Рішення

від 12.03.2014 по справі 633/234/13-ц

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 633/234/13-Ц

Номер провадження 2/633/10/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2014 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Танасевич О.В.,

при секретарі судового засідання - Криворучко І.В.,

за участю

представника позивача - Железнякової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовом

ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до

ОСОБА_2, ОСОБА_3,

про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до

ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», державного нотаріуса Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області

про визнання нечинними дій нотаріуса, скасування нотаріальних дій та визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

8 липня 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом (а.с. 3-6), доповнивши його заявою від 10 січня 2014 року (а.с. 164-167), в якій просив:

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАН2GA00000006 від 26 лютого 2008 року, яка складає 100668,42 доларів США (станом на 21 червня 2013 року за курсом НБУ складає 804340 гривень 70 копійок) звернути стягнення на будинок АДРЕСА_1, загальною площею 402 м 2 , житловою площею 182,7 м 2 , шляхом продажу предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НАН2GA00000006 від 26 лютого 2008 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами України дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- виселити відповідачів з житлового будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку.

Ухвалою суду від 18 листопада 2013 року прийнято до сумісного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Приватбанк», державного нотаріусу Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільця М.П., в якій вона просила:

- визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 26 лютого 2008 року, укладений між сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № НАН2GА00000006 від 26 лютого 2008 року, за умовами якого було передано в іпотеку будинок АДРЕСА_1;

- скасувати нотаріальну дію державного нотаріусу Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільця В.П. щодо посвідчення іпотечного договору від 26 лютого 2008 року, укладеного між сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № НАН2GА00000006 від 26 лютого 2008 року, за умовами якого було передано в іпотеку будинок АДРЕСА_1;

- визнати нечинним здійснення в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М.П. записів № 323, № 4 від 26 лютого 2008 року, згідно яких було зареєстровано іпотечний договір від 26 лютого 2008 року, укладений між сторонами з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № НАН2GА00000006 від 26 лютого 2008 року, за умовами якого було передано в іпотеку будинок АДРЕСА_1;

- зобов'язати державного нотаріуса Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільця В.П. в строк не пізніше двох робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду подати до Державного реєстру іпотек заяву про виключення з цього реєстру запису про обтяження іпотекою майна - будинку АДРЕСА_1, яка була вчинена на підставі запису № 323 в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій;

- зобов'язати державного нотаріуса Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільця В.П. в строк не пізніше двох робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду надати ОСОБА_2 або її представникам витяг з Державного реєстру іпотек;

- зобов'язати державного нотаріуса Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільця В.П. в строк не пізніше двох робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду подати до Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна заяву про зняття заборони з будинку АДРЕСА_1;

- зобов'язати державного нотаріуса Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільця В.П. в строк не пізніше двох робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням суду надати ОСОБА_2 або її представникам витяг з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна.

На підставі заяви ПАТ КБ «Приватбанк» залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 (а.с. 163).

За клопотанням відповідача ОСОБА_3 від 18 лютого 2014 року (а.с. 186) відповідно до частини 2 статті 33 Цивільного процесуального кодексу України судовий розгляд справи проводився спочатку.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що відповідно до кредитного договору № НАН2GA00000006 від 26 лютого 2008 року відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 100000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на залишок заборгованості з терміном повернення до 25 лютого 2015 року. Через прострочення відповідачкою виконання боргових зобов'язань, відповідно до статей 1050, 1054 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимоги дострокового повернення кредитних коштів. Станом на 21 червня 2013 року заборгованість позивачки складала 100668,42 доларів США, зокрема: 84450,55 доларів США заборгованість за кредитом; 8499,82 доларів США заборгованість з процентів за користування кредитом; 333,31 доларів США заборгованість з комісії за користування кредитом; 2561,21 доларів США пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання; 31,29 доларів США штраф (фіксована частина); 4792,24 доларів США штраф (процентна складова). На підставі частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку», враховуючи невиконання відповідачкою основного зобов'язання за кредитним договором, позивач вважає себе вправі задовольнити свої вимоги за цим зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1. Проти зустрічного позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що спростовується наявними у справі матеріалами.

