Ухвала

від 07.11.2011 по справі 2а/0270/1664/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1664/11

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Залімського І. Г.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_2;

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ВАТ "Вінницямолоко" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ВАТ "Вінницямолоко" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкових повідомлень-рішень.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 26 травня 2011 року позов ВАТ "Вінницямолоко" задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.

Представник позивача просила апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року - без змін.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, додаткові письмові пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу не належить задовольняти, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Відкрите акціонерне товариство "Вінницямолоко" зареєстровано виконавчим комітетом Староміської ради народних депутатів за №с 67 від 26.06.1996р. (свідоцтво про державну реєстрацію від 26.06.1996р. № 142549 А00, код за ЄДРПОУ 00453196) та взято на податковий облік ДПІ у м. Вінниці з 29.06.1996р. за № 1/1244, є платником податку на прибуток та податку на додану вартість.

На підставі направлень від 31.05.2010р. № 259/23 та від 29.06.2010р. № 296/23, виданих ДПА у Вінницькій області, державними податковими інспекторами ДПА у Вінницькій області та ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Вінницямолоко" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р., наслідки якої відображено в акті № 260/23/00453196 від 11.08.2010р..

Плановою виїзною перевіркою встановлені такі порушення ВАТ "Вінницямолоко":

1) п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п 5.2.5, 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7, п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено:

- заниження податку на прибуток за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. на загальну суму 134 542 грн., у тому числі: недоплата за 3 квартал 2008 року в сумі 585 435 грн.;

- завищення від'ємного значення по податку на прибуток, а саме:

за 2008 рік в сумі 2 158 354 грн.;

за 2009 рік в сумі 3 790 902 грн.;

за 1 кв. 2010 року в сумі 32 372 грн.

2) п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. у сумі 1 014 979 грн., у тому числі:

січень 2009 року - 286 237 грн.;

лютий 2009 року - 150 134 грн.;

квітень 2009 року - 46 211 грн.;

вересень 2009 року - 522 865 грн.;

листопад 2009 року - 9 532 грн.;

3) п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", у результаті чого допущено несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за вересень та жовтень 2008 року в сумі 12 477 грн. 93 коп.

На підставі висновків вказаного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці 27.08.2010р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002392300/0 від 27.08.2010р., відповідно до якого ВАТ "Вінницямолоко" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість в розмірі 1 522 470 грн., з них, 1 014 979 грн. - основний платіж, 507 491 грн. - штрафні санкції. Також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002382300/0, відповідно до якого ВАТ "Вінницямолоко" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток в розмірі 878 153 грн., з них 585 435 грн. - основний платіж, 292 718 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ВАТ "Вінницямолоко" звернулось зі скаргою до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, розглянувши яку остання скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0002382300/0 від 27.08.2010р. про сплату податку на прибуток у сумі 450 893 грн. і задовольнила скаргу в цій частині, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишила без змін, залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці за № 0002392300/0 від 27.08.2010р. про сплату податку на додану вартість в сумі 1 014 979 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 507 491 грн., а скаргу голови правління ВАТ "Вінницямолоко" ОСОБА_10 № 144 від 08.09.2010р. у цій частині - без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у м. Вінниці 19.11.2010р. було прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0002382300/1, відповідно до якого ВАТ "Вінницямолоко" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток в розмірі 427 260 грн., з них 134 542 грн. - основний платіж, 292 718 грн. - штрафні санкції, та № 0002392300/1, відповідно до якого ВАТ "Вінницямолоко" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на додану вартість в розмірі 1 522 470 грн., з них 1 014 979 грн. - основний платіж, 507 491 грн. - штрафні санкції.

За результатами розгляду скарг на вказані рішення до ДПА у Вінницькій області та ДПА України податковими органами в їх задоволенні було відмовлено.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковими органами в порушення статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , ст. 7 Закону України «Про податок на додатну вартість» , частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що в акті перевірки зазначено, що в порушення п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ «Вінницямолоко» безпідставно віднесено до складу валових витрат в 3 кварталі 2008 року інформаційно-консультаційні послуги в сумі 1 749 810 грн., які не пов'язані з веденням господарської діяльності, тобто немає доказу наявності витрат у відповідному звітному періоді, доцільність їх здійснення. Окрім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту в порушення п.п 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»по податковій накладній № ЦБ-0000606 від 30.08.2008р. на суму 2 099 772 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 цієї ж статті).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 01.02.2008р. між ВАТ «Вінницямолоко» (замовник) та ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру» (виконавець) укладено договір консультаційно-сервісного обслуговування № 03-02/08 (т. 1 а.с. 58-59), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується здійснювати консультаційно-сервісне обслуговування замовника з наступних питань:

