Постанова

від 04.03.2014 по справі 821/296/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2014 р. Справа № 821/296/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.

при секретарі - Поповій К.Г.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Попелишка Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування рішення та вимоги, -

встановив:

05 лютого 2014 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1) до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ) з позовними вимогами про визнання дій протиправними та скасування рішення та вимоги, а саме:

- визнати нечинним та скасувати рішення №0008781700 від 26 грудня 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4850,93 грн.;

- визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008771700 від 26 грудня 2013 року на суму 97018,84 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача в частині визнання нікчемними угод позивача з приватним підприємством "Алексгрупп", код ЄДРПОУ 35788359 у 2011 році;

- визнати протиправними дії відповідача в частині визнання нікчемними угод позивача з приватним підприємством "Пєлєнг", код ЄДРПОУ 35594772 у 2012 році.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач в адміністративному позові зазначив, що висновки Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області викладені в акті перевірки № 1494/172/НОМЕР_1 від 13 грудня 2013 року, що стали підставою для винесення рішення №0008781700 від 26 грудня 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4850,93 грн. та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008771700 від 26 грудня 2013 року на суму 97018,84 грн., є безпідставними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки, позивач вважає, що проведені господарські операції з контрагентом є реальними, товарними, такими, що відповідають нормам чинного законодавства, на підтвердження чого надав первинну бухгалтерську документацію. На визначення прибутку вплинули не документи та матеріали, а виключно акти перевірок контрагентів позивача складені Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області та ДПІ у м. Херсоні. З посиланням на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Податковий кодекс України обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановлення судового рішення про визнання дій протиправними та скасування рішення та вимоги.

Представник відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов. Оскаржуване рішення №0008781700 від 26 грудня 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4850,93 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008771700 від 26 грудня 2013 року на суму 97018,84 грн. прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України. Позивач отримав в 2011 році чистий оподатковуваний дохід в сумі 228 411,37 грн., в 2012 році чистий оподатковуваний дохід відповідача склав 100 290,10 грн. Нарахування єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені відбувалось у відповідності до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Все це на думку відповідача є підставами для залишення позовної без задоволення.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Новокаховської міської ради 23 жовтня 2007 року, номер запису 2 501 000 0000 005360. Позивач перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 24 жовтня 2007 року №6239, та є платником податку на додану вартість з 26 листопада 2007 року, що підтверджується свідоцтвом №100079332.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Новокаховською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.

За результатами перевірки складено акт №1494/172/НОМЕР_1 від 13.12.2013 року, в якому зафіксовані порушення:

- п. 177.4 ст. 177 ПК України в результаті чого у 2011,2012 роках було занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 42138,98 грн.;

- п. 187.1 ст.187, 198.3. ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 51185,83 грн. у 2011,2012 роках;

- п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», заниження суми єдиного внеску з чистого доходу за 2011-2012 рік на загальну суму - 97018,84 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено:

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2013 р. № Ф-0008771700 щодо сплати суми недоїмки з єдиного соціального внеску в сумі 97018,84 грн. та штрафної санкції в сумі 4850,893 грн.

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.12.2013 р. № 008781700 про застосування штрафних санкцій у сумі 4850,93 грн. та донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 97018,84грн.

Відповідно до акту перевірки (розділ 1.15 акту а.с. 78-79) та заперечень, реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами приватним підприємством «Пєлєнг» та приватним підприємством «Алексгрупп» заперечується Новокаховською ОДПІ з тих підстав, що відповідно до актів ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №175/15-3/35788359 від 22 червня 2011 року та №58/15-3/35788359 "Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Алексгрупп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за квітень, червень-липень 2011 року; Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 158/5/04-03-22-04/35594772 від 31 липня 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Пєлєнг» по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) за період вересень 2012 року, ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) за липень 2012 року та з ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822) за період травень-червень 2012 року", контрагенти позивача не знаходяться за юридичними адресами та не мають достатніх матеріально-технічних ресурсів для здійснення підприємницької діяльності. З наведених мотивів, витрати понесені позивачем при взаємовідносинах з даними контрагентами, як безпідставні зменшено та збільшено суму чистого оподатковуваного прибутку на відповідний розмір.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 29 січня 2014 року №638/10/21-22-10-06-06 вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Правовідносини, що є предметом розгляду в даній справі, врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд застосовує редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст.68 Конституції).

