Постанова

від 06.03.2014 по справі 908/3220/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.03.2014 справа №908/3220/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівПопкова Д.О., Радіонової О.О. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився; від відповідача:Не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Приватмедсервіс", м. Бердянськ на рішення господарського судуЗапорізької області від 12.11.2013р. (повний текст підписано 18.11.2013р.) по справі№908/3220/13 (суддя Смірнов О.Г.) за позовомУправління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ до Приватного підприємства "Приватмедсервіс", м. Бердянськ прозобов`язання усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.11.2013р. у справі №908/3220/13 позовні вимоги Управління комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ до Приватного підприємства "Приватмедсервіс", м. Бердянськ про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення - задоволені в повному обсязі.

Приватним підприємством "Приватмедсервіс", м. Бердянськ подана апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати судове рішення у зв'язку з тим, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; висновки, викладенні у рішенні суду, не відповідають обставинам справи; судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не була з`ясована обставина щодо фактичного продовження дії договору оренди.

Сторони наданими їм правом не скористалися, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи № 908/3220/13; розглянувши доводи апеляційної скарги; перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Приватмедсервіс", м. Бердянськ та скасування рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2013р. у справі №908/3220/13 з огляду на наступне.

Так, 14.08.2003 року між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Приватмедсервіс" (орендар) укладено договір оренди комунального майна № 819, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 230,5 кв. м, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Коцюбинського, 57. Майно передається в оренду з метою використання під медичний оздоровчий центр.

Матеріалами справи підтверджується, що нежитлове приміщення загальною площею 230,5 кв. м., розташоване за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Коцюбинського, 57, яке є об'єктом оренди за договором оренди № 819, передано позивачем відповідачу у задовільному стані 05.05.2003 року на підставі акта здачі-приймання нежитлового приміщення.

Умовами п.п. 2.1, 2.3. договору визначено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акта здачі-приймання вказаного майна, а передача майна в оренду здійснюється орендодавцем згідно з актом здачі-приймання, а майно вважається поверненим після підписання такого акта орендодавцем.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що власником орендованого майна залишається територіальна громада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Надалі сторонами укладались додаткові угоди від 17.11.2003 року, від 19.02.2004 року, від 18.03.2004 року, від 17.10.2005 року, від 04.11.2005 року, від 01.11.2006 року, від 27.09.2007 року, від 24.12.2007 року, від 05.02.2008року та від 07.07.2011 року, якими вносились зміни до договору щодо строку дії останнього, площі та цільового призначення об'єкта оренди, а також методики розрахунку орендної плати.

Одночасно, при збільшенні розміру орендованої площі додатковими угодами, сторонами укладено акти здачі-приймання нежитлового приміщення від 10.10.2006 року, від 30.11.2007 року, якими підтверджено передачу об'єкта оренди.

Зазначеними вище додатковими угодами, зокрема, додатковою угодою від 05.02.2008 року сторонами внесено зміни до п.10.1 Договору та встановлено строк дії останнього до 30.12.2012 року, додатковою угодою від 07.07.2011 року уточнено розмір орендованої площі до 382,60 кв.м.

Відповідно до п. 10.7 договору, дія останнього припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; ????приватизації об'єкта оренди (за участю орендаря); ?????????загибелі об'єкта оренди; ???????банкрутства орендаря.

Згідно з п. 5.8. договору орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору, в п'ятиденний термін повернути орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно за актом здачі-приймання у належному стані не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Як встановлено місцевим господарським судом, 11 січня 2011 року позивачем направлено відповідачу лист № 78 про повернення об'єкту оренди, оскільки договір припинено з 31.12.2012 року, а рішення щодо його продовження відсутнє.

Разом з тим, відповідачем у п'ятиденний строк, встановлений п. 5.8. договору об'єкт оренди за актом здачі-прийняття позивачеві не повернуто.

За твердженням позивача, договір оренди комунального майна №819 від 14.08.2003р., припинив дію 30.12.2012р., а за відсутності згоди власника майна - Бердянської міської ради відсутні підстави для його продовження. У зв`язку з наведеним позивач вважає, що відповідач безпідставно займає спірне нежитлове приміщення, що й стало підставою звернення до суду із відповідними позовними вимогами про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення відповідача.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.

Договір оренди нежитлового приміщення, яке знаходиться у комунальній власності № 819 від 14.08.2003р. за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться в положеннях п.1 ст.283 Господарського кодексу України

Згідно з ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За приписами ст.ст.764, 777 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2013р. позивачем на адресу відповідача направлений лист №78 від 11.01.2013р., в якому позивач повідомив останнього про закінчення 31.12.2012р. орендних правовідносин між сторонами у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди №819 від 14.08.2003р., про відсутність рішення міської ради щодо продовження договору оренди та просив відповідача звільнити орендоване приміщення за актом приймання-передачі (повернення) частини нежитлового приміщення в день закінчення дії договору.

За умовами ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Умовами п. 10 договору № 819 встановлений строк його дії до 30.12.2012 року без можливості пролонгації.

Зі змісту листа №78 від 11.01.2013 р. вбачається, що позивачем повідомлено відповідача про закінчення договору оренди 31.12.2012 року та, у зв'язку з відсутністю рішення власника майна щодо пролонгації договору з Приватним підприємством «Приватмдсервіс», висловлено позицію щодо звільнення орендованого приміщення у строки, встановлені при укладенні договору оренди (п. 5.8.).

Стаття 291 Господарського кодексу України містить підстави для припинення договору оренди, зокрема в зв'язку із закінчення строку, на який його було укладено, що кореспондується з приписами спеціальної норми, викладеної у ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст.785 ЦК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Умови повернення майна передбачені у пунктах 2.3, 5.8, договору оренди, якими встановлено обов'язок орендаря після закінчення строку договору повернути орендодавцю в п'ятиденний термін орендоване майно на підставі акта приймання-передачі.

Обов'язок орендаря у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди також встановлений у ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що договір оренди комунального майна № 819 від 14.08.2003р. припинив свою дію 31.12.2012р. в силу його умов та ст.785 ЦК України в зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що Приватне підприємство «Приватмедсервіс» свого обов'язку щодо повернення нерухомого майна - приміщення загальною площею 382,60 м кв, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Коцюбинського, 57, яке знаходиться на балансі Управління комунальної власності Бердянської міської ради - не виконало та продовжує займати спірне майно без достатніх на те правових підстав.

Пунктом 2.2 договору оренди закріплено, що власником орендованого майна залишається територіальна громада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

В свою чергу, позивач є виконавчим органом Бердянської міської ради і діє на підставі Положення про управління комунальної власності Бердянської міської ради, затвердженого рішенням Бердянської міської ради №19 від 17.05.2007 р. Основним завданням позивача відповідно до наведеного Положення є, у тому числі, здійснення повноважень орендодавця комунального майна відповідно до рішень міської ради та контроль за виконанням зобов'язань, передбачених у договорах оренди та купівлі-продажу об'єктів-приватизації.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач має право виступати орендодавцем спірного майна відповідно до рішень міської ради та здійснювати контроль за виконанням договорів оренди, між сторонами існували договірні правовідносини щодо спірного майна, тому у суду наявні законні підстави для задоволення вимоги про усунення перешкод у користування предметом оренди шляхом виселення Приватного підприємства «Приватмедсервіс» із нерухомого майна після закінчення строку дії договору оренди.

При цьому, твердження відповідача щодо погодження продовження строку дії договору оренди № 819 на новий строк, що висловлено в листі від 24.01.2013 року, яким відповідачеві запропоновано подати заяву для продовження терміну дії договору оренди, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

За умовами ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою продовження договору оренди є "мовчазна згода" сторін.

Договором № 819 встановлений строк його дії до 31.12.2012 року. За відсутності згоди власника майна, позивачем, як вбачається зі змісту листа № 78, висловлено заперечення проти пролонгації договору оренди з відповідачем на новий строк на тих самих умовах.

Наразі, доказів визнання незаконним та скасування рішення власника спірного майна щодо відмови від пролонгації договору оренди з відповідачем суду не надано.

Також, є хибними твердження відповідача про продовження строку дії договору оренди до 12.09.2013 року з огляду на листування сторін щодо продовження останнього за відсутності заперечень позивача відносно користування об'єктом оренди та вимоги про його повернення, оскільки наявним в матеріалах справи листом № 78 від 11.01.2013 р., направленим позивачем відповідачу, позивачем чітко висловлено позицію щодо відмови від пролонгації договору оренди № 819 та повернення орендованого приміщення.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги суд дійшов хибного висновку щодо одночасного задоволення вимог двома різними засобами: виселення відповідача із займаного приміщення загальною площею 382,60 м кв, розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Коцюбинського, 57 та зобов'язання останнього повернути вказане приміщення позивачеві, враховуючи звернення позивача з вимогами про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення Приватного підприємство «Приватмедсервіс», тому колегія суддів вважає за доцільне змінити оскаржуваний судовий акт.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Приватмедсервіс» підлягає залишенню без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2013р. у справі №908/3220/13 підлягає зміні в частині застосування одночасно двох засобів захисту прав позивача, а саме: виселення Приватного підприємства «Приватмедсервіс» із спірного приміщення та зобов'язання повернути спірне приміщення позивачеві.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Приватмедсервіс», м. Бердянськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 12.11.2013р. у справі №908/3220/13 змінити, виключивши з резолютивної частині рішення абзаци другий та третій.

Доповнити резолютивну частині рішення абзацом другим наступного змісту:

«Усунути перешкоди Управлінню комунальної власності Бердянської міської ради, м. Бердянськ (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. 1-ї Бердянської ради, 2, код 25473739) у користуванні нежитловим приміщенням шляхом виселення Приватного підприємства «Приватмедсервіс» (71100, Запорізька області, м. Бердянськ, вул.. Коцюбинського, 57, код 23289244) з цілого вбудованого приміщення загальною площею, 382,60 м. кв., розташованого за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Коцюбинського, 57».

Абзац четвертий вважати абзацом третім резолютивної частини рішення.

В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 04.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 07.03.2014р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: Д.О. Попков

О.О. Радіонова