Ухвала

від 06.03.2014 по справі 692/1505/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/560/14Головуючий по 1 інстанції Категорія : 19 Чепурний О.П. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Міщенко С. В. суддів Магда Л. Ф. , Трюхан Г. М. при секретаріБражнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу приватного підприємства «Родник Плюс» на заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Родник Плюс» про визнання договору недійсним , -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ПП «Родник Плюс» про визнання договору недійсним, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 3,19 га, яка належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №065151, виданого на підставі розпорядження Драбівської районної державної адміністрації № 552 від 22 грудня 2013 року та розташованої на території Драбівської селищної ради, Драбівського району, Черкаської області. Вказана земельна ділянка, за узгодженою домовленістю між позивачем та директором ТОВ «Джерело» була передана в оренду останньому до 2014 року.

Але в кінці 2013 року ОСОБА_6 стало відомо, що з 12 січня 2010 року її земельною ділянкою без правових підстав користується ПП «Родник Плюс». Хоча ніяких договорів оренди з відповідачем вона не укладала та не уповноважувала нікого здійснювати даний правочин за неї.

У зв'язку з чим вона вимушена була звернутися до суду з позовом та просила суд зобов'язати ПП «Родник Плюс» повернути ОСОБА_6 її земельні ділянки.

Під час розгляду даної справи було проведено почеркознавчу експертизу на предмет встановлення особи, яка виконала підписи на договорі оренди землі від імені позивача, на які, як на правову підставу володіння нею, вказував представник ПП «Родник Плюс».

Відповідно до висновку експертизи було встановлено, що три підписи від імені ОСОБА_6 в оригіналі договору оренди землі від 12 січня 2010 року, акту прийому-передачі земельної ділянки та заяві від 08 лютого 2010 року - виконані не ОСОБА_6, а іншою, однією і тією ж особою.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року по цивільній справі № 692/417/13-ц, провадження № 2/692/151/13 факт підробки підпису був встановлений, але у задоволенні позову відмовлено в зв'язку з тим, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у встановленому порядку, а позивач не заявляла вимог про визнання даного договору недійсним.

Тому, посилаючись на безпідставне, самовільне зайняття її земельної ділянки відповідачем та використання її останнім без правової підстави, - вона повторно звернулася з зазначеним позовом до ПП «Родник Плюс». При цьому у позовній заяві позивач вже просила суд визнати недійсними договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 7120655100:02:002:0149) від 12 січня 2010 року , зареєстрований у державному реєстрі 30 червня 2010 року з тих підстав, що вона даного договору не підписувала і в неї не було волі на його укладання .

Заочним рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано договір оренди земельної ділянки від 12 січня 2010 року недійсним.

Стягнуто з ПП «Родник Плюс» на користь ОСОБА_6 судові витрати по справі, а саме: судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

На заочне рішення районного суду відповідачем було подано заяву про його перегляд. Ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 26 грудня 2013 року у задоволенні заяви ПП «Родник Плюс» було відмовлено.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, представник за довіреністю ПП «Родник Плюс» - Ступнік С.В. подав апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи яку вказав, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6, не врахував ту обставину, що позивач знала про наявність орендних правовідносин з відповідачем, оскільки ОСОБА_6 протягом трьох років особисто щорічно отримувала орендну плату у вигляді зерна, хоча і не в повному обсязі.

Крім того апелянт посилається на те, що договір оренди земельної ділянки було зареєстровано у встановленому законом порядку , а тому він є дійсним з моменту його державної реєстрації, яка продовжує бути чинною.

Посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, представник ПП «Родник Плюс» просив скасувати заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог та доводів апелянта, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення відповідає зазначеним вимогам.

З матеріалів даної цивільної справи вбачається, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №065151 ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 3,19 га, яка розташована на території Драбівської селищної ради, Драбівського району, Черкаської області /а.с. 6/.

Спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні відповідача, що останнім не заперечується.

ПП «Родник Плюс» вказує, що користується земельною ділянкою на підставі укладеного 12 січня 2010 року і зареєстрованого 30 червня 2010 року у Драбівському РВЧРФ «Центр ДЗК» договору оренди землі /а.с. 12/, сплачуючи позивачу орендну плату, у зв'язку з чим заперечувало проти позовних вимог ОСОБА_6 та оскаржило рішення суду першої інстанції, яким договір оренди від 12 січня 2010 року був визнаний недійсними.

Рішенням Драбівського районного суду від 19 листопада 2013р. по справі за позовом ОСОБА_6 до ПП «Родник Плюс» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння встановлено , що три підписи від імені ОСОБА_6 в графі «Орендодавець» в оригіналі заяви від 08 лютого 2010 року, договору оренди землі від 12 січня 2010 року, укладеного з ПП «Родник Поюс» та акту прийому-передачі земельної ділянки виконані не ОСОБА_6, а іншою однією й тією ж особою /а.с.7/. І ця обставина відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України звільнена від доказування.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. ст. 16, 18, 19 вказаного Закону, договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним із моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» недійсним може бути визнано лише укладений договір.

У разі, якщо на виконання неукладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212-1215 ЦК України).

Тому, враховуючи, що державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулась, він є укладеним, а отже - оспорюваний , а оскільки судом було встановлено, що позивач, як власник земельної ділянки , спірного договору та акту прийому-передачі не підписувала, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для визнання цього договору недійсним.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення.

Статтею 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, з'ясував всі обставини справи та застосував норми матеріального права, які підлягають до застосування, в результаті чого ухвалив законне рішення про задоволення позову, яке належить залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Родник Плюс» на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року - відхилити.

Заочне рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Родник Плюс» про визнання договору недійсним - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :