Ухвала

від 19.02.2014 по справі 1570/3466/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/3466/2012

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Глуханчук О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Вербицької Н.В.

при секретарі Сівелькіній С.Є.,

за участю представника позивача Мінаєвої Л.М. та представника відповідача Биковської С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року по справі за позовом Приватного підприємства «Укрспецтехніка» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

31.05.2012р. ПП «Укрспецтехніка» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС (правонаступник - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси ГУ Міндоходів Одеської області ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692201 від 21.05.2012 року про збільшення підприємству грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 164 381,25 грн. (з яких 131505 грн. - за основним платежем, 32876,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями ).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване рішення податкового органу є протиправним, а фактичне виконання спірного договору з його безпосереднім контрагентом повністю підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, що свідчить про реальне настання правових наслідків за укладеним правочином.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги ПП «Укрспецтехніка» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0000692201 від 21.05.2012 року.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, 01.11.2012р. представником ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року, прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступи сторін та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «Укрспецтехніка» зареєстроване 20.03.2002 року у виконавчому комітеті Одеської міської ради згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 20.03.2002 року.

Відповідно до свідоцтва №23080602 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.05.2002 року, ПП «Укрспецтехніка» є платником податку на додану вартість.

В травні 2012 року працівниками ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «Укрспецтехніка», за результатами якої 04.05.2012 року податковим органом було складено акт №739/22-1/31480743 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрспецтехніка» по взаємовідносинам з ТОВ «Олдеко», за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року», в висновках якого було зазначено наступні порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України №2755-VI, ПП «Укрспецтехніка» було занижено ПДВ за рахунок завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Олдеко» (код ЄДРПОУ 37680145 ), за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 131505 грн., в т.ч. за жовтень 2011 року - на суму 37740 грн., за листопада 2011 року - на суму 17969 грн., за грудень 2011 року - на суму 75796 грн.

Не погоджуючись з вказаними вище діями та рішенням податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що дії та оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та не відповідаючим діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI.

Так, відповідно до приписів п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як слідує з п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням ) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи ), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу ).

Так, судовою колегією з матеріалів справи встановлено, що 03.10.2011 року та 28.10.2011 року між позивачем та ТОВ «Олдеко» було укладено договір поставки №03/10 строком до 01 березня 2012 року, відповідно до яких, ТОВ «Олдеко» в період дії договору зобов'язується поставляти та передавати у власність будівельні та інші супутні матеріали.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору позивачем до суду 1-ї інстанції надані видаткові накладні - №279 від 12.10.2011 року, №305 від 14.10.2011 року, №428 від 24.10.2011 року, №454 від 25.10.2011 року, №465 від 26.10.2011 року, №484 від 27.10.2011 року, №376 від 14.11.2011 року, №445 від 17.11.2011 року, №592 від 24.11.2011 року, №778 від 30.11.2011 року, №779 від 30.11.2011 року; податкові накладні №279 від 12.10.2011 року, №305 від 14.10.2011 року, №428 від 24.10.2011 року, №454 від 25.10.2011 року, №465 від 26.10.2011 року, №484 від 27.10.2011 року, №523 від 28.10.2011 року, №376 від 14.11.2011 року, №445 від 17.11.2011 року, №592 від 24.11.2011 року, №778 від 30.11.2011 року, №779 від 30.11.2011 року.

Крім того, представником позивача, на підтвердження виконання умов вищезазначених договорів до суду 1-ї інстанції також було надано: договір №636 від 13.09.2011 року між позивачем та ЧАО «ПО «СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР» та акт виконаних робіт за грудень 2011 року, договір №10/11 від 10.10.2011 року між позивачем та ТОВ «У хромого Пола» №1 та акт виконаних робіт за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, договір №134 від 25.10.2011 року між позивачем та ПАТ «ОДЕСНЕФТЕПРОДУКТ», акт прийому робіт від 17.12.2011 року №1, акт прийому робіт від 26.12.2011 року №2, акт прийому робіт від 31.12.2011 року №3, договір підряду №11/268 від 29.09.2011 року, акт виконаних робіт від 29.12.2011 року №1. Також, до окружного суду було надано і копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ТОВ «Олдеко», копію свідоцтва ТОВ «Олдеко» №200051845 про реєстрацію платника ПДВ, що, в свою чергу, повністю підтверджує факт того, що даний контрагент позивача на час укладення вищезазначених договорів був платником податку на додану вартість.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач, в даному випадку, виконав усі вимоги ПК України, а відтак. податковим органом неправомірно зроблено висновки стосовно неправомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту та посилання на нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Олдеко».

Також, при цьому ще слід зазначити, що при розгляді справи в судах обох інстанцій, відповідач не надав до суду належних і беззаперечних доказів того, що господарські операції за договорами між ПП «Укрспецтехніка» з ТОВ «Олдеко» мали фіктивний та/або безтоварний характер: «безтоварність» операції означає відсутність її реального характеру, а відповідно до ст.234 ЦК України від 16.01.2003 року, фіктивним є правочин, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених таким правочином.

До того ж, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції не погоджується і з доводами відповідача про те, що доказом фіктивності діяльності є виявлені порушення за результатами перевірок ДПІ у Приморському районі м.Одеси контрагента позивача - ТОВ «Олдеко» відповідно, оскільки для включення ПДВ до складу податкового кредиту має враховуватись реальний факт поставки, використання у власній діяльності та обліку товарів саме позивачем, який, в свою чергу, не несе відповідальності за облікову політику ТОВ «Олдеко», через те що, закон не ставить у залежність сплату податків, ведення податкового та бухгалтерського обліку, складання звітності контрагентами-продавцями із правом на одержання податкового кредиту безпосередньо покупцем.

Наданий же представником відповідача висновок спеціаліста №290 від 05.04.2012 року (який не попереджався про кримінальну відповідальність ) стосовно виконання підписів у первинних документах директора ТОВ «Олдеко» ОСОБА_3 судова колегія, як і окружний суд, теж оцінює критично та звертає увагу на те, що у цьому висновку зазначено, що точно і чітко встановити чи належать підписи в документах ОСОБА_3 або іншій особі не можливо.

Отже, проаналізувавши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що позивач, в даному випадку, виконав усі вимоги Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо належного документального оформлення проведених ним господарських операцій та податкового обліку, а також, на підтвердження правомірності формування свого податкового кредиту надав усі необхідні первинні документи, в зв'язку із чим, позовні вимоги ПП «Укрспецтехніка» підлягають задоволенню.

До того ж, судова колегія звертає увагу ще й на те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, не було зроблено представником відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.200 КАС України, залишає ці апеляційні скарги сторін без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

Н.В. Вербицька