Постанова

від 26.02.2014 по справі 826/18717/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2014 року 14:26 № 826/18717/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Алексєєнка Т.Д., Ахтімірової М.Г., відповідача - Мороза О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0000554050, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (далі - ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», позивач) з адміністративним позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - МГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0000554050.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д. - Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_5, ПП «ДЖМ», що підтверджується складеними за результатами їх діяльності первинними документами.

Окрім цього, позивач також зазначає, що висновки викладені в акті перевірки № 1318/40-50/20027449 від 01.11.2013р. ґрунтуються лише на актах перевірки його контрагентів, згідно з якими правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. При цьому, вказаним актами не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог норм законодавства, які б позбавляли позивача права на формування валових витрат.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0000554050 є протиправним, а отже - підлягає скасуванню.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (код ЄДРПОУ 20027449) зареєстроване Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 21 серпня 1999 року (свідоцтво про державну реєстрацію № 008459). Місцезнаходження ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»: м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 16-А.

ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 09 вересня 1999 року.

Згідно свідоцтва № 100331135 від 04 квітня 2011 року позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 200274426590).

До видів діяльності, які мав право здійснювати ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», які він фактично здійснював, а також отримано ліцензії, патенти та дозволи відносяться: 51.21.0 - Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 74.13.0 - Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

На підставі направлення від 07 жовтня 2013 року № 481 в період з 07.10.2013р. по 25.10.2013р. МГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (код ЄДРПОУ 20027449) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дельфа-М» (код ЄДРПОУ 37031998), ТОВ «К.С.Д. - Київ» (код ЄДРПОУ 30784035), ПП «Ірел» (код ЄДРПОУ 20908954), ОСОБА_5 (код НОМЕР_2), ПП «ДЖМ» (код ЄДРПОУ 31786248) за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт № 1318/40-50/20027449 від 01.11.2013р.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), що відповідає пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п.138.2 ст. 138, пп. 139. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат включено витрати, які не спричиняють реального настання правових наслідків, в результаті чого ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було завищено витрати на загальну суму 6 643 241, 02 грн., у т.ч.:

- 4 кв. 2010р. на суму 5 088 394, 88 грн.;

- 3 кв. 2011р. на суму 17 391, 28 грн.;

- 4 кв. 2011р. на суму 363 455, 53 грн.;

- 1 кв. 2012р. на суму 1 173 999, 33 грн.

Дане порушення призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 1 518 639, 00 грн., в т.ч.:

- 4 кв. 2010р. на суму 1 272 099, 00 грн.;

- 1 кв. 2012р. на суму 246 540, 00 грн.;

та до завищення від'ємного значення податку на прибуток нарахованого за результатами останнього календарного кварталу на загальну суму 87 595 грн., в т.ч.:

- 3 кв. 2011р. на суму 4 000,00 грн.;

- 4 кв. 2011р. на суму 83 595, 00 грн.

04 листопада 2013 року ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» подано до МГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП заперечення № 5274/1 до акту перевірки № 1318/40-50/20027449 від 01.11.2013р., за результатами розгляду яких рішенням від 14.11.2013р. № 11464/10/40-523 відповідач висновки акту залишив без змін.

18 листопада 2013 року на підставі акту перевірки від 01 листопада 2011 року № 1318/40-50/20027449 МГУ Міндоходів - Центральний офіс з ОВП прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000554050, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ та відповідно до п. 123.1 ст. 123 п.6 підрозділу 10 Розділу ХХ перехідних положень та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР в редакції Закону від 22.05.97 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), що відповідає пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та п.138.2 ст. 138, пп. 139. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» за платежем: податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 2 365 553, 0 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 606 234, 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 759 319, 0 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)», виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який частково втратив чинність, в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 січня 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Пункт 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат.

В силу підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

У відповідності до п 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (застосовується до спірних правовідносин, що виникли після 01 січня 2011 року) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічна норма містяться в пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, якою визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з п. 1.32 ст. 1 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Як встановлено матеріалами справи позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за наслідками виявлених порушень законодавства під час здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д. - Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_5, ПП «ДЖМ».

При цьому, як вбачається з акту перевірки № 1318/40-50/20027449 від 01.11.2013р. його висновки складені на підставі наступних актів:

- ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва № 80/22-225/37031998 від 29.01.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДЕЛЬФА-М» (код ЄДРПОУ 37031998) щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ «СГ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 36658758) за жовтень 2010 року, ТОВ «СЕЛЕНА-ЮГ» (код ЄДРПОУ 36579509) за липень 2012 року та контрагентами-покупцями за період жовтень 2010 року, липень 2012 року»;

- Рокитнянської МДПІ від 01.11.2012р. № 24/1701/НОМЕР_2 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість - фізичної особи ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за період з 01.01.2012р. по 30.04.2012р.»;

- ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 27.12.2011р. № 3744/23-100/20908954 « Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Ірел» (код ЄДРПОУ 20908954) щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за жовтень, листопад 2011 року»;

- ДПІ у м. Іллічівську від 06.09.2012р. № 1544/22-0304/31786248 «Про результати неможливості проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «ДЖМ» (код ЄДРПОУ 31786248) щодо отриманих відомостей по взаємовідносинам з ТОВ «Негоціант-Агро» (код ЄДРПОУ 34598776) за період березень, квітень 2012 року»;

- ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.06.2012р. № 588/22-30/30784035 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «К.С.Д. - Київ» (код ЄДРПОУ) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Союз» (код ЄДРПОУ 30784035) за серпень 2011 року», якими податковим органом не встановлено факту отримання товарів (надання робіт, послуг) покупцем від продавця, що на думку податкового органу, свідчить про укладення вказаних вище правочинів без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до вказаних вище актів встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність основних фондів (транспортних засобів, приміщення для зберігання товарів), неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку, тощо.

Окрім цього, відповідачем також під час перевірки було використано акт Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 05.04.2013р. №358/40-50/23-20/20027449 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за 2010 - 2012 роки», за результатами якого позивачу податковим повідомленням-рішенням від 30 квітня 2013 року №0000212320 було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 271 448, 00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 126 884, 50 грн.

Втім, судом не береться до уваги посилання відповідача на зазначені вище акти, як докази нікчемності укладення правочинів між позивачем та його контрагентами, з огляду на наступне.

На підтвердження реальності господарських операцій, правомірності формування валових витрат з податку на прибуток, позивачем надано суду:

- договори поставки № 500/1-56709 від 11 жовтня 2010 року, № 500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року, укладені між ТОВ «Дельфа-М» (Продавець), та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), за умовами яких Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2010 року (Товар) походження України, поставка Товару на умовах «EXW (франко-елеватор) - ВАТ «Явкинський елеватор», Миколаївська область (в редакції Інкотермс 2000 року).

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: податкові накладні 263 від 11.10.2010р., № 317 від 21.10.2010р.; видаткові накладні № РН-0000265 від 11.10.2010р., № РН-0000320 від 21.10.2010р.; акти прийому-передачі зерна від 11.10.2010р., 21.10.2010р.; складські квитанції на зерно № 1279 від 11.10.2010р., № 1460 від 21.10.2010р.; карту аналізу зерна № 148 від 11.10.2010р., № 168 від 21.10.2010р. (форма № 47); витяг № 6930 з Реєстру складських документів на зерно від 31.07.2013р.; накладні № 9341 від 27.12.2010р., № 9354 від 29.12.2010р.; складські квитанції на зерно №№ 2080, 2081 від 29.12.2010р.; реєстр прийнятого вантажу від 27.12.2010р.; виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 01.10.2010р. до 31.10.2010р;

- договори поставки № 500/1-56715 від 12 жовтня 2010 року, № 500/1-56786 від 14 жовтня 2010 року та № 500/1-56796 від 20 жовтня 2010 року, укладені між ТОВ «Дельфа-М» (Продавець)та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), за умовами яких Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2010 року (Товар) походження України, поставка Товару здійснюється на умовах«EXW (франко-елеватор) - ТОВ «Новоодеський елеватор», Миколаївська область (в редакції Інкотермс 2000 року).

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: договір на надання послуг № 39 від 16.09.2010р., укладений між ТОВ «Новоодеський елеватор» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та додатковою угодою від 17.09.2010р. до договору № 39 від 16.09.2010р.; податкові накладні № 272 від 12.10.2010р., № 281 від 14.10.2010р.; № 314 від 20.10.2010р.; видаткові накладні № РН-0000275 від 12.10.2010р., № РН-0000284 від 14.10.2010р., № РН-0000317 від 20.10.2010р.; акти прийому-передачі зерна від 12.10.2010р., 14.10.2010р., 20.10.2010р.; складські квитанції на зерно № 974 від 12.10.2010р., № 1033 від 14.10.2010р., № 1124 від 20.10.2010р.; картку № 210 аналізу зерна /соняшнику/ ТОВ «Новоодеський елеватор» від 12.10.2010р.; картку № 215 аналізу зерна /соняшнику/ ТОВ «Новоодеський елеватор» від 14.10.2010р.; картку № 231 аналізу зерна /соняшнику/ ТОВ «Новоодеський елеватор» від 20.10.2010р.; витяг № 6928 з Реєстру складських документів на зерно від 31.07.2013р.

- договір поставки № 500/1-56589 від 04 жовтня 2012 року, укладений між ТОВ «Дельфа-М» (Продавець) та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2010 року (Товар) походження України, поставка Товару - на умовах «EXW (франко-елеватор) - ДП «Хлібна база № 76», Миколаївська область (в редакції Інкотермс 2000 року).

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: договір складського зберігання зерна № 25 від 23.06.2010р., укладеного між ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; податкову накладну № 242 від 06.10.2010р.; виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 01.10.2010р. до 31.10.2010р.; видатковою накладною № РН-0000244 від 06.10.2010р.; акт прийому-передачі зерна від 06.10.2010р.; складською квитанцією на зерно № 4598 від 06.10.2010р.; картку аналізу зерна № 48 від 27.09.2010 р. (форма № 47); витяг № 6932 з Реєстру складських документів на зерно від 31.07.2013р.

- договір поставки № 500/1-56623 від 04 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «Дельфа-М» (Продавець), та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити насіння соняшнику врожаю 2010 року (Товар) походження України, поставка Товару - на умовах «EXW (франко-елеватор) - ЗАТ «Казанківське ХПП», Миколаївська область (в редакції Інкотермс 2000 року).

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: договір складського зберігання соняшника № 85-С/ЗБ/2010 від 30.08.2010р., укладеного між ЗАТ «Казанківське ХПП» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; податкову накладну № 235 від 04.10.2010р.; виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 01.10.2010р. до 31.10.2010р.; видаткову накладну № РН-0000273 від 04.10.2010р.; акт прийому-передачі зерна № 100 від 04.10.2010р.; складську квитанцію на зерно № 5827 від 04.10.2010р.; картку аналізу зерна № 123 від 04.10.2010р.; витяг № 6933 з Реєстру складських документів на зерно від 31.07.2013р.

- договори купівлі-продажу № 510/1-072946 від 07 березня 2012 року, № 510/1-073052 від 13 березня 2012 року, № 460/1-073051 від 13 березня 2012 року, № 510/1-073188 від 16 березня 2012 року, укладені між ФОП ОСОБА_5 (Продавець) та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сою українського походження, врожаю 2011 року, кукурудзу 3 класу для кормових потреб, врожаю 2011 року (Товар), на умовах, передбаченими договорами. Поставка Товару, відповідно до умов вищевказаних договорів здійснювалась на умовах DDU (поставка без сплати мита) - ПАТ «Елеваторпром».

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: договір надання послуг з перевалки зерна від 15.08.2011 року, укладеного між ПАТ «Елеваторпром» та позивачем; товарно-транспортні накладні серії 12 ААБ від 05.03.2012р., 07.03.2012р., 09.03.2012р., 12.03.2012р., 16.03.2012р.; податкові накладні № 63 від 06.03.2012р.; № 66 від 08.03.2012р., № 67 від 10.03.2012р., № 68 від 13.03.2012р., № 69 від 13.03.2012р., № 74 від 17.03.2012р.; видаткові накладні № 63 від 06.03.2012р., № 66 від 08.03.2012р., № 67 від 10.03.2012р., № 68 від 13.03.2012р., № 69 від 13.03.2012р., № 74 від 17.03.2012р.; рахунки на оплату № 63 від 06.03.2012р., № 66 від 08.03.2012р., № 67 від 10.03.2012р., № 68 від 13.03.2012р., № 69 від 13.03.2012р., № 74 від 17.03.2012р.; виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 01.10.2012р. до 30.04.2012р.; договір поставки № 510/2-010110 від 30.11.2011р., укладеного між ТОВ «АСТІ Кам'яний елеватор» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та додатковою угодою до нього від 30.03.2012р.; договір поставки № 510/2-010145 від 27.12.2011р., укладеного між ПрАТ «Укрелеваторпром» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; накладні № 00000431 від 12.03.2012р., № 00000512 від 02.04.2012р.; акт № 1 прийому-передачі товару від 12.03.2012р.; акт № 2 прийому-передачі товару від 02.04.2012р.; складська квитанція на зерно № 221562 від 12.03.2012р.; рахунок-фактуру № 00000695 від 02.04.2012р.; довіреності № УЕП 67 від 12.03.2012р., № 40 від 02.04.2012р.

- договори купівлі-продажу № 510/1-071121 від 26 жовтня 2011 року, № 510/1-070998 від 20 жовтня 2011 року, № 510/1-071072 від 24 жовтня 2011 року та договір поставки № 460/1- 071059 від 24 жовтня 2011 року, укладений між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), та ПП «ІРЕЛ» (Постачальник), за умовами яких Постачальник зобов'язується поставити і передати, а Покупець прийняти та оплатити сою українського походження, врожаю 2011 року згідно ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови», кукурудзу 3 класу для кормових потреб, врожаю 2011 року, на умовах: «Перевезення оплачено до ПАТ «Новокаховський КХП», відповідно до положень даних договорів.

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: договір № 6 складського зберігання зерна від 24.06.2011р., укладеного між ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; податкові накладні № 33 від 20.10.2011р., № 45 від 24.10.2011р., № 46 від 24.10.2011р., № 60 від 26.10.2011р., виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 01.10.2011р. до 30.11.2011р.; рахунки-фактури № СФ-0034 від 20.10.2011р.,№ СФ-0046 від 24.10.2011р., № СФ-0047 від 24.10.2011р., № СФ-0061 від 26.10.2011р.; видаткові накладні № РН-0034 від 20.10.2011р., № РН-0046 від 24.10.2011р., № РН-0047 від 24.10.2011р., № РН-0061 від 26.10.2011р.; реєстр товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості за середньодобовим зразком № 1467/1 від 20.10.2011р., № 1496/1 від 24.10.2011р., № 1517/1 за 26.10.2011р.; товарно-транспортні накладні серії 12 ААБ від 20.10.2011р., 22.10.2011р., 24.10.2012р., серії ААБ від 25.10.2011р.; договір купівлі-продажу № 510/2-010143 від 27.12.2011р., укладеним між ТОВ «АСТІ Знаменський Елеватор» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; договір купівлі-продажу № 510/2-010151 від 03.01.2012р., укладеним між ПАТ «Новокаховський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; накладні № 00000267 від 05.01.2012р., № 00000316 від 24.01.2012р.; складські квитанції на зерно № 743771 від 05.01.2012р., № 743969 від 24.01.2012р.; рахунки-фактури № 00000390 від 24.01.2012р.;

- договір купівлі продажу № 510/1-072830 від 01 березня 2012 року, укладений між ПП «ДЖМ» (Продавець) та ТОВ«Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець), за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати, а Продавець прийняти та оплатити сою українського походження, врожаю 2011 року, на умовах передбачених цим Договором. Поставка товару здійснюється на умовах DDU (поставка без сплати мита) - ПАТ «Укрелеваторпром».

- договір купівлі продажу № 510/1-073358 від 22 березня 2012 року, укладений між ПП «ДЖМ» (Продавець) та ТОВ«Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» (Покупець) за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати, а Продавець прийняти та оплатити ячмінь 1 класу, врожаю 2011 року, на умовах: «Доставка оплачена до місця поставки - ПАТ «Укрелеваторпром».

На виконання умов вище вказаних договорів ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» було надано: договір надання послуг з перевалки зерна від 15.08.2011р., укладеного між ПАТ «Укрелеваторпром» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)»; податкові накладними № 1 від 01.03.2012р., № 22 від 22.03.2012р.; видаткові накладними № РН-0000059 від 01.03.2012р., № РН-0000090 від 22.03.2012р.; рахунки-фактури № 74/75Сч-12 від 01.03.2012р., № 103/75Сч-12 від 22.03.2012р.; виписку по рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» № 2600816020 з 01.03.2012р. до 30.04.2012р.

- договір надання послуг кур'єрського зв'язку мережі КСД № 4901, укладений між ТОВ «К.С.Д. - Київ» та ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)».

На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано первинні документи: податкову накладну № 645 від 31.08.2011р.; акт прийому-здачі наданих послуг кур'єрського зв'язку до договору № 4901 від 31.08.2011р.; рахунок № 24083 від 31.08.2011р.; роздруківку поштових послуг за серпень 2011 року.

Окрім цього, факт використання в подальшому придбаних за вказаними вище договорам товарів (послуг) підтверджується наданими позивачем договорами, а саме:

- договір № 500/2-5039 від 18.08.2010р. поставки партій насіння соняшнику урожаю маркетингових сезонів 2009-2010, 2010-2011, укладеного між позивачем та ТОВ «АДМ Україна»;

- контракт на поставку № 460/14231690 від 18.01.2012р., укладеного між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та компанією «Alfred C.Toepfer International GmbH» та додані до нього документи: інвойс № 460/14231690-01 від19.04.2012р., вантажно - митна декларація (форма МД-2);

- контракт на поставку № 400/14245710 від 22.03.2012р., укладеного між ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» та компанією «Alfred C.Toepfer International GmbH», та додані до нього документи: інвойс № 400/14245710-01 від 10.05.2012р., товарно-транспортні накладні серії 12 ААА від 21.03.2012р., серії ААБ від 28.02.2012р.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Водночас, суд зазначає, що ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д. - Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_5, ПП «ДЖМ» у періоді, який перевірявся були зареєстровані у встановленому законом порядку, володіли у повному обсязі правосуб'єктністю.

Відсутні також пояснення посадових осіб вказаного вище контрагентів позивача, які б свідчили про створення зазначених суб'єктів без мети здійснення господарської діяльності, а також докази які б ставили під сумнів достовірність наданих позивачем документів.

Суд також зазначає, що використанні відповідачем акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів не можуть бути враховані під час вирішення вказаної адміністративної справи, оскільки такі звірки не проводилися, а їх метою було підтвердження факту фінансово-господарських відносин не з позивачем.

Окрім цього, позивачем було надано копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року по справі № 826/12987/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2013 року, відповідно до якої скаргу ТОВ Товариства «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2013 року № 0000212320.

З вказаної постанови вбачається, що судом було підтверджено реальність господарських операцій ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з контрагентами ТОВ «Дельфа-М», ТОВ «К.С.Д. - Київ», ПП «Ірел», ФОП ОСОБА_5, ПП «ДЖМ», за результатами діяльності яких, позивач сформовав суму податкового кредиту з податку на додану вартість за 2010-2012 роки.

При цьому, суми, що були включені до сум податкового кредиту з податку на додану вартість позивача сформовано на підставі первинних документів, що були складені на виконання таких же правочинів, а саме з:

- ТОВ «Дельфа-М» (продавець) №500/1-56805 від 21 жовтня 2010 року, №500/1-56796 від 20 жовтня 2010 року, №500/1-56786 від 14 жовтня 2010 року, №500/1-56715 від 12 жовтня 2010 року, №500/1-56709 від 11 жовтня 2010 року, №500/1-56589 від 04 жовтня 2010 року, №500/1-56623 від 04 жовтня 2010 року;

- ОСОБА_5 (продавець) (договори купівлі-продажу) №510/1-072946 від 07 березня 2012 року, №510/1-073052, №460/1-073051 від 13 березня 2012 року, №510/1-073188 від 16 березня 2012 року;

- ПП «ІРЕЛ» (постачальник) (договори купівлі-продажу) №510/1-071121 від 26 жовтня 2011 року, №510/1-070998 від 20 жовтня 2011 року, №510/1-071072 від 24 жовтня 2011 року, договір поставки №460/1-071059 від 24 жовтня 2011 року;

- ТОВ «К.С.Д.-Київ» (надання послуг кур'єрського зв'язку).

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, за вказаних обставин, суд приходить до висновку про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача.

При цьому, інших доказів неможливості виконання фінансово-господарських зобов'язань ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» з контрагентам відповідачем суду не надано.

Отже, позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2 365 553, 50 грн. (142 570, 00 грн. - основний платіж, 759 319, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції) було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 18 листопада 2013 року № 0000554050 підлягає скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків та прийнятого рішення не надав жодних доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 458, 80 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18 листопада 2013 року № 0000554050.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 458, 80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень, 80 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.03.2014 р.