Відповідачка за первісним позовом та її представник проти його задоволення заперечували у повному обсязі, ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою. В обґрунтування своєї позиції відповідачка пояснювала, що всупереч вимогам статті 3 Закону України «Про заставу» спірним договором іпотеки було забезпечено по суті недійсне зобов'язання за її кредитним договором, оскільки грошові кошти за останнім нею було отримано після підписання договору іпотеки, тобто ще до виконання обов'язків сторонами за основним зобов'язанням. Крім того, посилалась на відсутність заставної, яка була обумовлена спірним договором іпотеки, як однієї з істотних його умов, що підтверджується відсутністю відмітки про її видачу, та суперечить статті 20, 21 Закону України «Про іпотеку». Зазначала про порушення нотаріусом вимог статей 5, 49, 73 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріальні дії були вчинені нотаріусом за межами Печенізького району Харківської області, а заборону на відчуження заставленого будинку було внесено ним до реєстру за відсутності відповідної заяви банку. До того ж, спірний договір іпотеки було підписано не уповноваженою особою, а в самому договорі відсутні правильне найменування та місцезнаходження банку, що є порушенням статті 18 Закону України «Про іпотеку». Оскільки в момент вчинення правочину було порушено вимоги частин 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, вважала це підставою для визнання недійсним спірного договору іпотеки відповідно до пунктів 1, 3 статті 215 цього ж Кодексу.

Відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 10, 18 лютого, а також на 12 березня 2014 року не з'явилась, про дату та час розгляд справи повідомлялась належним чином та своєчасно (а.с. 173, 185, 204), про причини неявки або зміну своєї позиції по справі суду не повідомила. Враховуючи наявність в матеріалах справи письмового викладу правової позиції відповідачки за первісним позовом та витребуваних за її клопотаннями документів, з огляду на заявлений нею зустрічний позов, суд визнав за можливе розглядати справу за її відсутності відповідно до частини 4 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України неявка в судове засідання представника відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_7, без повідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 10, 18 лютого та 12 березня 2014 року не з'явився, позов з доданими до нього матеріалами отримав, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно (а.с. 182, 184, 203), правами, наданими йому статтями 27, 31, 123 Цивільного процесуального кодексу України, не скористався, у зв'язку з чим, відповідно до частини 4 статті 169 Цивільного процесуального кодексу України через повторну неявку відповідача в судове засідання суд вирішує справу за його відсутності на підставі наявних у ній даних.

Відповідач за зустрічним позовом - Печенізька державна нотаріальна контора Харківської області, просила розглядати справу за відсутності її представника (а.с.161).

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № НАН2GA00000006 (а.с. 20-25). Відповідно до пункту 8.1. цього Договору (далі за текстом, Кредитний договір) позивач надав відповідачці кредитні кошти шляхом видачі готівки у розмірі 109078,30 доларів США, зокрема, 100000 доларів США на споживчі цілі та 9078,30 доларів США на сплату страхових платежів, передбачених пунктами 2.1.3., 2.2.7., зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів.

Договором іпотеки № НАН2GА00000006 від 26 лютого 2008 року (далі за текстом, Договір іпотеки), посвідченим того ж дня державним нотаріусом Печенізького районного нотаріального округу Харківської області Кормільцем М.П. та зареєстрованим в реєстрі за номером 323, забезпечено основне зобов'язання за Кредитним договором (а.с. 26-29). За умовами цього Договору його предметом є надання в іпотеку нерухомого майна, передбаченого пунктом 35.3., а саме будинку загальною площею 402 м 2 , житловою площею 182,7 м 2 , розташованого в АДРЕСА_1 (далі за текстом, Предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно САВ № 481792 від 6 лютого 2008 року (а.с. 134, 135).

Відповідно до витягу зі Статуту та згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» було перейменовано у ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», яке є правонаступником всіх його прав та зобов'язань (а.с. 34, 35).

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором розмір заборгованості відповідачки за первісним позовом станом на 21 червня 2013 року складає 100668,42 долари США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 червня 2013 року складає 804340 гривень 70 копійок (а.с. 9-13), зокрема: заборгованість за кредитом у розмірі 84450,55 доларів США, заборгованість з комісії за користування кредитом у розмірі 8499,82 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у розмірі 333,31 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором у розмірі 2561,21 доларів США, штраф (фіксована частина) у розмірі 31,29 доларів США, штраф (процентна частина) у розмірі 4792,24 доларів США.

Листом позивача за первісним позовом № 30.1.0/2-027 від 8 травня 2013 року відповідачці було направлено вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 12376,83 доларів США у тридцятиденний строк з дня її отримання та повідомлено про намір іпотекодержателя задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а крім того, у разі невиконання цієї вимоги запропоновано добровільно звільнити будинок АДРЕСА_1 (а.с. 15-19).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню, а в зустрічному позові відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права та обов'язки сторін, як іпотекодавця та іпотекодержателя, виникли з моменту нотаріального посвідчення Договору іпотеки, тобто з 26 лютого 2008 року. Договір іпотеки укладений з дотриманням вимог, встановлених статтею 18 Закону України «Про іпотеку», та містить всі передбачені нею істотні умови.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. В порушення зазначених норм та умов Кредитного договору відповідачкою за первісним позовом допущено несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, в наслідок чого станом на 21 червня 2013 року виникла заборгованість у сумі 100668,42 доларів США.

Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Крім того, згідно пункту 1 Договору іпотеки, який узгоджується з частиною 1 статті 33 Закону про іпотеку, у випадку порушення позичальником Кредитного договору банк може захистити своє цивільне право шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 26).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання пункту 24 Договору іпотеки позивачем за первісним позовом було направлено на адресу відповідачки лист № 30.1.0.0/2-027 від 8 травня 2013 року, який містив вимогу про усунення боржником зазначеного вище порушення (а.с. 15). Оскільки протягом тридцятиденного строку відповідачкою за первісним позовом не було задоволено зазначену вимогу, позивач набув право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Спосіб захисту, обраний позивачем, відповідає вимогам статті 16 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону про іпотеку.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором шляхом укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки будь-яким способом банком від імені відповідачки.

Задовольняючи позовну вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вважає такою, що підлягає задоволенню також і похідну від неї вимогу щодо виселення всіх осіб, які в ньому проживають, оскільки відповідно до статті 40 Закону про іпотеку звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок є підставою для виселення всіх мешканців.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачці було направлено та отримано нею повідомлення про прийняте позивачем рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, проте всупереч вимогам частини 2 статті 40 Закону про іпотеку нею та іншими мешканцями добровільно не було звільнено житловий будинок протягом одного місяця, що є підставою для їх примусового виселення, а виходячи зі змісту статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-IV від 11 грудня 2003 року, рішення суду про виселення осіб є підставою для їхнього зняття з реєстрації місця проживання.

Що ж стосується доводів відповідачки за первісним позовом, з яких вона заперечувала проти позову, та якими вона обґрунтовувала зустрічний позов, то суд не бере їх до уваги, при цьому виходить з наступного.

Позиція відповідачки за первісним позовом в частині підписання Договору іпотеки не уповноваженою особою повністю спростовується матеріалами справи. Державним нотаріусом було надано належним чином завірену копію довіреності № 2157 від 21 лютого 2007 року, яка була посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрована в реєстрі за номером 1619 (а.с. 114). Станом на день посвідчення Договору іпотеки державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Кормільцем М.П. було перевірено повноваження Загоруйко В.В. діяти від імені банку, про що суду надано належні та допустимі докази, зокрема: копію витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей (а.с. 115), копію наказу від 11 січня 2007 року (а.с. 120), копію скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) (а.с. 124), положення про філію «Харківське головне регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (а.с. 116-119).

Доводи позивачки за зустрічним позовом щодо відсутності у Договорі іпотеки однієї з істотних умов, зокрема, найменування іпотекодержателя, його місцезнаходження та ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, є необґрунтованими. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію банку позивач має повну та скорочену назви, відповідно Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ПриватБанк (а.с. 122). В Договорі іпотеки зазначено скорочену назву іпотекодержателя, що не суперечить змісту статті 18 Закону України «Про іпотеку», його місцезнаходження та ідентифікаційний код (місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 22609983). А крім того, виходячи з делегування повноважень ПриватБанком щодо укладення від його імені договорів забезпечення зобов'язань керівникові напрямку Філії «Харківське головне регіональне управління «Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» Загоруйко В.В., в Договорі іпотеки також зазначено назву та місцезнаходження філії (Харківське ГРУ ПриватБанку, місто Харків, Червоношкільна набережна, 16) (а.с. 116-119, 121).

Посилання відповідачки за первісним позовом на недійсність основного зобов'язання станом на момент укладення Договору іпотеки з огляду на отримання нею кредитних коштів після підписання цього Договору повністю спростовується положеннями Кредитного договору та нормами Закону України «Про заставу».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про заставу» в редакції станом на 20 червня 2007 року заставою, різновидом якої є іпотека, може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, зокрема така, що випливає з договору кредиту, при цьому застава може мати місце щодо вимог, які виникнуть у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Зазначена норма повністю узгоджується з пунктами 2.2.7. та 2.4.3. Кредитного договору, зі змісту яких убачається, що позичальник, відповідачка за первісним позовом, не має права вимагати видачі кредиту у випадку невиконання нею зобов'язання щодо забезпечення основного зобов'язання, зокрема, шляхом оформлення договору іпотеки, який передбачає видачу заставної (а.с. 20, 22). З іншого боку, згідно пункту 2.1.1. цього ж договору банк був зобов'язаний надати відповідачці кредит за умови підписання нею договору іпотеки (а.с. 20).

Отже, отримання відповідачкою за первісним позовом кредитних грошових коштів у касі банку після фактичного підписання нею Договору іпотеки, узгоджується з нормами законодавства та прямо передбачено положеннями Кредитного договору, тому не може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

Доводи відповідачки за первісним позовом щодо неотримання нею грошових коштів за Кредитним договором також не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду спору, оскільки у матеріалах справи містяться виписка щодо переведення коштів для їхньої видачі ОСОБА_2 від 26 лютого 2008 року (а.с. 192) та її особиста заява про видачу готівки № 01 від 26 лютого 2008 року з власноруч виконаним підписом, з призначенням платежу «Видача кредиту відповідно до кредитного договору № НАН2GА00000006 від 26-02-2008», а крім того, позичальницею для отримання готівки було пред'явлено паспорт, нею було зазначено власну адресу, та в судовому засіданні вона не заперечувала свого підпису (а.с. 133). До того ж 15 травня 2009 року ОСОБА_2 було надано на адресу Приватбанку заяву щодо списання пені за прострочення нею виконання грошового зобов'язання за Кредитним договором, в якій вона власноруч зазначала, що нею був отриманий кредит в сумі 100000 доларів США (а.с 145-146).

Позиція позивачки за зустрічним позовом щодо порушення нотаріусом, який посвідчував Договір іпотеки, принципу територіальності спростовується положеннями частини 4 статті 55 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якої посвідчення правочину щодо іпотеки житлового будинку провадиться за місцезнаходженням цього майна або за місцезнаходженням однієї із сторін цього правочину. Як убачається з оспорюваного договору іпотеки його предметом є житловий будинок АДРЕСА_1 а від так посвідчення державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області договору іпотеки житлового будинку, який розташований в межах Печенізького нотаріального округу Харківської області, узгоджується з положеннями частини 4 статті 55 Закону України «Про нотаріат» та не суперечить частині 3 статті 13-1 цього ж Закону.

Твердження відповідачки за первісним позовом щодо порушення нотаріусом статті 73 Закону України «Про нотаріат», яке полягало у накладенні ним заборони на відчуження Предмету іпотеки за відсутності відповідної заяви іпотекодержателя, спростовується наданими нотаріусом копіями повідомлення банку про реєстрацію іпотеки та заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна (а.с. 130, 131).

Доводи позивачки за зустрічним позовом щодо відсутності заставної, яка передбачена пунктом 5 Договору іпотеки, спростовуються відомостями, які містяться у витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 17197269 від 27 лютого 2008 року, згідно яких заставна серії ПБ номер 018529 на спірний будинок була зареєстрована 27 лютого 2008 року та видана позивачу за первісним позовом (а.с. 139).

З огляду на сукупність належних та допустимих доказів, досліджених у судовому засіданні, які беззаперечно свідчать про видачу відповідачкою ОСОБА_2 заставної позивачу, формальна відсутність відповідного напису щодо номеру заставної та дати її видачі у спірному договорі іпотеки не може бути підставою для визнання його недійсним відповідно до частини 2 статті 18 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, в ході судового розгляду справи позивачкою за зустрічним позовом не доведено та не обґрунтовано належним чином заявлені нею позовні вимоги, а зібрані судом докази в їх сукупності повністю спростовують наведені нею доводи, що є підставою для відмови в зустрічному позові.

Судовий збір, сплачений позивачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом, суд розподіляє у порядку, передбаченому частиною 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи звернення позивача за первісним позовом з додатковою немайновою вимогою щодо виселення зі спірного будинку ОСОБА_3 (а.с. 164-167) та несплату позивачем судового збору у відповідному розмірі станом на день такого звернення, суд стягує з відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 11, 79, 88, 169, 197, 209, 212-215, 218, 224, 226 Цивільного процесуального України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб, - задовольнити повністю.

Звернути стягнення на будинок загальною площею 402,00 м 2 , житловою площею 182,70 м 2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НАН2GA00000006 від 26 лютого 2008 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 із зняттям їх з реєстраційного обліку.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», державного нотаріуса Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області про визнання нечинними дій нотаріуса, скасування нотаріальних дій та визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 23908127) судовий збір у розмірі 3555 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: