Постанова

від 04.03.2014 по справі 801/10023/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/10023/13-а

04.03.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Курапової З.І. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Козловська С. О.

за участю сторін:

від позивача (Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340"): Меріць Катерина Сергіївна, довіреність № б/н від 11.04.13,

від відповідача (Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим): Чернейкіна Тетяна Іванівна, довіреність № 03-21/413 від 04.02.14,

від третьої особи (Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим): Гафіатулліна Мадіна Рінатівна, довіреність № 842/08/11 від 03.02.14,

третя особа: ОСОБА_5 - не з'явився,

розглянувши апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 21.11.13 у справі № 801/10023/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340" (вул. Фрунзе, буд.34, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98400)

до Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управ

ління юстиції АР Крим (вул. Калініна, 1, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98400)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 5а, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим, 98403)

ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)

про визнання протиправними та скасування постанов, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2013 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340" до Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, треті особи: Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, ОСОБА_5 про визнання протиправними та скасування постанов, спонукання до виконання певних дій - задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 03.10.2013 про арешт коштів боржника - Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340", якою накладено арешт на кошти, що містяться в ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", МФО 320843, р/р № 26000026961, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, та належать боржнику у межах суми 327 533,07 грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 03.10.2013 про арешт коштів боржника - Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство №14340", якою накладено арешт на кошти, що містяться в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805 на рахунках: №26009187461, № 26005199196, № 2600778139, № 26007201877, № 26009181036, № 26007177149, № 26009201875, № 26007345841, № 2604621615, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, та належать боржнику у межах суми 327 533,07грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 03.10.2013 про арешт коштів боржника - Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство №14340", якою накладено арешт на кошти, що містяться в ВАТ ОЩАДБАНК, МФО 324805 на рахунках: № 26005302701238, № 26006301701238, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, та належать боржнику у межах суми 327 533,07 грн.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим від 09.10.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою у виконавчому провадженні № 38131832 накладено арешт на весь автотранспорт, що належить Приватному акціонерному товариству "Бахчисарайське автотранспортне підприємство №14340" в кількості 35 одиниць, а саме: 31 автобус, 2 мікроавтобуси, 2 у межах суми стягнення в розмірі 327 533, 07 грн. та заборонено здійснювати відчуження майна у вигляді переліченого автотранспорту.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340", ідентифікаційний код юридичної особи 03114690, судовий збір в розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.

Рішення суду мотивовано тим, що арешт коштів боржника здійснено державним виконавцем на загальну суму у 982599,21грн., що складає трикратний розмір від суми заборгованості, щодо якої подано виконавчі документи, що знаходяться на примусовому виконанні у виконавчому провадженні № 38131832, що на думку суду є неприпустимим. Державний виконавець після спливу строку для добровільного виконання рішення, визначеного постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.04.2013 не вчинив жодних, передбачених Законом, дій направлених на виконання власно винесеної постанови, у тому числі не прийняв рішення та не вчинив дій щодо арешту готівкових коштів, які знаходяться у касі боржника. Втім, приєднуючи виконавчі документи про стягнення заборгованості з боржника до зведеного виконавчого провадження державним виконавцем у зазначений період також не вчинено жодних послідовних дій, направлених на примусове вилучення готівки чи послідовних дій з арешту рахунків у різних банках, у разі відсутності готівкових коштів в касі боржника; такі дії відповідача не узгоджуються із забезпеченням дотримання прав та законних інтересів боржника та основною функцією державної виконавчої служби у вигляді задоволення вимог стягувачів; вчинено дії в порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, прийнятої на його виконання; в частині вимог позивача щодо зобов'язання ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим зупинити виконавче провадження з примусового стягнення заборгованості за вимогами УПФУ в Бахчисарайському районі про сплату боргу № 563, № 794, № 881, № 1025, № 1471 та виконавчого листа № 103/961/2012, виданого Бахчисарайським районним судом АР Крим 13.08.2013, суд зазначив, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа може бути здійснено в разі оскарження до суду виконавчого документа, на підставі якого здійснюються виконавчі дії; судом не встановлено, а позивачем не надано жодних доказів, що будь-який із виконавчих документів, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, приєднаний в зведене виконавче провадження № 38156561 зупинено будь-яким судом; суду не надано доказів того, що УПФУ в Бахчисарайському районі прийнято рішення про зупинення стягнення по вимогам про сплату недоїмки; матеріалами справи підтверджується подвійне стягнення однієї і тієї ж самої заборгованості з позивача, зокрема, за вимогами про сплату боргу від 01.03.2013 № 563 на суму 65 543,08 грн. та від 04.04.2013 № 794 на суму 42 869,23 грн., за якими відповідачем вже відкрито виконавче провадження постановами від 30.04.2013 та від 23.05.2013 відповідно, в той час як стягувач за цими виконавчими документами УПФУ в Бахчисарайському районі в травні 2013 року звертається до суду із позовом про стягнення суми боргу у тому числі за даними вимогами про сплату боргу № 794 та № 563, а судом прийнято рішення у справі №801/5999/13-а про стягнення суми боргу, яка на день ухвалення рішення по цій справі переглядається Севастопольським апеляційний адміністративним судом; суд зазначив, що подвійне стягнення суми боргу за одними й тими самими документами - вимогами про сплату боргу № 794 та № 563, загальна сума стягнення за якими складає 108 412,31 грн., є неприпустимим; постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Бахчисарайського районного Чернейкіної Т.І., затверджені начальником ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим Капустіною О.Б. від 03.10.2013 про арешт грошових коштів боржника та від 09.10.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в порушення вищевказаних норм не містять інформації щодо того, які виконавчі провадження увійшли до зведеного виконавчого провадження;

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Відділ Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що у Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 38156561 по примусовому виконанню: вимог Управління пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі про стягнення з боржника суми заборгованості 294771,59 грн., на користь ОСОБА_5 за рішенням Бахчисарайського райсуду і листа № 103/961/2012 виданого 13.08.2013 матеріальної шкоди в сумі 6792,04 грн., на загальну суму без обліку та збору та витрат виконавчого провадження 301563,63 грн. , які об'єднані в зведене ВП 17.06.2013; перше з виконавчих проваджень відкрито ВДВС -30.04.2013, боржнику надано строк для самостійного виконання до 07.05.2013, яке отримано боржником 08.05.2013, проведення виконавчих дій відкладено до 21.05.2013., останнє ВП було приєднано до зведеного 20.09.2013; державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до 7 днів; постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику вказано, що в термін він повинен надати достовірні відомості про свої доходи, майно, рахунки в банківських та фінансових установах; Боржник належно попереджений (згідно постанови про відкриття ВП), що в разі невиконання рішення у встановлений термін воно буде виконано в примусовому порядку, з боржника буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення і витрати, пов'язані з вчиненням виконавчих дій; Боржнику у встановлений термін для самостійного виконання запропоновано надати документальне підтвердження про виконання рішення; що в разі ненадання боржником у строк, встановлений для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. 21.11.13 управлінням було направлено лист про часткове погашення боргу в сумі 16783, 60 грн. на вимогу № 794 (яка знаходиться на виконанні у ВДВС); відповідно до статті 50 Закону України " Про виконавче провадження " стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті інші цінності, зокрема кошти на рахунках боржника в установах банків та інших кредитних установах; Законом не передбачено зняття арешту з рахунків і автотранспорту підприємства за виконавчими документами, що перебувають в ВДВС на примусовому виконанні; суд безпідставно позбавив ВДВС повноважень як примусового органу виконувати рішення судів, а також вимог управлінь, які є виконавчими документами; боржником пропущено строк для добровільної сплати заборгованості за виконавчими документами, судом необгрунтовано знято арешт з рахунків і автотранспорту підприємства; судом не в повній мірі з'ясовані всі обставини які мають значення для справи, суд не взяв до уваги норми Закону України " Про виконавче провадження ", п. 1.5.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність", якими керувався ВДВС при проведенні виконавчих дій, що свідчать про правомірність дій ВДВС Бахчисарайського РУЮ .

Доводи Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що суд не врахував заперечення ВДВС Бахчисарайського РУЮ від 29.10.2013 та 30.10.2013 в якому зазначено, що в ВДВС Бахчисарайського РУЮ на примусовому виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 38156561 по примусовому виконанню: вимог Управління пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі про стягнення з боржника суми заборгованості 294771,59 грн., на користь ОСОБА_5 за рішенням Бахчисарайського районного суду виконавчий лист № 103/961/2012 виданий 13.08.2013 матеріальної шкоди в сумі 6792,04 грн., на загальну суму без обліку та збору та витрат виконавчого провадження 301563,63 грн., які об'єднані в зведене ВП 17.06.2013; перше з виконавчих проваджень, які входять до зведеного виконавчого провадження відкрито 30.04.2013, боржнику надано строк для самостійного виконання до 07.05.2013, яке отримано боржником 08.05.2013, проведення виконавчих дій відкладено до 21.05.2013, останнім ВП було приєднано до зведеного 20.09.2013; постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику вказано на те, що у вказаний термін він повинен надати достовірні відомості про свої доходи, майно, рахунках у банківських та фінансових установах, з'явитися на прийом до державного виконавця; боржник попереджений, що в разі невиконання рішення у встановлений термін воно буде виконано в примусовому порядку, з боржника буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення і витрати, пов'язані з вчиненням виконавчих дій, боржнику у встановлений термін для самостійного виконання запропоновано надати документальне підтвердження про виконання рішення; в разі ненадання боржником у строк, встановлений для самостійного виконання рішення документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення; 21.11.2013 керівнику боржника було направлено вимогу державного виконавця в 3 -х денний термін, з дня отримання, прийняти всі заходи, спрямовані на реальне виконання рішень, або надати пояснювальну записку про причини не виконання; керівник боржника попереджений про відповідальність, передбачену ст. 90 Закону України " Про виконавче провадження" та ст. 382 КК України; до теперішнього часу рішення не виконані, боржником не надано жодного документа, що підтверджує його намір виконати рішення самостійно, всі терміни для самостійного виконання минули; 21.11.13 надійшов лист УПФУ про часткове погашення боргу в липні 2013 року в сумі 16783,60 грн. на вимогу № 794; за даними ДПІ боржник має рахунки в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805 , АТ ОЩАДБАНК, МФО 324805 та у ПАТ " УКРГАЗПРОМБАНК", МФО 320843 на які постановами ВДВС Бахчисарайського РУЮ накладено арешт; Постанови банками були прийняті до виконання як такі що відповідають чинному законодавству; виставлені платіжні вимоги в дані банки, були повернуті з відміткою банку про відсутність коштів на рахунках; відсутність коштів на арештованих рахунках не може перешкоджати боржнику і негативно впливати на регулярне погашення заборгованості з ЄСВ, яка не погашалася; також за боржником значиться автотранспорт, на який постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ від 09.10.2013 накладено арешт і прийнятий до виконання; дані постанови про арешт коштів та автотранспорту забезпечать реальне виконання рішень; накладений арешт на автотранспорт не забороняє боржнику користуватися ним; за даними ДПІ від 25.11.2013, боржником відкрито два рахунки в КРУ ПАТ "ПРИВАТБАНК" після накладення арешту державним виконавцем на рахунки боржника; суд задовольнивши адміністративний позов боржника, визнавши протиправними та скасувавши постанови про арешт позбавив можливості та повноважень ВДВС Бахчисарайського РУЮ, як орган примусового виконання виконувати рішення судів та інших органів, що призвело до ущемлення інтересів стягувачів.

В судовому засіданні відповідач та третя особа (Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим) підтримали апеляційні скарги, просять їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в них, третя особа заявила клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання про виправлення описки в апеляційній скарзі, листів, довідки № 5 від 18.02.2014, в якій зазначено, що Приватне акціонерне товариство "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340" станом на 01.10.2013, має заборгованість всього за єдиним соціальним внеском 689416, 91 грн. (внески - 664317, 54 грн., штрафні санкції - 11 026, 68 грн., пеня - 14072, 69 грн.), по пільговій пенсії на 18.02.2014 всього 24185,16 грн. (сп.1 - 23260, 47 грн., сп. 2. - 924, 69 грн.)

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив в її задоволенні відмовити, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, заявив клопотання про долучення до матеріалів справи заперечення на апеляційні скарги, в яких просить в їх задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 04.03.2014 третя особа (ОСОБА_5) явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що третя особа викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

30.07.2013 Постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим за заявою УПФУ в Бахчисарайському районі від 25.04.2013, на підставі вимоги від 04.04.2013 № 794, відкрито виконавче провадження № 37776909 про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" на користь УПФУ в Бахчисарайському районі недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 65 543,08 грн., визначивши боржнику строк для самостійного виконання рішення до 07.05.2013 (а.с.15).

Внаслідок невиконання самостійно боржником рішення державного виконавця, у визначений йому постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.04.2013 строк, Начальником ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим 22.05.2013, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 6 554,31 грн.(а.с.15).