- формування бази даних для оперативного управління підприємством;

- надання консультацій;

- розробка методів збільшення обсягів продаж послуг;

- розробка спеціальних програм для ключових клієнтів та дистриб'юторів;

- проведення аналізу структури потоків і їх впливу на фінансовий результат діяльності підприємства замовника;

- надання консультацій щодо формування бюджету доходів і витрат;

- надання консультацій щодо формування бюджету руху грошових коштів;

- проведення аналізу документів;

- проведення поточної роботи;

- управління фінансовими потоками замовника;

- надання консультацій щодо проведення бухгалтерського обліку;

- надання консультацій щодо ведення податкового обліку;

- надання консультацій та розробка систем автоматизації бухгалтерського обліку;

- здійснення експертизи проектів реконструкції;

- надання консультацій та розробка планів;

- складення планів ліквідації аварійних ситуацій;

- надання замовнику консультацій з правових питань його діяльності;

- проведення юридичного аналізу складних або спірних ситуацій;

- забезпечення замовника нормативно-правою базовою;

- розробка бази типових договорів для здійснення підприємницької діяльності замовника;

- надання консультацій та/або допомоги в організації корпоративної діяльності замовника;

- представництво інтересів замовника перед третіми особами, зокрема, в судових органах.

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № КС-0000015 від 30.09.2008р. (т. 1 а.с. 60), ТОВ «Торговий дім «Клуб Сиру»були проведені роботи (надані послуги) за договором № 03-02/08 від 01.02.2008р. на загальну вартість 1 749 810 грн без ПДВ.

Проведення розрахунків підтверджується податковою накладною № ЦБ-0000606 від 30.09.2008р. (т. 1 а.с. 72).

У судовому засіданні встановлено та не спростовано представниками сторін, що вказані документи позивачем надавались перевіряючим під час проведення перевірки.

Колегія суддів не погоджується із твердженням відповідача, що дані послуги не відносятся до основної діяльності ВАТ "Вінницямоло" з огляду на наступне.

Позивач надав до суду клопотання, у якому просить суд долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують фактичне надання послуг Позивачу в ході виконання договору консультаційно-сервісного обслуговування № 03-02/08.

Сторони не заперечували щодо долучення до матеріалів справи вищевказаних доказів.

Колегія суддів, оцінивши належність та допустимість вказаних доказів, визнала за можливе долучити їх до матеріалів справи.

Даючи оцінку наданим доказам, колегія суддів встановила факт використання результатів договору консультаційно-сервісного обслуговування № 03-02/08 Позивачем у господарській діяльності.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не використано у повній мірі можливості щодо спростування факту використання у господарській діяльності результатів надання консультаційно-сервісного обслуговування.

Таким чином, відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Отже, витрати за оплату організаційних, інформаційно-консультативних послуг правомірно включені до складу валових витрат позивачем, оскільки факт придбання вказаних послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Самі послуги відповідають напрямкам господарської діяльності позивача, а протилежне відповідачем не доведено.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Так, згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Інших підстав для невключення сум сплаченого (нарахованого) ПДВ до складу податкового кредиту чинне законодавство України не передбачає.

Господарська діяльність, відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Податкова накладна № ЦБ-0000606 від 30.09.2008р. виписана ТОВ «Торговий дім «Клуб сиру»для ВАТ «Вінницямолоко»відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , містить всі обов'язкові реквізити: опис послуг, їх кількість, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, тощо, придбані послуги використовувались для організації щоденної діяльності товариства та забезпечення відповідності діяльності товариства вимогам законодавства.

Таким чином, право товариства на податковий кредит підтверджено належно оформленою податковою накладною.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. встановлено їх завищення в сумі 247 736 грн., у т.р.:

2 півріччя 2008 року на 100 642 грн., а саме:

3 квартал 2008 року - 73 588 грн.,

4 квартал 2008 року - 73 588 грн.,

2009 рік -на 119 026 грн., а саме:

1 кв. 2009 року - 32 867 грн.,

2 кв. 2009 року - 30 671 грн.,

3 кв. 2009 року - 28 664 грн.,

4 кв. 2009 року - 26 824 грн.,

1 квартал 2010 року - 28 068 грн.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач визначив залишкову вартість основних фондів на початок періоду, що перевіряється, виходячи із залишкової вартості основних фондів на кінець попереднього періоду, що був перевірений контролюючим органом.

