Постанова

від 11.03.2014 по справі 911/4378/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2014 р. Справа№ 911/4378/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Верховця А.А.

Сотнікова С.В.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову господарського суду Київської області від 16.12.2013р.

у справі № 911/4378/13 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою

відповідальністю "Дорожні системи України"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні

системи України"

про банкрутство

за участю представників:

від апелянта: Мізерний О.О. - дов. № 4781/9/10 від 23.12.2013р.

від заявника: не з»явились

від боржника: не з»явились

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожні системи України" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського Київської області від 16.12.2013р. у справі № 911/4378/13 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", ідентифікаційний код: 34717706, місцезнаходження: 08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Тельмана, 37, Семенюту Андрія Сергійовича, який проживає за адресою: 51400, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1. Задоволено вимогу п. 3 прохальної частини заяви про порушення справи про банкрутство від 21.11.2013 року №19-2 про призначення ліквідатором Семенюту А.С. та інше.

Не погоджуючись з вказаною постановою Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі № 911/4378/13 скасувати, а провадження у справі припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2014р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 25.02.2014р.

Через відділ документального забезпечення 24.02.2014р. представником ліквідатора ТОВ «Дорожні системи України» був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 року, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Шипка В.В. на лікарняному, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М. судді - Верховець А.А., Сотніков С.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 11.03.2014р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. було змінено склад суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 11.03.2014р. представник заявника не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дана справа порушена судом за процедурою, передбаченою ст. 95 Закону.

Відтак, незаконна ліквідація боржника за процедурою передбачено ст. 95 Закону унеможливлює встановлення податковим органом зобов'язань по сплаті податків відповідно до податкових повідомлень-рішень, прийнятих після перевірки суб'єкта господарювання, оскільки з моменту внесення до державного реєстру рішення суду про визнання боржника банкрутом, в останнього не можуть виникати податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зробити висновок про право податкового органу на оскарження судових актів про ліквідацію боржника у процедурі банкрутства в порядку ст. 91 ГПК України, як судових актів, за наслідком прийняття яких змінюєтья правовий статус юридичної особи і вона втрачає статус суб'єкта, щодо якого можуть виникати податкові зобо'язання.

Вказане обґрунтовує право податкового органу на апеляційне оскарження у даному випадку.

З матеріалів даної справи вбачається, що 22.11.2013р. представник голови ліквідаційної комісії ТОВ «Дорожні системи України» звернулася до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 95 Закону.

Загальними зборами учасників ТОВ «Дорожні системи України» було прийнято рішення про припинення товариство з обмеженою відповідальністю "ДОРОЖНІ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" шляхом його ліквідації у добровільному порядку, у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарських операцій, складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг; призначено головою ліквідаційної комісії товариства Семенюту Андрія Сергійовича.

Вказане рішення оформлене протоколом № 05/2013 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожні системи України від 11.09.2013р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника -юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) встановлено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

За ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

За ч. 1 ст. 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) зазначено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 59 ГК України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця протягом десяти робочих днів з дня внесення відповідного запису до зазначеного реєстру підлягає опублікуванню у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому зазначаються відомості з єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України в Бюлетені державної реєстрації № 266 (31) 2013 рік було опубліковано оголошення про припинення даної юридичної особи.

На підставі наказу від 12.09.2013р. проведено інвентаризацію активів Боржника, на підтвердження чого долучено копії інвентаризаційного опису основних засобів Боржника від 18.11.2013 року, акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами від 18.11.2013 року №5, довідки до акту інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами від 18.11.2013 року, акту № 2 про результати інвентаризації наявних коштів, що зберігаються у Боржника від 18.11.2013 року, - складені за результатом проведеної інвентаризації майна Боржника. За результатом проведеної інвентаризації ліквідаційною комісією складено ліквідаційний баланс (що є проміжним за змістом), затверджений протоколом загальних зборів учасників Боржника від 18.11.2013 року №21, копія якого знаходиться в матеріалах справи. В ході ліквідаційної процедури головою ліквідаційної комісії встановлено наявність кредиторської заборгованості боржника перед приватним підприємством "СКБ Груп" у сумі 68 000,00 грн. Як зазначено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 року визнано вимоги приватного підприємства "СКБ Груп" у сумі 68 000,00 грн., які виникли на підставі договору про надання консультаційних юридичних послуг від 24.06.2011 року №24-06, укладеного між Боржником та приватним підприємством "СКБ Груп", які визнані Боржником.

Відповідно до протоколу від 21.11.2013 року №21/1, копію якого долучено до матеріалів справи, в зв'язку з відсутністю у підприємства майна та ліквідної дебіторської заборгованості, а також наявності кредиторської заборгованості на суму 68 000,00 грн., вирішено звернутись до господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство Боржника за ст. 95 Закону про банкрутство, на що уповноважено голову ліквідаційної комісії Семенюту А.С. Судом встановлено, що головою ліквідаційної комісії повідомлено про прийняте рішення про ліквідацію, шляхом публікації відомостей про це.

Розглядаючи підстави виникнення кредиторської заборгованості Боржника судом встановлено, що відповідно до матеріалів заяви, до Боржника звернувся з заявою кредитор - приватне підприємство "СКБ Груп", про визнання кредитором від 18.10.2013 року №224/11, в якій просив Боржника погасити борг у сумі 68 000,00 грн., який виник на підставі договору про надання консультаційних юридичних послуг від 24.06.2011 року №24-06, та підтверджений актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.06.2011 року, актом звіряння взаєморозрахунків від 28.12.2011 року. За результатом розгляду вимог кредитора Боржником визнано наявність заборгованості, на підтвердження чого надано суду повідомлення № 21/11 від 21.11.2013 року, адресованого директору ПП "СКБ Груп".

Відповідно до п. 4.2. договору про надання консультаційних юридичних послуг № 24-06 від 24.06.2011 року, оплата наданих юридичних послуг здійснюється Боржником на розрахунковий рахунок ПП "СКБ Груп" не пізніше 2-х днів з моменту підписання актів передачі послуг. Акт приймання передачі виконаних робіт до договору про надання консультаційних юридичних послуг № 24-06 від 24.06.2011 року підписаний сторонами 30.06.2011 року. Перевіривши вказані докази, судом встановлено наявність підтвердженої заборгованості Боржника перед ПП "СКБ Груп" в сумі 68 000,00 грн., строк вимоги за якою настав.

Згідно заяви Заявника, долучених документів, Боржник не має майна, грошових коштів, інших матеріальних цінностей; майно, що перебуває у заставі відсутнє; відомості про цінні папери, що належать Боржнику - відсутні. Ліквідаційною комісією встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості боржника складає 68 000,00 грн., яка складається з заборгованості перед ПП "СКБ Груп", у зв'язку з наведеним, власником прийнято рішення про звернення головою ліквідаційної комісії до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.

Таким чином ліквідаційною комісією виявлено непогашену кредиторську заборгованість, строк сплати якої сплив та відсутність будь-яких майнових активів Боржника, необхідних для погашення грошових зобов'язань Боржника, що підтверджено документально та перевірено судом. Останнє є свідченням неспроможності Боржника погасити кредиторську заборгованість та становить підставу для звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Визнаючи ТОВ «Дорожні системи України» банкрутом в порядку ст. 95 Закону, суд першої інстанції в своїй постанові вірно виходив з того, що фінансовий стан боржника характеризується неплатоспроможністю та кредиторська заборгованість не може бути погашена внаслідок недостатності майнових активів боржника.

Також, заявник у п. 3 прохальної частини заяви про порушення справи про банкрутство від 21.11.2013 року №19-2 просить суд ліквідатором банкрута призначити голову ліквідаційної комісії Семенюту А.С.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону про банкрутство, обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про покладення обов'язків ліквідатора банкрута у справі про банкрутство на голову ліквідаційної комісії боржника - Семенюту А.С

Приписами ст. 95 Закону не визначений порядок або особливості здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, в зв'язку з чим ліквідаційна процедура щодо боржника, що ліквідується власником, здійснюється також відповідно до вимог, що передбачені розділом ІІІ Закону - "Ліквідаційна процедура".

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування постанови господарського суду Київської області від 16.12.2013р. у справі № 911/4378/13. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної постанови, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Київської області у справі № 911/4378/13 від 16.12.2013р. залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/4378/13 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді А.А. Верховець

С.В. Сотніков