Рішення

від 04.02.2014 по справі 2025/3851/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/ 110 /14 Головуючий 1 інст. - Смирнова Н.А.

Справа № 2025/3851/2012 Доповідач - Івах А.П.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Пшенічної Л.В., Ізмайлової Г.Н.,

при секретарі - Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Царедарівське» на заочне рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського підприємства «Царедарівське», третьої особи міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та повернення земельної ділянки,-

в с т а н о в и л а:

11 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Царедарівське» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

17 червня 2013 року позивач позовні вимоги уточнив, просив визнати правочин - договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області в розмірі 7,6169 гектарів, укладений 01.01.2007 року між ним та ПСП «Царедарівське» зареєстрований 27 квітня 2011 року в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі, у Державному реєстрі земель за №632390004000039 недійсним, зобов'язати ПСП «Царедарівське» передати йому земельну ділянку в розмірі 7,6169 гектарів, розташовану на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області за актом прийому-передачі.

На обґрунтування позовних вимог вказував, що відповідно до державного акту на право власності на землю серія ЯБ №618780, виданого на підставі розпорядження голови Лозівської райдержадміністрації від 12 червня 2005 року №197 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності за №010667700015, він є власником земельної ділянки площею 7,6169га.

1 січня 2007 року між ним та ПСП «Царедарівське» укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років. Вказаний договір зареєстрований 27 квітня 2011 року в міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №632390004000039.

На момент державної реєстрації договору оренди ділянки уже були повідомлені підприємства, які здійснюють реєстрацію - Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області і Харківська філія ДП «Центр ДЗК» та орендар директор ПСП «Царедарівське» Більцова О.І. про те, що він як орендодавець не бажає проводити реєстрацію договору оренди своєї земельної ділянки, а хоче обробляти її самостійно.

Договір укладав та підписував на 5 років, строк його дії закінчився 1 січня 2012 року, однак перечитуючи уважніше він виявив:

- що договір оренди укладено на 10 років, тому він діє до 31 грудня 2017 року:

- що перший аркуш та його зворотна сторінка виготовлена іншим шрифтом, на папері, який за кольором відрізняється від другого аркуша та. на якому є мій підпис;

- 34 пункт умов договору зазначений на звороті першого аркуша договору оренди не продовжує нумерацію на другому аркуші, а повторює знову пункт 34;

- договір оренди землі не пронумерований, скріплений печаткою не відповідача, а державного реєстратора;

- в договорі в пункті 3 надруковано печатним шрифтом: нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з урахуванням індексації становить на 01.01.2007 року - 82581,48 гривень, а на 01.01.2008 році - 84912,28 грн., а в подальшому невідомими особами дописано ручкою «на 01.01.2009 р- 97828,49 грн.; на 01.01. 2011 р. - 103591,04 грн.

- нормативна грошова оцінка за 2010 рік не вказана;

- в пункті 8 договору «Орендна плата» вказано: «орендна плата у процентному відношенні у 2007 році - 1,5%, а у 2008 році - 3,0%. Потім невідомою особою ручкою дописано «У 2009 році - 3,022%. У 2011 році - 3%; потім цифрами - 3108,00 грн. і далі у скобках прописом (три тисячі сто вісім грн. 00 коп.).

Вважає, що відповідач без його відома змінив умови спірного договору земельної ділянки, та цей договір суперечить вимогам законодавства України, вимогам ст.. 15 Закону України «Про оренду землі», а саме: в договорі не вказаний державний акт земельної ділянки, його серія, ким виданий і на підставі якого документа ОСОБА_1 отримав державний акт; відсутній кадастровий номер, не вказана індексація орендної плати; не вказано порядок внесення орендної плати, не містіть умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, строк договору оренди визначений без врахування періоду ротації основної сівозміни, перший аркуш та його зворотна сторінка виготовлена іншим шрифтом, на папері, який за кольором відрізняється від другого аркуша, 34 пункт умов договору зазначений на звороті першого аркуша договору оренди не продовжує нумерацію на другому аркуші, а повторює знову пункту 34; в договорі в пункті 3 надруковано печатним шрифтом: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексації становить на 01.01.2007 року - 82581,48 грн., а на 01.01.2008 року - 84912, 28 грн., а в подальшому невідомими особами дописано ручкою на 01.01.2009 року - 97828,49 грн., на 01.31.2011 року - 103591,04 грн., нормативна грошова оцінка за 2010 рік не вказана, в пункті 8 договору «орендна плата» вказано: орендна плата у процентному відношенні у 2007 році - 1,5%, а у 2008 році -3,0%., потім невідомою особою ручкою дописано «у 2009 році - 3,022%, у 2011 році - 3 %,потім цифрами -3108,00грн. і далі у скобках прописом (три тисячі сто вісім грн.. 00 коп.).

Заочним рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2007 року, укладений між ним та ПСП «Царедарівське», який зареєстрований 27 квітня 2011 року в районному управлінні Держкомзему у місті Лозова і Лозівського району Харківської області, у Державному реєстрі земель за № 632390004000039, та зобов'язано ПСП «Царедарівське» передати земельну ділянку площею 7,6169 га кадастровий номер № 6323985500:02:000:0028, яка розташована на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області, ОСОБА_1

Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПСП «Царедарівське» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення є необґрунтованим, та ухвалене з порушенням норм матеріального, процесуального, та міжнародного права.

Відповідно до вимог п. п. 1, 2, ст.. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у

суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої

інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 1,01.2007 року між сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, яка належить позивачу на праві власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю.

Договір оренди земельної ділянки 27.04.2011 року був зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Лозова і Лозівського району, Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 632390004000039. Ця реєстрація проведена вже після неодноразових звернень позивача, як до відповідача, так до третьої особи з вимогою не реєструвати договір оренди землі, про що свідчить його заява, лист ДП «Центр державного земельного кадастру», опис вкладення до цінного листа. Належна позивачу земельна ділянка передана в строкове платне користування та володіння ПСП «Царедарівське».

Частково задовольняючи уточненні позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи недійсним спірний договір оренди земельної ділянки від 1 січня 2007 року з зобов'язанням відповідача ПСП «Царедарівське» передати земельну ділянку 7,6169га ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того , що спірний договір був укладений з істотними порушеннями вимог договору оренди, оскільки після отримання позивачем оригіналу договору, ним було виявлено невідповідність зазначених умов у підписаному ним договорі, а саме у п. 7 замість 5 (п'ять років) зазначено 10 (десять років), вважає, що використання земельної ділянки відповідачем порушує законні права позивача як власника, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і є по своїй суті протиправним.

Крім того, суд вважав, що договір оренди землі, зареєстрований без волевиявлення позивача, не відповідає внутрішній його волі, це суперечить вимогам ч. 3 ст. 203 ЦК України, оскільки позивач бажав самостійно обробляти земельну ділянку.

Як наслідок визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд вирішив зобов'язати відповідача повернути позивачеві спірну земельну ділянку.

При цьому суд керувався положеннями ст..ст. 203, 215, 216, 638 ЦК України, Законом України «Про оренду землі» та роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України.

З висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За положеннями ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання:

- чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та яким доказами вони підтверджуються;

- чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

- які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

- яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

- Чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Вимогам вказаних норм цивільно-процесуального закону рішення суду першої інстанції у повні мірі не відповідає.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.

За положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ (далі Закон № 161- XIV) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Постановою № 2073 від 25 грудня 1998 року затверджений Порядок державної реєстрації договорів оренди землі. Відповідно до п. 2 цього Порядку державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку для державної реєстрації договорів оренди юридична або фізична особа (заявник) подає до відповідного державного органу земельних ресурсів заяву про державну реєстрацію договору оренди; договір оренди; план (схему) земельної ділянки, яка надається в оренду; копію державного акта на право власності на землю, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб.

Крім зазначених документів до заяви додаються: акт перенесення меж земельної ділянки, яка надається в оренду, на місцевість - у разі не визначення їх у натурі; проект відведення земельної ділянки у разі надання її в оренду зі зміною цільового призначення.

Згідно зі ст. 18 Закону №161- XIV договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону №161- XIV передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Відповідно договору оренди землі від 1 січня 2007 року, ксерокопія якого міститься в матеріалах справи, позивач передав земельну ділянку загальною площею 7,6169га строком на 10 років, договір діє до 31 грудня 2017 року.

Посилання ОСОБА_1 на факт підписання ним договору, у якому зазначений строк дії - п'ять років, а відповідач змінив без його згоди строк на десять років, належними та допустимими доказами, у відповідності до положень ст.ст. 58, 59, 64 ЦПК України, не підтверджені. Примірника такого договору позивач суду не надав.

Навпаки, в матеріалах справи наявна ксерокопія реєстраційної справи щодо державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки, надана Управлінням Держземагентства у Лозівському районні Харківської області (а.с. 24-41 т.с.2), яка містить усі документи, які передбачені вимогами Порядку державної реєстрації договорів оренди землі.

Згідно акту передачі та прийому земельної ділянки від 2 січня 2007 року, підписаного сторонами, земельна ділянка передається, в оренду строком на 10 років (а.с.30 т.с.2). Факту підписання цього акту не заперечує позивач.

4 грудня 2007 року Лозівський районний відділ земельних ресурсів з надання в користування земельної ділянки надав висновок за результатами перевірки матеріалів для державної реєстрації договору оренди спірної земельної ділянки, де термін дії договору оренди також зазначено 10 років.

Як пояснив представник ОСОБА_1, вказаний висновок є дійсним, позивачем не оскаржувався.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо виплати щорічної орендної плати у встановленому договором розмірі, яка отримувалася орендодавцем, матеріали справи містять дані, із яких вбачається, що ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 згідно звітів 1ДФ, які надані ПСП «Царедарівське» (32414100) за період з 01.01.2007р. по 01.01.2013р. 4 квартал 2007р. у сумі 1238,72 грн.. нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 185.81 грн.;

- 4 квартал 2008р. у сумі 2548,00 грн., нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 382,20 грн.;

- 4 квартал 2009р. у сумі 2847,00 грн., нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 427,05 грн.;

- 4 квартал 2010р. у сумі 3100,00 грн., нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 465,00 грн.;

- 4 квартал 2011р. у сумі 5180,00 грн., нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 777,00 грн.;

- 4 квартал 2012р. у сумі 5883,00 грн., нараховано та перераховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 882,45 грн..

Вказані документи у відповідності до ст.ст. 58, 59 ЦПК України є належними та допустимими доказами, оскільки офіційно надані Лозівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Харківській області.

На сукупність приведених обставин та наявних у справі доказів суд першої належної уваги не звернув, неповно з'ясував конкретні обставини, які мають значення для справи та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам ст. ст.. 213, 214 ЦПК України.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду конкретним обставинам, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, у відповідності до положень ст.. 309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Тож, судова колегія, оцінивши належність, допустимість і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, вважає, що позивачем не доведено на виконання вимог ст.. 60 ЦПК України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог у позовній заяві, а тому з підстав, викладених вище, апеляційну скаргу находить такою, що підлягає задоволенню, рішення скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст.. ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Царедарівське» - задовольнити.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07 серпня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -