Постанова

від 05.03.2014 по справі 910/6643/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2014 р. Справа№ 910/6643/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Буравльова С.І.

Зеленіна В.О.

за участю представників:

від позивача: Демидас Д.А. - довіреність №32 від 25.02.2014; Рибак Є.О. - довіреність №31 від 27.01.2014;

від відповідача: Перепилиця С.О. - довіреність від 21.01.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2013

у справі № 910/6643/13 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд"

до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" про повернення товарів ритуального призначення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2013 по справі № 910/6643/13, повний текст якого підписано 27.12.2013, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" про повернення товарів ритуального призначення та стягнення коштів - відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем у справі не доведено належними засобами доказування, факт передачі ним відповідачеві продукції на реалізацію, а також не доведено сам факт реалізації продукції позивача відповідачем третім особам, а тому у відповідача не виникло зобов`язань по перерахуванню коштів у відповідності до п. 5.3 договору, а також відповідач не може нести відповідальність, передбачену п. 6.9 договору, яка обумовлена за наявності вини відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 17.12.2013, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення:

- не прийнято до уваги докази, надані позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу, а саме: додаток №2 до договору та протокол № 1 від 07.10.2013 засідання інвентаризаційної комісії відповідача;

- безпідставно визнано доведеним факт нездійснення позивачем поставки продукції відповідачу, посилаючись на те, що такий факт встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2012 у справі №5011-65/6025-2012.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" по справі №910/6643/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Станіку С.Р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6643/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Буравльов С.І., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2013 по справі № 910/6643/13, апеляційну скаргу прийнято до провадження та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 26.02.2014.

В судовому засіданні 26.02.2014 в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 05.03.2014.

В судовому засіданні 05.03.2014 представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2014 проти апеляційної скарги заперечував, з урахуванням поданих письмових пояснень, просив рішення суду залишити без змін, посилаючись на те, що що рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2012 по справі № 5011-65/6025-2012 встановлено, що продукція за договором комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 не поставлялась, крім того, в пояснювальній записці особи, яка підписувала договір, додаток №1 та додаток №2 до договору - О. П. Амбросімов від 11.12.2013 зазначав, що 17 березня 2011 ним зі сторони відповідача було підписано договір комісії № 48, до якого додавався додаток №1, який був невід'ємною частиною договору та містив перелік продукції, асортимент (номенклатуру) та ціну товару, крім того, в той же день позивачем було надано на підпис новий додаток - додаток №2, після вивчення змісту якого та пересвідчившись у тому, що специфікації - додаток №1 та додаток №2 відрізняються між собою лише ціною О. П. Амбросімов підписав його. Як зазначено, в пояснювальній записці, на місце приймання-передачі О. П. Амбросімов особисто не виїздив, акт приймання-передачі товару не підписував. Також відповідач зазначав, що результатами службового розслідування та повторної інвентаризації гранітної продукції встановлено, що гранітна продукція позивача на території Лісового кладовища відсутня.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.03.2011 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд", як комітентом, та відповідачем Ритуальною службою Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування", як комісіонером, укладено договір комісії на продаж продукції № 48 (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача за винагороду вчинити з третіми особами за рахунок позивача від свого імені один або декілька правочинів, спрямованих на продаж через торгівельну мережу відповдіача товарів ритуального призначення.

Відповідно до п. 1.2. договору, перелік продукції, номенклатура (асортимент) кількість, терміни й умови поставки, ціна та інші умови реалізації, вказуються сторонами у специфікації, яка є додатком № 1 та невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.3. договору належним виконанням відповідачем своїх безпосередніх обов'язків за цим договором вважається вчинення відповідачем правочину (укладання договору купівлі-продажу із третіми особами) щодо продажу продукції в порядку та на умовах, визначених цим договором. Зазначені обов'язки відповідача вважаються виконаними з моменту набрання чинності відповідним правочином.

Так, відповідно до п. 2.1.2. договору наданого в матеріали справи позивачем, відповідач за цим договором бере на себе обов'язок прийняти від позивача призначену для продажу продукцію у строки, кількості та асортименті, встановлених у додатку № 2 даного договору.

В п. 2.1.2. договору, наданого в матеріали справи відповідачем, зазначено, що відповідач за цим договором бере на себе обов'язок прийняти від позивача призначену для продажу продукцію у строки, кількості та асортименті, встановлених у додатку № 1 даного договору.

Відповідно до п. п.2.1.5. договору, відповідач зобов`язаний, не пізніше 15 числа кожного місяця наступного за звітним, надавати позивачу звіт про виконання комісійного доручення.

Згідно з п. 2.1.6 договору відповідач не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем, у якому відповідачем одержані від третіх осбі відповідні кошти, як оплата за відчужену продукцію, перерахувати позивачу у безготівковому порядку належну йому частину цих коштів.

За п. 2.2.2. договору, відповідач має право повернути позивачу продукцію, яка не була реалізована протягом 180 календарних днів з моменту її передачі або яка втратила свої якості та не може бути придатною для продажу.

Відповідно до ст. 3 договору позивач зобов'язаний не пізніше 20 днів з дня набрання чинності цим договором передати відповідачу продукцію в асортименті, погодженому з відповідачем (кількість продукції, яка передається відповідачу, зазначається в акті прийому-передачі), за власні кошти та на свій ризик доставляти продукцію до торговельних мереж відповідача не пізніше трьох днів після погодження з позивачем готовності відправки, приймати звіти відповідача про виконання комісійного доручення, розглянути та затвердити їх за відсутності заперечень протягом двох календарних днів з дня їх отримання.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що номенклатура (асортимент), кількість, якісні характеристики, терміни і умови поставки, ціна й інші умови реалізації продукції з'ясовуються сторонами у письмовій формі та оформлюються окремим додатком до договору.

Кожна передача комітентом продукції оформлюється актом прийому - передачі (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 6.9. договору, відповідач несе повну матеріальну відповідальність за переданої йому для подальшої реалізації продукції, якщо з вини відповідача продукцію було знищено, втрачено або пошкоджено - відповідач виплачує позивачу вартість продукції за ціною, за якою вона була передана на комісію.

В додатку № 1 до договору від 17.03.2011 сторони погодили, що в рамках договору позивач передає, а відповідач приймає продукцію згідно специфікації визначеної п. 1.1. додатку № 1 до договору (при цьому додатком № 1 містить більше 5 аркушів).

В п. 2 додатку № 1 до договору сторонами встановлено, що передача позивачем продукції відповідачу здійснюється на підставі акту прийому - передачі продукції. При цьому, позивач здійснює поставку продукції в кількості та в асортименті, по заявці відповідача в письмовій формі (п. 3 додатку № 1 до договору).

Відповідно до додатку № 2 до договору від 17.03.2011 позивач та відповідач уклали цей акт прийомки - передачі товару про наступне, позивач поставив, а відповідач прийняв товарно - матеріальні цінності відповідно до переліку наведеного в додатку № 2 - товар на загальну суму 190 310, 00 грн.

Відповідно до п. 2 додатку № 2 до договору товар переданий позивачем відповідачу в порядку, визначеному п. 2.1.2. договору.

Згідно п. 3.2. додатку № 2 до договору позивач та відповідач, в особі своїх повноважних представників, перевірили комплектність та кількість переданого товару, в результаті чого відповідач підтверджує відсутність будь-яких претензій по комплектності та кількості товару.

За пунктом 3.3. додатку № 2 до договору ризик пошкодження, псування, втрати або загибелі товару з моменту підписання цього акту несе відповідач.

Як зазначав позивач, на виконання умов договору відповідачу була поставлена продукція на суму 190 310,00 грн., однак, відповідач взяті за договором зобов'язання не виконав, доказів реалізації, поставленої позивачем продукції не надав, кошти за реалізовану продукцію позивачу не перерахував, товар, отриманий від позивача на вимогу останнього, викладену в претензії позивача, повертати відмовився.

Серед іншого, позивач зазначав, що відповідно до протоколу № 1 від 07.10.2013 засідання інвентаризаційної комісії по лісовому кладовищу, в результаті здійснення інвентаризації фактичної наявності пам'ятників виготовлених, з гранітної продукції переданих відповідачу згідно договору комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 позивачем, були виявлені інвентаризаційні різниці товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю та додатком №2 до договору комісії № 48 від 17.03.2013: фактична наявність пам'ятників з гранітної продукції становить 11 (одинадцять) комплектів, фактична сума пам'ятників з гранітної продукції в комплектах становить 62 595 грн., сума виявлених нестач становить 127 715, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2012 по справі № 5011-65/6025-2012 встановлено, що продукція за договором комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 не поставлялась, крім того, в пояснювальній записці особи, яка підписувала договір, додаток №1 та додаток №2 до договору - О. П. Амбросімов від 11.12.2013 зазначав, що 17 березня 2011 ним зі сторони відповідача було підписано договір комісії № 48, до якого додавався додаток №1, який був невід'ємною частиною договору та містив перелік продукції, асортимент (номенклатуру) та ціну товару, крім того, в той же день позивачем було надано на підпис новий додаток - додаток №2, після вивчення змісту якого та пересвідчившись у тому, що специфікації - додаток №1 та додаток №2 різняться між собою лише ціною О. П. Амбросімов підписав його. Як зазначено, в пояснювальній записці, на місцеприймання-передачі О. П. Амбросімов особисто не виїздив, акт приймання-передачі товару не підписував. Також відповідач зазначав, що результатами службового розслідування та повторної інвентаризації гранітної продукції встановлено, що гранітна продукція позивача на території Лісового кладовища відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ч. 1 ст. 1021 Цивільного кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З огляду на викладене колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що 17.03.2011 між позивачем, як комітентом, та відповідачем, як комісіонером, укладено договір комісії на продаж продукції № 48, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача за винагороду вчинити з третіми особами за рахунок позивача від свого імені один або декілька правочинів, спрямованих на продаж через торгівельну мережу відповідача товарів ритуального призначення.

Відповідно до додатку №2 від 17.03.2011 до договору комісії № 48 від 17.03.2011, підписаного генеральним директором позивача та директором відповідача, та скріпленого печатками юридичних осіб, позивач та відповідач уклали цей акт прийомки передачі товару про наступне: у відповідності до укладеного між позивачем та відповідачем договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності (п.1) загалом на суму 190 310,00 грн. (п.1.1).

Відповідно до п.2 додатку №2 (акту) товар, переданий позивачем відповідачу в порядку визначеному п. 2.1.2 договору. Товар переданий позивачем та прийнятий відповідачем без пошкоджень (п.3.1). Позивач та відповідач, в особі своїх повноважних представників, перевірили комплектність та кількість переданого товару, в результаті чого відповідач підтверджує відсутність будь-яких претензій по комплектності та кількості товару (п.3.2).

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначав, що додаток №2 до договору, є специфікацією, якою сторони погодили перелік продукції, номенклатуру (асортимент) та кількість продукції, а не доказом передачі продукції, оскільки за умовами договору, погодження сторонами цін та інших умов реалізації продукції та передача продукції оформлюється різними документами, додатком до договору та актом прийому - передачі відповідно.

Однак, зазначений додаток №2 до договору приймається апеляційним судом, як належний доказ, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження саме передачі позивачем та прийняття відповідачем товару на виконання умов договору комісії № 48 від 17.03.2011, загалом на суму 190 310,00 грн., та не є специфікацією, якою сторони погодили перелік продукції, номенклатуру (асортимент) та кількість продукції, оскільки в п. 1 додатку №2 (акту) зазначено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товарно-матеріальні цінності загалом на суму 190 310,00 грн. згідно переліку, кількості та цін, зазначених в п.1.1 додатку №2 (акту), зазначений додаток містить підписи представників позивача, відповідача та скріплені печатками юридичних осіб.

Також в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд, як на недоведеність факту поставки позивачем відповідачу продукції посилався на те, що в матеріалах справи відсутня письмова заявка відповідача на поставку продукції, однак, такий висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що, укладений між сторонами договір комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011, не містить умови, що поставка позивачем продукції відповідачу здійснюється лише за письмовою заявкою відповідача

Крім того, в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд посилався на те, що рішенням господарського суду від 18.06.2012 року по справі № 5011-65/6025-2012 встановлено, що продукція за договором комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 не поставлялась, однак, посилання в мотивувальній частині рішення господарського суду від 18.06.2012 року по справі № 5011-65/6025-2012 на недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" належного виконання умов договору №48 від 17.03.2011 відповідно до наявних в зазначеній справі доказів, не свідчить про відсутність факту поставки позивачем відповідачу продукції за зазначеним договором взагалі, крім того, факт поставки позивачем відповідачу продукції на виконання умов договору № 48 від 17.03.2011 підтверджується первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт здійснення господарської операції - додатком №2 від 17.03.2011 (акт) до договору комісії № 48 від 17.03.2011.

Серед іншого, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що відповідно до протоколу № 1 від 07.10.2013 засідання інвентаризаційної комісії по Лісовому кладовищу, затвердженого директором відповідача 08.10.2013 та скріпленого печаткою відповідача, в період з 07.10.2013 по 08.10.2013 на Лісовому кладовищі комісією у складі начальника центрального розподільчого складу, інженера 1-ї категорії, комірника Лісового кладовища та продавця намогильних споруд, здійснено інвентаризацію продукції переданої позивачем відповідачу згідно договору №48 від 17.03.2011, в ході проведення якої були виявлені інвентаризаційні різниці товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю до додатком №2 до договору: фактична наявність пам'ятників з гранітної продукції становить 11 (одинадцять) комплектів, а саме: обеліск фігурний 100х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 5 450,00 грн.; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 5 450,00 грн.; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 5 450,00 грн.; обеліск фігурний 100х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 4 430,00 грн.; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 5 450,00 грн.; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 5 625,00 грн.; обеліск фігурний 110х60х8, підставка 60х20х20 вартістю 7 415,00 грн.; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20 вартістю 7 415,00 грн.; обеліск фігурний 110х55х8, підставка 60х20х20 вартістю 4 430,00 грн.; обеліск фігурний 120х60х8, підставка 100х20х20 вартістю 7 415,00 грн.; хрест 85х40х8 вартістю 3 080,00 грн. Фактична сума пам'ятників з гранітної продукції в комплектах становить 62 595 грн., сума виявлених нестач становить 127 715, 00 грн.

Місцевим господарським судом протокол № 1 від 07.10.2013 засідання інвентаризаційної комісії по Лісовому кладовищу не прийнято, як належний та допустимий доказ по справі, оскільки, як зазначає суд він базується на твердженнях та припущеннях осіб, які не є уповноваженими особами відповідача, однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, оскільки зазначений протокол затверджено директором відповідача та скріплено печаткою відповідача, крім того, цей доказ не доводить того, що зазначена продукція не передавалась.

В матеріалах справи, наявна претензія б/н б/д позивача на ім'я відповідача, відповідно до якої позивач просив у п'ятиденний термін повернути в повному обсязі поставлену продукцію або оплатити її вартість у сумі 190 310, 00 грн. Однак, листом вих. № 1509 від 26.11.2012 відповідач відмовив у задоволенні претензії позивача про повернення товару.

З огляду на викладене колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено, що позивач свій обов'язок за договором № 48 від 17.03.2011 виконав, а саме передав відповідачу обумовлену договором продукцію на суму 190 310, 00 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, а саме, додатком №2 (актом) до договору № 48 від 17.03.2011, а відповідач свої зобов'язання за договором щодо реалізації поставленої позивачем продукції та перерахування коштів за реалізацію продукції - не виконав, вимогу позивача про повернення отриманої від останнього продукції залишив без задоволення, отриману від позивача продукцію не повернув, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд", з урахуванням заяви про зміну предмета позову, про зобов'язання відповідача повернути отриману продукцію та стягнення вартості продукції є законними, обгрунтованими, підтверджуються наявними матеріалами справи, такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" про зобов'язання повернути товар та стягнення вартості переданого позивачем та відсутнього у відповідача товару - задоволенню.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позову, з покладенням судового збору на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 у справі № 910/6643/13- задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014 у справі № 910/6643/13 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зобов`язати Ритуальну службу Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (01004, м. київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 03358475) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" (03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 89-а, оф. 224, код ЄДРПОУ 32111848) обеліск фігурний 100х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 100х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х60х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х55х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 120х60х8, підставка 100х20х20; хрест 85х40х8.

Стягнути з Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (01004, м. київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 03358475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" (03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 89-а, оф. 224, код ЄДРПОУ 32111848) 127 715 (сто двадцять сім тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп. - вартості отриманої продукції та 3 806 (три тисячі вісімсот шість) грн. 20 коп. - судового збору.

4. Стягнути з Стягнути з Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (01004, м. київ, бул. Тараса Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 03358475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік-Трейд" (03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 89-а, оф. 224, код ЄДРПОУ 32111848) 1 903 (одну тисячу дев'ятсот три) грн. 10 коп. - судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 910/6643/13 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.І. Буравльов

В.О. Зеленін