Постанова

від 25.02.2014 по справі 815/352/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/352/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Скачок Р.В.

за участю:

представників позивача - Крижанівської Н.С., Пашкета О.П.

представника відповідача - Покотило Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення надмірно сплачених платежів, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Південної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування: рішення Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632), м/п «Одеса-Порт» за № 500060001/2013/610168/2 від 14.12.2013 року про коригування митної вартості товарів; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00718 від 14.12.2013 року, та стягнення з Південної митниці Міндоходів через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь позивача (код ЄДРПОУ 35916419, № 26007060170971 в Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса, МФО 328704) суми надмірно сплачених платежів на загальну суму 132495,44 грн., з яких мита у сумі 25479,89 грн. та податку на додану вартість у сумі 107015,55 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали адміністративний позов, просили суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (т.1 а.с.3-10)

Представник відповідача - Південної митниці Міндоходів (далі - відповідач № 1 / Південна митниця) заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (т.2 а.с.1-5)

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в судове засідання не прибув. Зазначений відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (т.2 а.с.57-58), про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надійшло. Заперечення проти позову до суду не надійшли.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача - Південної митниці, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» (далі - позивач / ТОВ «Водолій-Логістик») зареєстроване Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області як юридична особа, ідентифікаційний код: 35916419, місцезнаходження: 67663, Одеська область, Біляївський район, сільрада Усатівська, 462 км + 100 м автошляху Київ-Одеса. (т.1 а.с.12-32, 35-36, 213-214)

04.07.2008 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 7306 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Біляївському районі. (т.1 а.с.33)

01.01.2011 року позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, Свідоцтво № 100315803 НБ № 344949, дата початку дії свідоцтва: 01.01.2011 року. (т.1 а.с.34)

З 07.05.2009 року позивач перебуває на обліку у Південній митниці як особа, яка здійснює операції з товарами, обліковий номер UA10035916419. ( т.1 а.с.37-39)

Згідно контракту № 02-11 від 27 січня 2011 року, з урахуванням додаткових угод до нього, укладеному між позивачем, як Покупцем, та компанією The company Termo Teknik Tic ve San A.S. (Туреччина), як Продавцем, зокрема: Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити сталеві радіатори; номенклатура, кількість товару, ціна за одиницю товару узгоджені сторонами та визначені у рахунках-фактурах до даного контракту, які є його невід'ємною частиною. (т.1 а.с.44-63)

04.12.2013 року позивачем подана митна декларація № 500060001/2013/053581 із доповненнями та зазначеними у них додатками, в якій митна вартість товарів за вищезазначеним контрактом у кількості 107814,43 кг нетто визначена за основним - першим методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме, за ціною договору (вартість операції) - 115535,05 євро (1253889,77 грн.х10,852895 євро). (т.1 а.с.64-131)

Листом головного державного інспектора Мудрової О.А. від 04.12.2013 року (т.1 а.с.144) позивачу стосовно митного оформлення МД від 04.12.2013 року № 500060001/2013/053581 повідомлено наступне:

- у зв'язку із спрацюванням профілю ризику автоматизованої систему аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв'язку з тим, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки: зокрема в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті № 02-11 від 27.01.2011 року, доповненні до зовнішньоекономічного контракту № 9 від 31.12.2012 року та в інвойсах відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача;

- з огляду на вищевикладене, відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару;

- згідно ст. 254 МКУ для перевірки на підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації надати переклад експортної декларації країни відправлення.

У відповідь на вищезазначений лист від 04.12.2013 року у заяві за вих. № 236-В від 5 грудня 2013 року (т.1 а.с.165-166), у порядку ст.ст. 53-55 МК України, позивач просив прийняти декларацію митної вартості та випустити товар, що декларується у вільний обіг з застосуванням першого методу визначення митної вартості за ціною договору, з тих підстав що контракт та інвойси - це документи неоднорідні і є широке коло підписантів за документами, які їх оформлюють, тобто порушень або підробок у документах допущено не було і додаткові документи, такі як «виписка з бухгалтерської документації» для підтвердження заявленої позивачем митної вартості не повинні бути затребувані, зауваживши також, що: інвойси та пакувальні листи не містять розбіжностей ні по назві товару, ні по його кількості, а ні по вазі, чи то нетто, чи то брутто, крім того в інвойсах та пакувальних листах проставлений один і той самий номер заказу позивача на постачальника, яким вони пов'язані один до одного; якісні характеристики товарів підтверджуються вже поданими позивачем турецьким сертифікатом якості та українським сертифікатом відповідності; вартісні характеристики товарів підтверджуються вже поданим позивачем висновком ТПП.

До зазначеної заяви-відповіді позивачем додано: копію листа виробника сталевих радіаторів «Termo Teknik» щодо кола підписантів за документами та печаток компанії від 04.12.2013 року; таблицю розрахунку вартості одиниці виробу на одиницю ваги. (т.1 а.с.167-171)

Крім того, на самому листі головного державного інспектора Мудрової О.А. від 04.12.2013 року декларантом позивача ОСОБА_4 зазначено, зокрема, що сьогодні 09.12.2013 року ним були надані наступні додаткові документи: заява № 236-В від 05.12.2013 року з додатками; лист виробника б/н щодо підписів та печаток від 04.12.2013 року; Таблиця розрахунку вартості одиниці виробу на одиницю ваги від 04.12.2013 року; переклад експортної декларації 13343100ЕХ208216; прайс-лист виробника; каталог виробника б/н від 20.02.2005 року. (т.1 а.с.144-164)

М/п «Одеса-порт» Південної митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610168/2 від 14.12.2013 року, відповідно до якого митна вартість товарів за ВМД № 500060001/2013/053581 визначена за 6 - резервним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у загальній сумі 161980,39 євро, виходячи з вартості за одиницю - 1,5024 євро. (т.1 а.с.172-174)

Згідно мотивувальної частини вищевказаного рішення, зокрема:

- до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 27.01.2011 року № 02-11, інвойси від 19.11.2013 року № 6870-6872, 6874, 6875, 6913, копія вантажної митної декларації країни відправлення від 22.11.2013 року № 13343100ЕХ208216, сертифікат про проходження товару від 22.11.2013 року № В0760626 та інші товаросупровідні документи;

- у зв'язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та у зв'язку з тим, що у поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки: зокрема в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті від 27.01.2011 року № 02-11, доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 31.12.2012 року № 9 та в інвойсах від 19.11.2013 року № 6870-6872, 6874, 6875, 6913 відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача;

- таким чином, виникли підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості. 14.12.2013 року декларант надав прайс-лист виробника від 01.01.2013 року - 31.12.2013 року № б/н. В наданих додаткових документах відсутня виписка з бухгалтерської документації, тобто відсутність складових митної вартості унеможливлює розрахувати митну вартість товару. Слід зазначити, що у наданому прайс-листі від 01.01.2013 року - 31.12.2013 року № б/н не має посилання на зовнішньоекономічний договір. Також у висновку ТПП від 21.11.2013 року № 001153 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість кожної позиції визначена окремо;

- з метою забезпечення повноти оподаткування зазначеного товару було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - МД від 04.12.2013 року № 500060001/2013/053515 - 1,5024 Євро за кг, ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом - 1,0716 Євро за кг. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості резервний. Так як митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) резервним методом.

Вказане рішення отримано декларантом позивача ОСОБА_4 14.12.2013 року із зазначенням, що з методом визначення митної вартості та рішенням про коригування митної вартості не згоден. (т.1 а.с.174)

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00718 від 14.12.2013 року (т.1 а.с.175-176) за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, поданих 04.12.2013 року позивачем, позивача повідомлено про відмову у прийнятті митної декларації з таких причин: порушено вимоги п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ від 13.03.2012 року № 4495-VI; прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060701/2013/610168/2 від 14.12.2013 року.

Не погоджуючись із вищезазначеними рішенням про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610168/2 від 14.12.2013 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00718 від 14.12.2013 року , позивач оскаржив їх у судовому порядку та висунув вимогу про стягнення з Південної митниці через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ «Водолій-Логістик» суми надмірно сплачених платежів на загальну суму 132495,44 грн., з яких мита у сумі 25479,89 грн. та податку на додану вартість у сумі 107015,55 грн.

В судовому засіданні представником Південної митниці визнано, що одночасно з митною декларацією № 500060001/2013/053581 декларантом позивача первинно було подано усі обов'язкові законодавчо визначені документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а також те, що на письмову вимогу-лист головного державного інспектора Мудрової О.А. від 04.12.2013 року стосовно митного оформлення МД від 04.12.2013 року № 500060001/2013/053581 наявність у поданих документах розбіжностей, ознак їх підробки: зокрема, в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті від 27.01.2011 року № 02-11, доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 31.12.2012 року № 9 та в інвойсах від 19.11.2013 року № 6870-6872, 6874, 6875, 6913 відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача, - наданими позивачем до прийняття оскарженого рішення та картки відмови документами усунуто/спростовано.

В судовому засіданні також встановлено, що за рішенням про коригування митної вартості товарів № 500060001/2013/610168/2 від 14.12.2013 року позивачем сплачено до бюджету за ВМД № 500060001/2013/055453 від 16.12.2013 року з урахуванням загальної суми коригування митної вартості товарів, здійсненої Південною митницею, - 132495,44 грн., з якої мита у сумі 25479,89 грн. та податку на додану вартість у сумі 107015,55 грн. (т.1 а.с.216-223)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України № 4495-VI), Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195 (далі - Правила).

Статтею 7 МК України встановлено, що встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Безпосереднє керівництво здійсненням державної митної справи покладається на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 2-7 статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) .

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Правил у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу );

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу ;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу . Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59 , 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

На підставі аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених в судовому засіданні обставин, зокрема виходячи з того, що:

- одночасно з митною декларацією № 500060001/2013/053581 декларантом позивача первинно було подано усі обов'язкові законодавчо визначені документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення;

- на письмову вимогу-лист головного державного інспектора Мудрової О.А. від 04.12.2013 року стосовно митного оформлення МД від 04.12.2013 року № 500060001/2013/053581 наявність у поданих документах розбіжностей, ознак їх підробки: зокрема, в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті від 27.01.2011 року № 02-11, доповненні до зовнішньоекономічного контракту від 31.12.2012 року № 9 та в інвойсах від 19.11.2013 року № 6870-6872, 6874, 6875, 6913 відрізняються підписи іноземної сторони контрактоутримувача, - наданими позивачем до прийняття оскарженого рішення та картки відмови документами усунуто/спростовано;

в т.ч. з урахуванням вищенаведеного:

- посилання відповідача в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що: в наданих додаткових документах відсутня виписка з бухгалтерської документації, тобто відсутність складових митної вартості унеможливлює розрахувати митну вартість товару; у наданому прайс-листі від 01.01.2013 року - 31.12.2013 року № б/н не має посилання на зовнішньоекономічний договір; у висновку ТПП від 21.11.2013 року № 001153 зазначений середній рівень вартості на всі артикули радіаторів сталевих, а в наданому до митного оформлення комерційному інвойсі вартість кожної позиції визначена окремо, - на виконання вимог ч. 7 ст. 54 МК України, аргументовано не доводять , що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому слід зазначити, що правових підстав обов'язковості посилання у прайс-листі на зовнішньоекономічний договір, відповідачем не наведено;

крім того:

- на виконання вимог ч. 2 ст. 55 МК України та вищенаведених положень Правил, оскаржене позивачем письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів не містить :

- обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

- вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

- причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів);

- пояснень до митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов.

При цьому, посилання представника відповідача - Південної митниці на те, що усі ці питання були обговорені з позивачем під час проведення консультацій, не звільняє відповідача від обов'язку дотримуватись законодавчо визначених вимог щодо змісту рішення про коригування заявленої митної вартості товарів;

- на виконання вимог ст. 57 МК України та вищенаведених положень Правил, відповідачем не доведена неможливість визначення митної вартості товарів шляхом застосування попереднього методу , як підстава для застосування кожного наступного метода із визначених ст. 57 МК України, та яка є єдиною законодавчою підставою визначення митної вартості за резервним методом ;

суд дійшов до висновків про те, що:

- рішення № 500060001/2013/610168/2 від 14.12.2013 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00718 від 14.12.2013 року - прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Виходячи з вищенаведених висновків суду, суд вважає за можливе стягнення з Південної митниці через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ТОВ «Водолій-Логістик» суми надмірно сплачених платежів на загальну суму 132495,44 грн., з яких мита у сумі 25479,89 грн. та податку на додану вартість у сумі 107015,55 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Південної митниці Міндоходів (код ЄДРПОУ 38721632), м/п «Одеса-Порт» за № 500060001/2013/610168/2 від 14.12.2013 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2013/00718 від 14.12.2013 року.

Стягнути з Південної митниці Міндоходів через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-Логістик» (код ЄДРПОУ 35916419, № 26007060170971 в Южне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Одеса, МФО 328704) суму надмірно сплачених платежів на загальну суму 132495,44 грн., з яких мита у сумі 25479,89 грн. та податку на додану вартість у сумі 107015,55 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 25 лютого 2014 року.

Суддя М.Г. Цховребова

25 лютого 2014 року.