Ухвала

від 27.02.2014 по справі 2а-16898/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16898/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н. Г. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Павлишина М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов"язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, позов ОСОБА_4 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задоволено. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві при прийнятті рішення КВ № 21212199395 від 25 жовтня 2012 року щодо відмови в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: садовий будинок (літера «А»), господарський блок (літера «Б»), котельня (літера «В»), гараж (літера Т») в садівницькому товаристві «Дніпровська левадія» на АДРЕСА_1. Скасовано рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо відмови в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: садовий будинок (літера «А»), господарський блок (літера «Б»), котельня (літера «В»), гараж (літера «Г») в садівницькому товаристві «Дніпровська левадія» на АДРЕСА_1. Зобов'язано відповідача зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації: садовий будинок (літера «А»), господарський блок (літера «Б»), котельня (літера «В»), гараж (літера «Г») в садівницькому товаристві «Дніпровська левадія» на АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд у зв'язку з неповним встановленням сулами обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є власником земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1, садівницьке товариство «Дніпровська левадія» у Дарницькому районі м. Києва, що підтверджується державним актом на земельну ділянку серії ЯЖ №032212 від 08 жовтня 2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:90:941:0001.

З метою прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва, а саме: садовий будинок (літера «А»), господарський блок (літера «Б»), котельня (літера «В»), гараж (літера «Г») в садівницькому товаристві «Дніпровська левадія» позивач 24 вересня 2012 року звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві із заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта.

Рішенням №КВ 21212199395 від 25 жовтня 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві повернула позивачу декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (садовий будинок (літера «А»), господарський блок (літера «Б»), котельня (літера «В»), гараж (літера «Г»), керуючись пунктом 3.5 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Підставою для відмови у прийнятті в експлуатацію об'єкта самовільного будівництва є оформлення позивачем декларації з порушенням вимог, установлених Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року № 91 (чинний на час виникнення спірних правовідносин), оскільки найменування об'єкта, що зазначене в заяві про прийняття в експлуатацію об'єкта та декларації про готовність об'єкта до експлуатації не узгоджується з відміткою про самовільне будівництво в технічному паспорті від 10 грудня 2010 року, виданому БТІ.

Також, в матеріалах справи наявний звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, затверджений в.о. директора приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Сіон», у якому не встановлена відповідність або невідповідність вказаного об'єкту вимогам безпечної експлуатації, що не узгоджується з п. 6 декларації та не відповідає вимогам, встановленим Порядком.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.3.1 розділу III вищезазначеного Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибний! будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації; засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації (п.3.2 розділу III вищенаведеного Порядку).

Згідно п.3.4 розділу III зазначеного Порядку дані, зазначені у декларації, повинні узгоджуватись з документами, які подаються разом з нею.

Замовник відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

Згідно з п. 3.5 Порядку Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Відповідно до п. 3.7 Порядку після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до Інспекції документи згідно з цим Порядком.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо того, що звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації приватного підприємства «Архітектурна майстерня «Сіон» містить інформацію, визначену Порядком (а. с. 21).

Однак, п. 6 декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивача в частині зазначення вказаної інформації Порядку не відповідає (а. с. 17).

Крім того, технічний паспорт на садовий (дачний) будинок визначає наступні категорії об'єктів садового будинку: садовий будинок Літ. «А-ІІ», підвал (без Літ.), господарський блок Літ. «Б», котельня Літ. «В», гараж Літ. «Г» (а. с. 25).

Натомість, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено наступні об'єкти: садовий будинок Літ. «А», господарський блок Літ. «Б», котельня Літ. «В», гараж Літ. «Г» (а. с. 15).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність невідповідності інформації, зазначеній в декларації, інформації, зазначеній в супровідних документах.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт перевірки згаданого об'єкту щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 19 лютого 2013 року, де зазначено, що господарський блок (літера Б) експлуатується як заклад торгівлі магазин «Продукти».

Разом з тим, цільове призначення земельної ділянки на якій він розташований - ведення садівництва, що ставить під сумнів використання вказаної земельної ділянки за її цільовим призначенням, а також про достовірність відомостей, зазначених позивачем у декларації.

Також, апелянт зазначає, що висновок акту перевірки від 19.02.2013 року не повинен прийматися судами до уваги, оскільки даний акт складено у часовому просторі значно пізніше, ніж позивачем подано декларацію.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Звертаючи увагу на дату прийняття акту перевірки, позивач, між тим, не довів, що зазначений в акті господарський блок станом на подачу декларації не експлуатувався.

З огляду на це, колегія приймає даний факт експлуатації як такий, що суперечить діючому законодавству, і у зв'язку з існуванням зазначених умов на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не вбачає за можливе зобов'язати відповідача зареєструвати декларацію позивача у первинному вигляді з огляду на те, що інформація, зазначена в ній, не відповідає дійсності.

Доводи апелянта про те, що постанова відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за експлуатацію об'єкта, що не був введений в експлуатацію, була скасована постановою Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2013 р. у справі № 757/4551/13-а колегією суддів не приймаються, зважаючи на те, що як випливає з мотивувальної частини рішення, підставою для скасування оскаржуваної постанови була відсутність на момент вчинення правопорушення в КУпАП норми, що передбачала відповідну відповідальність.

Правомірність висновків акту перевірки відповідача судом першої інстанції при розгляді даної справи не досліджувалася.

Крім того, апелянт в апеляційній скарзі вбачає порушення судом першої інстанції норм національного законодавства, що полягає, на його думку, у застосуванні до спірних правовідносин «екзотичної» норми Рекомендації Кабінету Міністрів Ради Європи в частині дискреційності повноважень відповідача.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів" від 23.06.2010 року № 1380/5 дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до ч. 5 п. 2.4 Розділу 2 Методології Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати...", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити...", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам..." тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

З огляду на вищенаведене, а також те, що відповідно до п. 3.5 Порядку Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах, колегія суддів приходить до висновку, що законодавством України встановлено право відповідача визначати повністю або частково вид і зміст управлінського рішення на власний розсуд, а тому такі повноваження, всупереч доводам позивача, є дискреційними і не можуть підмінятися органами судової влади.

Крім того, колегія суддів зазначає, що після усунених порушень, зазначених відповідачем, позивач має право повторно звернутися до відповідача з відповідною декларацією.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов"язання вчинити дії залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 04.03.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.