Відповідно до заяви УПФУ в Бахчисарайському районі від 23.05.2013, на підставі вимоги про сплату боргу від 01.03.2013 № 563, постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2013 відкрито виконавче провадження № 38131832 про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" на користь УПФУ в Бахчисарайському районі недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 42 869,23 грн., в якому надано боржнику строк для самостійного виконання рішення до 03.06.2013 (а.с.14).

01.07.2013 державним виконавцем за заявою УПФУ в Бахчисарайському районі від 25.06.2013, на підставі вимоги про сплату боргу від 03.05.2013 № 881, відкрито виконавче провадження № 38634917 про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" на користь УПФУ в Бахчисарайському районі недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 118037,31грн., надано боржнику строк для самостійного виконання рішення до 08.07.2013 (а.с.18).

22.07.2013 Постановою про стягнення з боржника виконавчого збору на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником у визначений постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.07.2013 строк не виконано самостійно рішення про стягнення боргу, копія якої отримана 10.07.2013, а проведення виконавчих дій відкладалося до 19.07.2013, державним виконавцем вирішено стягнути з ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" виконавчий збір у розмірі 11 807,73 грн. (а.с.18).

01.07.2013 на підставі заяви УПФУ в Бахчисарайському районі від 25.06.2013, вимоги про сплату боргу від 05.06.2013 № 1025, відкрито виконавче провадження № 38634907 про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" на користь УПФУ в Бахчисарайському районі недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 21 518,86 грн., про що прийнято постанову (а.с.17), в якій також надано строк для самостійного виконання рішення до 08.07.2013.

Виконавчі дії, у зв'язку із отримання 10.07.2013 названої постанови, відкладено до 19.07.2013, проте боржником у наданий державним виконавцем строк вимога про сплату боргу не виконана, внаслідок чого 22.07.2013 на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 2 151,89 грн. (а.с.17).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №39475063 від 27.08.2013, прийнятої згідно заяви ОСОБА_5, на підставі виконавчого листа № 103/961/2012, виданого 13.08.2013 Бахчисарайським районним судом АР Крим, надано строк для добровільного виконання у 7-денний термін рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим, за яким стягнуто з ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" на користь ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_11 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої здоров'ю в результаті дорожньо-транспортної пригоди 5 473,98 грн., а також витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи в розмірі 1 318,06 грн. (а.с.21).

Внаслідок невиконання у добровільному порядку вище вказаного виконавчого листа, у строк визначений в постанові державного виконавця від 27.08.2013, постановою заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ в АР Крим від 18.09.2013 у виконавчому провадженні № 39475063, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" стягнуто з боржника 679, 20 грн. виконавчого збору (а.с.22).

12.09.2013 державним виконавцем за поданою УПФУ в Бахчисарайському районі заявою від 10.09.2013, на підставі вимоги про сплату боргу від 05.08.2013 № 1471, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 39718543 про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП №14340" на користь УПФУ в Бахчисарайському районі заборгованості в сумі 46 803,11грн., надано боржнику строк для самостійного виконання рішення до 19.09.2013 (а.с.16).

Внаслідок невиконання самостійно боржником рішення державного виконавця, у визначений йому строк, постановою заступника начальника ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 20.09.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 4 680,31 грн.(а.с.16).

За змістом наданих суду копій постанов про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження судом встановлено, що 22.05.2013 виконавче провадження № 37776909 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № 794, виданої 04.04.2013 УПФУ в Бахчисарайському районі; 17.06.2013 виконавче провадження № 38131832 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № 563, виданої 01.03.2013 УПФУ в Бахчисарайському районі; 22.07.2013 виконавче провадження № 38634907 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № 1025, виданої 05.06.2013 УПФУ в Бахчисарайському районі; 22.07.2013 виконавче провадження № 38634907 з примусового виконання вимоги про сплату боргу №881, виданої 03.05.2013 УПФУ в Бахчисарайському районі; 18.09.2013 виконавче провадження № 39475063 з примусового виконання виконавчого листа № 103/961/2012, виданого 13.08.2013 Бахчисарайським районним судом; 20.09.2013 виконавче провадження № 39718453 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № 14741, виданої 05.08.2013 УПФУ в Бахчисарайському районі приєднані до зведеного виконавчого провадження № 38156561 (а.с.130-135).

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 38156561 всього у зведеному виконавчому провадженні 6 проваджень про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП №14340" заборгованості загальною сумою 301 563,63 грн., з яких на користь УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим (ВП № 37776909, ВП № 38131832, ВП № 38634907, ВП № 38634917, ВП № 39718543) сумою 294 771,59 грн. та на користь ОСОБА_5 (ВП № 39475063) сумою 6 792,04 грн. (а.с.136-137).

03.10.2013 Постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №38131832 накладено арешт на кошти ПАТ "Бахчисарайське АТП №14340", що містяться: в ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", МФО 320843, р/р № 26000026961, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонивши списання коштів по розпорядженнях власника рахунків та заборонено відчуження арештованих грошових коштів в розмірі 327 533,07 грн. (а.с.11).

03.10.2013 Постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38131832 накладено арешт на кошти ПрАТ "Бахчисарайське АТП №14340", що містяться: в АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805 на рахунках: 26009187461, 26005199196, 2600778139 26007201877, 26009181036, 26007177149, 26009201875, 26007345841, 2604621615, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонивши списання коштів по розпорядженнях власника рахунків та заборонено відчуження арештованих грошових коштів в розмірі 327 533,07 грн. (а.с.12).

03.10.2013 Постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 38131832 накладено арешт на кошти ПрАТ "Бахчисарайське АТП №14340" , що містяться: в ВАТ ОЩАДБАНК, МФО 324805 на рахунках: № 26005302701238, 26006301701238, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, заборонивши списання коштів по розпорядженнях власника рахунків та заборонено відчуження арештованих грошових коштів в розмірі 327 533,07 грн. (а.с.13).

09.10.2013 Постановою ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні № 38131832 накладено арешт на весь автотранспорт ПрАТ "Бахчисарайське АТП №14340" в кількості 35 одиниць, а саме: 31 автобус, 2 мікроавтобуси, 2 легкових седани, які належать боржнику, в межах суми стягнення розміром 327 533,07грн. та заборонено боржнику здійснювати відчуження майна у вигляді переліченого автотранспорту в межах зазначеної суми боргу (а.с.10).

Як убачається із супровідних листів ДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим від 04.10.13 № 03-21/8972, № 03-21/8973, № 03-21/8974 про постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 03.10.2013 ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" стало відомо 14.10.2013, про що свідчать реєстраційні написи вхідних номерів № 383-385 (а.с.174-176). Про арешт транспортних засобів, застосований постановою від 09.10.2013 ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" стало відомо 14.10.2013, про що свідчить відповідний підпис посадової особи (а.с.177).

Постанову про відкриття виконавчого провадження № 39475063 від 27.08.2013 про стягнення з ПрАТ "Бахчисарайське АТП №14340" на користь ОСОБА_5 заборгованості сумою 6 792,04 грн. отримано боржником 06.09.2013 (а.с.179.)

З досліджених судом копій сторінок розносної книги для місцевої кореспонденції ДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим постанови про відкриття виконавчих проваджень № 37776663 та № 37776909 ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" отримано 08.05.2013; постанову про відкриття виконавчого провадження № 38131832 - 29.05.2013; постанову про стягнення у ВП 37776909 - 30.05.2013; постанови про відкриття виконавчих проваджень № 38634907 та № 38634987 - 10.07.2013; постанову про відкриття виконавчого провадження № 39718543 - 13.09.2013; постанов про відкладення у виконавчому провадженні № 39475063 - 13.09.2013; постанову про призупинення у виконавчому провадженні № 38131832 - 13.09.2013 (а.с.180-183)

Оспорені до суду постанови про накладення арештів на рахунки, відкриті ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" в банківських установах за вих. № 03-21/8972- № 03-21/8974 від 04.10.2013 згідно відомостей, наявних у розносній книзі для місцевої кореспонденції ДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим, копії аркушів якої засвідчені відповідачем, отримані ПрАТ "Бахчисарайське АТП № 14340" 14.10.2013 (а.с.184).

Державним виконавцем накладено арешт на розрахунковий рахунок № 2604621615 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, на який перераховуються цільові кошти для соціальних виплат Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується довідкою АТ "Райффайзен банк Аваль" від 29.10.2013 № 02-376/79-1033 (а.с.64).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим , Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (також далі - Закон № 606-ХІV), Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 606-ХІV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною першою статті 2 Закону № 606-ХІV визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Так, відповідно до положень частини другої статті 2 Закону, примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України від 24.03.1998 № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Приписи статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язують державного виконавця здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Реалізація наданих державному виконавцю прав та обов'язків, вчинення дій та прийняття рішень відповідно до частини першої статті 6 названого Закону зобов'язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Зокрема, з положень частини першої статті 17 згаданого Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, на підставі яких, відповідно до положень статті 19 цього Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження. Згідно пунктів 1 та 8 частини другої статті 17 цього Закону виконанню державною виконавчою службою підлягають виконавчі листи та рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу, у тому числі вимоги про сплату недоїмки, яка з положень частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є виконавчим документом.

