Ухвала

від 25.02.2014 по справі 2а/0270/1664/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року м. Київ К/9991/85726/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року по справі № 2а/0270/1664/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вінницямолоко» до Державної податкової інспекції у місті Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Вінницямолоко» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Вінниці № 0002392300/0 від 27.08.2010 року та № 0002392300/1 від 19.11.2010 року, № 0002382300/0 від 27.08.2010 року та № 0002382300/1 від 19.11.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Вінницямолоко» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої встановлені порушення ) пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.5, 5.2.10 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.3.3 п.7.3 ст. 7, п. 8.3 ст. 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

На підставі висновків перевірки, ДПІ у м. Вінниці 27.08.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002392300/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 522 470,00 грн. та № 0002382300/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 878 153,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження ДПІ у м. Вінниці 19.11.2010 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002382300/1, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 427 260,00 грн. та № 0002392300/1, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 522 470,00 грн.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи є в наявності у позивача.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Крім того, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці відхилити.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011 року та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року по справі №2а/0270/1664/11 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписОстрович С.Е. підписРибченко А.О.