Ухвала

від 05.03.2014 по справі 810/4647/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/4647/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК БУД ДІМ» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «БК БУД ДІМ» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Броварської ОДПІ від 20.08.2013 № 0005352202, №0005342202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Матрікс» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 та ТОВ «Регіон метал-захід» за період з 01.10.2012 по 30.04.2012.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 09.05.2013 № 71/10-06-22-02/35876036 (надалі - акт перевірки) (а.с.11-28).

Під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ПП «Матрікс» і ТОВ «Регіон метал-захід» є нікчемними і в силу статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Як наслідок, у ході перевірки встановлено порушення позивачем положень підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 26710,00 грн. та податку на додану вартість у розмірі 25435,40 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських операцій позивача інформації, наявної у комп'ютерних базах даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби та матеріалів перевірок його контрагентів, а саме:

акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 16.01.2013 № 125/2240/37853780 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Регіон метал-захід» з питань взаємовідносин з контрагентами, якими за рахунок підприємства сформовано податковий кредит за травень, червень, серпень-листопад 2012 року. У свою чергу, висновки акту зустрічної звірки ТОВ «Регіон метал-захід» ґрунтуються на матеріалах актів перевірок його контрагентів, зокрема, ПП «Ніа-Буд», ТОВ «Інтернет-сервіс Луганськ», ТОВ «Промтекстиль», ПФ «Скіф»;

акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 03.08.2012 № 2110/22-222-31989368 про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Матрікс» з питань правомірності визначення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року. Так, у ході перевірки ПП «Матрікс» перевіряючими використано службову інформацію, отриману від податкової міліції, зокрема, висновок від 26.07.2012 № 01/0712/043 щодо наявності у підприємства ознак «фіктивності», а також відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Між тим, податковим органом взято до уваги висновки акту перевірки контрагента ПП «Матрікс» , а саме акту ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про проведення позапланової перевірки ТОВ «Електропрессцентр» з питань дотримання вимог діючого законодавства з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Вищевказаними актами перевірок контрагентів ПП «Матрікс» і ТОВ «Регіон метал-захід» встановлено відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, оскільки у ході перевірок встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей, необхідних для виконання взятих на себе зобов'язань. Окрім того, на думку перевіряючих, вказані підприємства мають ознаки фіктивності, що підтверджується поясненнями їх посадових осіб та засновників, які повідомили, що не мають відношення до діяльності підприємств.

Податковим органом встановлено відсутність ПП «Матрікс» і ТОВ «Регіон метал-захід» за юридичними адресами та ненадання документів до перевірки. З наведених підстав перевіряючі дійшли висновку, що господарські операції підприємств не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв 'язку з цим ПП «Матрікс» і ТОВ «Регіон метал-захід» не могли фактично здійснювати господарські операції.

На думку податкового органу, діяльність вказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про нікчемність укладених ним угод, як із постачальниками, так і з покупцями та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг). З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано відповідачеві заперечення на акт перевірки, за наслідками розгляду якого висновки ауту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.08.2013 № 0005352202, за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 33388,00 грн. (за основним платежем - 26710,00 грн. та за штрафними санкціями - 6678,00 грн.); від 20.03.2013 №0005342202, за яким позивачеві нараховано грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 31796,00 грн. (за основним платежем - 25437,00грн. та за штрафними санкціями - 6359,00 грн.).

04.01.2012 між позивачем та ПП «Матрікс» укладено договір № 4-0112 на виконання робіт на об'єкті замовника.

За умовами договору виконавець (ПП «Матрікс») в порядку і на умовах, визначених договором, зобов'язується за плату здійснити роботи з прибирання території та офісу за адресою: вул. Старонаводницька, 6Б, офіс № 96, а замовник ( ТОВ «БК Буд Дім») прийняти та оплатити роботи.

Факт отримання робіт підтверджується актом виконаних робіт (пункт 2.3 Договору від 04.01.2012 № 4-0112).

На підтвердження факту надання послуг з прибирання території та офісу позивачем надано суду підписані сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.65-67), а саме;

від 20.01.2012 № ОУ-0000002 на суму 20833,33 грн.;

від 10.02.2012 № ОУ-0000002 на суму 14750,00 грн.;

від 02.03.2012 № ОУ-0000003 на суму 22750,00 грн.;

від 20.01.2012 № ОУ-0000840 на суму 28677,00 грн.

Поряд із цим, ПП «Матрікс» виписало на адресу позивача податкові накладні (а.с.68-71), наявність яких не заперечується відповідачем, а саме:

від 20.01.2012 № 50 на загальну суму 20833,33 грн. (у тому числі ПДВ - 4166,67 грн.);

від 10.02.2012 № 25 на загальну суму 14750,00 грн. (у тому числі ПДВ - 2950,00 грн.);

від 02.03.2012 № 23 на загальну суму 22750,00 грн. (у тому числі ПДВ - 4550,00 грн.);

від 03.04.2012 № 140 на загальну суму 28677,00 грн. (у тому числі ПДВ - 5735,00 грн.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (а.с.73).

10.09.2012 між позивачем та ТОВ «Регіон метал-захід» укладено договір № 10/09-12 на виконання робіт на об'єкті замовника.

За умовами договору виконавець (ТОВ «Регіон метал-захід») в порядку і на умовах, визначених договором, зобов'язується за плату здійснити роботи з прибирання території та офісу за адресою: вул. Старонаводницька, 6Б, офіс № 96, а замовник ( ТОВ «БК Буд Дім») прийняти та оплатити роботи.

Факт отримання робіт підтверджується актом виконаних робіт (пункт 2.3 Договору від 04.01.2012 № 4-0112).

На підтвердження факту надання послуг з прибирання території та офісу позивачем надано підписані сторонами акти здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.75-76), а саме;

від 04.10.2012 № ОУ-329 на суму 25166,67 грн.;

від 06.11.2012 № ОУ-0000697 на суму 15000,00 грн.

Поряд із цим, ТОВ «Регіон метал-захід» виписало на адресу позивача податкові накладні (а.с.77-78), наявність яких не заперечується відповідачем, а саме:

від 04.10.2012 № 74 на загальну суму 25166,67 грн. (у тому числі ПДВ - 5033,33 грн.);

від 06.11.2012 № 54 на загальну суму 15000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 3000,00 грн.).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою (а.с.79).

Відповідачем встановлено, що дані господарські операції відображено у податковому обліку позивача шляхом віднесення суми податку на додану вартість по зазначеним вище податковим накладним до складу податкового кредиту у розмірі 25435,40 грн. та валових витрат у розмірі 127185,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що факт отримання замовлених послуг за спірними правочинами документально підтверджується.

З матеріалів перевірки вбачається, що відповідач дійшов висновку про нікчемність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Матрікс» та ТОВ «Регіон метал-захід» з підстав відсутності реальності надання послуг.

Відповідачем не надано доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами недійсним у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

На час проведення перевірки та розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ПП «Матрікс» та ТОВ «Регіон метал-захід», пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

За рахунок операцій з ТОВ «Регіон метал-захід» та ПП «Матрікс» позивачем сформовано податковий кредит у сумі 25435,40 грн.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем встановлено порушення позивачем формування валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 26710,00 грн.

Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового Кодексу України, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем надано: податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, договори та платіжні документи, в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Броварською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 20.08.2013 № 0005352202, №0005342202.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.