Відповідно до п.1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Преамбула до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачає, що цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Права та обов'язки податкового органу передбачені в ПКУ, а Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» регулює відносини в сфері збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є спеціальним для спірних правовідносин.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч.2 ст.2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.1,2,3,4 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

ОСОБА_1 є платником єдиного внеску, як фізична особа-підприємець (витяг з ЄДР №18161300 від 13.02.2014 року, а.с.71 ) та має обов'язки щодо сплати єдиного внеску передбачені ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) (п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Базою для нарахування єдиного соціального внеску є, оподатковуваний податком з доходів фізичних осіб, прибуток ФОП ОСОБА_1

Об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п.177.4 ст.177 ПК України).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 38.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, - зазначених у пунктах 138.3 цієї статті тау статті 139 цього Кодексу (п.138.1 ст.138 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України).

Отже, необхідно підтвердження витрат первинними документами, передбаченими правилами ведення бухгалтерського обліку.

Преамбула до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З акту перевірки № 1494/172/НОМЕР_1 від 13 грудня 2013 року вбачається, що податковий орган ставить під сумнів реальність господарських операцій позивача з контрагентом приватним підприємством «Алексгрупп» (код ЄДРПОУ 35788359) у зв'язку з тим, що перевірками ДПІ у м. Херсоні не підтверджено господарські відносини даного контрагента з його постачальниками, а також не знайдено контрагента за юридичною адресою.

При перевірці Новокаховська ОДПІ використала особову справу П-666, книгу обліку доходів та витрат приватного підприємця, відомості з центральної бази ДРФО, реєстри отриманих податкових накладних, реєстри виданих податкових накладних, банківські документи, податкові накладні на придбання та на продаж товарів, первинні документи програмні продукти та акти ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області №175/15-3/35788359 від 22 червня 2011 року та №58/15-3/35788359 «Про неможливість проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Алексгрупп» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами постачальниками та покупцями за квітень, червень-липень 2011 року» та Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів Дніпропетровської області № 158/5/04-03-22-04/35594772 від 31 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Пєлєнг» по взаємовідносинам та взаєморозрахункам з ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827) за період вересень 2012 року, ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) за липень 2012 року та з ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822) за період травень-червень 2012 року».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при наявності у податкового органу первинної документації та повного обсягу необхідних матеріалів, останні не досліджувались, а висновки акту перевірки побудовані виключно на актах перевірок ДПІ у м. Херсоні та Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області.

Позивач надав підтверджувальні документи щодо фактичного здійснення господарських операцій.

З наданої бухгалтерської документації вбачається, що між позивачем та приватним підприємством «Алексгрупп» укладено договори поставки товару №01-04/11 від 01 квітня 2011 року (строк дії договору до 30 березня 2012 року) та №01.08/11 від 30 серпня 2011 року (строк дії договору до 31 грудня 2011 року). Відповідно до пунктів 1договорів продавець (ПП «Алексгрупп») зобов'язується передати у власність покупця (ФОП ОСОБА_1 пісок будівельний. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно видаткових накладних.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні від 08.04.2011, 10.04.2011, 11.04.2011, 14.04.2011, 19.04.2011, 20.04.2011, 21.04.2011, 23.04.2011, 26.04.2011, 01.06.2011, 02.06.2011, 03.06.2011, 06.06.2011, 07.06.2011, 08.06.2011, 02.09.2011, 08.09.2011; акти від 26.04.2011,05.07.2011,20.10.2011; сторони не заперечують проти наявності податкових накладних виданих та виписаних на підставі даного договору. Факт здійснення господарських операцій з боку позивача Новокаховською ОДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та не заперечується.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів. Сума коштів сплачених ПП «Алексгрупп» за даними договорами та віднесена позивачем до витрат в 2011 році становить 207 930,55 грн. без ПДВ.

