Постанова від 06.03.2014 по справі 818/252/14

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2014 р. Справа № 818/252/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представників позивача - Гринь С.М., Василець С.О.,

представника відповідача - Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Біловодський комбінат хлібопродуктів" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ «Біловодський комбінат хлібопродуктів», звернувся до суду з адміністративним позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000342200 від 22 жовтня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 7000043,69грн. за основним платежем та на суму 3500021,85грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а всього на суму 10500065,54грн.;

- №0000352200 від 22 жовтня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 640 264,00грн.

Окрім того, позивач просив стягнути судові витрати, пов'язані з подачею даного адміністративного позову до Сумського окружного адміністративного суду.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач, в ході перевірки, безпідставно визнав угоди, укладені позивачем з його контрагентами, такими які не мали на меті отримання економічного ефекту, а як наслідок мали на меті зменшення податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податку на додану вартість. Однак, позивач зазначає, що всі спірні угоди є господарськими та мали на меті отримання прибутку, що підтверджується відповідною первинною документацією та розрахунком отриманого прибутку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні на адміністративний позов в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та в повній мірі обґрунтовуються актом перевірки позивача.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів викладених в запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у період з 12 вересня 2013 року по 02 жовтня 2013 року відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 липня 2013 року, про що було складено акт перевірки від 08 жовтня 2013 року №64/2201/00955851.

14 жовтня 2013 року позивачем були подані до Роменської ОДПІ заперечення на Акт перевірки.

29 жовтня 2013 року позивач отримав від відповідача відповідь на заперечення від 21 жовтня 2013 року вих.№1997\7-22-122 згідно якого, податковий орган вважає, що докази та висновки, викладені в акті перевірки, не спростовуються запереченням до акту, а тому вони не будуть враховані при винесенні податкового повідомлення-рішення.

Того ж дня, позивач отримав і оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000342200 від 22 жовтня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 7000043,69грн. за основним платежем та на суму 3500021,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а всього на суму 10500065,54 грн.;

- №0000352200 від 22 жовтня 2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 640264,00 грн.

04 листопада 2013 року вказані податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, однак рішенням Головного управління Міндоходів у Сумській області від 30 грудня 2013 року вих.№12241/10/18-28-10-01-105-141/149ск про результати розгляду первинної скарги, податкові повідомлення-рішення від 22 жовтня 2013 року №0000342200 та №0000352200 були залишені без змін, а первинна скарга без задоволення.

Відповідно до висновків акту, відповідачем було встановлено порушення позивачем п.14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.198.1. і 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого знижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 7000043,69грн., в тому числі по періодах: січень 2012р. на суму 1127191,00грн., лютий 2012 р. на суму 695370,00грн., квітень 2012р. на суму 313844,17грн., травень 2012р. на суму 238 808,05грн., червень 2012р. на суму 720,30грн., липень 2012р. на суму 304740,21грн., серпень 2012р. на суму 215571,27грн., лютий 2013р. на суму 1578309,54грн., березень 2013р. на суму 602669,72грн., квітень 2013р. на суму 234461,42грн., травень 2013р. на суму 197211,59грн., липень 2013р. на суму 1491146,42грн.

Зменшено від'ємне значення рядка 24 Декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року в сумі 640264 грн.

Вказані порушення відповідно до акту перевірки, пов'язані з наступними фінансово-господарськими операціями між позивачем та його контрагентами.

Згідно договору №БКХ/56/10 від 01.10.2011 р. у ТОВ «Агро Гамма» позивачем було придбано зерно сої в кількості 1 083 147 кг на загальну суму 4 224 273 грн. з ПДВ.

Придбання товару підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року в сумі 704045,55 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Агро Гамма».

Згідно договору №БКХ/38/10 від 01.10.2011 р. у ТОВ «Калина» позивачем було придбано зерно сої в кількості 125792 кг. на загальну суму 490588,8 грн. з ПДВ.

Придбання підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно- транспортними накладними.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 року в сумі 81764,8 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Калина».

Згідно договору №БКХ/42/10 від 01.10.2011 р. у ПП «Степ» позивачем було придбано зерно сої в кількості 90482 кг на загальну суму 352879,80 грн. з ПДВ.

Придбання підтверджується видатковою накладною, податковою накладною та товарно- транспортною накладною.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 58813,30 грн. на підставі податкової накладної від 29.10.2011 р. №1/2.

Згідно договору №БКХ/42/10 від 01.10.2011 р. у ПП «Олдер» позивачем було придбано зерно сої в кількості 19 008 кг. на загальну суму 74 131,20 грн. з ПДВ.

Придбання підтверджується видатковою накладною, податковою накладною та товарно- транспортною накладною.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за листопад 2011 року в сумі 58813,30 грн. на підставі податкової накладної від 29.10.2011 р. №4/2.

Згідно договору №БКХ/37/10 від 01.10.2011 р. у ПП «Дружба-6» позивачем було придбано зерно сої в кількості 212 283 кг. на загальну суму 827903,7 грн. з ПДВ.

Придбання підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно- транспортними накладними.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2011 року в сумі 137983,95 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Дружба-6».

Згідно договору №101 від 16.04.2012 р. у ПП «Агрофірма «Відродження» позивачем було придбано зерно сої в кількості 74 410 кг. на загальну суму 290199 грн. з ПДВ. Придбання вказаної продукції підтверджується видатковою та податковою накладною.

За послуги зберігання позивачем додатково було витрачено 95597,04 грн. згідно договору складського зберігання зерна №164 від 16.02.2012 р., укладеного з ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України «Врадіївський елеватор».

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 48366,50 грн. на підставі податкової накладної від 18.04.2012 р. №8/2.

Згідно договору №17 від 31.05.2012 р. у ПП «ПівнічХліб» позивачем було придбано зерно сої в кількості 321,029 т. на загальну суму 1268064,55 грн.

Придбання підтверджується видатковою накладною, рахунком-фактурою, платіжним дорученням та податковою накладною.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 211 344,31 грн. на підставі податкової накладної від 31.05.2012 р. №18.

Згідно договору №67 від 08.06.2012 р. у ПП «Дружба-6» позивачем було придбано зерно сої в кількості 16895 кг. на загальну суму 65890,50 грн. з ПДВ. Придбання підтверджується видатковою накладною.

Закуплена соя зберігалася на ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України «Врадіївський елеватор» згідно договору складського зберігання зерна №164 від 16.02.2012 р.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2012 року в сумі 10981,75 грн. на підставі податкової накладної від 08.06.2012 р. №4/2.

Згідно договору №22 від 31.01.2012 р. у ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» позивачем було придбано зерно сої в кількості 4 037,48 т. на загальну суму 15746172 грн. з ПДВ.

Придбання підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно- транспортними накладними та платіжними дорученнями.

За результатами вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за січень-серпень 2012 року в сумі 1609961 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Українські Аграрні інвестиції».

Згідно договору №22 від 31.01.2012 р. у ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» позивачем було придбано зерно сої в кількості 7953,481 т. на загальну суму 41612613 грн.

Придбання підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями. Транспортування товару не здійснювалось.

За результатами здійснення вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий-липень 2013 року на загальну суму 4735446,5 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Українські Аграрні інвестиції».

Все придбане позивачем зерно сої в подальшому було реалізовано на експорт шляхом передачі вказаного товару на комісію.

Так, у 2012 році позивачем було укладено з ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» договір комісії від 16.02.2012 р. за №95-К, згідно якого Комітент (ПАТ «Біловодський комбінат хлібопродуктів») доручає, а Комісіонер (ТОВ «Українські Аграрні інвестиції») зобов'язується за дорученням Комітента та за винагороду укласти для Комітента від свого імені угоду з продажу товарів за межі України, найменування, ціна та кількість яких визначені Сторонами в Додатках до Договору.

На виконання вказаного Договору ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» здійснює експорт продукції:

- у березні 2012 року в кількості 1361480 кг. сої митною вартістю 4728857,52 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами прийому-передачі та звітами Комісіонера;

- у квітні 2012 року в кількості 830530 кг. митною вартістю 2885505,7 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами прийому-передачі та звітами Комісіонера;

- у травні 2012 року в кількості 3155288 кг. митною вартістю 10970108,11 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами прийому-передачі та звітами Комісіонера;

- у липні 2012 року в кількості 604860 кг. митною вартістю 2103071 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами прийому-передачі та звітами Комісіонера.

Згідно платіжних доручень від 04.10.2012 р. №1993 та від 23.05.2013 р. за №883 позивачем було перераховано на р/р ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» комісійну винагороду в сумі 7142,60 грн.

За результатами здійснення вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за квітень-серпень 2012 року на загальну суму 1190,44 грн. на підстав: податкових накладних, виписаних ТОВ «Українські Аграрні інвестиції».

У 2013 році позивачем було укладено з ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» договір комісії від 04.02.2013 р. за №09/95-К, згідно якого Комітент (ПАТ «Біловодський комбінат хлібопродуктів») доручає, а Комісіонер (ТОВ «Українські Аграрні інвестиції») зобов'язується за дорученням Комітента та за винагороду укласти для Комітента від свого імені угоду з продажу товарів за межі України, найменування, ціна та кількість яких визначені Сторонами в Додатках і Договору.

На виконання вказаного Договору TOB «Українські Аграрні інвестиції» здійснило експорт продукції:

- у березні 2013 року в кількості 768040 кг. сої митною вартістю 3 499 197,91 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами прийому-передачі та звітами Комісіонера;

- у квітні 2013 року в кількості 7181407 кг. митною вартістю 32718562,10 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, актами прийому-передачі та звітами Комісіонера.

Згідно платіжного доручення від 16.05.2013 р. за №1044 позивачем було перераховано на р/р ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» комісійну винагороду в сумі 51696,67 грн.

За результатами здійснення вказаної операції позивачем було сформовано податковий кредит із податку на додану вартість за квітень-травень 2013 року на загальну суму 8616,11 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Українські Аграрні інвестиції».

На підставі наданих на перевірку договорів, первинних документів та даних бухгалтерського і податкового обліку було встановлено, що за перевірений період позивачем було експортовано сої митною вартістю 56 905 301 грн.:

- ЗАТ «Содружество - Соя» (Росія) на суму 7614,4 тис. грн.;

- компанії Gaildorf Zrt (Угорщина) на суму 3499,2 тис.грн.;

- компанії "UKRFARM FUNDING LIMITED" Кіпр, на суму 45791,7 тис.грн.

Відправник та відповідальний за фінансове врегулювання - ТОВ «Українські Аграрні Інвестиції».

Витрати ПАТ «Біловодський КХП» на придбання вказаної сої складають 4 952 716,7 грн., в т.ч. ПДВ 10825,5 тис.грн.

Придбання соєвих бобів здійснювалось у підприємств, які зберігалися частково на зерноскладах ПАТ «Біловодський КХП» та інших елеваторах.

До складу податкового кредиту по операціях з придбання сої позивачем було включено 7 630501,14 грн. податку на додану вартість.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, свою позицію обґрунтовує наступним.

Згідно п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, необхідною умовою для віднесення сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товарів (послуг), є факт придбання товарів чи послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність визначена як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпункт 14.1.231 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України містить визначення розумної економічної причини (ділової мети) для цілей оподаткування - це причина яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому.

Відповідно економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення витрат платника податків та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

Господарські операції, здійснені за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені поза межами господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат з метою отримання економічного ефекту від здійснення господарської операції.

Укладення позивачем договору комісії з ТОВ «Українські Аграрні інвестиції» з метою реалізації придбаного товару на експорт, свідчить про завищення позивачем витрат у зв'язку з оплатою комісійної винагороди, тоді як позивач мав об'єктивну можливість скоротити витрати шляхом безпосереднього оформлення експортних контрактів з нерезидентами Росії, Кіпру та Угорщини.

Документальною позаплановою виїзною перевіркою констатовано, що ПАТ «Біловодський КХП» при укладанні договорів комісії від 16 лютого 2012 року №95-К, від 4 лютого 2013 року №09/95-К з ТОВ «Українські Аграрні Інвестиції» погодився з умовами продажу сої за ціною, що не покрила його витрат у зв'язку з їх придбанням на внутрішньому ринку.

В судовому засіданні представники позивача не змогли навести об'єктивні причини та надати докази, які змусили позивача здійснити продаж товару за цінами, нижчими ніж ціна придбання.

З огляду на те, що товар постачався від Комісіонера до покупців без фактичної участі ПАТ «Біловодський КХП», без фізичного переміщення товару на адресу ПАТ «Біловодський КХП», а самі операції з продажу товарів мають збитковий характер, суд зазначає, що дані операції мають ознаки того, що вони мали на меті зменшення податкових зобов'язань зі сплати до бюджету податку на додану вартість.

Про відсутність у позивача наміру на отримання економічного ефекту від здійснення операцій з придбання та реалізації сої свідчить і та обставина, що отримані від нерезидентів через Комісіонера ТОВ «Українські аграрні інвестиції» кошти були перераховані на рахунок того ж ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (55 905,2 тис. грн.) та на рахунок ПП «Північ Хліб» (1 000,0 тис. грн.).

За наявності зайвої ланки у вигляді операції, позбавленої ділової мети, податковий облік необхідно визначати без урахування наслідків, задекларованих як результат відповідної негосподарської операції.

Вищевказана позиція суду відповідає постанові Верховного Суду України від 1 квітня 2008 року в справі №21-2224во07, яка відповідно до ст.244-2 КАС України є обов'язкова для врахування судом.

Посилання позивача на іншу постанову Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року (т.1 а.с.232), суд вважає безпідставним, оскільки вказаною постановою досліджені інші правовідносини, не подібні предмету розгляду даної справи.

Надання позивачем розрахунку відповідно до якого, вищевикладені фінансово-господарські відносини мали прибуток, є необґрунтованим у зв'язку з наступним.

Дохід від реалізації сої позивачем визначено без урахування у складі витрат на придбання сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товарів.

Однак, пунктом 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2001 р. за № 27/4248, передбачено включення до складу витрат податків, зборів, інших передбачених законодавством обов'язкових платежів (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг) визначених як загальногосподарські витрати.

За змістом вказаного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, для визначення договірних цін та економічної доцільності здійснених операцій слід враховувати всі понесені витрати на придбання товарів, в тому числі і сплату податку на додану вартість, оскільки реальні витрати покупця, понесені у зв'язку з придбанням товару, відповідають ціні, сплаченій постачальникам.

Виключення податку на додану вартість, сплаченого у ціні товарів (робіт, послуг) зі складу витрат передбачено лише правилами оподаткування податком на прибуток (п.п. 139.1.6 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України), - для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

У розрахунку фінансового результату, наданого позивачем, дохідність є умовною, оскільки може бути досягнута лише за рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з наступним відшкодуванням цього податку з бюджету, - за умови підтвердження права позивача на податковий кредит по збиткових операціях.

При розрахунку збитковості операцій ПАТ «Біловодський комбінат хлібопродуктів» по придбанню сої та реалізації на експорт Роменською ОДПІ було досліджено рух товару аж до його реалізації на експорт шляхом укладення договорів комісії з ТОВ «Українські аграрні інвестиції».

У складений за результатами перевірки підприємства позивача розрахунок витрат на придбання було включено лише суми придбання товару (з урахуванням ПДВ) за договорами купівлі-продажу з ТОВ «Агро Гамма», ТОВ «Калина», ПП «Степ», ПП «Олдер», ПП «Дружба-6», ПП «Агрофірма «Відродження», ПП «ПівнічХліб», ПП «Дружба-6» та ТОВ «Українські аграрні інвестиції» та витрати на сплату комісійної винагороди, інші супутні витрати, які також мали місце, при розрахунку збитковості не враховані.

На підставі наданих на перевірку договорів, первинних документів та даних бухгалтерського і податкового обліку було встановлено, що за перевірений період витрати позивача на придбання сої становлять 64 952 716,7 грн., а дохід від реалізації цього товару на експорт складає всього 56 905 301 грн.

Фінансовий результат ПАТ «Біловодський комбінат хлібопродуктів» від здійснення операцій з придбання та експорту сої, навіть без врахування фактичних витрат на оплату супутніх послуг, становить 8 047 415,7 грн. збитків, що виключає економічну обґрунтованість вказаної діяльності.

За рахунок відображення у податковому обліку збиткових операцій, здійснення яких не відповідає меті господарської та підприємницької діяльності позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 7 630 501,14 грн.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Біловодський комбінат хлібопродуктів" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 11 березня 2014 року