Рішення

від 07.03.2014 по справі 907/31/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.03.2014 Справа № 907/31/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Мастерпласт Україна", м. Ужгород

до товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов", м. Ужгород

про стягнення суми 54205 грн. 25 коп., в т.ч. 54000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року та 205 грн. 25 коп. 3% річних (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.03.2014 року).

Суддя господарського суду - В.В.Мокану

представники :

Позивача - Митровка Я.В., довіреність від 14.02.2014 року

Відповідача - Попюк М.І., довіреність від 18.02.2014 року

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Мастерпласт Україна", м. Ужгород заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов", м. Ужгород про стягнення суми 27567 грн. 68 коп., в т.ч. 27000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року та 67 грн. 68 коп. 3% річних. Заявою від 03.02.2014 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму 40610 грн. 96 коп., в т.ч. 40500 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року та 110 грн. 96 коп. 3% річних. Заявою від 03.03.2014 року позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму 54205 грн. 25 коп., в т.ч. 54000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року та 205 грн. 25 коп. 3% річних.

В судовому засіданні 05.03.2014 року за участі вищезазначених представників та директора ТОВ „Кронов" Пономаренко А.П. оголошувалася перерва у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 07.03.2014 року.

Перед судовим засіданням 05.03.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, яка обґрунтована несплатою відповідачем в строк до 28.02.2014 року чергового платежу за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року в сумі 17000 грн. У зв'язку із здійсненим збільшенням позовних вимог просить стягнути з відповідача суму 54000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року та 205 грн. 25 коп. 3% річних.

Представники відповідача в судовому засіданні 05.03.2014 року подали заяву, якою позов визнали повністю та просять суд розстрочити виконання рішення про стягнення з відповідача суми 40610 грн. 96 коп. (сума заборгованості до збільшення позовних вимог 03.03.2014 року, що включає заборгованість за листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року та нарахованими 3% річних) на умовах сплати відповідачем вказаної суми рівними частинами щомісяця, починаючи з березня 2014

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.03.2014 року у справі № 907/31/14

року по липень 2014 року. В обґрунтування поданої заяви посилаються на часткове, у розмірі 94500 грн., виконання грошового зобов'язання за договором купівлі - продажу

автомобіля від 11.04.2013 року та фінансовий стан відповідача. Зазначають, що збиток ТОВ „Кронов" від господарської діяльності за 2013 рік склав 69400 грн., податку на прибуток підприємства за вказаний період задекларовано в сумі 425 грн., що підтверджується фінансовим звітом та податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2013 рік. Звертають увагу на сезонні коливання обсягу транспортних послуг. Наголошують, що примусове стягнення коштів за рішенням у даній справі призведе до фактичного припинення господарської діяльності відповідача, а кошти, що є предметом спору у даній справі, надійдуть до позивача пізніше, ніж пропонує на умовах розстрочення відповідач.

Разом з тим, усно зазначили, що просять розстрочити виконання рішення у справі з врахуванням збільшення позивачем розміру позовних вимог заявою від 03.03.2014 року.

В судовому засіданні після оголошеної перерви представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, які обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання по оплаті за придбаний згідно договору купівлі - продажу від 11.04.2013 року автомобіль на умовах затвердженого договором графіку, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість з платежів за листопад 2013, грудень 2013 року, січень 2014 року та лютий 2014 року, що в загальному складає суму 54000 грн. 25 коп., на яку нараховано три відсотки річних згідно ст. 625 ЦК України.

Поряд з цим, представником позивача через канцелярію суду 06.03.2014 року подано заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення. Подані заперечення обґрунтовані посиланням на неподання відповідачем належних доказів на підтвердження винятковості обставин, з посиланням на які він просить розстрочити виконання рішення. Зазначає, що посилання відповідача на його важкий фінансовий стан, зокрема, і збитковість господарської діяльності за 2013 рік, не підтверджує неможливості здійснення розрахунків за договірними зобов'язаннями та не має виняткового характеру. Покликається на те, що вирішення питання розстрочки виконання рішення повинно відбуватися з врахуванням інтересів обох сторін та їх фінансового стану, а в даному випадку при наданні відповідачеві розстрочки виконання рішення постраждає саме позивач, оскільки основним видом його діяльності є торгівля імпортованими товарами, розрахунки за які проводяться в іноземній валюті, курс якої по відношенню до гривні суттєво зріс в останній період. Разом з тим, зауважує, що укладаючи договір купівлі - продажу від 11.04.2013 року позивач пішов на зустріч покупцю та розстрочив виконання договору протягом одного року.

Представник відповідача в судовому засіданні після оголошеної перерви підтримав заяву про розстрочку виконання рішення суду, з врахуванням здійсненого позивачем збільшення позовних вимог заявою від 03.03.2014 року та просить суд розстрочити виконання рішення на умовах сплати відповідачем вказаної суми рівними частинами щомісяця починаючи з березня 2014 року по липень 2014 року.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Мастерпласт Україна" (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю „Кронов" (покупцем) 11.04.2013 року укладено договір купівлі - продажу автомобіля, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) автомобіль марки MAN, модель 18.463 FLS, 2001 року випуску, номер шасі (кузов,

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.03.2014 року у справі № 907/31/14

рама) WMAH05ZZZ1M333242, об'єм двигуна 12816 куб. см. та н/причіп бортовий - Е, марка AVTOTREIDING, модель ОРS-24-05, номер шасі (кузов, рама) Z29210332ХКАТR043, 1999 року випуску, а відповідач зобов'язався прийняти автомобіль та сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Ціну договору, умови її сплати та строк сторонами погоджено у п. 2 договору, який передбачає, що продаж автомобіля за домовленістю сторін вчиняється за 162000 грн. з ПДВ, які покупець оплачує продавцю до 10.04.2014 року рівними частинами до останнього дня поточного місяця, а саме, 30.04.2013 року - 13500 грн.; 31.05.2013 - 13500 грн.; 28.06.2013 року 13500 грн.; 31.07.2013 року - 13500 грн.; 30.08.2013 року - 13500 грн.; 30.09.2013 року - 13500 грн.; 31.10.2013 року - 13500 грн.; 30.11.2013 року - 13500 грн.; 27.12.2013 року - 13500 грн.; 31.01.2014 року - 13500 грн.; 28.02.2014 року - 13500 грн.; 31.03.2014 року - 13500 грн. Також сторонами погоджено, що умови договору щодо сплати ціни договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Пунктом 1.5. договору визначено, що автомобіль оглянутий покупцем; недоліків, які перешкоджають використанню автомобіля за цільовим призначенням, на момент огляду не виявлено; претензій до продавця щодо якісних характеристик відчужуваного автомобіля покупець не має.

Видатковою накладною № РН-0001754 від 12.04.2013 року та актом приймання - передавання від 12.04.2013 року, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, підтверджено передачу позивачем відповідачеві автомобіля, що є предметом договору купівлі - продажу від 11.04.2013 року.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання по повній та своєчасній оплаті за придбаний автомобіль виконав частково; за період з квітня по жовтень 2013 року вчасно та в повному обсязі сплачував грошові кошти за автомобіль згідно затвердженого графіку, що в загальному склало суму 94500 грн. та підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Несплата відповідачем встановлених договором сум платежів за листопад та грудень 2013 року слугувала підставою для звернення позивача до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача зазначених сум в примусовому порядку.

В процесі розгляду справи позивачем здійснено збільшення позовних вимог у зв'язку із несплатою відповідачем чергових платежів за придбаний автомобіль за січень та лютий 2014 року.

Таким чином, станом на день розгляду спору позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку суму 54000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року, що включає несплачені чергові платежі за листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року.

Заявлена вимога про стягнення суми 54000 грн. заборгованості належним чином доведена матеріалами справи, умовами укладеного договору купівлі - продажу від 11.04.2013 року, видатковою накладною № РН-0001754 від 12.04.2013 року та актом приймання - передавання від 12.04.2013 року, відповідачем визнана.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином. Порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми 54000 грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року, що включає несплачені чергові платежі за листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, лютий 2014 року.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.03.2014 року у справі № 907/31/14

За прострочку виконання зобов'язань по оплаті придбаного автомобіля згідно погодженого договором графіку сплати позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача суму 205 грн. 25 коп. 3% річних за період прострочення з 01.12.2013 року по 03.03.2014 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Нарахування позивачем суми 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України за період прострочення з 01.12.2013 року по 03.03.2014 року судом перевірено, сума 205 грн. 25 коп. 3% річних підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно поданої відповідачем заяви про розстрочку виконання рішення на умовах сплати відповідачем суми заборгованості рівними частинами щомісяця починаючи з березня 2014 року по липень 2014 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, необхідно врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відтак, відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку відповідачем не подано доказів, які б підтверджували виняткові обставини, які у нього склалися, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 07.03.2014 року у справі № 907/31/14

Посилання відповідача на складне фінансове становище та збитковість господарської діяльності у 2013 році, сезонну складову господарської діяльності судом до уваги не приймається, оскільки, складна фінансова ситуація впливає на господарську діяльність не тільки відповідача, а й на інших суб'єктів господарювання, в тому числі і на позивача. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Будь-який суб'єкт господарювання реалізовує свою діяльність на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Отже, суд не може брати до уваги позицію лише однієї сторони, при цьому не беручи до уваги позицію іншої.

За таких обставин, заява відповідача про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в сумі 1827 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов" (88015, м. Ужгород, вул. 8-го Березня, 7, кв. 18, код 22087415) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Мастерпласт Україна" (88000, м. Ужгород, вул. Павловича, 5, код 33438138) суму 54205 (п'ятдесят чотири тисячі двісті п'ять) грн. 25 коп., в т.ч. 54000 (п'ятдесят чотири тисячі) грн. заборгованості за договором купівлі - продажу автомобіля від 11.04.2013 року та 205 (двісті п'ять) грн. 25 коп. 3% річних, а також суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Кронов" від 05.03.2014 року про розстрочку виконання рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12.03.2014 року.

Суддя В.В.Мокану