В матеріалах справи містяться відомості про подальшу реалізацію ФОП ОСОБА_1 придбаного у ПП «Алексгрупп» будівельного піску на адресу ТОВ «Вертикаль», ЗАТ «Новокаховський завод силікатної цегли», Державного підприємства дослідного господарства «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук, ТОВ «Завод будівельних матеріалів №1», ТОВ «Мега» та відображення цієї реалізації в податкових зобов'язаннях.

Також між позивачем та приватним підприємством «Пєлєнг» укладено договір перевезення вантажу №2 від 17 квітня 2012 року (строк дії договору до 31 грудня 2012 року). Відповідно до п.1 договору перевізник (ПП «Пєлєнг») зобов'язується забезпечити перевезення водним транспортом будівельних матеріалів у замовленому замовником (ФОП ОСОБА_1) обсязі, а замовник зобов'язується сплатити встановлену даним договором плату за перевезення (фрахт) зазначену в заявці. Оплата за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, згідно виставлених рахунків.

В матеріалах справи містяться акти завантаження судна від 21.05.2012, сторони не заперечують проти наявності податкових накладних виданих та виписаних на підставі даного договору. Факт здійснення господарських операцій з боку позивача Новокаховською ОДПІ не перевірявся, а факт сплати за отримані послуги визнається сторонами та не заперечується.

Отримання позивачем послуг від контрагента підтверджене наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів. Сума коштів сплачених ПП «Алексгрупп» за даними договорами та віднесена позивачем до витрат в 2011 році становить 72 996,08 грн. без ПДВ.

Наявні докази дають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та його контрагентами ПП «Алексгрупп» та ПП «Пєлєнг» з придбання та перевезення товарів, а контрагенти постачальника ПП «Алексгрупп» та перевізника ПП «Пєлєнг» не мають жодного відношення до перевіряємих правовідносин.

Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо визнання нікчемними угод позивача з приватним підприємством "Алексгрупп", код ЄДРПОУ 35788359 у 2011 році та з приватним підприємством "Пєлєнг", код ЄДРПОУ 35594772 у 2012 році, оскільки, Новокаховська ОДПІ лише використала в процесі перевірки акти інших податкових органів.

Сам по собі акт перевірки містить факти, на які посилається відповідна посадова особа органу Державної податкової служби України при складанні відповідних висновків перевірки, проте ці факти повинні підтверджуватися певними засобами доказування, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суд не вважає належним та допустимим доказом в даному спорі акти перевірки складені іншими органами державної податкової служби з питань які не стосуються предмету даної справи.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідач не надав суду жодних доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

За змістом норми частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду, розмір судових витрат тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до статті 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Частина друга статті 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд звертає увагу на ті обставини, що відповідачем не надано суду безспірних доказів протиправності дій позивача, а доводи викладені в запереченнях на адміністративний позов спростовуються наявними в справі матеріалами.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (абз. 1 ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Оскільки відсутнє завищення витрат по взаємовідносинам з ПП «Алексгрупп» та ПП «Пєлєнг», відповідачем неправомірно донараховано єдиний соціальний внесок та штрафні санкції за 2011 та 2012 роки.

За таких обставин, рішення №0008781700 від 26 грудня 2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 4850,93 грн. та вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0008771700 від 26 грудня 2013 року на суму 97018,84 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

ФОП ОСОБА_1 сплачено судовий збір у загальній сумі 276,82 грн. згідно платіжного доручення від 03.02.2014 року № 213 за подання позовних вимог як матеріального (оскарження рішення та вимоги), так і нематеріального характеру (оскарження дій).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 0,06 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн.).

Оскільки судом позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено частково, стягненню з Державного бюджету на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 203,74 грн. (за виключенням суми 73,08 грн., сплаченої за дві позовні вимоги немайного характеру, в задоволенні яких судом відмовлено).

На підставі вимог частини 3статті 160 КАС України, в судовому засіданні 04 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання дій протиправними та скасування рішення та вимоги - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 0008781700 від 26.12.2013 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в загальній сумі 101869,77 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ф-0008771700 від 26.12.2013 року Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 101869,77 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (74900, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) судовий збір у сумі 203,74 грн. (двісті три гривні сімдесят чотири копійки).

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 11 березня 2014 року.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 10.1.