Ухвала

від 05.03.2014 по справі 810/5673/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5673/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою позивача - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мезонс» про накладення арешту на кошти , -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мезонс» (07400, м. Бровари, вул. Черняховського, 21, кв. 32, код ЄДРПОУ 36998487) для погашення податкової заборгованості в сумі 138 594,42 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачем - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року та ухвалити по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обгрутнування апеляційної скарги позивач зазначає, що при ухвалені оскаржуваної постанови, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також не враховано всіх доводів адміністративного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мезонс» є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 36998487. Як платник податку перебуває на обліку в органах державної податкової служби 10.06.2010 за № 4000 в Броварській ОДПІ.

За відповідачем утворилась заборгованість по сплаті податку на додану вартість та по податку на прибуток в розмірі 138594,42 грн, яка виникла з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до податкового органу направлено податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, де самостійно визначено податкове зобов'язання за період з жовтня 2011 р. по січень 2013 р. на загальну суму 138594.42 грн (у тому числі з ПДВ - 133300,35 грн та з податку на прибуток - 5264,07 грн).

31 жовтня 2012 р. податковим органом здійснено перевірку своєчасності сплати відповідачем податку на додану вартість за серпень, жовтень 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки своєчасності розрахунків з бюджетом по податках і зборах №769/15-209/36998487, яким встановлено порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України. На підставі Акту перевірки керівником Броварської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0005141502 від 31.10.12 з податку на додану вартість на загальну суму 4692,85 грн, яке надіслану товариству рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Позивачем також винесено податкову вимогу форми «Ю» від 05.10.2011 № 888 на суму 12978,80 грн, яку отримано уповноваженою особою товариства Койковим І.А. 16.01.2012, що підтверджується розпискою на корінці податкової вимоги.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що вказані вище податкове повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядку не оскаржено, а тому борг вважається узгодженим.

З матеріалів справи вбачається, що розмір заборгованості товариства по сплаті ПДВ та податку на прибуток з урахуванням самостійно визначених ним грошових зобов'язань та винесеними податковим повідомленням-рішенням та податковою вимогою складає 138594,42 грн.

Судом першої інстанції встанволено, що в березні 2011 року податковий орган надіслав низку запитів, зокрема до відділу Держкомзему у м. Броварах, Броварського РЕВ при УДАІ ГУ УМВС України в Київській області та до КП БМР «Броварське БТІ» з метою встановлення наявності у товариства будь-якого майна. Згідно з отриманими відповідями у відповідача майно відсутнє.

Також, в матеріалах справи міститься довідка про наявні рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мезонс» станом на 18.01.2013, в яких відсутні відомості про наявність коштів на цих рахунках. Відомостей про будь-які конкретно визначені інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, позивачем до суду не надано.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі статтею 191 Податкового кодексу України органи державної податкової служби виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (підпункт 191.1.1); організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (підпункт 191.1.21).

Пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено права контролюючих органів, зокрема: звертатися до суду до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу; (підпункт 20.1.33); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (20.1.34).

Отже, податковим органом не надано доказів відсутності майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, а також не доведено ні наявність у відповідача рахунків станом на день судового розгляду справи, ні наявність коштів чи інших цінностей на цих рахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, довідка про наявність у відповідача рахунків видана станом на 18.01.2013 року, тобто більше ніж за шість місяців перед звернення до адміністративного суду. Відомостей стосовно наявності інших рахунків та про наявність коштів на вказаних рахунках у відповідача станом на час розгляду справи у суді першої інстанції податковим органом не надано.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно наданих позивачем запитів по розшуку майна відповідача, дії податкового органу по розшуку майна відповідача здійснено ще в березні 2011 року, а період виникнення податкового боргу у товаристві починається з жовтня 2011 року, тобто через шість місяців після здійснення цих дій.

На підставі зазначеного, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що на час виникнення заборгованості у відповідача з жовтня 2011 р. у податкового органу були відсутні відомості про наявне у відповідача майно, а розшук цього майна не здійснювався. Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу, і відповідна обставина повинна бути підтверджена під час судового розгляду.

При цьому суд повинен встановити відсутність відповідного майна не взагалі, а саме на момент, коли у податкового органу виникає право на стягнення податкового боргу, ефективність реалізації якого забезпечується спеціальними заходами, зокрема адміністративним арештом майна, у тому числі коштів. В іншому разі вимога про застосування арешту коштів буде передчасною, оскільки не виключається, що на момент пред'явлення відповідної вимоги майно, за рахунок якого можна погасити податковий борг, буде наявним.

При цьому, способами примусового погашення податкового боргу платника податків є: звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу (пп. 87.11 ст. 87, пп. 91.1, 91.3 ст. 91 ПК України); звернення податкового органу до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пп. 91.3 ст. 91 ПК України).

Підсумовуючи вищезазначене, дослідивши матеріали та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних та законним підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мезонс».

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.