Постанова

від 04.03.2014 по справі 814/1620/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1620/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Вербицької Н.В., судді -Федусика А.Г. при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом (з урахуванням доповнень та уточнень від 21.05.2013 року) до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 28.03.2013 року №0008152220 про зменшення позивачу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1748186,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ від 28.03.2013 року №0003162220 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 349637,00 грн.;

- визнати протиправними дії ДПІ по відображенню в Акті перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 неправдивих висновків та відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з жовтня по грудень 2010 року та операцій з реалізації позивачем товарів в адрес ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» на суму ПДВ 404939,11 грн. та в адрес ТОВ «Автомагістраль-Південь» на суму ПДВ 8354815,92 грн.;

- зобов'язати ДПІ виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості, внесені на підставі Акту перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416, про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з жовтня по грудень 2010 року та з реалізації товарів в адрес ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» на суму ПДВ 404939,11 грн., в адрес ТОВ «Автомагістраль-Південь» на суму ПДВ 8354815,92 грн.;

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.06.2013 року позовні вимоги задоволені наступним чином:

- визнати протиправними дії ДПІ в частині зазначення в Акті перевірки №252/22-200/32884416 від 12.03.2013 року неправдивих відомостей про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару, в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ТОВ «Автомагістраль» та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання - ТОВ «Автомагістраль Південь» у періоди за жовтень-грудень 2010 року, за січень 2011 року, за квітень-грудень 2011 рок у, та січень, березень-серпень 2012 року;

- визнати протиправними та скасувати податкові рішення повідомлення №0008152220 та №0003162220 від 28.03.2013 року;

- зобов'язати ДПІ виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 «Податкового блоку» відомості викладені в Акті перевірки №252/22-200/32884416 від 12.03.2013 року щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з придбання та реалізації товару, в частині формування податкового кредиту і податкових зобов'язань між ТОВ «Автомагістраль» та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», а також контрагента позивача ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання - ТОВ «Автомагістраль Південь» у періоди за жовтень-грудень 2010 року, за січень 2011 року, за квітень-грудень 2011 року, та січень, березень-серпень 2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період жовтень - грудень 2010 року та податку на прибуток за 2010 рік щодо відображення правових відносин з контрагентом - постачальником ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та контрагентами - покупцями, результати якої оформлені відповідним актом перевірки №252/22-200/32884416 від 12.03.2013 року (надалі - акт перевірки).

За висновками акту перевірки в результаті проведених позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» в порушення пп.3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.1, ст.4, пп.7.3.1, п.7.3 ст.7, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1, пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач зависив податковий кредит на суму 8745528,50 грн. за жовтень-грудень 2010 року, зависив залишок від'ємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за період грудень 2010 року на суму ПДВ 349637,27 грн., а також зависив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1748186,00 грн..

Також у висновках акту перевірки ДПІ стверджує про невстановлення факту реального здійснення господарської діяльності позивача з отримання товарів від ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з жовтня по грудень 2010 року, та в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операції з контрагентами-покупцями - ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» на суму ПДВ 404939,11 грн. за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року; ТОВ «Автомагістраль-Південь» на суму ПДВ 8354815,92 грн. за період січень 2011 року, квітень-грудень 2011 року та січень, березень-серпень 2012 року.

На підставі акту перевірки ДПІ винесла наступні податкові повідомлення-рішення від 28.03.2013 року:

- №0008152220, яким зменшила позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на суму 1748186,00 грн.;

- №0003162220, яким зменшила позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 349637,00 грн.;

Крім того, результати акту перевірки були також відображені відповідачем в системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України шляхом внесення відповідних коригувань до показників податкового кредиту позивача за жовтень-грудень 2010 року по операціях із придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», а також до показників податкових зобов'язань позивача про операціях з реалізації товарів в адрес ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь».

Факт відображення результатів акту перевірки в системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем не заперечується та підтверджено наданими ДПІ витягами з цієї системи (т.4 а.с.199-207).

Позивач не погодився з такими рішеннями та діями ДПІ, в зв'язку з чим звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень , суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно акту перевірки висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту і податкових зобов'язань по операціям із ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» обґрунтовується відповідачем виключно з посиланням на інформацію, яка відображена в наступних актах:

- акт ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.08.2012 року №1360/22-5 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами у період квітень 2010 - листопад 2011 року»;

- акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 14.06.2011 року №737/23-600/32884416 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Автомагістраль» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року;

- акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25.01.2013 року №54/22-600/32884416 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Автомагістраль» щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2012 року.

На підставі інформації з цих актів ДПІ в акті перевірки стверджує, що позивач реально не проводив операції з придбання товарів у TOB «Торговий дім «Геліос Трейд», за якими з жовтня по грудень 2010 року позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, а також позивач не здійснював реальних операцій з реалізації товарів в адрес TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь».

Така позиція податкового органу на думку колегії суддів не узгоджується з положеннями податкового законодавства та спростовується наявними у справі доказами.

В періодах, які були предметом перевірки і в яких позивач проводив операції з придбання товарів (робіт, послуг) порядок формування валових витрат визначався ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, а порядок формування податкового кредиту визначався, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За змістом цих норм податкового законодавства, на порушення яких вказує ДПІ, не дозволяється включати до складу валових витрат та податкового кредиту суми, які не підтверджені належними первинними документами (платіжними документами, видатковими та податковими накладними, митними деклараціями, актами виконаних робіт тощо), а також суми витрат на придбання або виготовленням товарів та послуг, які не підлягають використанню в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В акті перевірки (стор.11, 13-17, 23-26) ДПІ підтверджує, що позивачем до перевірки були надані оригінали документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують як придбання товарів у TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» протягом жовтня-грудня 2010 року, так і реалізацію товарів (робіт, послуг) в адрес TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь», а саме: головні книги, журнали-ордери та відомості по рахункам, договори поставки матеріалів, договори з надання послуг, накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, платіжні документи, які підтверджують проведення розрахунків за цими операціями, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання та передачу товарів, акти приймання-передачі виконаних робіт (послуг), тощо.

Копії цих документів також долучені позивачем і до матеріалів даної справи (т.1 а.с.80-122, 126-139, 155-247, т.2, т.3, т.4 а.с.1-149).

ДПІ не посилається на недоліки наданих позивачем документів по вищевказаним операціям.

Факт того, що TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстровано як платник податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи та підтверджується витягом з ЄДР Серія АЕ №481060.

Стосовно наведених в акті перевірки обґрунтувань для невизнання реальності операцій позивача TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь», колегія суддів зазначає, що інформація з акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.08.2012 року №1360/22-5 стосовно обставин діяльності TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та актів ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 14.06.2011 року №737/23-600/32884416 не є належним підтвердження порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Так, в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.08.2012 року №1360/22-5 податковий орган вказує на те, що TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим контролюючий орган не отримав товарно-транспортні накладні на підтвердження господарських операцій контрагента з позивачем.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №2а-7385/11/1470 від 21.05.2012 року залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року вищезазначений акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 14.06.2011 року №737/23-600/32884416 визнано протиправним, а винесені на підставі цього акту податкові-повідомлення рішення скасовані.

Щодо акту ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25.01.2013 року №54/22-600/32884416, то викладені в ньому висновки про непідтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» були визнані необґрунтованими постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №814/1168/13-а від 05.06.2013 року, яка набула чинності згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року.

Окрім цього в матеріалах справи міститься довідка про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» щодо підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Автомагістраль» за період жовтень-грудень 2010 року (а.с.140-154), в якій зазначено, що порушень перевіркою не встановлено, та підтверджено товарність господарських операцій у спірному періоді.

При вирішенні даного спору колегія суддів враховує, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, податкові накладні, актив виконаних робіт тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, про що вірно було зазначено судом першої інстанції.

В той же час, з урахуванням закріпленої в ст.204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст.71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту без фактичного отримання від цього контрагенту товарів та послуг. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Однак у даній справі ДПІ не посилається на факти вчинення представниками позивача таких дій, і не надає докази притягнення їх до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на вищезазначені акти ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 15.08.2012 року №1360/22-5, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 14.06.2011 року №737/23-600/32884416, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25.01.2013 року №54/22-600/32884416, відповідач не надав суду достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль Південь».

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту і податкових зобов'язань від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій з TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з ним, висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та валових витрат за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Такий висновок узгоджується із правової позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 року по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

Аналіз наданих позивачем документів по операціям із TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь» підтверджує правильність висновків суду першої інстанції про дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні валових витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань із цими контрагентами.

Отже, наведені в акті перевірки підстави для невизнання задекларованих позивачем показників валових витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у TOB «Торговий дім «Геліос Трейд» та по операціям з реалізації товарів (робіт, послуг) в адрес TOB «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ «Автомагістраль-Південь» не узгоджуються з положеннями податкового законодавства та не підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим винесені на підставі цього акту перевірки спірні податкові повідомлення-рішення не є законними та обґрунтованими, а тому правомірно були скасовані судом першої інстанції.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ДПІ по відображенню в Акті перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 неправдивих висновків та відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та операцій з реалізації позивачем товарів в адрес ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», ТОВ «Автомагістраль-Південь», колегія суддів зазначає наступне.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Так, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Згідно п.86.7 ст.86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому, рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Процедура розгляду заперечень на акт перевірки та порядок оформлення висновку за результатами їх розгляду встановлюється ч.6 р.IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за №34/18772.

Відповідно до цього Порядку за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Отже, проведення перевірки та оформлення висновків за результатами її проведення у формі акту є функціональним обов'язком ДПІ.

При проведенні перевірки та складанні акту перевірки посадова особа органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на його думку мають місце, висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки, відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на його думку є безтоварними, та за процедурою може відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків, не робить ці угоди автоматично недійсними та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. із сплати податків).

Правове значення має та, відповідно, покладає на платника певні обов'язки рішення (податкове повідомлення-рішення) прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ по відображенню в Акті перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 висновків та відомостей стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь» не є належним способом захисту прав позивача і задоволенню не підлягають, а тому постанова суду першої інстанції в частині задоволення цих позовних вимог підлягає скасуванню.

Оскільки під час апеляційного перегляду даної справи позивач відмовився від цих позовних вимог, письмово зазначивши про це у клопотанні від 30.01.2014 року, яке надійшло до Одеського апеляційного суду 03.02.2014 року (т.4 а.с.211-212), то з урахуванням положень п.2 ч.1 ст.157 та ч.1 ст.203 КАС України провадження в адміністративній справі в частині цих позовних вимог підлягає закриттю апеляційною інстанцією.

Обставин, які б виключали можливість прийняття судом відмови позивача від цих позовних вимог, не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги про зобов'язання ДПІ виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості, які внесені на підставі Акту перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416, суд першої інстанції виходив з того, що внесення відповідачем таких відомостей до системи автоматизованого співставлення «Податковий Блок» мають преюдиціальних характер як для відповідача, так й для ДПІ інших районів міста та регіонів України, що створює негативні наслідки для суб'єктів господарювання, окрім того ставить під загрозу ділову репутацію суб'єктів господарювання й позивача, й його контрагентів, а тому у даній справі такі позовні вимоги є належним способом захисту порушеного права позивача.

Слід погодитися з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Внесення відповідачем до вказаної системи відомостей на підставі Акту перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 відбулось вже під час дії Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є такою інформаційною базою, про яку йдеться у ст.74 ПК України, і була запроваджена наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Наказ ДПА України від 18.04.2008 року №266 втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця».

Пунктом 1.3 наказу Міндоходів від 14.06.2013 року №165 передбачено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Отже, внесені відповідачем на підставі Акту перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 відомості до вказаної інформаційної бази підлягатимуть використанню органами Міністерства доходів та зборів як під час перевірок позивача, так і під час перевірок його контрагентів.

Оскільки, яке вже встановлено вище, висновки акту перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 є безпідставними, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим застосування такого способу захисту прав позивача, як зобов'язання ДПІ виключити з вказаної інформаційної бази відомості, які внесені на підставі цього акту перевірки.

В той же час, при застосуванні цього способу захисту суд першої інстанції в резолютивній частині постанови помилково зазначив, що виключенню з цієї бази даних підлягають відомості в частині формування податкових зобов'язань контрагента позивача - ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з іншими суб'єктами господарювання - ТОВ «Автомагістраль Південь», однак згідно акту перевірки та матеріалів справи ТОВ «Автомагістраль Південь» не є контрагентом ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд», а проводило операції безпосередньо із позивачем.

Про наявність такої помилки також вказує і позивач у клопотанні від 30.01.2014 року.

Виправлення цієї помилки слід здійснити шляхом викладення резолютивної частини постанови в частині цих позовних вимог у новій редакції.

З огляду на допущені судом першої інстанції помилки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року скасувати та винести по справі нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 28 березня 2013 року №0008152220 та №0003162220.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 «Податкового блоку» відомості, внесені на підставі акту перевірки від 12 березня 2013 року №252/22-200/32884416 про відсутність реального здійснення ТОВ «Автомагістраль» (код ЄДРПОУ 37008983) господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» (код ЄДРПОУ 37008983) за період жовтень-грудень 2010 року на суму ПДВ 8745528,5 грн., а також операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) в адрес ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» (код ЄДРПОУ 37008983) за період жовтень-грудень 2010 року на суму ПДВ 404939,11 грн. та в адрес ТОВ «Автомагістраль Південь» (код ЄДРПОУ 34252469) за період січень, квітень-грудень 2011 року та січень, березень-серпень 2012 року на суму ПДВ 8354815,92 грн..

Провадження в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби по відображенню в акті перевірки від 12.03.2013 року №252/22-200/32884416 неправдивих висновків та відомостей про безтоварність господарських операцій позивача з придбання товарів у ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» з жовтня по грудень 2010 року та операцій з реалізації позивачем товарів в адрес ТОВ «Торговий дім «Геліос Трейд» на суму ПДВ 404939,11 грн. та в адрес ТОВ «Автомагістраль-Південь» на суму ПДВ 8354815,92 грн. - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» (код ЄДРПОУ 37008983) судові витрати в розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 березня 2014 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька А.Г. Федусик