Постанова

від 13.03.2014 по справі 815/166/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/166/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Швеця В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Малого науково-виробничого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Елекран» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного вручення акту перевірки, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Мале науково-виробниче підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Елекран» (далі МНВП «Елекран») з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому, просило визнати протиправними дій щодо несвоєчасного вручення акту перевірки, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 05.12.2013 року №0005522210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77706,00 гривень (65563,00 гривень за основним платежем, 12143,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005552210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17466,00 гривень (13973,00 гривень за основним платежем, 3493,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005532210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 194705гривень; №0005542210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115196 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуємі податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту позапланової перевірки №102/22-213/13908020 від 01.06.2013 року, в якому стверджується про порушення ним п.198.3 ст.198,п.201.1 ст.201 ПК України, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1,п.138.4 ст.138 ПК України.

Позивач зазначив, що акт перевірки складений з численними порушеннями вимог законодавства. Так в акті невірно зазначені статутний фонд підприємства, номер та дату свідоцтва платника ПДВ, безпідставно зазначено, що не були надані виписки банку в повному обсязі. Акт перевірки не містить відомостей про конкретні порушення ним податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС».

Зазначений акт перевірки від 01.06.2013 року в порушення п.86.3 ст.86 ПК України був вручений для підписання лише 03.12.2013 року.

Висновки перевіряючих стосовно безтоварності господарських операцій не ґрунтуються на реальних обставинах справи, зроблені виключно на підставі результатів перевірки ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС», тоді як повинні бути досліджені саме відносини безпосередньо між учасниками операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Твердження в акті перевірки про невідповідність податкових накладних вимогам п.201.1 ст.201 ПК України, оскільки вони у графі «вид цивільно-правового договору» містять назву «рахунок-фактура», або назву «Договір поставки», неіснуючого договору з датою, яка відповідає даті виписки податкової накладної, на думку позивача є суб'єктивним припущенням, оскільки приписи податкового органу не є виключними та не дають законодавчо права визнавати податкові накладні недійсними.

Крім того, згідно наказу Державної податкової служби України «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, писаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту» від 6.02.2012р. № 127 встановлює наступні підстави визнання недійсності податкових накладних: - відсутність у податковій накладній хоча б одного обов'язкового реквізиту з перерахованих у пп.пп. «а» - «і» п. 201.1 ПКУ; - невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). МНВП «Елекран» надав до перевірки податкові накладні, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства, а саме п.201.1 ст.201 ПК України.

Позивач також зазначив, що його контрагенти ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС» на час здійснення господарських операцій містилися у Єдиному державному реєстрі, не знаходились в стані припинення. Здійснення з ними господарських операцій з оформленням первинних документів є правомірними.

Норми чинного законодавства не ставлять виникнення у платника податку права на податковий кредит в залежність від виконання вимог податкового законодавства його контрагентом, та він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами. Саме МНВП «Елекран» порушень податкового законодавства не допускав, а придбані у контрагентів товари (мікросхеми, індикатори, елементи живлення, кабель тощо) використані ним в процесі господарської діяльності при виробленні приладів безпеки ПЗК-10 для вантажопідіймальних кранів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також зазначив, що всі наявні документи у підтвердження позовних вимог та реального здійснення господарських операцій ним надані. Договори укладались в усній формі, що не протирічить вимогам господарського кодексу щодо форми господарських операцій, шляхом договореності за телефонним зв'язком, за допомогою Інтернету. Товар поставлявся різними способами, у тому числі безпосередньо директором підприємства.

Представник відповідача вважав, що оспорюванні рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі акту перевірки, висновки якого позивачем не спростовані. В акті перевірки не заперечується наявність товару у позивача та його використання у своєї господарської діяльності, проте згідно отриманих даних при перевірки реальності господарських операцій з ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС» встановлено відсутність цих господарських операції по придбанню зазначених товарів саме у контрагентів ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС». Крім того, податкові накладні не відповідають вимогам законодавства щодо наявних в них обов'язкових реквізитів.

Стосовно наявних помилок в акті перевірки про дані статутного фонду підприємства, номеру та дати свідоцтва платника ПДВ, представник відповідача не заперечувала їх наявність, та вважала їх технічними помилками. Також представник відповідача не спростовувала твердження позивача про вручення акту перевірки від 01.06.2013 року представнику підприємства 03.12.2014 року, однак не вважала це порушенням законодавства, яке не встановлює відповідних строків.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову, оскільки висновок акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення правомірними.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що МНВП «Елекран» зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.02.1992 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 12.03.1992 року, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва №100151262 від 21.11.2008 року (т.1 а.с.67-82,133-139).

З 21.05.2013 року по 27.05.2013 року на підставі наказу №912 від 21.05.2013 року ДПІ провело перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №102/22-213/13908020 від 01.06.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ МНВП «Елекран», код ЄДРПОУ 13908020 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносини з ТОВ «Лантанбуд» код ЄДРПОУ37224664 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та МП у вигляді ТОВ «ГАМАЛС» код ЄДРПОУ 13918998 за період з 01.01.2012 року по 30.10.2012 року» (т.1 а.с.83-123, т.2 а.с.3,4,10-49).

На підставі Акту перевірки №102/22-213/13908020 від 01.06.2013 року ДПІ 05.12.2013 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0005552210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77706,00 гривень (65563,00 гривень за основним платежем, 12143,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005522210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17466,00 гривень (13973,00 гривень за основним платежем, 3493,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005532210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 194705гривень; №0005542210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115196 гривень (т.1 а.с.13-16, т.2 а.с.106).

У висновку Акту №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.198.3 ст.198,п.201.1 ст.201 ПК України, в наслідок чого занижено податок на додану вартість у сумі 65563,00грн.;

- п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1,п.138.4 ст.138 ПК України, чим було завищено склад витрат, що не враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за рахунок віднесення їх до складу витрат, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, не формують собівартість реалізованих товарів, а є такими, що сформовані без мети реального настання правових наслідків у сумі 327765грн. та привело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та заниженню податку на прибуток з урахуванням правил переносу від'ємного значення з податку на прибуток у загальній сумі 13973грн. (т.1 а.с.122-123).

Судом встановлено, що в акті перевірки дійсно невірно зазначені дані статутного фонду підприємства - позивача, номеру та дати свідоцтва платника ПДВ, проте суд вважає, що зазначені наявні в акті перевірки помилки, не вплинули жодним чином на висновки акту перевірки щодо порушень податкового законодавства МНВП «Елекран» по правовим відносинам з ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС».

Крім того, судом достовірно встановлено, що акт перевірки відносно позивача складений 01.06.2013 року, а вручений директору 03.12.2013 року, тобто через півроку після його складання.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що вказані обставини щодо вручення акту перевірки від 01.06.2013 року позивачу 03.12.2013 року не є порушенням законодавства органами податкової служби у зв'язку з не встановленням законодавством строків вручення акту виїзної перевірки платнику податків. При цьому суд виходить з наступного.

Пунктом 86.1 ст.86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Згідно з п.86.3 ПК України, п.2 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року (далі Порядок №984) акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку.

Відповідно до п.3 розділу IV Порядку №984 акт документальної перевірки після його реєстрації вручається посадовим особам платника податків або його законним представникам (акт невиїзної документальної перевірки вручається особисто посадовим особам платника податків або його законним представникам).

Аналізуючи положення ст.86 ПК України, у тому числі п.86.1 щодо підписання акту, оформленого за результатами перевірки посадовими особами контролюючого органу та платниками податків, Порядку №984, суд дійшов до висновку, що акт виїзної перевірки та невиїзної перевірки після його реєстрації вручається (направляється) для підпису платнику податків невідкладно, за виключенням актів камеральної перевірки, для направлення якого платнику податків статтею 86 ПК України встановлений 3-х денний строк після його реєстрації, що також відповідає таким принципам діяльності суб'єктів владних повноважень, як добросовісність, розсудливість, своєчасність, тобто протягом розумного строку.

Проте суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій щодо несвоєчасного вручення акту перевірки не підлягають задоволенню, оскільки само по собі несвоєчасне вручення акту перевірки позивачу по даній справі не створило для нього юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Таки наслідки для позивача створили прийняті на підставі акту перевірки податкові повідомлення-рішення, які були прийняті у строки визначені ПК України з урахуванням дати отримання позивачем акту перевірки.

Крім того, дослідивши надані сторонами докази суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача від 05.12.2013 року №0005552210, №0005522210, №0005532210, №0005542210 задоволенню не підлягають, оскільки висновки акту про порушення позивачем норм податкового законодавства щодо правових взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС», які зроблені на підставі досліджених первинних документів, наданих до ДПІ позивачем, та іншої податкової інформації, суд вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.1 п.138.1,п.138.4 ст.138, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якій діяв до 01.04.2011 року, встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.14.1.27 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Стаття 138 ПК України встановлює склад витрат та порядок їх визначення. Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема з витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Відповідно до пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК витрати операційної діяльності включають, у тому числі собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

В акті перевірки зазначено, що МНВП «Елекран» в порушення вищезазначених норм законодавства безпідставно віднесло до складу валових витрат витрати на суму 29075грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Лантанбуд» та у сумі 133060 грн. по взаємовідносинам з МП ТОВ «ГАМАЛС», з зв'язку з не підтвердженням належним чином цих витрат по отриманню товарів у цих контрагентів, чим було завищено склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування як витрати операційної діяльності, витрати, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, не формують собівартість реалізованих товарів, є такими, що сформовані без мети настання правових наслідків (т.1 а.с.91,120-121).

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 встановлені вимоги щодо обов'язкових реквізитів податкової накладної, в якій крім іншого, вид ці вільно-правового договору. Згідно з п.201.2 ст.201 форма та порядок заповнення податкової накладної затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №10 від 14.01.2014 року затверджені форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок №10) . Згідно з п.4 Порядку у графі "Вид цивільно-правового договору" податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України. Дата укладання договору заповнюється в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 3 цього Порядку.Пунктом 18 визначено, що усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Підпунктом 14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що постачання товарів- це будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж товарів. Продаж товарів (пп.14.1.202 ПК України) - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В акті перевірки відносно позивача №102/22-213/13908020 від 01.06.2013 року зазначено, що згідно інформації, яка надійшла до ДПІ контрагенти позивача ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС» відсутні за місцем знаходженням. Директор та засновник МП ТОВ «ГАМАЛС» Демиденко Н.В. за місцем реєстрації не проживає, місце її знаходження не встановлено. У зв'язку з цим МП ТОВ «ГАМАЛС» було перевірено по ланцюгу правовідносин щодо можливості отримання ним товару для подальшої його реалізації, у тому числі позивачу. Перевірками встановлено, що контрагенти суб'єкта господарювання - МП ТОВ «ГАМАЛС» не знаходяться за юридичними адресами, не мають будь-яких ресурсів для здійснення господарської діяльності, особи, на яких зареєстровані суб'єкти господарювання, не проживають за місцем реєстрації, всі ці суб'єкти господарювання мають ознаки фіктивності, та не могли бути постачальниками товару для МП ТОВ «ГАМАЛС» (т.2 а.с.72-105).

Також під час перевірки встановлено, що ТОВ «Лантанбуд» не знаходилось за місцем реєстрації юридичної особи. Проведеними заходами щодо встановлення засновника та директора підприємства зазначені особи були встановлені. Згідно акту від 07.11.2011 року (т.2 а.с.54-56) засновник ОСОБА_1 пояснила, що вона не є засновником підприємства и ніколи ним не була, про ОСОБА_3, яка згідно документів є директором підприємства, нічого не знає. ОСОБА_3 в поясненнях не заперечувала, що їй запропонували посаду директора підприємства ТОВ «Лантанбуд» с метою мати роботи та надати допомогу у розвитку підприємства. Вона підписувала лише один раз податкову декларацію, оскільки підприємство не здійснювало фінансову - господарську діяльність. Інших будь-яких бухгалтерських документів вона не підписувала.

Згідно акту перевірки відносно позивача №102/22-213/13908020 від 01.06.2013 року, а також досліджених в судовому засіданні первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС», у МНВП «Елекран» наявні рахунки - фактури, видаткові накладні та податкові накладні, які підписані Демиденко Н.В. та ОСОБА_3 (т.1 а.с.18-66). Проте при перевірки було встановлено, що МП ТОВ «ГАМАЛС» не отримувало будь-яких товарів, та відповідно не могло їх продавати. ОСОБА_3 будь-яких бухгалтерських документів не підписувала, господарські операції не здійснювала, тобто наявні у позивача документи від імені ТОВ «Лантанбуд» виписані та підписані не уповноваженою особою, що підтверджує також неможливість здійснення господарських операцій. Вказані обставини представником позивача в судовому засіданні не спростовані.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні не відповідають вимогам законодавства щодо зазначення в них здійснення господарських операцій по договорам, яких не існує. Також і ці обставини щодо наявності недостовірних даних в податкових накладних представник позивача жодним чином не спростував в судовому засіданні, а лише зазначив в позові та в судовому засіданні, що операції здійснювались за усною домовленістю, що не протиріччить Господарському кодексу України.

Проте суд вважає, що вказані обставини свідчать про порушення п. 201.1 ст.201 ПК України, Порядку №10 щодо вимог та обов'язкових реквізитів податкової накладної як документа бухгалтерської та податкової звітності, який повинен доказувати здійснення господарської операції.

В обґрунтування позовних вимог щодо отримання комплектуючих для виготовлення прибору ПЗК-10 позивач надав документи щодо подальшої реалізації виготовлених приборів іншим суб'єктом господарювання (т.1 а.с.160-230).

Між тим, в акті перевірки, як і представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалась здійснення позивачем господарської діяльності по виготовленню та реалізації прибору ПЗК-10, а стверджувалось про відсутність реальності придбання товару (комплектуючих) для виготовлення прибору саме у контрагентів позивача - ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС», документи щодо правовідносин з цими контрагентами складались лише з метою штучного створення податкового кредиту та мінімізації податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні на пропозицію суду не надав жодного належного та допустимого доказу щодо придбання, поставки йому товару саме цими контрагентами.

Позивачем надані документи, які підписані ОСОБА_3, у тому числі як особою, яка передала товар позивач, між тим, вказана особа не здійснювала жодної господарської операції. Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінуючи досліджені первинні документи позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Лантанбуд» та МП ТОВ «ГАМАЛС» суд також враховує вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. Згідно п. 2.4, 2.16 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по придбанню товарів позивачем саме у суб'єктів господарювання МП ТОВ «ГАМАЛС» та ТОВ «Лантанбуд», керівник якого не займався фінансово-господарською діяльністю підприємства, не підписував будь-яких первинних документів. Відповідно вказані документи не могли бути підставою для податкового обліку.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що його право на податковий кредит не може ставиться в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, оскільки законодавство України дійсно не ставить право на податковий кредит суб'єкта господарювання в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, проте у відносинах з МП ТОВ «ГАМАЛС» та ТОВ «Лантанбуд» перевіряючи в акті перевірки зазначають про порушення податкового законодавства саме позивачем.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно зі ст.44 ГК України принципами підприємницької діяльності є, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Таким чином, при виборі своїх контрагентів та необхідності перевірки добросовісності їх діяльності суб'єкт господарювання дії на свої власний розсуд та свій власний ризик.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не спростував обґрунтованості висновків акту перевірки та не довів протиправності прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Малого науково-виробничого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Елекран» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного вручення акту перевірки, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2013 року №0005522210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77706,00 гривень (65563,00 гривень за основним платежем, 12143,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005552210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17466,00 гривень (13973,00 гривень за основним платежем, 3493,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005532210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 194705гривень; №0005542210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115196 гривень.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Малого науково-виробничого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Елекран» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій щодо несвоєчасного вручення акту перевірки, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2013 року №0005522210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 77706,00 гривень (65563,00 гривень за основним платежем, 12143,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005552210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17466,00 гривень (13973,00 гривень за основним платежем, 3493,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями), №0005532210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 194705гривень; №0005542210 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115196 гривень.

13 березня 2014 року.