З пояснень представників сторін встановлено, що в акті перевірки № 260/23/00453196 від 11.08.2010р. за попередній період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р. на сторінці 16 зазначено, що перевіркою повноти амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2007р. по 01.07.2008р. не встановлено їх завищення чи заниження.

При цьому, як зазначено в акті попередньої перевірки на сторінці 17, перевіркою суцільним порядком було досліджено оборотно-сальдові відомості по бухгалтерським рахункам 10 «Основні засоби» , 15 «Капітальні інвестиції»не було виявлено заниження чи завищення показників у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань» .

Таким чином, з наведеного можна зробити висновок, що податковою перевіркою за попередній період підтверджено правильність даних декларацій ВАТ «Вінницямолоко»з податку на прибуток. Вказана обставина не спростовувалась представниками сторін.

Представником позивача вказано на те, що відповідно до даних декларацій з податку на прибуток ВАТ «Вінницямолоко» за 2 квартал 2008 року та уточнюючого розрахунку від 18.09.2008р. (т. 2 а.с.94-99) залишкова вартість основних фондів склала станом на 01.07.2008р. 5 730 170 грн. Однак залишкова балансова вартість, визначена контролюючим органом в акті попередньої перевірки від 11.08.2010р. № 260/23/00453196, не відповідає даним декларації за 2 квартал 2008 року.

Таким чином, в акті попередньої перевірки при визначенні залишкової балансової вартості основних фондів перевіряючі помилково використали дані декларації з податку на прибуток з 3 квартал 2008 року, що не охоплювався перевіркою, і, крім того, уточнювався платником.

За таких обставин, розрахунок залишкової вартості основних фондів, наведений перевіряючими в акті попередньої перевірки не базується на даних податкової звітності ВАТ «Вінницямолоко» і не може бути використаний при перевірці повноти амортизаційних відрахувань у наступних періодах.

Перевіркою також встановлено безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 628 500 грн., сплачених товариством при придбанні торгової марки «ГОРЕЦЬ»у ВАТ "Канівський маслосирзавод", у зв'язку із тим, що не надано документів, які підтверджують фактичне використання зазначеної торгової марки та пов'язаність даної передачі (відчуження) майнових прав на торгову марку "Горець" з господарською діяльністю ВАТ «Вінницямолоко» .

Знак для товарів та послуг «ГОРЕЦЬ»був придбаний ВАТ "Вінницямолоко" 15.09.2009р. у ВАТ «Канівський маслосирзавод»відповідно до договору про передання (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку) «ГОРЕЦЬ»за свідоцтвом України № 99591 від 25.11.2008р. Майнові права на цей знак були передані ВАТ "Вінницямолоко" від ВАТ «Канівський маслосирзавод»відповідно до акту приймання-передачі майнових прав інтелектуальної власності від 15.09.2009р. та перереєстровані за ВАТ «Вінницямолоко»відповідно до рішення Департаменту інтелектуальної власності від 04.12.2009р.

Судом першої інстанції та колегією суддів апеляційної інстанції встановлено та не спростовано представниками сторін, що податкова накладна 15.09.2009р. № 1325, виписана ВАТ "Канівський маслосирзавод" для товариства, відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", містить всі обов'язкові реквізити: опис послуг, їх кількість, ціну поставки без врахування податку, ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, тощо.

Договір про передачу (відчуження) майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку) «ГОРЕЦЬ» за свідоцтвом України № 99591 від 25.11.2008р., податкова накладна № 25 від 15.09.2009р., акт приймання-передачі майнових прав інтелектуальної власності від 15.09.2009р. надавались перевіряючим під час проведення перевірки, що ними не заперечується.

Переліченні документи є первинними в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять всі обов'язкові реквізити, відповідають вимогам чинного законодавства та не були визнані недійсними.

Підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У судовому засіданні з'ясовано, що ВАТ "Вінницямолоко" планувало використовувати даний знак для брендування товарів, що дозволить виділити на ринку товар, що реалізує ВАТ "Вінницямолоко", сформувати стійкий попит саме на цей товар та відповідно збільшити обсяги продажів.

Окрім того, ВАТ "Вінницямолоко" використовує ТМ "ГОРЕЦЬ", про що свідчить факт відвантаження сухої сироватки під ТМ «ГОРЕЦЬ» ( Додаток № 5 від 09.09.2010 р. до Контракту №ГР-0001 від 17.02.2010 р., Додаток №3 від 01.09.2010 р. до Контракту № 0001 від 14.04.2010р.) у межах договору комісії №К-11/06-10 від 11.06.2010р., укладеного між ТОВ «Канівсиртрейд» (комісіонер) та ВАТ «Вінницямолоко» (комітент).

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що суми ПДВ було правомірно віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

Перевіркою також встановлено заниження валового доходу за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. на суму 2 022 806 грн., у тому числі за 3 квартал 2008 року в сумі 13 528 грн., за 4 квартал 2008 року в сумі 191 270 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 833 331 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 984 763 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 184 грн..

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від10.08.2005р. № 327 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з п.п. 2.3.2 п. 2.3 цього ж Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

В змісті акту перевірки № 260/23/00453196 від 11.08.2010р., на підставі висновків якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не зазначено конкретних показників господарських операцій, що на дамку перевіряючих не були включені до складу валового доходу, зокрема, суті господарської операції, найменування первинного документу, на підставі якого здійснено операцію, дату вчинення та суму господарської операції.

Встановлення самого лише факту невідповідності узагальнених даних податкового та бухгалтерського обліку не є належним доказом заниження об'єкту оподаткування платником податків. Податковий облік, хоча і ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, однак є самостійним видом обліку. Правила ведення бухгалтерського обліку не є ідентичними з правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірності висновків заниження валового доходу за період з 01.07.2008р. по 31.03.2010р. на суму 2 022 806 грн., оскільки дані висновки не ґрунтуються на первинних документах.

Також слід зазначити, що за результатами перевірки податковий орган донарахував ВАТ "Вінницямолоко" податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі на суму всього 878 153 грн., у т.р. за основним платежем 585 435 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 292 718 грн. (що складає 50% від суми основного платежу), що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2010 р. №0002382300/0.

За результатами розгляду первинної скарги ВАТ «Вінницямолоко» ДПІ у м. Вінниці скасувала податкове повідомлення-рішення № 0002382300/0 від 27.08.2010р. про сплату податку на прибуток в сумі 450 893 грн. і 19.11.2010р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002382300/1, відповідно до якого ВАТ "Вінницямолоко" визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку на прибуток в розмірі 427 260 грн., з них, 134 542 грн. - основний платіж, 292 718 грн. - штрафні санкції.

Зі змісту п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) слідує, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п. 1.9 ст. 1 цього ж Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Отже, саме податкове повідомлення є документом, що відповідно до чинного законодавства підтверджує факт донарахування податкового зобов'язання контролюючим органом.

На відміну від податкового повідомлення, акт перевірки це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005р. № 327 ).

Таким чином, з наведеного можна зробити висновок, що акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. А відповідно, сума штрафних санкцій, що підлягає сплаті платником податку, визначається як відсоток суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом в податковому повідомленні, залежно від строку прострочення цього податкового зобов'язання, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми.

Отже, податковий орган у рішенні про результати розгляду первинної скарги від 18.11.2010р. № 48931/25-09/122 та у податковому повідомленні-рішенні від 19.11.2010р. № 0002382300/1 самостійно визначив суму податкового зобов'язання ВАТ "Вінницямолоко" з податку на прибуток за 2008 рік в сумі 134 542 грн., відповідно розмір штрафної санкції мав би становити не більше п'ятдесяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання).

Посилання представників відповідачів на те, що за результатами перевірки було встановлено заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2008 року в розмірі 585 435 грн., у зв'язку з чим відповідно було застосовано штрафну санкцію, не ґрунтуються на вимогах наведених норм чинного законодавства, оскільки позивачу не було донараховано зобов'язання з податку на прибуток у 3 кварталі 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем всупереч вказаній нормі не використано усіх можливих шляхів доказування, не доведено належними доказами правомірність висновків акту перевірки та прийнятих на його підставі рішень.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року є законною і обґрунтованою, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 листопада 2011 року .

Головуючий < Список >ОСОБА_1

Судді < Список > ОСОБА_11

< Список > ОСОБА_12

< Список >

< Список >