За змістом частин першої та другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження, на вимогу частини п'ятої вказаної статті, надсилається не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно до частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до статті 35 Закону за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини першої статті 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (частина друга статті 52 Закону).

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються (частина третя статті 52 Закону).

Приписами частини четвертої статті 52 Закону визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Водночас з положень частини п'ятої статті 52 Закону у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Відповідні положення знайшли свої відображення і в приписах частини шостої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Частиною першою другою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною третьою статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Приписами частини першої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

На вимогу частини третьої статті 65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Водночас, зі змісту частини першої статті 66 названого Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На вимогу статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" в першу чергу звернення стягнення звертається на рахунки боржника, у зв'язку із чим постановами державного виконавця за спливом строку для добровільного виконання рішень, розпочато примусове стягнення заборгованості, в результаті якого накладено арешти на рахунки боржника, відкриті в установах банків, в межах суми стягнення, а не трикратної суми як вказано судом першої інстанції.

Судова колегія погоджується з доводами представника відповідача, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим перебуває зведене виконавче провадження (ВП №38131832) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бахчисарайське автотранспортне підприємство № 14340" заборгованості на користь УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим та на користь ОСОБА_5, яка становила 301563,63 грн., при цьому заходи звернення стягнення на майно боржника застосовані у вигляді арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та арешту коштів боржника, що знаходяться на рахунках у банках в межах суми 327 533,07 грн.,що не перешкоджає позивачу користуватись ними.

Згідно доводів представника відповідача щодо правомірності дій з накладення арештів на всі рахунки позивача в установах банків ним зазначено, що за даними ДПІ боржник має рахунки в АТ "Райффайзен банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805, в АТ ОЩАДБАНК, МФО 324805 та в ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", МФО 320843, виставлені платіжні вимоги до яких повернуто з відмітками банків про відсутність коштів на рахунках, з огляду на що державним виконавцем у тому числі на майбутнє вжито реальних заходів щодо виконання рішень про стягнення коштів.

17.06.2013 об'єднано виконавчі провадження відносно ПрАТ "Бахчисарайське автотранспортне підприємство "14340", як боржника, у зведене за № 38156561. 30.04.2013 відкрито перше виконавче провадження, яке також увійшло до складу зведеного, боржнику надано строк для самостійного виконання до 07.05.2013, виконавчі дії за яким було відкладено до 21.05.2013 у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження (08.05.2013). Отримані постанови про відкриття виконавчого провадження, в яких надано строк для виконання, боржником самостійно не виконані, державному виконавцю не надано жодного документа, який би підтверджував намір боржника виконати рішення самостійно, а усі строки для самостійного добровільного виконання минули.

Позивач не був позбавлений можливості надати відповідачу перелік майна, на яке можна звернути стягнення, надати перелік відкритих в установах банків рахунків. З матеріалів справи вбачається, що позивач ухилявся від виконання виконавчих документів, а відповідачем всі дії здійснені правомірно та своєчасно.

Крім того, судова колегія дійшла висновку, що рішення судів про сплату недоїмки по вимогам від 04.04.2013 № 794 на суму 65 543,08 грн. та від 01.03.2013 № 563 на суму 42 869,23 грн., не реалізовані та не передані для виконання до Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, тому оцінці не підлягають, так як не стосуються предмету та підстав позову.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є помилковим та таким що позбавляє відповідача здійснювати передбачені законом повноваження.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності.

За нормами матеріального права суд кваліфікує спірні правовідносини, тобто дає їм правову оцінку. Застосування судом норм матеріального права полягає у співставленні встановлених судом обставин з ознаками норми матеріального права, яка регулює поведінку учасників спірних відносин, а також у з'ясуванні відповідних правових наслідків у разі порушення такої норми кимось із учасників.

Застосування судом норми процесуального права полягає у вчиненні процесуальних дій та ухваленні рішень, що обумовлені обставинами розгляду справи.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображенні обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Між тим, судове рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи, мотиви, обґрунтування позивача спростовуються наданими відповідачем та третьою особою доказами.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Відділу Державної виконавчої служби Бахчисарайського районного управління юстиції АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/10023/13-а задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.13 у справі № 801/10023/13-а скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 11 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна