначення судової автотоварознавчої експертизи у справі №296/831/12-ц.

Вирішуючи спір, колегія суддів враховує, що клопотання про призначення судової експертизи у даній справі №906/1943/13 ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду, відповідач не подавав.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В обґрунтування понесених витрат на відновлювальний ремонт автомобіля "MERCEDES BENZ 312D", д.н.з. НОМЕР_2, позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №1437 від 27.08.2010р. про оплату робіт з ремонту автомобіля, товарні чеки на придбання матеріалів та деталей для ремонту пошкодженого автомобіля.

Врахувавши вищевикладені обставини, з'ясовані на підставі аналізу матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, приписи ч.1 ст.1166, ст.1172, ч.1 ст.1188, ст.1192 ЦК України, наявність елементів для застосування відповідальності у вигляді стягнення шкоди, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що фактичний розмір завданої ТОВ "Транспассервіс" працівником ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" ОСОБА_4, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, матеріальної шкоди становить 43804,00грн., яку відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу, внаслідок чого частково задовольнив позов, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження апелянта про відсутність у ТОВ "Транспассервіс" поважних причин пропуску строку звернення до суду, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, перебіг позовної давності у спірних правовідносинах розпочався 19.08.2010р., тобто з дня прийняття апеляційним судом Житомирської області постанови про скасування постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 16.07.2010р. про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності. Вказаним рішенням встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія ОСОБА_4

З огляду на викладене, звернувшись 30.12.2013 року з позовом у даній справі, позивач пропустив трирічний строк позовної давності, однак господарський суд дійшов висновку про наявність поважних причин такого пропуску у зв'язку з тривалим розглядом Корольовським районним судом м.Житомира цивільної справи №296/831/12-ц за позовом ОСОБА_5, ТОВ "Транспассервіс" до ПАТ "ЕК "Житомиробленерго" та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Апеляційний суд зауважує, що ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Враховуючи, що судом першої інстанції визначено коло причин пропуску позивачем строків позовної давності, їм надано належну правову оцінку на предмет поважності, колегія суддів не вбачає підстав для їх переоцінки, з огляду на, що порушене право позивача підлягає захисту.

Крім матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП позивач також просив стягнути з відповідача суму упущеної вигоди в розмірі 12504,80грн., в обґрунтування чого посилався на те, що за період ремонтних робіт автомобіля "MERCEDES BENZ 312D", 17.04.2010 року по 02.07.2010 року, підприємство втратило доходи від його простою.

Господарським судом Житомирської області відмовлено у позові у цій частині, з огляду на те, що у порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України позивачем не доведено, що транспортний засіб знаходився в ремонті саме 77 днів та не надано доказів можливості отримання реального та гарантованого доходу в заявленому розмірі у випадку відсутності порушень з боку відповідача.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Таким чином, відсутність обґрунтування вимоги про відшкодування упущеної вигоди, не доведення її розміру і реальності отримання, є підставою для відмови в задоволенні такої вимоги.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності упущеної вигоди у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в цій частині позову.

За таких обставин, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Відтак, місцевий господарський суд повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 05.03.2014 р. у справі №906/1943/13 залишити без змін, апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №906/1943/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.