ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2014 року Справа № 910/6643/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І. (доповідача),
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Ритуальної служби спеціалізованого
комунального підприємства
"Спеціалізований комбінат підприємств
комунально-побутового обслуговування"
на постанову Київського апеляційного господарського
суду 05.03.2014 року
у справі № 910/6643/13
господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Антік - Трейд"
до Ритуальної служби спеціалізованого
комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування"
про повернення товару
та стягнення грошових коштів
за участю представників:
позивача - Демидаса Д.А.
відповідача - Перепелиці С.О.
В С Т А Н О В И В:
В березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Антік - Трейд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) про зобов`язання останньої повернути товари ритуального призначення, передані на комісію.
В подальшому позивач подав до суду заяву, в якій додатково просив стягнути з відповідача 127 715 грн. вартості гранітної продукції.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року (суддя Бондаренко Г.П.) в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року (судді: Станік С.Р., Буравльов С.І., Зеленін В.О.) рішення суду першої інстанції скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; зобов"язано Ритуальну службу Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" повернути ТОВ "Антік-Трейд": обеліск фігурний 100х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 100х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х60х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х50х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 110х55х8, підставка 60х20х20; обеліск фігурний 120х60х8, підставка 100х20х20; хрест 85х40х8; стягнуто з Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на користь ТОВ "Антік-Трейд" 127 715 грн. вартості отриманої продукції, 3 806,20 грн. судового збору; стягнуто з Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" на користь ТОВ "Антік-Трейд" 1 903,10 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.
В касаційній скарзі Ритуальна служба Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" виконавчого органу Київради просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення вимог процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин і повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, ч. 2 ст. 105 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Апеляційний господарський суд у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, у постанові повинен зазначити доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції. Разом з тим, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам закону не відповідає.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд скасував судовий акт місцевого господарського суду про відмову в позові та задовольнив позовні вимоги, посилаючись на належне виконання позивачем своїх зобов"язань за договором комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 року та передання відповідачу продукції на суму 190 310 грн., що підтверджується додатком № 2 (актом) до договору та протоколом № 1 від 07.10.2013 року засідання інвентаризаційної комісії ритуальної служби, а відповідачем, в свою чергу, не виконано обов"язку по реалізації отриманої продукції і перерахування позивачу коштів.
При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено про невиконання відповідачем умов договору комісії, що є порушенням ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та підставою для обов"язку останнього повернути товар на підставі ч. 1 ст. 1212 цього ж Кодексу.
Проте, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими.
Так, при винесенні постанови про зобов"язання відповідача повернути позивачу продукцію ритуального призначення, апеляційна інстанція не врахувала обставин щодо відсутності доказів передачі цієї продукції відповідачу на реалізацію та, відповідно, обов"язку останнього по перерахуванню коштів, передбаченого пунктом 5.3 договору. Також апеляційним господарським судом не враховано умови пункту 6.9. договору щодо повної матеріальної відповідальності комісіонера за передану йому на комісію продукцію, докази на підтвердження поставки якої у справі відсутні.
Разом з тим, вирішуючи зазначений спір та залишаючи без задоволення позов ТОВ "Антік - Трейд", місцевий господарський суд встановив, що 17.03.2011 року між ТОВ "Антік-Трейд" (комітентом) та Ритуальною службою Спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (комісіонером) укладено договір комісії на продаж продукції № 48, відповідно до якого остання зобов'язалась за дорученням позивача за винагороду вчинити з третіми особами за рахунок позивача, від свого імені, один або декілька правочинів, спрямованих на продаж через торгівельну мережу ритуальної служби товарів, перелік яких, номенклатура (асортимент), кількість, терміни й умови поставки, ціна й інші умови реалізації, вказані у специфікації, що є додатком № 1 та невід'ємною частиною даного договору. Належним виконанням відповідачем своїх обов'язків за договором вважається вчинення ним правочину (укладання договору купівлі-продажу з третіми особами) щодо продажу продукції в порядку та на умовах, визначених договором. Обов'язки відповідача вважаються виконаними з моменту набрання чинності відповідним правочином.
Згідно п. 2.1.2. примірника договору, наданого ТОВ "Антік - Трейд", відповідач зобов"язався прийняти від позивача призначену для продажу продукцію у строки, кількості й асортименті, встановлених у додатку № 2.
Водночас, відповідно до п. 2.1.2. примірника договору, наданого ритуальною службою, остання зобов"язалась прийняти від позивача призначену для продажу продукцію у строки, кількості й асортименті, встановлених у додатку № 1.
Відповідач зобов`язався не пізніше 15 числа кожного місяця, наступного за звітним, надавати позивачу звіт про виконання комісійного доручення та не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, в якому одержані кошти від третіх осіб за відчужену продукцію, перерахувати їх позивачу у безготівковому порядку (пп. 2.1.5., 2.1.6. договору).
Також згідно п. 2.2.2. договору відповідач мав право повернути позивачу продукцію, яка не реалізована протягом 180 календарних днів з моменту її передачі, або, яка втратила свої якості та не може бути придатною для продажу.
Статтею 3 договору визначені обов'язки комітента за договором, зокрема, комітент зобов'язався не пізніше 20 днів з дня набрання чинності договором передати комісіонеру продукцію в асортименті, погодженому з комісіонером (кількість продукції, що передається комісіонеру, зазначається в акті прийому-передачі); за власні кошти та на свій ризик доставляти її до торгівельних мереж комісіонера не пізніше трьох днів після погодження з комітентом готовності відправки; приймати звіти комісіонера про виконання комісійного доручення тощо.
В пунктах 4.1., 4.3. договору сторони домовились, що номенклатура (асортимент), кількість, якісні характеристики, терміни й умови поставки, ціна й інші умови реалізації продукції з'ясовуються сторонами у письмовій формі та оформлюються окремим додатком до договору. Кожна передача комітентом продукції оформлюється актом прийому - передачі.
Відповідач несе повну матеріальну відповідальність за передану йому для подальшої реалізації продукцію, якщо з його вини продукцію знищено, втрачено або пошкоджено (п. 6.9. договору).
Згідно додатку № 1 до договору позивач передає, а відповідач приймає продукцію за специфікацією, визначеною п. 1.1. додатку № 1 до договору. Передача позивачем продукції відповідачу здійснюється на підставі акта прийому - передачі, позивач здійснює поставку продукції по заявці відповідача в письмовій формі (п. 3 додатку № 1 до договору).
Відповідно до пунктів 1, 2 додатку № 2 до договору позивачем та відповідачем укладено акт прийомки - передачі товару, за яким ТОВ "Антік - Трейд", в порядку, визначеному п. 2.1.2. договору, поставило ритуальній службі товарно - матеріальні цінності на загальну суму 190 310 грн., перелік яких визначений цим же додатком.
Згідно п. 3.2. цього ж додатку сторони, в особі повноважних представників, перевірили комплектність і кількість переданого товару та відповідач підтвердив відсутність будь-яких претензій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Антік-Трейд" на виконання умов договору поставило відповідачу продукцію на суму 190 310 грн., яку останній не реалізував, кошти не перерахував і відмовився повернути комітенту отриманий товар.
Також позивач зазначав, що відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії по лісовому кладовищу № 1 від 07.10.2013 року, в результаті здійснення інвентаризації фактичної наявності пам'ятників, виготовлених з гранітної продукції та переданих відповідачу за договором комісії № 48 від 17.03.2011 року, позивачем виявлені інвентаризаційні різниці товарно-матеріальних цінностей між фактичною наявністю та додатком № 2 до договору, зокрема, фактична наявність пам'ятників з гранітної продукції становила 11 комплектів, фактична сума пам'ятників з гранітної продукції в комплектах становила 62 595 грн., сума виявлених нестач - 127 715 грн.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2012 року у справі № 5011-65/6025-2012 за позовом Ритуальної служби "Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" до ТОВ "Антік - Трейд" про стягнення заборгованості за договором комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 року в розмірі 110 845, 31 грн., яким встановлено факт невиконання ТОВ "Антік - Трейд" взятих на себе зобов'язань за договором № 48 від 17.03.2011 року, тобто непоставки Ритуальній службі "Спеціалізоване комунальне підприємство "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" продукції. Крім того, згідно пояснювальної записки від 11.12.2013 року ОСОБА_6, який підписував договір, 17 березня 2011 р. ним зі сторони Ритуальної служби ДП Спецкомбінат ПКПО" підписано договір комісії № 48, до якого додавався додаток №1, що був невід'ємною його частиною та містив перелік продукції, асортимент (номенклатуру) та ціну товару. Цією ж фізичною особою підписано наданий ТОВ "Антік-Трейд" додаток № 2, який, на відміну від додатку № 1, різниться лише ціною. Також відповідач зазначав, що акт приймання-передачі товару ОСОБА_6 не підписував, результатами службового розслідування та повторної інвентаризації гранітної продукції встановлено, що гранітна продукція позивача на території Лісового кладовища відсутня.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд обгрунтовано виходив з їх безпідставності, зважаючи на відсутність належних доказів, передбачених пунктами 4.1., 4.3. договору комісії № 48 від 17.03.2011 року, на підтвердження факту поставки відповідачу ритуальних товарів для реалізації останнім, тобто відсутності доказів на предмет порушення комісіонером взятих на себе договірних зобов"язань.
При цьому, судом першої інстанції правильно спростовано посилання позивача, як на доказ поставки продукції, на додаток № 2 до договору, який є специфікацією про перелік продукції, номенклатуру (асортимент) й її кількість, та не є доказом передачі товару відповідачу.
Відповідно до ст.ст. 1011, 1012 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про майно та його ціну.
Під час з"ясування обставин наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за вказаним договором, судом першої інстанції правильно встановлено відсутність доказів на підтвердження факту поставки товару, передбачених додатком № 1 до договору, за яким продукція поставляється наступним чином: за письмовою заявкою відповідача (п. 3 додатку № 1 до договору), за власні кошти позивача до торговельних мереж відповідача (п. 3.1.7 договору), за переліком, номенклатурою (асортиментом) кількістю, в терміни та на умовах, вказаних у специфікації, яка є додатком № 1 до договору (п. 1.2. договору), передача позивачем продукції оформлюється актом прийому - передачі (п. 4.3 договору, п. 2 додатку № 1 до договору).
Водночас, судом першої інстанції встановлено відмінність змісту п. 2.1.2 примірників оригіналів договору позивача та відповідача. Відповідно до п. 10.1. договору до нього додається додаток № 1 на 5 аркушах, проте посилання на додаток №2, окрім як в п. 2.1.2. примірника договору позивача, відсутні.
Також у справі відсутні інші докази, крім додатку № 2 до договору, що підтверджують поставку позивачем продукції.
Враховуючи умови п. 4.1. договору, в яких ціна й інші умови реалізації продукції встановлюються сторонами у письмовій формі та оформлюються окремим додатком до договору, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про погодження сторонами в додатку № 2 нових цін на продукцію і він не може бути супровідним документом, підтверджуючим поставку продукції комісіонеру.
Крім того, рішенням господарського суду від 18.06.2012 року у справі №5011-65/6025-2012 встановлено, що продукція за договором комісії на продаж продукції № 48 від 17.03.2011 року не поставлялась.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 34 цього ж Кодексу визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, всупереч вказаним приписам норм процесуального права, позивач не надав доказів вчинення усіх необхідних дій, визначених договором, що підтверджують поставку відповідачу обумовленої договором продукції та, відповідно, правомірності покладення на останнього обов"язку нести матеріальну відповідальність за договором (п. 6.9.).
Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги про неправомірність посилань суду першої інстанції на рішення господарського суду від 18.06.2012 року у справі № 5011-65/6025-2012, яким спростовано факт поставки позивачем відповідачу продукції за вищевказаним договором, не заслуговують на увагу, оскільки суперечать нормам чинного законодавства.
За таких обставин, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з одночасним залишенням в силі рішення господарського суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду 05.03.2014 року у справі № 910/6643/13 скасувати.
Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2013 року у справі №910/6643/13 залишити в силі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антік - Трейд" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 89-а, оф. 224, код ЄДРПОУ 32111848) на користь Ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства "Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування" (01004, м. київ, бул. Тараса Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 03358475) судовий збір у розмірі 1 903 (одна тисяча дев'ятсот три) грн. 10 коп., сплачений за розгляд касаційної скарги.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.
Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2014 |
Оприлюднено | 03.06.2014 |
Номер документу | 39007694 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мележик Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні