Постанова

від 10.03.2009 по справі 2а-353/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія статобліку 2

                  Категорія  статобліку 2.11.3

ЗАПОРІЗЬКИЙ 

ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 березня

2009 року                                                                               

Справа № 2а-353/09/0870

   Запорізький окружний адміністративний суд

у  складі:

головуючого

- судді                 Стрельнікової

Н.В.

при  секретарі                 Світлицькій О.О.

розглянув  у 

відкритому  судовому  засіданні 

адміністративну справу  

за  позовом:  Товариства з

обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1

                      компанія», м.АДРЕСА_1

Запорізької області

до:                 АДРЕСА_1ської об'єднаної

державної  податкової  інспекції Запорізької

                      області, м.АДРЕСА_1

Запорізької області

про              скасування податкового

повідомлення-рішенняНОМЕР_2 від 31.12.2008 р.,

за

участю представників сторін:

від

позивача:         Касьяненко М.І., довіреність від 26.08.2008

р.;

                                Бескупський

О.Д., протокол № 1 від 25.09.2001 р.

від

відповідача:   Кашуба В.І., довіреність від

12.02.2008 р. № 4138;

                                Шавло Р.О.,

довіреність від 09.07.2008 р. № 21421/10

ВСТАНОВИВ:

    Товариство з обмеженою відповідальністю

«ІНФОРМАЦІЯ_1                     

компанія» звернулося до суду з адміністративним позовом доАДРЕСА_1ської

об'єднаної державної  податкової  інспекції Запорізької області,  в якому просить скасувати у повному обсязі

податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2від 31.12.2008 р., яким товариству

визначено суму податкового  зобов'язання

по податку на додану вартість  в сумі

200700,00грн., в тому числі 133800,00 грн. за основним платежем та 66900,00

грн. штрафними (фінансовими) санкціями. В обґрунтування  позову 

товариство посилається на те, що 

на підтвердження здійснення господарських операцій ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1»

надало позивачу податкові  накладні,

оформлені  належним чином у відповідності

до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому, на

думку  позивача, він  обґрунтовано включив відповідні  суми до податкового кредиту. Позивач

зазначає, що господарські  зобов'язання

між  позивачем  та вказаним 

підприємством в  судовому порядку

недійсними не визнані, а в акті 

перевірки відсутні  докази  того, що саме при здійсненні

господарських  операцій з підприємством

позивача ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснювало фіктивну підприємницьку  діяльність. Вказує, що на час здійснення

господарських  зобов'язань ППФ

«ІНФОРМАЦІЯ_1»  відповідно до ст. ст.

91-92 ЦК України мало правоздатність та дієздатність.

    У судовому засіданні представники

позивача  підтримали  вимоги з підстав, зазначених  у позові.  

   АДРЕСА_1ська об'єднана державна  податкова 

інспекція  Запорізької області

адміністративний  позов  не визнає. У письмових запереченнях  від 17.02.2009 р.  зазначає, що 

за  результатами проведеної

планової  виїзної перевірки у  позивача встановлено порушення п.п.7.2.6 п.

7.2, п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану

вартість», а саме позивачем  завищено

податковий кредит  на  загальну суму 

163725,00 грн. внаслідок отриманих послуг від  підприємств з ознаками фіктивності - ППФ

«ІНФОРМАЦІЯ_1». Вказує на те, що висновки податкової  інспекції ґрунтуються на вирокуАДРЕСА_1ського

міськрайсуду Запорізької області від 26.05.2008 р. по справі № 1-468 2008р.,

яким громадянина ОСОБА_1. (директор ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1») засуджено за ст.28 ч.3,

205 ч.2, ст. 366 ч.2 КК України, а саме за фіктивне підприємництво та підробку

документів. На думку відповідача, враховуючи той  факт, що судом  доведено, що ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснювало  фіктивне підприємництво, то вся  його діяльність не була  господарською, а документи, складені від

імені підприємства, не відповідають дійсності та не мають сили.

Представники відповідача в судовому  засіданні проти адміністративного позову  заперечили 

та вважають його  необґрунтованим

і таким, що не підлягає  задоволенню з

підстав, визначених  у  запереченнях.

    Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

    В період з 27.11.2008 р. по 17.12.2008

р.АДРЕСА_1ською ОДПІ в Запорізькій області була проведена  позапланова виїзна перевірка ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» з питань дотримання вимог  податкового законодавства за період з

01.01.2006 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з

01.01.2006 р. по 30.09.2008 р. за результатами якої складеного акт №

1595/23/31670299  від 24.12.2008 р.

Перевіркою, зокрема встановлено порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3,

підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту

7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про  податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.

№ 168/97-ВР ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» 

занижено задекларований податок на додану вартість, що підлягає сплаті

до бюджету у сумі 133800,00 грн., у тому числі: за листопад 2006 р. в сумі

903,00 грн.; за лютий 2007 р. в сумі 1802,00 грн.; за березень 2007 р. в сумі

13529,00 грн.; за червень 2007 р. в сумі 16963,00 грн.; за липень 2007 р. в

сумі 8420,00 грн.; за вересень 2007 р. в сумі 21547,00 грн.; за жовтень 2007 р.

в сумі 19000,00 грн.; за листопад 2007 р. в сумі 814,00 грн.; за січень 2008 р.

в сумі 50822,00 грн.

    31.12.2008 р.АДРЕСА_1ською ОДПІ в

Запорізькій області прийнято податкове 

повідомлення-рішення 

№0002742301/0, яким ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» було визначено  суму 

податкового зобов'язання  за  платежем 

податок на додану вартість в сумі 200700,00 грн., в тому  числі 133800,00 грн. за основним  платежем, 66900,00грн. за штрафними

(фінансовими) санкціями.

    Не погоджуючись із податковим  повідомленням-рішення НОМЕР_2від 31.12.2008

р. позивач  звернувся  до суду.

    Вислухавши пояснення представників сторін,

дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід

відмовити  повністю, виходячи з

наступного.

    Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено,

що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності  субєктів 

владних  повноважень

адміністративні суди  перевіряють, чи

прийняті  (вчинені) вони:

1.   на підставі,

у межах повноважень  та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України;

2.   з

використанням повноваження з метою, з якою 

це повноваження надано;

3.   обгрунтовано,

тобто з урахуванням усіх  обставин,

що  мають значення  для прийняття рішення (вчинення  дії);

4.   безсторонньо

(неупереджено);

5.   добросовісно;

6.   розсудливо;

7.   з дотриманням

принципу рівності перед  законом,

запобігаючи несправедливій 

дескримінації;

8.   пропорційно,

зокрема з дотриманням необхідного 

балансу між  будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та 

інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване  це рішення (дія);

9.   з урахуванням

права  особи  на участь у 

процесі прийняття рішення;

10.   своєчасно,

тобто  проятгом розумного строку.

Відповідно до Порядку направлення органами

державної  податкової служби України

податкових  повідомлень платникам

податків та рішень про застосування штрафних (фінансових)  санкцій, затверджене Наказом ДПА № 253 від

21.06.2001 р.,   податкове

повідомлення-рішення  - це рішення

керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення

(заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного

відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або

донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних

(фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері

зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та

інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок

платника податків (у т.ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за

порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання;

сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій

заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке

відчуження.

Оскаржуваним 

податковим  повідомленням-рішенням

від 31.12.2008 р. НОМЕР_2ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» визначено  суму 

податкового зобов'язання  за

платежем  податок на додану вартість в

сумі 200700,00 грн., в тому  числі

133800,00 грн. за основним  платежем,

66900,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. При цьому, як зазначено в акті  перевірки 

ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» на порушення підпункту 7.2.6, пункту 7.2, підпункту

7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на

додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР завищено податковий  кредит на загальну суму 163725,00 грн., в

податкових  деклараціях за вересень 2006

р.  у 

сумі 3652,00 грн. за жовтень 2006 р. у сумі 4599,00 грн., за листопад

2006 р. в сумі 7438,00 грн. за грудень 2006 р. в сумі 2988,00 грн., за січень

2007 р. у сумі 8213,00 грн., за лютий 2007 р. у сумі 13152,00 грн., за березень

2007 р. у сумі 12411,00 грн., за квітень 2007 р. у сумі 21003,00 грн., за

травень 2007 р. в сумі 9204,00 грн., за червень 2007 р. у сумі 6243,00 грн., за

липень 2007 р. у сумі 9032,00 грн., за серпень 2007 р. у сумі 43180,00 грн. за

вересень 2007 р. у сумі 22610,00 грн. внпаслідок отриманих послуг від

півдприємств з ознаками фіктивності ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» код ЄДРПОУНОМЕР_1.    

Суд вважає доводи 

відповідача, викладені в акті 

перевірки № 1595/23/31670299  від

24.12.2008 р.,   обгрунтованими  з огляду на таке.  

     Як вбачається із акту перевірки та

долучених  до справи доказів, ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» придбала у ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» послуги по обробці  заготовок: в 3 кварталі 2006 р. на суму

18261,00 грн., в 4 кварталі 2006 р. на суму 75121,00 грн., в 1 кварталі 2007 р.

на суму 168878,00 грн., в 2 кварталі 2007 р. на суму 182250,00 грн., в 3

кварталі 2007 р. на суму 374117,00 грн. Від даних операцій до складу  валових 

витрат  включено 818627,00 грн.

відповідно по періодам.

    Розрахунки з підприємством за отримані  послуги здійснювались шляхом відвантаження

продукції згідно накладних на реалізацію 

ТМЦ  на суму 759427,60 грн., та

безготівковим  шляхом на суму 8114,00

грн. Залишок несплаченої за послуги ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» суми переведені шляхом

укладення  договорів переводу боргу на

підприємство ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» код 19777879 в сумі 214810,80 грн.

    Із матеріалів справи вбачається, що

вирокомАДРЕСА_1ського  міськрайсуду

Запорізької області від 26.05.2008 р. по справі №1-468 2008 р. громадянин

Канатаєв Б.І. (директор ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1») 

засуджений за злочини, передбачений ст. 205 ч.2, ст. 366 ч.2 КК України

- «Фіктивне підприємництво» та «Службове підроблення, підробка документів».

Вирок суду набрав законної сили 10.06.2008 р.

    Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України

фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів

підприємницької  діяльності

(юридичних  осіб) з метою прикриття

незаконної  діяльності або  здійснення 

видів діяльності, щодо яких є заборона.

    В описовій частині вироку зокрема

встановлено, що (мовою оригіналу): «в период времени с сентябрь 2006 по ноябрь

2007 годов подсудимые Самофалова Э.Ю., Денисова Н.В. и Канатаев Б.И. , а

подсудимый Павленко С.Н. с ноября 2006 по ноябрь 2007 года, объединенные  единым 

преступным  умыслом, выполняя  отведенную каждому  роль, действуя совместно и согласовано  между 

собой, путем внесения  заведомо

ложных сведений в бухгалтерские, налоговые и иные  официальные 

документы, прикрывали незаконную 

деятельность контрагентов  по

уклонению  от уплаты налога на

добавленную  стоимость, обналичивая  поступившие преимущественно на расчетные  счета 

ЧП «ІНФОРМАЦІЯ_3» и ЧПФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» , а также ООО

«ІНФОРМАЦІЯ_4», ООО «ІНФОРМАЦІЯ_5» 

и ООО «ІНФОРМАЦІЯ_6» безналичные денежные средства, а именно... ІНФОРМАЦІЯ_7…».

    В вироку суду  також 

зазначено, що (мовою оригіналу): «Конвертация денежных  средств, полученных от

предпринимательской  деятельности ООО

«ІНФОРМАЦІЯ_4», ООО «ІНФОРМАЦІЯ_5», ООО «ІНФОРМАЦІЯ_6», ЧПФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» и ЧП

«ІНФОРМАЦІЯ_3», причинила материальный ущерб интересам государства в виде

недопоступившей  суммы  налога на добавленную стоимость в раз мере

7385526,00 грн…».

    Відповідно до

п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» «податковий кредит

- сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання

звітного періоду визначена згідно з цим Законом».

Законом України «Про податок на додану вартість»

встановлені три умови, при дотриманні яких платник податків має право

збільшувати податковий кредит звітного періоду:

1. Придбання товарів, по яких платником податку

нараховані (сплачені) суми ПДВ з метою використання в оподатковуваних операціях

в межах господарської діяльності - п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону про ПДВ.

2. Настання дати виникнення права на податковий кредит

за першою подією: або дата списання коштів в оплату товарів, або дата одержання

податкової накладної - п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ.

3. Наявність податкової накладної, оформленої в установленому

порядку, яка підтверджує суму податкового кредиту - п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7

Закону про ПДВ.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про

податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку,

який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для

нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для

нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з

розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у

межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових

розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи

розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від

отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу,

суми податку та податкового номера постачальника.

В свою чергу підпунктом 7.4.5 Закону України «Про

податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу

податкового кредитусуми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з

придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього

пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної

податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового

кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами,

платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,

установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не

підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

    Оскільки

в судовому порядку доведено, що ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснювало фіктивне

підприємництво, то їх  діяльність не є

господарською, а документи складені в 

процесі фіктивної  діяльності

(зокрема і виписані податкові  накладні)

не відповідають  дійсності та є

фіктивними.

    Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її  вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених ст. 72 цього Кодексу.

    Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено,

що вирок  суду в кримінальній справі або

постанова суду у справі про адміністративний 

проступок, які набрали  законної  сили, є обов'язковими  для 

адміністративного суду, що розглядає 

справу про правові  наслідки  дій чи бездіяльності особи, щодо якої  ухвалений 

вирок чи постанова суду, лише  в

питаннях, чи мало місце  діяння та чи

вчинене воно цією  особою.

       Таким чином, у ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» відсутні правові 

підстави для включення суми ПДВ від вказаних операцій до складу

податкового кредиту, оскільки оформлюючи 

документи  по  операціям з придбання послуг, ППФ

«ІНФОРМАЦІЯ_1» складало податкові 

накладні, які є недійсними з моменту 

їх видачі.

    Посилання 

позивача на той факт, що господарські 

зобов'язання між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» та ППФ «ІНФОРМАЦІЯ_1» не

визнані  судом у встановленому  порядку 

недійсними, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

    Відповідно до  ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо

його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі

визнання  такого правочину недійсним

судом не вимагається.

    При цьому 

положення ст. ст. 207 та 208 ГК  України

застосовуються з урахуванням того, що 

правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною  інтересам держави і суспільства, водночас

суперечить моральним засадам суспільства, а тому  згідно з ч.1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК

України  є нікчемним, і визнання  такого правочину недійсним  судом не вимагається.

На підставі 

вищевикладеного, суд  вважає,

щоАДРЕСА_1ська  ОДПІ дійшла  законних 

та обґрунтованих висновків  про

завищення ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1компанія» податкового кредиту  в сумі 163725,00 грн., отриманих від ППФ

«ІНФОРМАЦІЯ_1»  та правомірно прийняла

податкове  повідомлення-рішення НОМЕР_2

від 31.12.2008 р.  щодо визначення

позивачу суми  податкового

зобов'язання  за платежем  податок на прибуток в сумі 200700,00 грн., в

тому  числі 133800,00 грн. за

основним  платежем та 66900,00 грн. за

штрафними (фінансовими) санкціями. Таким чином, підстави  щодо скасування  оскаржуваного податкового  повідомлення-рішення у суду відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

П

О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову  Товариства з обмеженою відповідальністю

«ІНФОРМАЦІЯ_1  компанія» доАДРЕСА_1ської

об'єднаної державної  податкової

інспекції Запорізької області про 

скасування податкового  повідомлення-рішення

НОМЕР_2 від 31.12.2008 р.,  відмовити

повністю.

    Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова

набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти

денний строк з дня її складення у повному 

обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом

20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в

порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Постанову складено у повному  обсязі 13 березня 2009 р.

    Суддя                 (підпис)                 Н.В. Стрельнікова

Постанова

набрала законної сили 24.03.2009 р.

Суддя: